Традиції України- взято з сайту- НАША УКРАЇНА
04/15/2008 | Роксана
Коли відкриєте сайт, зможете бачити образки свят та продовження розділів. Я заощадила для себе цей сайт, бо справді дуже поучаюче і цікаво.
-----------------------------------
ДЕНЬ СВЯТОГО АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО
Андрій Первозванний був одним із дванадцяти апостолів, учнів Ісуса Христа. У православній церкві його називають Первозванним, оскільки, згідно з Євангелієм від Іоанна, Андрій був одним із двох перших мешканців Галілеї, яким Христос почав проповідувати своє вчення. Ім'я другого до нашого часу не дійшло. Згодом Андрій розповів про Ісуса своєму братові Симону (апостолові Петру) і привів його до Христа.>>>
--------------------------------------------------------------------------------
СВЯТО СТРІТЕНЯ
Одним із найбільших свят періоду М'ясниць (та й взагалі лютого) було Стрітення (15.02), яке подекуди йменували ще дохристиянськими назвами "зимобор" або "громовище". В цей день, вважалося, зима з літом зустрічається й бореться. І хоча ще лежав сніг та вертались морози, все ж люди знали, що "Лютневий сніг весною пахне">>>
--------------------------------------------------------------------------------
ГОЛОДНА КУТЯ. БОГОЯВЛЕННЯ ГОСПОДНЄ
Після 11-денних святок, коли без обмежень веселилися і вживали скоромну їжу, 18 січня вважалося строгим пісним днем. Дорослі в цей день говіли й нічого не їли (дехто вживав лише чорний хліб та воду). Розпочинати святкову вечерю - голодну кутю цього дня годилося лише після ритуального пиття освяченої богоявленської води >>>
--------------------------------------------------------------------------------
ЩЕДРИЙ ВЕЧІР. НОВИЙ РІК
Напередодні Нового року (за старим стилем 13.01) в Україні відзначали Щедрий вечір. Цим самим завершувався період "Святих вечорів", який тривав з 6 до 12 січня, коли не годилося виконувати господарську роботу (окрім догляду за худобою). Протягом цього тижня люди влаштовували святкові застілля, ходили один до одного в гості й обов'язково співали колядки >>>
--------------------------------------------------------------------------------
РІЗДВО В УКРАЇНІ
В давній українській традиції для належного святкування різдвяно-новорічних обрядів важливою була завчасна й серйозна підготовка. Обов'язково з пори жнив дбайливо зберігали обжинкового Дідуха, в який встромляли стебла різних злакових культур та відбирали м'яке пахуче сіно.>>>
--------------------------------------------------------------------------------
ГРУДНЕВІ СВЯТА
З-поміж усіх Божих угодників в українського народу особливою любов'ю і шаною користується святитель Миколай. Велика кількість храмів і монастирів в Україні освячено його іменем, яке досить часто дається українським хлопчикам при хрещенні. Поряд з іменем Христа Спасителя та Матері Божої ім'я Миколая Угодника найчастіше згадується в домашніх і церковних молитвах українців>>>
--------------------------------------------------------------------------------
СВЯТА ЛИСТОПАДА
В українців, як в інших слов'янських народів (білорусів, поляків, чехів) останній місяць осені називався листопадом, що пов'язувалося з опаданням осіннього листя. Хоча за старим юліанським календарем він за ліком був дев'ятим місяцем, а тому в народів з латиномовною транскрипцією називався "новембер", "ноябрь". Окрім того, в Україні існували й інші місцеві назви листопада >>>
--------------------------------------------------------------------------------
ПОКРОВА
Одним із найбільших свят осені є Покрова, яке християни відзначають 14 жовтня. Покрова Пресвятої Богородиці - велике Богородичне свято, яке було встановлене на честь з'явлення Матері Божої в одному із храмів Константинополя в Х ст. За правління імператора VІ Філософа, коли на місто напали вороги, жителі молилися на всенічній службі. Саме в цей час відбулося з'явлення Пресвятої Богородиці >>>
--------------------------------------------------------------------------------
СВЯТА У ЖОВТНІ
Другий місяць осені в Україні називали жовтнем ще за часів Київської Русі. За загальним визнанням ця назва походила від кольору пожовклого осіннього листя. Паралельно вживалися й інші народні назви: "весільник", "зазимник", "хмурень", "паздерник" (паздерництвом називали очищення волокон льону й конопель від костриці)>>>
--------------------------------------------------------------------------------
СВЯТА ОСТАННЬОЇ ДЕКАДИ ВЕРЕСНЯ
27.09. Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього - одне із найбільш двунадесятих свят християнського календаря. В це свято і напередодні віруючі зосереджують свою увагу на сутності і силі Господнього Хреста на якому приніс свою жертву Спаситель. Згадують і також ще одну старозавітну подію >>>
--------------------------------------------------------------------------------
ОСІННЯ ОБРЯДОВІСТЬ
Більшість етнологів пов'язують етимологію першого місяця осені вересня із кущем вересу, який розквітає рожевим і бузковим суцвіттям саме о цій порі. Очевидно, в саме такому контексті вживали назву "варєснець" книжники Київської Русі, та й у сусідніх слов'янських народів здавна збереглися схожі терміни: на білоруських землях цей місяць називали "верасєнь", а поляки казали - "вжесень" >>>
--------------------------------------------------------------------------------
СЕРПНЕВІ СВЯТА УКРАЇНСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ
Серпень в Україні здавна був пов'язаний із жнивами. Назва останнього літнього місяця походила від основного у давнину знаряддя збору урожаю - серпа (як, власне, й інших слов'янських народів). Регіонально-діалектичними відповідниками серпня в Україні також були: "копень", "жнивець", "хлібочол", "городник", "спасівець">>>
--------------------------------------------------------------------------------
ЛИПНЕВІ СВЯТІ
Преподобний Антоній (983-10.07.1073) вважається зачинателем чернецтва на українських землях, засновником Києво-Печерського монастиря та печерного монастиря на Болдиних горах у Чернігові (1069 р.). Народився в 983 році в містечку Любечі (нині смт. Ріпкинського р-ну Чернігівської обл.). В миру носив ім'я Антип>>>
--------------------------------------------------------------------------------
СВЯТО АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА
Після закінчення Петрового посту - 12.07 в народі святкували Петра й Павла або просто "Петра". До свята прибирали садибу, підбілювали та підфарбовували хату, вішали чисті рушники. До церковної служби йшли з квітами й віночками, окрасою яких були червоні маки. Ритуальною стравою були так звані мандрики>>>
--------------------------------------------------------------------------------
СВЯТО ІВАНА КУПАЛА
Другим місяцем літа в Україні вважали липень. Назва ця походить від лип, якими українці здавна обсаджували свої поселення та супутніх промислів. Цвіт липи був цілющим лікарським та медоносним засобом, а деревина - сировиною для художнього та господарського різьбярства.>>>
--------------------------------------------------------------------------------
УКРАЇНСЬКІ РУСАЛІЇ
Літні свята в Україні були тісно пов'язані із уявленнями про русалок, а дні після Трійці називали також русальним тижнем (паралельні назви русалчий, росальний, мавський, навський). Згідно української міфології вважалося, що взимку русалки переховуються у землі>>>
--------------------------------------------------------------------------------
ТРАВНЕВІ СВЯТА
У травні віруючі християни України вшановували Священномученика Макарія, митрополита Київського (дата народження невідома - 1.05.1497). Він був архімандритом Віленського Троїцького монастиря, а 1495 р. собором єпископів обраний митрополитом Київським і Литовським>>>
--------------------------------------------------------------------------------
УКРАЇНСЬКИЙ ВЕЛИКДЕНЬ
Завершувався Великий піст Страсним тижнем, який в Україні називали Білим та Чистим, очевидно через те, що господарі очищали свої садиби від бруду, білили хати та сповідувалися у церкві. Протягом Страсного тижня відбувалися регулярні церковні Богослужіння й люди намагалися висповідатися й причаститися>>>
--------------------------------------------------------------------------------
КВІТНЕВІ ЗВИЧАЇ УКРАЇНЦІВ
Другий весняний місяць носить назву квітень. Хоча в Україні ця назва прижилася не одразу. В давньоруський час його називали "цвєтєнь", а згодом "апріль". І хоча назва "квітень" з'явилася ще у книжників XVI ст., проте, активно почала вживатися лише у ХХ ст.>>>
--------------------------------------------------------------------------------
ВЕСНЯНА ОБРЯДОВІСТЬ УКРАЇНЦІВ
Перший весняний місяць березень і похідні від нього березіль, березоль, март, марець, а також такі місцеві різновиди як протальник, зимобор, соковик, капельник та інші, етимологічно були пов'язані із березою та супутніми початку весни промислами: заготівля березової золи, кори та соку, з яких згодом виготовлювали скло, дьоготь, квас >>>
--------------------------------------------------------------------------------
ВЕЛИКИЙ ПІСТ
В українській традиції Великий піст вважається найголовнішим та найсуворішим й згідно до християнського віровчення встановлювався на спомин 40-денного посту Ісуса Христа. Розпочинається він після закінчення Масляної і триває до Паски, а тому не мав точного терміну і залежав від дати Великодня (Паски), яка теж була рухливою за календарем >>>
--------------------------------------------------------------------------------
УКРАЇНСЬКА МАСЛЯНА
Святкуванням Водохреща (19.01) завершувався цикл різдвяно-новорічної обрядовості українців. Чоловіки бралися до серйозної роботи по господарству, а жінкам дозволялося прясти і шити. В народі говорили: "Прийшов Іван Предтеча (20.01) та й забрав свята на плечі" >>>
--------------------------------------------------------------------------------
А ТОЙ ТРЕТІЙ ПРАЗНИК СВЯТЕ ВОДОХРЕЩЕ...
Святе Водохреще та голодний Святвечір завершують українські різдвяно-новорічні свята. Після 11-денної загальниці (з 7 по 17 січня), коли не було постів, 18 січня вважалося строгим пісним днем. Деякі господарі цілий день говіли (нічого не їли або вживали лише чорний хліб та воду) >>>
-----------------------------------
ДЕНЬ СВЯТОГО АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО
Андрій Первозванний був одним із дванадцяти апостолів, учнів Ісуса Христа. У православній церкві його називають Первозванним, оскільки, згідно з Євангелієм від Іоанна, Андрій був одним із двох перших мешканців Галілеї, яким Христос почав проповідувати своє вчення. Ім'я другого до нашого часу не дійшло. Згодом Андрій розповів про Ісуса своєму братові Симону (апостолові Петру) і привів його до Христа.>>>
--------------------------------------------------------------------------------
СВЯТО СТРІТЕНЯ
Одним із найбільших свят періоду М'ясниць (та й взагалі лютого) було Стрітення (15.02), яке подекуди йменували ще дохристиянськими назвами "зимобор" або "громовище". В цей день, вважалося, зима з літом зустрічається й бореться. І хоча ще лежав сніг та вертались морози, все ж люди знали, що "Лютневий сніг весною пахне">>>
--------------------------------------------------------------------------------
ГОЛОДНА КУТЯ. БОГОЯВЛЕННЯ ГОСПОДНЄ
Після 11-денних святок, коли без обмежень веселилися і вживали скоромну їжу, 18 січня вважалося строгим пісним днем. Дорослі в цей день говіли й нічого не їли (дехто вживав лише чорний хліб та воду). Розпочинати святкову вечерю - голодну кутю цього дня годилося лише після ритуального пиття освяченої богоявленської води >>>
--------------------------------------------------------------------------------
ЩЕДРИЙ ВЕЧІР. НОВИЙ РІК
Напередодні Нового року (за старим стилем 13.01) в Україні відзначали Щедрий вечір. Цим самим завершувався період "Святих вечорів", який тривав з 6 до 12 січня, коли не годилося виконувати господарську роботу (окрім догляду за худобою). Протягом цього тижня люди влаштовували святкові застілля, ходили один до одного в гості й обов'язково співали колядки >>>
--------------------------------------------------------------------------------
РІЗДВО В УКРАЇНІ
В давній українській традиції для належного святкування різдвяно-новорічних обрядів важливою була завчасна й серйозна підготовка. Обов'язково з пори жнив дбайливо зберігали обжинкового Дідуха, в який встромляли стебла різних злакових культур та відбирали м'яке пахуче сіно.>>>
--------------------------------------------------------------------------------
ГРУДНЕВІ СВЯТА
З-поміж усіх Божих угодників в українського народу особливою любов'ю і шаною користується святитель Миколай. Велика кількість храмів і монастирів в Україні освячено його іменем, яке досить часто дається українським хлопчикам при хрещенні. Поряд з іменем Христа Спасителя та Матері Божої ім'я Миколая Угодника найчастіше згадується в домашніх і церковних молитвах українців>>>
--------------------------------------------------------------------------------
СВЯТА ЛИСТОПАДА
В українців, як в інших слов'янських народів (білорусів, поляків, чехів) останній місяць осені називався листопадом, що пов'язувалося з опаданням осіннього листя. Хоча за старим юліанським календарем він за ліком був дев'ятим місяцем, а тому в народів з латиномовною транскрипцією називався "новембер", "ноябрь". Окрім того, в Україні існували й інші місцеві назви листопада >>>
--------------------------------------------------------------------------------
ПОКРОВА
Одним із найбільших свят осені є Покрова, яке християни відзначають 14 жовтня. Покрова Пресвятої Богородиці - велике Богородичне свято, яке було встановлене на честь з'явлення Матері Божої в одному із храмів Константинополя в Х ст. За правління імператора VІ Філософа, коли на місто напали вороги, жителі молилися на всенічній службі. Саме в цей час відбулося з'явлення Пресвятої Богородиці >>>
--------------------------------------------------------------------------------
СВЯТА У ЖОВТНІ
Другий місяць осені в Україні називали жовтнем ще за часів Київської Русі. За загальним визнанням ця назва походила від кольору пожовклого осіннього листя. Паралельно вживалися й інші народні назви: "весільник", "зазимник", "хмурень", "паздерник" (паздерництвом називали очищення волокон льону й конопель від костриці)>>>
--------------------------------------------------------------------------------
СВЯТА ОСТАННЬОЇ ДЕКАДИ ВЕРЕСНЯ
27.09. Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього - одне із найбільш двунадесятих свят християнського календаря. В це свято і напередодні віруючі зосереджують свою увагу на сутності і силі Господнього Хреста на якому приніс свою жертву Спаситель. Згадують і також ще одну старозавітну подію >>>
--------------------------------------------------------------------------------
ОСІННЯ ОБРЯДОВІСТЬ
Більшість етнологів пов'язують етимологію першого місяця осені вересня із кущем вересу, який розквітає рожевим і бузковим суцвіттям саме о цій порі. Очевидно, в саме такому контексті вживали назву "варєснець" книжники Київської Русі, та й у сусідніх слов'янських народів здавна збереглися схожі терміни: на білоруських землях цей місяць називали "верасєнь", а поляки казали - "вжесень" >>>
--------------------------------------------------------------------------------
СЕРПНЕВІ СВЯТА УКРАЇНСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ
Серпень в Україні здавна був пов'язаний із жнивами. Назва останнього літнього місяця походила від основного у давнину знаряддя збору урожаю - серпа (як, власне, й інших слов'янських народів). Регіонально-діалектичними відповідниками серпня в Україні також були: "копень", "жнивець", "хлібочол", "городник", "спасівець">>>
--------------------------------------------------------------------------------
ЛИПНЕВІ СВЯТІ
Преподобний Антоній (983-10.07.1073) вважається зачинателем чернецтва на українських землях, засновником Києво-Печерського монастиря та печерного монастиря на Болдиних горах у Чернігові (1069 р.). Народився в 983 році в містечку Любечі (нині смт. Ріпкинського р-ну Чернігівської обл.). В миру носив ім'я Антип>>>
--------------------------------------------------------------------------------
СВЯТО АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА
Після закінчення Петрового посту - 12.07 в народі святкували Петра й Павла або просто "Петра". До свята прибирали садибу, підбілювали та підфарбовували хату, вішали чисті рушники. До церковної служби йшли з квітами й віночками, окрасою яких були червоні маки. Ритуальною стравою були так звані мандрики>>>
--------------------------------------------------------------------------------
СВЯТО ІВАНА КУПАЛА
Другим місяцем літа в Україні вважали липень. Назва ця походить від лип, якими українці здавна обсаджували свої поселення та супутніх промислів. Цвіт липи був цілющим лікарським та медоносним засобом, а деревина - сировиною для художнього та господарського різьбярства.>>>
--------------------------------------------------------------------------------
УКРАЇНСЬКІ РУСАЛІЇ
Літні свята в Україні були тісно пов'язані із уявленнями про русалок, а дні після Трійці називали також русальним тижнем (паралельні назви русалчий, росальний, мавський, навський). Згідно української міфології вважалося, що взимку русалки переховуються у землі>>>
--------------------------------------------------------------------------------
ТРАВНЕВІ СВЯТА
У травні віруючі християни України вшановували Священномученика Макарія, митрополита Київського (дата народження невідома - 1.05.1497). Він був архімандритом Віленського Троїцького монастиря, а 1495 р. собором єпископів обраний митрополитом Київським і Литовським>>>
--------------------------------------------------------------------------------
УКРАЇНСЬКИЙ ВЕЛИКДЕНЬ
Завершувався Великий піст Страсним тижнем, який в Україні називали Білим та Чистим, очевидно через те, що господарі очищали свої садиби від бруду, білили хати та сповідувалися у церкві. Протягом Страсного тижня відбувалися регулярні церковні Богослужіння й люди намагалися висповідатися й причаститися>>>
--------------------------------------------------------------------------------
КВІТНЕВІ ЗВИЧАЇ УКРАЇНЦІВ
Другий весняний місяць носить назву квітень. Хоча в Україні ця назва прижилася не одразу. В давньоруський час його називали "цвєтєнь", а згодом "апріль". І хоча назва "квітень" з'явилася ще у книжників XVI ст., проте, активно почала вживатися лише у ХХ ст.>>>
--------------------------------------------------------------------------------
ВЕСНЯНА ОБРЯДОВІСТЬ УКРАЇНЦІВ
Перший весняний місяць березень і похідні від нього березіль, березоль, март, марець, а також такі місцеві різновиди як протальник, зимобор, соковик, капельник та інші, етимологічно були пов'язані із березою та супутніми початку весни промислами: заготівля березової золи, кори та соку, з яких згодом виготовлювали скло, дьоготь, квас >>>
--------------------------------------------------------------------------------
ВЕЛИКИЙ ПІСТ
В українській традиції Великий піст вважається найголовнішим та найсуворішим й згідно до християнського віровчення встановлювався на спомин 40-денного посту Ісуса Христа. Розпочинається він після закінчення Масляної і триває до Паски, а тому не мав точного терміну і залежав від дати Великодня (Паски), яка теж була рухливою за календарем >>>
--------------------------------------------------------------------------------
УКРАЇНСЬКА МАСЛЯНА
Святкуванням Водохреща (19.01) завершувався цикл різдвяно-новорічної обрядовості українців. Чоловіки бралися до серйозної роботи по господарству, а жінкам дозволялося прясти і шити. В народі говорили: "Прийшов Іван Предтеча (20.01) та й забрав свята на плечі" >>>
--------------------------------------------------------------------------------
А ТОЙ ТРЕТІЙ ПРАЗНИК СВЯТЕ ВОДОХРЕЩЕ...
Святе Водохреще та голодний Святвечір завершують українські різдвяно-новорічні свята. Після 11-денної загальниці (з 7 по 17 січня), коли не було постів, 18 січня вважалося строгим пісним днем. Деякі господарі цілий день говіли (нічого не їли або вживали лише чорний хліб та воду) >>>