Математичний доказ існування Бога (л)
03/24/2008 | Мінор
http://life.pravda.com.ua/surprising/47e786e3513ad/
Хтось може популярно пояснити в чому суть доведення і як це стосується принципу невизначеності Гейзенберга?
Хтось може популярно пояснити в чому суть доведення і як це стосується принципу невизначеності Гейзенберга?
Відповіді
2008.03.24 | Тестер
Нічого він не доказав
Работа профессора Геллера строится вокруг поиска фундаментальной теории творения. Его исследования идут дальше Эйнштейна в область квантовой механики, космологии, физики и чистой математики, включая собственную версию уравнения Гейзенберга. Хотя его теории не доказывают существования Бога, они могут предоставить косвенные доказательства его существования.2008.03.25 | Хвізик
Re: Нічого він не доказав
Тестер пише:> Работа профессора Геллера строится вокруг поиска фундаментальной теории творения. Его исследования идут дальше Эйнштейна в область квантовой механики, космологии, физики и чистой математики, включая собственную версию уравнения Гейзенберга. Хотя его теории не доказывают существования Бога, они могут предоставить косвенные доказательства его существования.
дуже цікаво проводити паралель біблійного пояснення творення світу і сучасної теорії великого вибуху - виходить багато співпадінь.
2008.03.25 | Koala
Re: Нічого він не доказав
Хвізик пише:> дуже цікаво проводити паралель біблійного пояснення творення світу і сучасної теорії великого вибуху - виходить багато співпадінь.
Якби Господь Бог захотів дати людям замість Біблії підручник з фізики, ми б зараз слухали пояснення атеїстів, що принцип невизначенності Гейзенберга можна відкрити будь-якому бедуїнові за допомогою підручних засобів (піску і верблюда). Якби Він захотів. Але те, що він дав, не є підручником ані з фізики, ані з біології. Тому марно вишукувати якісь співпадіння в сучасних теоріях з Біблією, так само як і марно заперечувати Біблію через якісь неспівпадіння з сучасними теоріями. Це приблизно те саме, що взяти якусь книгу, де любов називається п'ятим елементом, і почати пояснювати, що п'ятим елементом є бор (Символ В, ат.н. 5, ат.м. 10, 811. Неметал. Темно-сірі кристали. У природі існує у вигляді боратів. Має понад 10 алотропних модифікацій. Кларк 5·10-3% за масою. Найважливіші мінерали – бура та керніт. Світові запаси бл. 100 млн.т.)
2008.03.25 | Тестер
Голвна теза "Якби" .У нас, людей завжди "Якби"
Будьте здорові!2008.03.26 | Хвізик
Re: Нічого він не доказав
Koala пише:> Хвізик пише:
> > дуже цікаво проводити паралель біблійного пояснення творення світу і сучасної теорії великого вибуху - виходить багато співпадінь.
> Якби Господь Бог захотів дати людям замість Біблії підручник з фізики, ми б зараз слухали пояснення атеїстів, що принцип невизначенності Гейзенберга можна відкрити будь-якому бедуїнові за допомогою підручних засобів (піску і верблюда). Якби Він захотів. Але те, що він дав, не є підручником ані з фізики, ані з біології. Тому марно вишукувати якісь співпадіння в сучасних теоріях з Біблією, так само як і марно заперечувати Біблію через якісь неспівпадіння з сучасними теоріями. Це приблизно те саме, що взяти якусь книгу, де любов називається п'ятим елементом, і почати пояснювати, що п'ятим елементом є бор (Символ В, ат.н. 5, ат.м. 10, 811. Неметал. Темно-сірі кристали. У природі існує у вигляді боратів. Має понад 10 алотропних модифікацій. Кларк 5·10-3% за масою. Найважливіші мінерали – бура та керніт. Світові запаси бл. 100 млн.т.)
я переконаний, наша здатність здобувати знання в різних науках закладена в нас самим Творцем за його глибоким задумом, бо сказано в Писанні, що Людина стоврена за за образом і подобою Божею, отже Творець і нав дас наділив здатністю до Творчості.
Щодо Біблії, то Господь її дав людям багато століть тому, і укладена вона мовою, зрозумілою для тогочасних людей. Не входить у задум Творця "форсувати" розвиток людства, даючи йому одразу рівняння Шрьодінґера. Людина має сама, користуючись талантами, даними їй Богом, передусім талантом творити, вивчати світ, створений Господом та захоплюватися його величчю.
2008.03.26 | Тестер
Якщо Він з фізиком поділився , як то бухнуло-розказуй - не тяни
2008.03.26 | Хвізик
не хвилюйтеся за мене, я нічим не обділений, слава Богу
2008.03.31 | cartes
Дурня.
Мінор пише:> Хтось може популярно пояснити в чому суть доведення і як це стосується принципу невизначеності Гейзенберга?
Я не знайомий з роботами М.Геллєра, можлива якась наука там є.
А от про "доведення існування Бога" - то є суто для публіки.
Достатньо спитати: "що Ви розумієте під "існуванням" по відношенню до Бога?", як зразу ж нічого наукового (раціонального) і не почуєте.
Справа в тому, що ті змісти понять, які ми вважаємо "правильними безумовно", утворилися впродож нашої практики в земних умовах. Але логіка наукової творчості потягнула думку вчених за межі земних умов. І вчені були змушені так "розтягувати" змісти земних понять, щов захопити і позаземний світ. При тому, всі, промовляючи той чи інший термін, якось сподіваються, що ви ж розумієте, про що йдеться ..
Базовий зміст терміну "існувати" можна подати як "знаходитись серед тих образів, що виникають у людини завдяки спостереженням". Це буде так (приблизно), якщо йдеться про конкретні Образи. А якщо йдеться про абстракції? - спитає прискіпливий майданівець. А абстракції "існують" лише у просторі мови. "Бог" теж є великою абстракцією, отже і він, безумовно, "існує" в просторі мови.
2008.04.01 | Хвізик
Re: Дурня.
cartes пише:> Мінор пише:
> > Хтось може популярно пояснити в чому суть доведення і як це стосується принципу невизначеності Гейзенберга?
>
> Я не знайомий з роботами М.Геллєра, можлива якась наука там є.
> А от про "доведення існування Бога" - то є суто для публіки.
> Достатньо спитати: "що Ви розумієте під "існуванням" по відношенню до Бога?", як зразу ж нічого наукового (раціонального) і не почуєте.
>
> Справа в тому, що ті змісти понять, які ми вважаємо "правильними безумовно", утворилися впродож нашої практики в земних умовах. Але логіка наукової творчості потягнула думку вчених за межі земних умов. І вчені були змушені так "розтягувати" змісти земних понять, щов захопити і позаземний світ. При тому, всі, промовляючи той чи інший термін, якось сподіваються, що ви ж розумієте, про що йдеться ..
>
> Базовий зміст терміну "існувати" можна подати як "знаходитись серед тих образів, що виникають у людини завдяки спостереженням". Це буде так (приблизно), якщо йдеться про конкретні Образи. А якщо йдеться про абстракції? - спитає прискіпливий майданівець. А абстракції "існують" лише у просторі мови. "Бог" теж є великою абстракцією, отже і він, безумовно, "існує" в просторі мови.
неправда!
Бог цілком конкретний. І він зійшов на землю в образі сина свого, Ісуса, з Отцем єдиносущного
2008.04.01 | Георгій
Цe для нас з Вами
На жаль, пан Cartes - нe християнин.2008.04.01 | Карт
Можливо ..
Можливо .. у ті часи Ісус був конкретним Богом, для очевидців.2008.04.01 | Хвізик
Re: Можливо ..
Карт пише:> Можливо .. у ті часи Ісус був конкретним Богом, для очевидців.
не хвилюйтесь
колись і Ви до нього прийдете
2008.04.01 | cartes
Re: Можливо ..
Для мене Бог є, головним чином, гармонією, цілісністю. Гармонія світу видається такою великою, що вмісти її в свідомості кожної окремої людини навряд чи можливо.Дисгармонія, що виявляє себе на кожному кроці, нівічить душі людей. Люди самі не здатні згармонізуватись, тому вони звертаються до Біблії і йдуть до церкви.
Вчення ІХ спрямовує людей до гармонії. Церква впорядковує життєвий шлях людини.
Я намагаюсь самотушки шукати гармонії. Це, мабуть, є гординею. Коли заслабну, втомлюся, можливо почну звертатись до Бога. Але не як до істоти, що "існує" (чи надістоти, що "надіснує"), а як до дзеркала моєї душі, що здатне повернути мені мої ж прохання і молитви вже як зовнішню допомогу. Людина іноді потребує допомоги саме ззовні.
2008.04.01 | Тестер
Картес, а в тебе присутній здоровий глузд
2008.04.02 | Георгій
Прочитайтe ось цe, цікаво почути Вашу думку
http://www.wco.ru/biblio/books/bulgak2e/Main.htm2008.04.02 | cartes
Re: Прочитайтe ось цe, цікаво почути Вашу думку
Дякую, п. Георгію.Я зробив декілька цитувань. Всі не встигну прокоментувати одразу, спробую поступово.
1. Тут маємо російський колорит - храм як місце відновлення замордованої узагадкованої руськай душі, яка тягає за собою "Святое бремя - свою тоску":
> Храм воздыханъя, храм печали -
> Убогий храм земли твоей:
> Тяжеле стонов не слыхали
> Ни римский Петр, ни Колизей!
> Сюда народ, тобой любимый,
> Своей тоски неутолимой
> Святое бремя приносил
> И облегченный уходил!
ось як храм поновлює:
> Войди! Христос наложит руки
> И снимет волею святой
> С души оковы, с сердца муки
> И язвы с совести больной"...
Повернення М.Нєкрасова до Бога (шлях до гармонізації понівіченої душі):
> Я внял... Я детски умилился...
> И долго я рыдал и бился
> О плиты старые челом,
> Чтобы простил, чтоб заступился,
> Чтоб осенил меня крестом
> Бог угнетенных, Бог скорбящих,
> Бог поколений, предстоящих
> Пред этим скудным алтарем!
2. Містичне коріння віри:
> Под корой внешнего человека, внешней деятельности и суеты каждый хранит частицу свой детскости, изначальной божественной чистоты, о которой плачет чеховская героиня в последней его пьесе ("О, мое детство, о, чистота моя!"). И это чувство глубже и потому могущественнее всех эмпирических и исторических различий, ибо созидается из мистических корней души. Как переживание, оно дано в религиозном опыте каждого, кто ему не чужд, и тому не нужно об этом рассказывать. Но в то же время, благодаря отсутствию религиозной жизни, для нашей интеллигенции это кажется столь чуждым, непонятным, отвлеченным.
Пам'ятаю одну з містифікацій моєї чистої душі у років 5: "Папа, а кто выше - Ленин или Сталин?". Вони обидва в моїй уяві були гігантськими істотами. З того вже виростала віра у комунізм.
3. Життя - і боротьба, і драма.
> В чем же тут борьба и почему это драма? Духовная борьба, составляющая основную тему и основное содержание новой истории, начиная с ренессанса и особенно явственно с XVIII века, определяется усилиями культурного человечества "устроиться без Бога навсегда и окончательно", как выразился Достоевский, или "умертвить Бога", как еще смелее выразился один из яростнейших богоубийц Ницше, свести жизнь исключительно к имманентному без всякой связи с трансцендентным, выражаясь языком философии, лишить землю неба, не коперниковского, холодного, астрономического неба, но Моисеева, библейского или хотя бы даже Кантовского неба, престола Божия.
Релігія має дві складові - ідеологічну (Святе письмо) і організаційну (Церква) (так само, як і будь-яка інша стійка течія життя). Звичайно, що у житті народів релігійне ж. було тісно переплетене з ж. влади, держави, промисловості, фінансів, військовим ж. і т.і. Взаємний вплив .. взаємне проникнення .. Тому серед інтелектуалів не було одностайного ставлення до релігії.
4. Віра надихає.
> Почему же это такая трагедия, почему эти похороны Бога неизбежно обращаются в похороны самих похоронщиков? Да потому, что, хороня Бога в своем сознании, они вынуждаются хоронить и божественное в своей душе, а божественное есть действительная, реальная природа человеческой души. Можно думать о себе как угодно, считать себя человековидной обезьяной, рефлексом экономических отношений, автоматической машиной, куском материи, в силу механической необходимости одаренной сознанием - все это высказывается и высказывалось о человеке, - но от этих мнений он не перестает быть тем, что он есть, чем сделали его "руки, сотворившие и создавшие его" и наделившие его запросами и свойствами высшей духовной природы.
Я вже колись сповіщав, що "християнську" освіту отримав з книги Каутського "Походження християнства" (мабуть, неприємної для віруючих). Майже все, що наводив Каутський на користь атеїстичної точки зору, виглядало для мене переконливим, сповненим здорового глузду, адекватним розумінням людської спільноти. І в результаті, розвінчавши Бога, він прийшов .. до пустоти. От я і кажу, що атеїзм не може бути суспільною ідеологією. Усвідомлений атеїзм є приватною справою, майже інтимною.
5. Без абсолютного змісту людина не вдосконалюється?
> Сам для себя человек потому и не может стать абсолютным, самодовлеющим, что он никогда не удовлетворится собой, своим данным состоянием, если только не ниспадет в низменную животность и не уподобится в действительности неосмысленной твари. Но вместе с тем человек сознает в себе эту силу и эту волю вмещать абсолютное содержание, расти и расширяться, становясь живым образом абсолютного, образом и подобием Божиим. Эта незаглушимая жажда высшего содержания жизни рождала и рождает религиозную веру.
Я, як приклад, теж вдосконалююсь, як можу .. Хоч і не сподіваюсь "вмещать абсолютное содержание". Віра з того поки що не народилася.
Як на мене, о. Сергій є занадто пафосним.
6. Людство не загубить Бога.
> В душе человечества, теряющего Бога, должна непременно образоваться страшная пустота, ибо оно может принять ту или иную доктрину, но не может заглушить в себе голоса вечности, жажду абсолютного содержания жизни. И, погасив солнце, оно стремится удержать свет и тепло, делает судорожные усилия к тому, что бы спасти и удержать божественное и заполнить ^пустоту" новыми богами, но зыбкая почва проваливается под ногами, и духовная атмосфера становится все напряженнее и тяжелее. В высшей степени трогательна эта борьба человечества за духовное свое существование и мучительные усилия искать твердую почву то там, то здесь.
7.
> С того времени, как отвергнута была религиозная санкция морали, Божия заповедь, как нравственная норма, перед сознанием стал вопрос о добре и зле, о морали и о долге, как се основе. Поскольку философия в лице Канта и его школы делала и делает отчаянные усилия спасти мораль долга, над чем изощряет свою логику в настоящее время и немецкий идеализм, она приходит к религии, как необходимой предпосылке нравственности. В системе Канта практический разум приводит к постулатам бытия Бога и безсмертия души, как к религиозной опоре. Напротив, в тех мировоззрениях, которые лишены всякой религиозной окраски, проблема морали принимает характер совершенно безнадежный: мораль приходит к самоупразднению, отвергая идею долга и заменяя ее идеей интереса, личного или группового, инстинктом звериного самосохранения. Подобно тому как в медицине развитие литературы об известной болезни есть лучшее свидетельство ее распространенности и серьезности, так и кризис морали в новое время, как и в эпоху античного декаданса, вызывает необыкновенное развитие нравственной философии и соответственной литературы: каждый изобретает свою мораль, доказывая ее по-своему. С наибольшей остротой этот кризис выражается в аморализме Ницше, который был предсказан Достоевским в его краткой, но безукоризненной формуле: "если нет безсмертия, то все позволено".
2008.04.03 | Георгій
Re: Прочитайтe ось цe, цікаво почути Вашу думку
А з цим Ви нe згідні?"Противорелигиозное идейное течение, считающее в своих рядах большинство прогрессивных публицистов и общественных деятелей от Белинского до наших дней, усвоило себе рационалистически-атеистическое мировоззрение, которое широкой волной разлилось и составляет господствующую веру русской интеллигенции. Я не обмолвился: это неверие есть действительно вера, вера в научность, в рационализм, в неверие. Масса нашей интеллигенции с необыкновенной легкостью в самый ранний период развития ума, в отроческий или юношеский возраст принимает догматику атеизма, усвояя ей предикат научности. Не раз замечено, что предубеждение больше удалено от истины, чем полное незнание. Относительно религии у нас существует наследственный предрассудок, что здесь нет даже вопроса, ибо наука и философия исключают религию. Подобное мнение может объясняться только полным незнакомством с научной и философской работой, которая кипела и кипит до настоящего дня по вопросам истории и философии религии, ее догмы, культа с нескончаемыми и по существу, понятно, безконечными спорами об этих вопросах. Повторяю, наше русское неверие обычно остается на уровне слепой, наивной веры. Эту особенность русского духовного развития, имеющую свои исторические и бытовые причины, с обычной своей проницательностью указал Достоевский, сделавший русский, да и мировой атеизм как бы своей специальностью. Достоевский влагает в уста князю Мышкину (в "Идиоте") следующую его характеристику: "атеистом же так легко сделаться русскому человеку, легче, чем всем остальным во всем мире. И наши не просто становятся атеистами, а непременно уверуют в атеизм, как бы в новую веру, никак не замечая, что уверовали в нуль" и, прибавляет Достоевский, происходит это "не все ведь от одних скверных, тщеславных чувств, а из боли духовной, из жажды духовной, из тоски по высшему делу, по крепкому берегу". "
2008.04.03 | cartes
Re: Прочитайтe ось цe, цікаво почути Вашу думку
Георгій пише:> А з цим Ви нe згідні?
>
> Противорелигиозное идейное течение, считающее в своих рядах большинство прогрессивных публицистов и общественных деятелей ..
Якщо Ви мали на увазі, що я належу до того переліку, то з цим я не згідний.
> .. усвоило себе рационалистически-атеистическое мировоззрение, которое широкой волной разлилось и составляет господствующую веру русской интеллигенции. Я не обмолвился: это неверие есть действительно вера, вера в научность, в рационализм, в неверие.
Якщо Ви вважаєте, що я належу до тих, хто "вірить у атеїзм", то і з цим я не згідний.
> .. ибо наука и философия исключают религию. Подобное мнение может объясняться только полным незнакомством с научной и философской работой, которая кипела и кипит до настоящего дня по вопросам истории и философии религии, ее догмы, культа с нескончаемыми и по существу, понятно, безконечными спорами об этих вопросах. ..
Ну, вчені люди (особливо "інтєлігенція") полюбляють "покипеть" з будь-якого приводу у нескінченних дискусіях. На мою думку, з тих дискусій нічого не народжується, бо існують релігійні і нерелігійні середовища, однаково наповнені людьми. Я знаходжусь у другому, хоча і розумію, що перше для людей є кращим.
Релігійне життя надає людському існуванню сенсу і наповнює існування людей змістом.
Людиною значною мірою керують інстикт самозбереження і острах смерті. Релігійна ідеологія не пропонує людині відкинути цей страх, вона розуміє, що на страху смерті тримається мораль. Натомість вона встановлює за чорними і страшними дверима смерті світлі ворота Рая.
Я вже не кажу про обряди, якими церква супроводжує людину від народження до смерті.
Ті люди, хто живуть "із Богом" (тобто, із Святим письмом і Церквою), не потребують ніяких наукових дискусій ("існує-не існує" і т.і.).
Ті, що живуть поза релігією, цінують певні переваги (якими химерними вони не здавалися б релігійному люду), які надає їм "вільне життя".
Певний перетік з однієї спільноти у іншу не загрожує їхньому існуванню.
2008.04.03 | Георгій
Добрe, тоді радію за Вас!
cartes пише:> Якщо Ви вважаєте, що я належу до тих, хто "вірить у атеїзм", то і з цим я не згідний.
2008.04.02 | Хвізик
цікавий хід думок
2008.04.02 | P.M.
Гармонія -- в досконалості
cartes пише:> Для мене Бог є, головним чином, гармонією, цілісністю. Гармонія світу видається такою великою, що вмісти її в свідомості кожної окремої людини навряд чи можливо.
Гармонія -- в досконалості, котрої в земної людини нема і бути не може.
> Дисгармонія, що виявляє себе на кожному кроці, нівічить душі людей. Люди самі не здатні згармонізуватись, тому вони звертаються до Біблії і йдуть до церкви.
Насамперед люди звертаються до Бога.
> Я намагаюсь самотушки шукати гармонії. Це, мабуть, є гординею. Коли заслабну, втомлюся, можливо почну звертатись до Бога. Але не як до істоти, що "існує" (чи надістоти, що "надіснує"), а як до дзеркала моєї душі, що здатне повернути мені мої ж прохання і молитви вже як зовнішню допомогу. Людина іноді потребує допомоги саме ззовні.
Усе було б добре, коли б у тому дзеркалі своєї душі ви навчилися розпізнавати Бога.
2008.04.03 | cartes
Re: Гармонія -- в досконалості
P.M. пише:> cartes пише:
> > Для мене Бог є, головним чином, гармонією, цілісністю. Гармонія світу видається такою великою, що вмісти її в свідомості кожної окремої людини навряд чи можливо.
> Гармонія -- в досконалості, котрої в земної людини нема і бути не може.
Що таке "досконалість", я не знаю (її ж не можна встановити, чи не так?). Якщо Ви скажете, що це є "ідеал, до якого слід прагнути", то я і цього не знатиму.
Тому під "гармонією" я розумію узгодженність частин структури в процесі функціонування системи.
Внутрішня узгодженність системи має бути доповненою узгодженністю системи з її оточенням, а того оточенні - із його оточенням - і так безмежно у просторі і часі. Зрозуміло, що внутрішня гармонія існує як частина загальної гармонії Всесвіту. Осягнути останню людина не взмозі, вона називає її "Богом", для комунікацій з яким наділяє його людськими властивостями ("великосердий, мудрий, справедливий, могутній .. )
>
>
> > Дисгармонія, що виявляє себе на кожному кроці, нівічить душі людей. Люди самі не здатні згармонізуватись, тому вони звертаються до Біблії і йдуть до церкви.
> Насамперед люди звертаються до Бога.
Можна сказати і так.
> > Я намагаюсь самотушки шукати гармонії. Це, мабуть, є гординею. Коли заслабну, втомлюся, можливо почну звертатись до Бога. Але не як до істоти, що "існує" (чи надістоти, що "надіснує"), а як до дзеркала моєї душі, що здатне повернути мені мої ж прохання і молитви вже як зовнішню допомогу. Людина іноді потребує допомоги саме ззовні.
> Усе було б добре, коли б у тому дзеркалі своєї душі ви навчилися розпізнавати Бога.
Тобто, став жити релігійним життям? Не знаю, не знаю ..
2008.04.02 | Анатоль
Простір мови не співпадає з простором абстракцій
Простір абстракцій може бути ширшим і не виражатись мовними засобами.(хоч і стараються так розширювати "мову", щоб можна було передавати основні особливості абстракцій).
Але людина може навчитись грати в футбол, чи в шахи, чи вірити і поклонятись якомусь богу, будучи глухою і неграмотною.
2008.04.03 | Тестер
Чомусь всі забули про біологію
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_rel&key=1207156680&first=1207215921&last=12069071932008.04.02 | Анатоль
Необхідною умовою існування бога є віра в нього.
> У бога навіть не треба вірити!Бог, в якого не вірять, не існує.
Віра людей в існування бога є необхідною умовою його існування.
Бо бог лише видумка, що існує лише в уяві.
2008.04.02 | Георгій
Re: Необхідною умовою існування бога є віра в нього.
Анатоль пише:> Бо бог лише видумка, що існує лише в уяві.
(ГП) Так тоді можe і сама ця уява є видумка? І Ви насправді об"єктивно нe існуєтe? І вeсь Ваш світ цe тільки химeра? Он Дeкарт всe життя мучився над цим питанням, і нічого конкрeтного нe відповів, окрім "je pense, donc, je suis." А хто щe "pense?" І чи "pense" насправді?
2008.04.02 | Анатоль
Навіть якщо мене нема і мій світ лише химера, то
всерівно в цьому світі мій кіт є куди більшою реальністю ніж бог.Він насрав мені на стіл і цапнув мене за пальця. А від бога ні хуху, ні духу.
2008.04.02 | Георгій
То значить тільки хто Вам с-e або Вас цапає - рeальність?
А як жe історичні пeрсонажі, всякі там Юлії Цeзарі - вони химeра?2008.04.03 | Анатоль
Re: То значить тільки хто Вам с-e або Вас цапає - рeальність?
>А як жe історичні пeрсонажі, всякі там Юлії Цeзарі - вони химeра?Колись, можливо, вони були, комусь срали, когось цапали, значить були реальністю. Зараз їх нема, бо нікому не серуть, нікого не цапають. Зараз химери, обєкти інформаційного простору. Деякі з них якось позначають якісь реальності, деякі - ні, є чистими химерами.
Чи позначають інформаційні химери якісь колишні чи теперішні реальності? Як це знати?
Іншого способу, ніж по слідам насраного і цапнутого, нема.
2008.04.03 | harnack
Анатолеві треба вірити в іронію та в трюїзми!
Ніколи'м не знав, що в пана бога треба вірити! - Одкровення для мене!2008.04.04 | Анатоль
Я писав не так для Вас, як для віруючих.
2008.04.04 | Георгій
Віра, трюїзми, єврeї
(Чи трeба казати "жиди," щоби доктор фон Гарнак нe ущипнув за кулгавість моєї совєцької нe зовсім української мови?)Згадав про них тому, що чув від однієї своєї колeги на роботі - рeлігійної єврeйки, яка рeгулярно ходить до синагоги, - щось подібнe до Вашого твeрджeння. Вона тeж кажe, що в пана Бога ніхто нe мусить вірити. Інтeлeктуальна й eмоційна "віра," за думкою цієї Лорeн, завжди щось нe тe. Трeба нe "вірити," а поводити сeбe добрe, бути хорошим до ближнього. В цьому всe, в цьому пан Бог, в цьому сeнс життя людини.
2008.04.04 | Юрій
Re: Необхідною умовою існування бога є віра в нього.
Як, власне, і т.з. великий вибух та виникнення живого з неживого. Ні того, ні того ніхто не бачив, ніхто не був присутнім, але певна категорія людей вірить, що це все було -- бо вони так само релігійні люди. Тільки релігія в них інша.Анатоль пише:
> У бога навіть не треба вірити! > Бог, в якого не вірять, не існує. > Віра людей в існування бога є необхідною умовою його існування. > Бо бог лише видумка, що існує лише в уяві.
2008.04.03 | stefan
Теории профессора Михаля Геллера заставляют усомниться в материа
> Теории профессора Михаля Геллера не столько содержат доказательства существования Бога, сколько заставляют усомниться в материальном существовании мира вокруг нас.---
Про те, що трудно, а практично НЕ МОЖЛИВО доказати, що світ довкола нас
є матеріальниим, я вже не раз писав на Майдані, бо:
Ми маємо всю інформацію через ОРГАНИ ЧУТТЯ.
Ми чуємо лише спектр, який чує наше вухо.
Ми бачимо лише спектр, який бачить наше око.
І т.д.
А скільки ми не бачимо, а скільки не чуємо.
Тобто всі ми живемо в ВІРТУАЛЬНІЙ РЕАЛЬНОСТІ.
2008.04.03 | cartes
Re: Теории профессора Михаля Геллера заставляют усомниться в мат
stefan пише:> Про те, що трудно, а практично НЕ МОЖЛИВО доказати, що світ довкола нас
> є матеріальниим, я вже не раз писав на Майдані, бо:
> Ми маємо всю інформацію через ОРГАНИ ЧУТТЯ.
> Ми чуємо лише спектр, який чує наше вухо.
> Ми бачимо лише спектр, який бачить наше око.
> І т.д.
> А скільки ми не бачимо, а скільки не чуємо.
> Тобто всі ми живемо в ВІРТУАЛЬНІЙ РЕАЛЬНОСТІ.
Дійсно, наш Інтелект користається відчуттями і образами. Користаючись ними, він складає уявлення про "матеріальність" Світу. Отже, доводити нічого не треба - "матерією" є узагальнення (абстрагування) всіє сукупності спостережень, відчуттів. Це узагальнення набуло розвитку у науковому знанні і виявило свою адекватність завдяки успішній практиці.
2008.04.04 | Тестер
Читаючи, розумію, що у вас не то , що вищі почуття
Але повне дебільство. Ви нічого не сприймаєте...2008.04.05 | stefan
Це - монолог, чи як?
Тестер пише:> Читаючи, розумію, що у вас не то , що вищі почуття. Але повне дебільство. Ви нічого не сприймаєте...
2008.04.06 | cartes
З яких конкретних обставин Ви абстрагували цей висновок?