Віра в бога, - благодать, чи кара?
09/26/2007 | Анатоль
Розглянемо це питання при обох припущеннях:
1. Бог є.
2. Бога нема.
Припустимо, що бог є. Більше того, саме той, в якого людина вірить.
І от попадає РМ на суд божий.
І що йому бог скаже?
- Ти знав, як треба жити? Знав! Чому ж так не жив?
Ти знав що це гріх? Знав! Чому ж грішив?
Ти знав, що за це буде? Знав! Так на що ж ти надіявся?
Ах, ти каєшся. Надіявся на мою доброту і тому грішив?
В пекло!
Попадає Тестер на божий суд.
- Ага, так ти, значить, в мене не вірив?
- Дик...
- А тепер-то хоч віриш?
- Дик...
- Ну що з нього візьмеш? Раз не вірив, не знав, що є гріх, - значить безгрішний.
В рай!
Висновок:
В разі, якщо бог є, то віра в бога - божа кара.
Божа провокація, підстава (як Адама з яблуком), щоб був привід покарати.
Користуючись поняттям Георгія про обраних (електів), віруючі - обрані богом для покарання і при житті (страх, самоприниження, відчутті гріховності), так і після смерті (вічні муки в пеклі за гріхи).
А атеїсти навпаки, і в житті себе добре почувають, і гріха на них нема.
Сказано ж: "Стануть перші останніми і останні - першими".
Ну а в разі, якщо бога нема?
Тут так само ситуація не на користь віруючих. Теж одні мінуси.
Бо як це називається, якщо людина вірить, що вона - зернинка пшениці, і тому дуже боЇться курей?
А яке в неї життя? Весь час оглядатись, чи не побачить тебе курка, а від горобців взагалі спасу нема - скрізь нишпорять.
Не життя, а суцільний жах.
Отже, і в цьому разі віра в бога - страшна напасть.
Атеїсти, не обіжайте віруючих! Гріх (западло) знущатись над нещасними!
1. Бог є.
2. Бога нема.
Припустимо, що бог є. Більше того, саме той, в якого людина вірить.
І от попадає РМ на суд божий.
І що йому бог скаже?
- Ти знав, як треба жити? Знав! Чому ж так не жив?
Ти знав що це гріх? Знав! Чому ж грішив?
Ти знав, що за це буде? Знав! Так на що ж ти надіявся?
Ах, ти каєшся. Надіявся на мою доброту і тому грішив?
В пекло!
Попадає Тестер на божий суд.
- Ага, так ти, значить, в мене не вірив?
- Дик...
- А тепер-то хоч віриш?
- Дик...
- Ну що з нього візьмеш? Раз не вірив, не знав, що є гріх, - значить безгрішний.
В рай!
Висновок:
В разі, якщо бог є, то віра в бога - божа кара.
Божа провокація, підстава (як Адама з яблуком), щоб був привід покарати.
Користуючись поняттям Георгія про обраних (електів), віруючі - обрані богом для покарання і при житті (страх, самоприниження, відчутті гріховності), так і після смерті (вічні муки в пеклі за гріхи).
А атеїсти навпаки, і в житті себе добре почувають, і гріха на них нема.
Сказано ж: "Стануть перші останніми і останні - першими".
Ну а в разі, якщо бога нема?
Тут так само ситуація не на користь віруючих. Теж одні мінуси.
Бо як це називається, якщо людина вірить, що вона - зернинка пшениці, і тому дуже боЇться курей?
А яке в неї життя? Весь час оглядатись, чи не побачить тебе курка, а від горобців взагалі спасу нема - скрізь нишпорять.
Не життя, а суцільний жах.
Отже, і в цьому разі віра в бога - страшна напасть.
Атеїсти, не обіжайте віруючих! Гріх (западло) знущатись над нещасними!
Відповіді
2007.09.26 | Василь Васьківський
Праведний постмодерний суд над Анатолєм
І попав Анатоль на семінар, і спитали його:– Французьку мову знаєте?
– Знаю.
– Ну, добре, будете поліглотом! А до філософії ставитесь негативно?
– Критикую як можу.
– Однією критикою далеко не заїдеш! Про себе щось критичне можете сказати?
– Так, я трохи боюсь основ теоретичної фізики...
– Не бійтесь, предметом наступного семінару з теоретичної фізики буде вибрана Вами тема. Готуйтесь!
Так на планеті Земля відбулося воскресіння гіперборійців! Виявилось, що воскресіння гіперборійців було справжнім Божим задумом, після реалізації якого про автора цього задуму зовсім забули, бо дискусія про кварк-глюонний конденсат перейшла в стадію реалізації конкретних проектів спорудження Лабораторії дослідження Віртуалу...
2007.09.26 | Георгій
Re: Віра в бога, - благодать, чи кара?
Анатоль пише:> Раз не вірив, не знав, що є гріх, - значить безгрішний. В рай!
(ГП) Алe ж погані вчинки є погані вчинки, нeзалeжно від того, вірить людина в їх гріховність, чи ні. Припустимо, я, атeїст, нe вірю, що красти - нeгарно, і краду. Хіба мeні нe налeжить якась кара за тe, що я крав?
> Користуючись поняттям Георгія про обраних (електів), віруючі - обрані богом для покарання і при житті (страх, самоприниження, відчутті гріховності), так і після смерті (вічні муки в пеклі за гріхи).
(ГП) Панe Анатолю, я тут Вас взагалі нe розумію - які eлeкти? Ви мабуть натякаєтe на августинівсько-кальвінівську сотeріологію "благодаті, що їй нeможливо чинити опір" (кальвінівськe grace irresistible). Алe до чого цe тут?
> Атеїсти, не обіжайте віруючих! Гріх (западло) знущатись над нещасними!
(ГП) Всі, хто грішить, нeщасні, чи то віруючі, чи нeвіруючі.
2007.09.26 | Анатоль
А звідки Ви знаєте, що красти - погано?
(ГП)> Алe ж погані вчинки є погані вчинки, нeзалeжно від того, вірить людина в їх гріховність, чи ні.А звідки Ви знаєте, чи поганий даний вчинок?
Напевне ж від людей. Можливо на собі переконались, якщо Вам хтось вчинив таке.
Тобто вчинок поганий для людей. І людям не треба бога, щоб знати, що він поганий. На собі це відчувають.
>Припустимо, я, атeїст, нe вірю, що красти - нeгарно, і краду. Хіба мeні нe налeжить якась кара за тe, що я крав?
Якщо люди вважають, що красти погано, то самі й покарають Вас? І при чому тут бог, чи гріх?
З іншого боку, а що поганого в праці в суботу? Настільки поганого, що за це треба вбивати, від імені бога?
Та й їсти свіинину - великий гріх. Телятину - будь ласка, а свинину - гріх.
І ще тьма всяких "гріхів" "від бога".
Вам самому не смішно?
2007.09.26 | Георгій
Алe від людeй можна сховатися, обдурити їх, і т.д.
Анатоль пише:> Якщо люди вважають, що красти погано, то самі й покарають Вас? І при чому тут бог, чи гріх?
(ГП) При тому, що від людeй можна втeкти, сховатися, або обдурити їх. А від вищої сили, яка скрізь, всeзнаюча, нe втeчeш і нe сховаєшся, і нe обдуриш її.
> З іншого боку, а що поганого в праці в суботу? Настільки поганого, що за це треба вбивати, від імені бога? Та й їсти свіинину - великий гріх. Телятину - будь ласка, а свинину - гріх. І ще тьма всяких "гріхів" "від бога". Вам самому не смішно?
(ГП) Дієтичні обмeжання Cтарого Завіту на християн нe поширюються. Ці обмeжeння, а також святкування суботи, були частиною "домовлeності," чогось типу "пакту," між Богом і Його обраним народом до пришeстя Христа. Ні в свинині самій по собі, ні в праці в будь-який дeнь тижня нічого поганого нeма, алe цe були параграфи домовлeності, "пакту," а домовлeності чи пакти чи контракти трeба, як ми знаємо, виконувати.
2007.09.27 | Анатоль
Отож. Тому й є злочини, що кари людей можна уникнути.
А кари божої не існує через відсутність онного.2007.09.27 | Василь Васьківський
А онний не існує через присутність відсутности перебування
в присутності відсутности буття в ставанні та сну в ляганні!Заблудився в словах, шукаючи дорогу з просоння без сну внаслідок безсоння...
Анекдот: "Имало един старшина, който бил дежурен в едно поделение. По време на неговото дежурство идвал един майор, който му казвал: "Доведи ми Ония!" Вследствие на тези слова старшината отивал в града, влизал в кръчма, пийвал си ракийка, хапвал си кебапчета, салатка, забърсвал си това-онава и благополучно се връщал в поделението, където го очаквал майора:
– Другарю майор, Ония го нема!
– Майка му, че ми трябваше! Свободен си!"
Мораль: Відсутність онного не означає, що Його нема, а лише те, що хтось комусь лапшу на вуха вішає!
Одне відбувається, а зовсім про інше розмова ведеться...