МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Квантова логіка в богословії

02/23/2008 | Рибалка
досить цікаво написано:
http://www.itheology.ru/art.php?nom=1
Витримки:
..
Появилось понятие «каноническая территория», где религиозный канон, то есть закон духовный, уже не область ума и веры, а область государственных границ. Это напоминает очень старый лозунг «чья земля – того и вера», приведший к кровопролитным религиозным войнам и трансформировавшийся в другой «сила есть – ума не надо». Именно так – кривым мечем обращали в свою веру мусульмане и крестом и мечом – крестоносцы. В связи с вышеизложенным, следует признать правоту некоторых современных философов, утверждающих, что наша эпоха постхристианская. Верно не потому что изменился Христос – Бог неизменен: Иисус Христос вчера и сегодня и во веки Тот же (Евр.13.8). Это мы изменились из-за того, что в христианстве незаметно произошла подмена понятий Церковь и Христос, и об этом ниже порассуждаю подробнее.
..
Мои оппоненты утверждают, что Священное Писание – книга не индивидуального прочтения, что она должна трактоваться Церковью и в Церкви, которая есть «столп и утверждение истины» (1 Тим.3.15). Автор же «Интеллектуального богословия» этого не признает. Да я исповедую другое: Иисус сказал ему: Я есмь путь и истина и жизнь (Иоан.14.6). Если «истина» – Христос, то значит Церковь только «столп и утверждение». Формализуя выражение: «столп и утверждение + истина», становится ясно, что оно не может быть одновременно величиной переменной и постоянной. Поэтому в соответствии с «принципом неопределенности» и «принципом дополнительности» из квантовой теории, эту формулу нужно подвергнуть «процедуре квантования». Из этого следует, что нужно рассматривать отдельно Церковь и отдельно Истину. Можно еще добавить, что Церковь представляет собой только инструмент познания, сам же инструмент не может претендовать на истинность.

Впервые соответствующую «процедуру квантования» в христологическом контексте сделали святые Отцы еще в V веке на IV Вселенском соборе. Это халкидонская формула «о двух природах» Иисуса Христа: божественной и человеческой, которые соединены неслитно и неизменно, нераздельно и неразлучно. То есть Отцами утверждено, что в свете Евангельских событий Его личность всегда нужно рассматривать только двойственно: в одних случаях как совершенного Бога, воскрешающего мертвых – в других как совершенного человека, по природе жаждущего или страдающего.
..
В связи с вышеизложенным, снова возвращаюсь к словам Игнатия Антиохийского, которого еще называют Богоносцем: Кому Церковь не мать, тому Бог – не Отец. Церковники рассматривают данную формулу в качестве концепции, но ничего такого у апостолов нет, поэтому кто благовествует вам не то, что вы приняли, да будет анафема (Гал.1.9). Слова Игнатия Антиохийского можно рассматривать, как искажение учения Иисуса Христа: Никто не приходит к Отцу, как только чрез Меня (Иоан.14.6), где Христос подменяется Церковью, следовательно, они являются ересью.
..
В марте 2002 года в ответ на высланную ему книгу «Интеллектуальное богословие», где я много критикую Русскую Православную Церковь, епископ Сыктывкарский и Воркутинский Питирим написал мне о том, что «с каждым годом всё больше любит нашу Мать Церковь». Я ему ответил, что эти его слова не соответствуют христианскому вероучению «о любви к Богу и любви к ближнему», так как никто из апостолов не учил буквально «любить Церковь». Не уверен понял ли он правильно мою мысль, поэтому разовью мысль подробнее: можно ли отождествлять «любовь к Церкви» с «любовью к Богу» или «любовью к ближнему» и сделаю это точно в соответствии с Евангелием.

Во-первых, Церковь есть «тело Христа» и Он же «глава Церкви» [7], поэтому можно любить Церковь как «тело Христа» и любить Христа как «главу Церкви». Мы видим, что понятие «Церковь» присутствует в обоих случаях, но это два разных вида любви: одна плотская, потому что к телу – другая духовная, потому что к Богу. Апостол учит, что кто любит Бога, тому дано знание от Него (1 Кор.8.3), о тех же кто «любит тело» ничего не говорится, потому что тело Христово надо «созидать» (Еф.4.12) и «пасти» христиан и об этом Иисус Христос три раза (!) сказал апостолу Петру: Паси агнцев Моих (Иоан.21.15-17), то есть надо «работать в Церкви» о спасении душ, а не просто «любить Церковь».
..

Це звісно уривки, форматування не збережено, для розуміння деяких речей форматування потрібне, тому краще ознайомитись з оригінальним текстом.

Відповіді

  • 2008.02.24 | Георгій

    Мeні найбільшe подобається визначeння прот. о. C. Булгакова

    Цeрква - цe ЖИТТЯ, новe життя з Христом і во Христі (http://www.wco.ru/biblio/books/bulgak1e/Main.htm). Тому мeні диспут на тeму, чи Цeрква помиляється і т.д., здається досить тeорeтичним і нe важливим.

    Вітаю Вас на форумі, панe Рибалко! Заходьтe частішe! :)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.02.25 | Рибалка

      Re: Мeні найбільшe подобається визначeння прот. о. C. Булгакова

      Георгій пише:
      > Цeрква - цe ЖИТТЯ, новe життя з Христом і во Христі (http://www.wco.ru/biblio/books/bulgak1e/Main.htm). Тому мeні диспут на тeму, чи Цeрква помиляється і т.д., здається досить тeорeтичним і нe важливим.
      >
      > Вітаю Вас на форумі, панe Рибалко! Заходьтe частішe! :)

      (Р) Та тільки є дійсно проблема, коли земна організація називає себе Церквою, і люди ведуть інших не до Бога а до себе...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.02.26 | Гeоргій

        Так, проблeми, вони завжди якісь є...

  • 2008.02.24 | P.M.

    Re: Квантова логіка в богословії

    Рибалка пише:
    > досить цікаво написано:
    > http://www.itheology.ru/art.php?nom=1
    > Витримки:
    ..
    > Мои оппоненты утверждают, что Священное Писание – книга не индивидуального прочтения, что она должна трактоваться Церковью и в Церкви, которая есть «столп и утверждение истины» (1 Тим.3.15).

    "А коли я спізнюся, то щоб знав ти, як треба поводитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди".(1-е Тим. 3:15)
    Хіба ця фраза вказує на недопустимість індивідуального прочитання Святого Письма??
    Хіба настоятелі церков не кажуть своїм прихожанам читати Євангелію і доносити Благу Вістку до інших??

    В даному випадку маємо явну підміну понять, підхід котрий так часто використовують вороги Церкви, давати посилання на цитати, котрі не відповідають їхнім же твердженням, але котрі вони апріорі намагаються нав'язати.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.02.25 | Рибалка

      Re: Квантова логіка в богословії

      P.M. пише:
      > Рибалка пише:
      > > досить цікаво написано:
      > > http://www.itheology.ru/art.php?nom=1
      > > Витримки:
      > ..
      > > Мои оппоненты утверждают, что Священное Писание – книга не индивидуального прочтения, что она должна трактоваться Церковью и в Церкви, которая есть «столп и утверждение истины» (1 Тим.3.15).
      >
      > "А коли я спізнюся, то щоб знав ти, як треба поводитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди".(1-е Тим. 3:15)
      > Хіба ця фраза вказує на недопустимість індивідуального прочитання Святого Письма??
      > Хіба настоятелі церков не кажуть своїм прихожанам читати Євангелію і доносити Благу Вістку до інших??
      >
      > В даному випадку маємо явну підміну понять, підхід котрий так часто використовують вороги Церкви, давати посилання на цитати, котрі не відповідають їхнім же твердженням, але котрі вони апріорі намагаються нав'язати.

      (Р) там нема підміни. Автор лише вказує на те, що його опоненти ставлять під сумнів можливість трактувати Письмо "простому смертному" і доказують це даною фразою. І це правда, можна знайти багато випадків коли духовенство забороняло робити свої висновки з прочитаного, а й взагалі читати Біблію "простим смертним".
      Католики зараз більш модернові, а в російських православних фактично так і залишилось, читати і розмірковувати без проблем, лише висновки в тебе мають бути точно такі як у них...

      Чи критика це ворожнеча?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.02.26 | P.M.

        Re: Квантова логіка в богословії

        Рибалка пише:
        > (Р) там нема підміни. Автор лише вказує на те, що його опоненти ставлять під сумнів можливість трактувати Письмо "простому смертному" і доказують це даною фразою.
        Я з цим згоден і в даному випадку опонував опонентам автора :)


        > І це правда, можна знайти багато випадків коли духовенство забороняло робити свої висновки з прочитаного, а й взагалі читати Біблію "простим смертним".
        Це недопустимо. Якщо людина не розуміє й часами невірно трактує написане, одне її щире бажання діткнутися Святого неодмінно виправить ситуацію. Святе Письмо очищуюче -- поганого не навчить.


        > Католики зараз більш модернові, а в російських православних фактично так і залишилось, читати і розмірковувати без проблем, лише висновки в тебе мають бути точно такі як у них...
        Мені здається уся проблема православних Церков (не тільки російської) у їхній відірваності.
        Усе більше переконуюся в цьому, читаючи сучасних православних богословів, у яких разом з майже обов'язковоприсутніми претензіями до Католицької Церкви, раз у раз виринають теологічні "несуразності". Чого в принципі неможливо побачити у працях св. оо. Церкви, коли вона була не поділеною.


        > Чи критика це ворожнеча?
        Звичайно що ні, але річ не приємна. І для того що би не виникало підстав для критики мусимо у всьому до останньої букви триматися Божого Слова, лише у Ньому можемо згуртуватися.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".