Три Святителя: хто знає, які події лежать в основі легенди?
02/12/2008 | Tatarchuk
Чув таку легенду сьогодні (поп розказував): жили-були Три Святителя, Василь, Грегорій та Іван. Коли померли, то люди почали сваритися, хто з них трьох є найбільш святий та вищій за всіх, настільки вони свято жили. І нібито поділилися на васіліян, грегоріян та іванян.
І от вони побачили це, з\явилися перед Богом та сказали: примирі ціх нещасних. Так, мовляв, і стало це свято - трьох в один день.
Позаяк я ніколи не чув про васілян та грегоріян з іоаннітами, то прошу панство - хто знає, що насправді відбувалося? Наскільки історична ця легенда?
(Красоту та влучність її я навіть не ставлю під сумнів).
І от вони побачили це, з\явилися перед Богом та сказали: примирі ціх нещасних. Так, мовляв, і стало це свято - трьох в один день.
Позаяк я ніколи не чув про васілян та грегоріян з іоаннітами, то прошу панство - хто знає, що насправді відбувалося? Наскільки історична ця легенда?
(Красоту та влучність її я навіть не ставлю під сумнів).
Відповіді
2008.02.12 | Георгій
Re: Три Святителя: хто знає, які події лежать в основі легенди?
Cв. Іван Золотоустий (архиєпископ Константинопільський), Cв. Василь (Кeсарійський) і Cв. Грирорій Богослов (Назіанзeн) називаються в Цeркві "трьома святитeлями." Вони жили в 4 ст. н.e. у Cхідній Римській Імпeрії. Заслужили славу глибоких християнських богословів і проповідників.Дужe хорошe рeзюмe праць цих богословів російською мовою можна знайти в лeкціях профeсора паризької (головним чином російсько-eмігрантської) Cвято-Ceргіївської духовної акадeмії, прот. о. Йоанна Мeйєндорфа, і інших авторів, на цій сторінці:
http://www.wco.ru/biblio/
Що ж стосується лeгeнди про тe, як вони сварилися - важко сказати, якe її рeальнe підгрунтя. Василь Кeсарійський і Григорій Богослов були брати. Можe вони й посваpювалися. Йоан Золотоустий (Хризостом) нe був їм родичeм і навряд чи мав якісь причини з ними сваритися (він сварився головним чином з імпeраторами, і особливо з імпeратрицями:)).
2008.02.13 | Tatarchuk
Re: Три Святителя: хто знає, які події лежать в основі легенди?
Георгій пише:> Що ж стосується лeгeнди про тe, як вони сварилися - важко сказати, якe її рeальнe підгрунтя. Василь Кeсарійський і Григорій Богослов були брати. Можe вони й посваpювалися. Йоан Золотоустий (Хризостом) нe був їм родичeм і навряд чи мав якісь причини з ними сваритися (він сварився головним чином з імпeраторами, і особливо з імпeратрицями:)).
Може я якось криво написав, але йдеться не що вони утрьох сварилися а що після їхньої смерті люди пересварилися через суперечки хто з померлих був найсвятішим.
Ну і наскільки вірно що були цілі секти на їхню честь, та ще й такі що помирилися. От вже згадав Хвізик васіліян що вони існували, був орден іоаннітів, але чи мають вони відношення до подій, що описані в легенді?
2008.02.13 | Георгій
Re: Три Святителя: хто знає, які події лежать в основі легенди?
Йоанніти мабуть нe мали, цe була гностична сeкта.Алe ордeн Cв. Йоанна був і, здається, є:
http://www.govhouse.qld.gov.au/the_governor/stjohn.asp
Чи вони сeбe так називають на чeсть самe Золотоустого, я нe впeвнeний; з їх тeксту цього прямо нe витікає.
Василіани, звичайно, дужe відомі. Ордeн Cв. Григорія є, алe він скорішe на чeсть папи Григорія Вeликого, а нe Cв. Григорія Назіанзeна.
2008.02.13 | P.M.
Re: Три Святителя: хто знає, які події лежать в основі легенди?
Георгій пише:> Що ж стосується лeгeнди про тe, як вони сварилися - важко сказати, якe її рeальнe підгрунтя. Василь Кeсарійський і Григорій Богослов були брати. Можe вони й посваpювалися. Йоан Золотоустий (Хризостом) нe був їм родичeм і навряд чи мав якісь причини з ними сваритися (він сварився головним чином з імпeраторами, і особливо з імпeратрицями:)).
Це Григорій Ниський брат Василія Великого, а з Григорієм Богословом вони були друзями. http://ru.wikipedia.org/wiki/Григорий_Нисский
2008.02.13 | Георгій
Дякую за виправлeння
2008.02.12 | Хвізик
Re: Три Святителя: хто знає, які події лежать в основі легенди?
Tatarchuk пише:> Позаяк я ніколи не чув про васілян та грегоріян з іоаннітами, то прошу панство - хто знає, що насправді відбувалося?
є орден василіан. ГК напрямку. у Едмонтоні всі УГКЦ попи - члени цього ордену. Тута недалеко, у Мундарі, є в них також василіанський монастир і духовна семінарія.
Хоча я не певен, на честь котрого з Василіїв орден названо
2008.02.13 | +О
Re: Три Святителя: хто знає, які події лежать в основі легенди?
Чин св. Василія Великого
15.01.2008, [12:28] // Калейдоскоп-дайджест //
Розмовляв з владикою Роман ІВАСІВ. – «Галичина», 12 січня 2008 року
Ректор Івано-Франківської духовної академії, блискучий науковець і добрий педагог, довголітній професор римських навчальних інституцій — ось далеко не всі чини і досягнення цього монаха. В переддень свята Василія Великого ми попросили його — відомого в Україні та за її межами василіянина владику Софрона Мудрого — розповісти про монаший чин, до якого він належить.
— Післязавтра — святого Василія Великого, патрона монахів-василіян. Чим він вирізняється між святими?
— Власне, йому належить оснування спільного монашого життя на сході. Він є засновником василіянських монастирів у 357—358 роках. А походив святий Василій Великий (329—379) з вельми заможної і глибоко побожної християнської родини, яка дала багато святих. Найстарша сестра Василія, св. Макрина, замолоду посвятилася чернечому життю (вона багато спричинилася до зростання побожності Василія і до його монашого покликання). Двоє його братів стали єпископами (Петро і св. Григорій з Нісси).
Своєю активною апостольською працею св. Василій втілював у життя Божу Заповідь любові (про це зокрема свідчать його понад 350 листів). Він ще й розвинув великомасштабну соціально-добродійну акцію, збудувавши побіч Кесарії ціле містечко, яке вдячний народ назвав Василіядою. Уже в IV ст. св. Василій організовував школи, лікарні, готелі, притулки для сиріт, залучаючи чернецтво до опіки над ними. І цей спосіб служіння богопосвятних осіб і досі є ідеалом як для Східної, так і для Західної Католицької Церкви. Помер св. Василій у 379 р., не проживши й 50 років, однак його ім’я записане золотими літерами у «Книзі життя», він залишив світлий ідеал для наслідування.
— В 1939 році, з приходом радянської влади до Галичини, прийшло нове випробування віри і для монахів...
— Тоді у Дрогобичі органи НКВД закатували ієромонаха Якима Сенківського та Северіяна Бараника — вони стали першими василіянами — мучениками за Христову віру, як пізніше і блаженні священномученики Йосафат Коциловський, єпископ Перемишльський, та Павло Гойдич, єпископ Пряшівський, — також василіяни. Починаючи з 1945-го до 1950 р. комуністична влада зліквідувала всі монастирі в європейських провінціях, а ченців ув’язнила в тюрми або заслала — тільки на Сибір було заслано більше 70 ієромонахів.
— До війни василіяни славилися своїм видавництвом у Жовкві...
— Починаючи вже з ХVII століття василіяни бачили друковане слово як успішний засіб поширення Божого Царства. І тепер на базі видавництва «Місіонер» та Жовквівської друкарні видається та реалізується релігійно-філософська література. Я не маю новіших даних, але знаю, що тільки з 1992-го по 2000 р. було видано книг десь близько півтисячі найменувань. Кожної з них — кілька, а то й десяток тисяч примірників.
— Владико, розкажіть про теперішню структуру вашого чину та його призначення.
— Василіянський чин поділяється на провінції, які складаються з монастирів й резиденцій (так називаються монастирі, в кожному з яких менше шести ченців). Провінції, як правило, розташовані в межах однієї держави. В наш час існують такі василіянські провінції: Найсвятішого Спасителя в Україні (до якої з 1992 р. долучена Закарпатська провінція св. Миколая), вона включає 29 монастирів і резиденцій, а також монастирі та резиденції в Аргентині, Бразилії, Канаді, Угорщині, Польщі (4 мон.), в Румунії, Словаччині, США. Загалом у чині, без врахування кандидатів, є 601 монах-василіянин, половина з яких — в Україні.
Їхня харизма — життя в спільноті задля власного освячення через виконання обітів і заповідей любові та задля спасіння ближніх. Це вони здійснюють через проведення місій і реколекцій наукову та видавничу діяльність, душпастирство і працю з молоддю. Ці монахи, і я в тому числі, обрали саме такий спосіб плекання духовного життя.
— А який одяг носять монахи-василіяни?
— Чернечий одяг василіянського ченця складається з чорної ряси (габіта), що має білий комірець (колорадку), а також пояс, мантію та каптур. Його колір чорний, форма для всіх однакова, якість невибаглива. У щоденних домових заняттях носять рясу, а в урочистих богослужбових відправах — мантію і каптур. Під час занять монахи можуть носити одяг, пристосований до країни, в якій проживають.
— Яким чином викристалізовує власну духовність монах у василіянському монастирі?
— Василіянська духовність базується на науці Святого Письма й Церкви, цим підкреслюються особливо такі елементи: любов до Бога і ближнього; вищість спільнотного життя над самітницьким; вірність прикладам і науці Св. Письма та Церкві як харизматичному Христовому Тілу. У серці василіянського чернецтва є слово «сопричастя», єдність з Господом через контакт з Божим Словом, молитву, участь у Євхаристії, що відображається у конкретних ділах та стосунках з братами. З самої своєї природи спільне життя дає багато більше нагод сповняти всі без винятку Божі Заповіді, особливо практикувати покору, лагідність, терпеливість, любов, самозречення. Живучи в «братстві», набагато легше сповняти євангельські приписи, бо самітник не має можливості ані нагодувати голодного, ані зодягти нагого. Василіянська спільнота — це мініатюрна Церква, в якій ченці шукають повної злуки з Iсусом Христом, а життя у цих спільнотах підтримується дарами Духа Святого. Василіянські спільноти не є занадто великі для того, щоби спільне життя сприяло зібраності монахів, пов’язувало настоятеля з монахами, а монахів — між собою на глибокому міжособистісному рівні.
— А освіта?
— У Брюховичах біля Львова розташована наша семінарія, в якій вивчають філософські та богословські науки наші брати-студенти і яка називається Василіянський інститут філософсько-богословських студій.
— Владико, час у монастирі строго регламентується?
— Розпорядок дня приписує спільну молитву, вивчення Святого Письма, фізичну працю, поміркований аскетизм і апостольську діяльність, сумісну з монашим життям.
Молитва у василіянській спільноті укладена згідно з церковним правилом та переплетена з різними обов’язками як усередині монастиря, так і поза ним. Василіянські брати не можуть під прикриттям молитви відпекуватися від інших Господніх Заповідей, зокрема щоб власними руками заробляти на хліб для себе, як також для най бідніших людей. Але навіть виконуючи різноманітні обов’язки, василіянський чернець завжди пам’ятає про Бога і молиться у своєму серці. Отож молитва не обмежується словами, — в усій своїй поведінці василіянський чернець завжди намагається бути з’єднаним з Богом. Таким чином усе життя його стає постійною й безперервною молитвою.
— А як щодо політики?
— Мусимо знати також і те, що чин св. Василія Великого не був і не є політичною організацією, яка би провадила свою політику. Цього василіянський чин робити не може, але він може і повинен впливати на політиків через заклик до моральності, духовності, справедливості і до їх сумління. Впродовж своєї історії василіянські ченці часто брали безпосередню участь у державотворенні демократичної, вільної, християнської України. Незаперечним є факт, що василіянський чин тісно в’яжеться з історією і життям українського народу, його радощі — це світлі картини життя всього українського народу, а його терпіння і болі тісно пов’язані з болями і терпіннями нашого Божого люду. Ось чому, власне, чин св. Василія Великого так завзято переслідували і переслідують донині всякі окупанти та вороги України і нашої Церкви.
— Кажуть, що василіянами по-особливому опікується Богородиця?
— Як і всім українським народом. Хоч, правда, у василіянських монастирях Галичини і Закарпаття є 13 її чудотворних ікон. Серед них найбільш відомі і славні своїми відпустовими місцями Крехівський монастир, де є чудотворні ікони Матері Божої та Богородиці Замилування, і особливо Гошівський монастир — там є чудотворна ікона Богородиці Одигітрії (Провідниці).
— Нині багато людей відбувають прощі до таких святих місць. А що б Ви порадили тим християнам, хто хоче внормувати своє духовне життя чи, скажімо, ближче запізнатися з василіянським чином?
— Духовні зустрічі віруючих людей з монахами, які присвятили себе служінню Богові, потрібні і бажані. І цю живу зустріч не можуть замінити інші середники, бо цілком природно, що в людини часто виникають питання, на які, здається, немає відповідей, але вони завжди є. А тому, хто хоче ближче дізнатися про життя василіян, я порекомендував би звернутися до наших монастирів — я даю вам їх адреси і думаю, що через газету «Галичина» багато людей зможуть докладніше про них довідатися.
Координати василіянських монастирів на Прикарпатті:
Монастир Преображення Господа нашого Ісуса Христа
77520 с. Гошів, Долинський р-н, Івано-Франківська обл.; тел. (03477) 30-532, 72-56-33. Ігумен — о. Кастран Дам’ян-Зеновій.
Монастир Преображення Господа нашого Ісуса Хриcта
78707 с. Дземброня, Верховинський р-н, Івано-Франківська обл.
Настоятель — о. Феш Тимотей-Славомир.
Монастир Христа Царя
Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 181 (на Майзлях); тел. (0342) 53-78-48, 75-11-31.
Ігумен — о. Палчинський Володимир-Василь.
Монастир Успення Матері Божої
77400, с. Погоня, Тисменицький р-н, Івано-Франківська обл.
Ігумен — о. Гуралюк Никодим-Михайло.
• http://www.galychyna.if.ua/?duhovnist/2008/1/12/275116/
2008.02.13 | +О
Re: Три Святителя: хто знає, які події лежать в основі легенди?
Христос Раждається!> Tatarchuk: Три Святителя: хто знає, які події лежать в основі легенди? Чув таку легенду сьогодні (поп розказував): жили-були Три Святителя, Василь, Грегорій та Іван. Коли померли, то люди почали сваритися, хто з них трьох є найбільш святий та вищій за всіх, настільки вони свято жили. І нібито поділилися на васіліян, грегоріян та іванян. І от вони побачили це, з\явилися перед Богом та сказали: примирі ціх нещасних. Так, мовляв, і стало це свято - трьох в один день.Позаяк я ніколи не чув про васілян та грегоріян з іоаннітами, то прошу панство - хто знає, що насправді відбувалося? Наскільки історична ця легенда? (Красоту та влучність її я навіть не ставлю під сумнів).
почитаємо святих оо. за красу і влучність їхньої Віри. Проблема з почитанням НМД тягнеться від апостольських часів — «...я ж Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин...» (початок ІКорінтян) і по сьогодні, але це, мабуть, инша розмова... В даному випадку суперечка 11 ст. між григоріанами, василіанами та іванітами (не плутати з православними василіанами/григоріанами чи гностиками іоанітами ) про те, хто з Святих є більш заслужений у Церкві, закінчилась тим, що єпископові міста Евхаїти (Іван на ім’я, визначний муж Церкви, уклав на честь Трьох Святих тропарі, канони, стихири...) явилися кожен зокрема, а тоді разом Василій, Григорій та Іван:
«Ми, як бачиш, одне в Бога й нічого нема в нас противного чи спірного, а кожен із нас у своєму часі окремо надхнений Божим Духом навчав, що було потрібне для спасення людей. Тож нема між нами ні першого, ні другого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Встань, отже, і накажи тим, що задля нас сваряться, щоб не ділилися, бо як за життя, так і після смерти нашим намаганням є всі сторони світу приводити до миру і єдности. Установи, отже, святкування нашої пам’яті в одному дні так як ми одне в Бога, а ми будемо помагати до спасіння тим, що святкуватимуть нашу пам’ять». Так епископ і зробив, тому від 1076 року маємо спільне свято цих святих 12 лютого (причина святкувати саме цього дня теж примирлива: за старим календарем 12.02 — це 30 січня, а на січень припадають осібні празники Василія Великого, Григорія Богослова та Йоана Золотоустого і таким чином празник Трьох Святих підводить до розуміння їх єдности у Бозі)
З повагою
Олег
2008.02.13 | Tatarchuk
дякую за вичерпну відповідь
+О пише:> почитаємо святих оо. за красу і влучність їхньої Віри.
Правда красива та вкрай актуальна історія. Поп розказував її саме коментуючи чвари між політиками які прикриваються різними конфесіями. Слід сказати що вона зробила враження на аудиторію (а це була доволі випадкова аудиторія).
2008.02.13 | Tatarchuk
і от навіть ... карикатури практично на ту ж тему
Користуся безмежними можливостями які надає ставлення картинок2008.02.14 | +О
Re: і от навіть ... карикатури практично на ту ж тему
Христос Раждається!Дякую за малюнки! Це настільки актуально у темі, що рука не піднімається назвати їх "карикатура" - зображають оточуючу мене грішного дійсність: сучасне конфесійне поділене християнство - от де, нажаль, карикатура...
З повагою
Олег