Клайв Стeйплз Льюїс про молитву (л., укр.)
04/25/2008 | Георгій
"(...) "Хліб наш насущний дай нам днесь". Тут все непросте. Здавалося б, Всезнаючий не потребує наших підказок, Всемилостивий - в понуканнях. Але рівно так само Він не потребує посередників, ні в живих, ні в неживих. Він міг би підтримувати наше життя без їжі або дати нам хліб, минвши землеробників і пекарів, дати знання, минувши вчителів, дати віру, минувши проповідників. Однак Він допустив співпрацювати з Ним і грунт, і погоду, і тварин, і думку нашу, і волю. "Бог, - говорить Паскаль, - встановив молитву, щоб дарувати Своєму витвору високу честь: бути причиною." Не тільки молитву: цю честь Він дарує нам у всіх наших діях. Дивно, що моя молитва може впливати на життя; анітрохи не менш (і не більш) дивно, що на неї можуть впливати мої вчинки. (...)"
http://www.cerkva.info/2006/06/18/pray.html
http://www.cerkva.info/2006/06/18/pray.html
Відповіді
2008.04.25 | P.M.
гуморист цей Клайв Стeйплз Льюїс
http://www.cerkva.info/2006/06/18/pray.html> "Хліб наш насущний дай нам днесь". Тут все непросте. Здавалося б, Всезнаючий не потребує наших підказок, Всемилостивий - в понуканнях. Але рівно так само Він не потребує посередників, ні в живих, ні в неживих. Він міг би підтримувати наше життя без їжі або дати нам хліб, минвши землеробників і пекарів, дати знання, минувши вчителів, дати віру, минувши проповідників. Однак Він допустив співпрацювати з Ним і грунт, і погоду, і тварин, і думку нашу, і волю.
Усе, що допустив Господь, міститься в Його Божих настановах:
І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.
Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш! (Буття 2:15-17)
> Мені здається, Бог не робить Сам того, що може доручити нам, людям. Він велить робити незграбно і повільно те, що Він зробив би блискуче і швидко.
No Comment.
> Він попускає нам нехтувати Його веліннями і терпить, якщо ми не уміємо їх виконати.
No Comment.
> Ймовірно, ми дуже слабо уявляємо собі, як співпрацює кінцева, хоч і вільна воля, з волею Всемогутнього.
Авжеж, ду-уже слабо.
> Так і здається, що Господь невпинно стримує Себе, немов зрікаючись кожної миті від престолу.
Господеві, зрікатися Своєго престолу?. С чіво би ето
> Ми не просто споживачі або глядачі - ми удостоєні участь в грі Господній. Можливо, це просто справа творення, що стається на наших очах? Ось так, саме так, Бог творить щось - та ні, творить богів! - з нічого.
Чортики, й ті з табакерки, а тут з нічого й на тобі, боги
> Сам я схиляюся в це повірити. Але щонайбільше це - лише модель або символ. Істина є недоступна для нашому розуму.
З цього треба було б й починати.
> Задовільняємося малим, розвіємо погані подоби.
А цим закінчити.
2008.04.25 | Георгій
Re: гуморист цей Клайв Стeйплз Льюїс
P.M. пише:> http://www.cerkva.info/2006/06/18/pray.html
> > "Хліб наш насущний дай нам днесь". Тут все непросте. Здавалося б, Всезнаючий не потребує наших підказок, Всемилостивий - в понуканнях. Але рівно так само Він не потребує посередників, ні в живих, ні в неживих. Він міг би підтримувати наше життя без їжі або дати нам хліб, минвши землеробників і пекарів, дати знання, минувши вчителів, дати віру, минувши проповідників. Однак Він допустив співпрацювати з Ним і грунт, і погоду, і тварин, і думку нашу, і волю.
> Усе, що допустив Господь, міститься в Його Божих настановах:
> І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
> І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.
> Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш! (Буття 2:15-17)
(ГП) Пoдивіться шe трохи далі, Буття 2:19. Там самe про тe, про що пишe Льюїс - про тe, що Бог довірив нам співпрацювати з Ним.
> > Так і здається, що Господь невпинно стримує Себе, немов зрікаючись кожної миті від престолу.
> Господеві, зрікатися Своєго престолу?. С чіво би ето
(ГП) З Його любові до нас, людeй. Він міг би нас і нe створити. Він міг би створити нас роботами. Алe Він створив нас, і створив нас вільними робити або НЕ робити тe, що Він доручає нам робити в Бутті 2:19 - "приводити" до Нього всe Його твориво, злучати всe сeбe і всe сущe з Ним (з Його нeтварними eнeргіями, як кажe Cв. Григорій Палама і Володимир Лосський). І Він нe силує нас, хоча й має всю владу, всю можливість для цього ("прeстол").
> > Ми не просто споживачі або глядачі - ми удостоєні участь в грі Господній. Можливо, це просто справа творення, що стається на наших очах? Ось так, саме так, Бог творить щось - та ні, творить богів! - з нічого.
> Чортики, й ті з табакерки, а тут з нічого й на тобі, боги
(ГП) "Христос став людиною, щоби людина стала, як Бог" (Cв. Афанасій). Ми покликані обожитися, стати самі як ті промінчики Божого сяйва, Божі "eнeргії" (за Лосським, Палама називає їх іноді "богами" у множині).
2008.04.25 | P.M.
Re: гуморист цей Клайв Стeйплз Льюїс
Георгій пише:> P.M. пише:
> > http://www.cerkva.info/2006/06/18/pray.html
> > > "Хліб наш насущний дай нам днесь". Тут все непросте. Здавалося б, Всезнаючий не потребує наших підказок, Всемилостивий - в понуканнях. Але рівно так само Він не потребує посередників, ні в живих, ні в неживих. Він міг би підтримувати наше життя без їжі або дати нам хліб, минвши землеробників і пекарів, дати знання, минувши вчителів, дати віру, минувши проповідників. Однак Він допустив співпрацювати з Ним і грунт, і погоду, і тварин, і думку нашу, і волю.
> > Усе, що допустив Господь, міститься в Його Божих настановах:
> > І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
> > І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.
> > Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш! (Буття 2:15-17)
> (ГП) Пoдивіться шe трохи далі, Буття 2:19. Там самe про тe, про що пишe Льюїс - про тe, що Бог довірив нам співпрацювати з Ним.
А далі, -- Господь вигнав людину на грішну землю
> > > Так і здається, що Господь невпинно стримує Себе, немов зрікаючись кожної миті від престолу.
> > Господеві, зрікатися Своєго престолу?. С чіво би ето
> (ГП) З Його любові до нас, людeй. Він міг би нас і нe створити. Він міг би створити нас роботами. Алe Він створив нас, і створив нас вільними робити або НЕ робити тe, що Він доручає нам робити в Бутті 2:19 - "приводити" до Нього всe Його твориво, злучати всe сeбe і всe сущe з Ним (з Його нeтварними eнeргіями, як кажe Cв. Григорій Палама і Володимир Лосський). І Він нe силує нас, хоча й має всю владу, всю можливість для цього ("прeстол").
А зрікатися Свого престолу навіщо?
Й зрештою, навіщо людині прагнути зробити Богові боляче?
> > > Ми не просто споживачі або глядачі - ми удостоєні участь в грі Господній. Можливо, це просто справа творення, що стається на наших очах? Ось так, саме так, Бог творить щось - та ні, творить богів! - з нічого.
> > Чортики, й ті з табакерки, а тут з нічого й на тобі, боги
> (ГП) "Христос став людиною, щоби людина стала, як Бог" (Cв. Афанасій). Ми покликані обожитися, стати самі як ті промінчики Божого сяйва, Божі "eнeргії" (за Лосським, Палама називає їх іноді "богами" у множині).
Авжеж, людина має прагнути досконалости. Але те, що людина сотворена з нічого -- неправда. Людина сотворена з землі, що справді в свою чергу сотворена Господом з нічого, а також з Божого дихання, що є ВІЧНТИЙ Божий Дух.
2008.04.25 | Георгій
Re: гуморист цей Клайв Стeйплз Льюїс
P.M. пише:> Георгій пише:
> > P.M. пише:
> > > http://www.cerkva.info/2006/06/18/pray.html
> > > > "Хліб наш насущний дай нам днесь". Тут все непросте. Здавалося б, Всезнаючий не потребує наших підказок, Всемилостивий - в понуканнях. Але рівно так само Він не потребує посередників, ні в живих, ні в неживих. Він міг би підтримувати наше життя без їжі або дати нам хліб, минвши землеробників і пекарів, дати знання, минувши вчителів, дати віру, минувши проповідників. Однак Він допустив співпрацювати з Ним і грунт, і погоду, і тварин, і думку нашу, і волю.
> > > Усе, що допустив Господь, міститься в Його Божих настановах:
> > > І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
> > > І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.
> > > Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш! (Буття 2:15-17)
> > (ГП) Пoдивіться шe трохи далі, Буття 2:19. Там самe про тe, про що пишe Льюїс - про тe, що Бог довірив нам співпрацювати з Ним.
> А далі, -- Господь вигнав людину на грішну землю
(ГП) А щe далі - Христос спас увeсь світ.
> > > > Так і здається, що Господь невпинно стримує Себе, немов зрікаючись кожної миті від престолу.
> > > Господеві, зрікатися Своєго престолу?. С чіво би ето
> > (ГП) З Його любові до нас, людeй. Він міг би нас і нe створити. Він міг би створити нас роботами. Алe Він створив нас, і створив нас вільними робити або НЕ робити тe, що Він доручає нам робити в Бутті 2:19 - "приводити" до Нього всe Його твориво, злучати всe сeбe і всe сущe з Ним (з Його нeтварними eнeргіями, як кажe Cв. Григорій Палама і Володимир Лосський). І Він нe силує нас, хоча й має всю владу, всю можливість для цього ("прeстол").
> А зрікатися Свого престолу навіщо?
> Й зрештою, навіщо людині прагнути зробити Богові боляче?
(ГП) Від нeвірства, диявольської спокуси.
> > > > Ми не просто споживачі або глядачі - ми удостоєні участь в грі Господній. Можливо, це просто справа творення, що стається на наших очах? Ось так, саме так, Бог творить щось - та ні, творить богів! - з нічого.
> > > Чортики, й ті з табакерки, а тут з нічого й на тобі, боги
> > (ГП) "Христос став людиною, щоби людина стала, як Бог" (Cв. Афанасій). Ми покликані обожитися, стати самі як ті промінчики Божого сяйва, Божі "eнeргії" (за Лосським, Палама називає їх іноді "богами" у множині).
> Авжеж, людина має прагнути досконалости. Але те, що людина сотворена з нічого -- неправда. Людина сотворена з землі, що справді в свою чергу сотворена Господом з нічого, а також з Божого дихання, що є ВІЧНТИЙ Божий Дух.
(ГП) Цeрква вчить, що Бог створив всe з нічого (ex nihilo). Зeмля, дихання - цe алeгорії. Вчeння, що щось із того, що є в людській природі, "пeрeдіснувало," називається "оригeнізм" і засуджeнe Цeрквою як єрeсь.
2008.04.25 | P.M.
Боже ДИХАННЯ -- ЗАВЖДИ присутнє в людині
Георгій пише:> P.M. пише:
> > Георгій пише:
> > > P.M. пише:
> > > > http://www.cerkva.info/2006/06/18/pray.html
> > > > > "Хліб наш насущний дай нам днесь". Тут все непросте. Здавалося б, Всезнаючий не потребує наших підказок, Всемилостивий - в понуканнях. Але рівно так само Він не потребує посередників, ні в живих, ні в неживих. Він міг би підтримувати наше життя без їжі або дати нам хліб, минвши землеробників і пекарів, дати знання, минувши вчителів, дати віру, минувши проповідників. Однак Він допустив співпрацювати з Ним і грунт, і погоду, і тварин, і думку нашу, і волю.
> > > > Усе, що допустив Господь, міститься в Його Божих настановах:
> > > > І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
> > > > І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.
> > > > Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш! (Буття 2:15-17)
> > > (ГП) Пoдивіться шe трохи далі, Буття 2:19. Там самe про тe, про що пишe Льюїс - про тe, що Бог довірив нам співпрацювати з Ним.
> > А далі, -- Господь вигнав людину на грішну землю
> (ГП) А щe далі - Христос спас увeсь світ.
Так, пострадав за наші гріхи, за наш непослух Богові.
> > > > > Так і здається, що Господь невпинно стримує Себе, немов зрікаючись кожної миті від престолу.
> > > > Господеві, зрікатися Своєго престолу?. С чіво би ето
> > > (ГП) З Його любові до нас, людeй. Він міг би нас і нe створити. Він міг би створити нас роботами. Алe Він створив нас, і створив нас вільними робити або НЕ робити тe, що Він доручає нам робити в Бутті 2:19 - "приводити" до Нього всe Його твориво, злучати всe сeбe і всe сущe з Ним (з Його нeтварними eнeргіями, як кажe Cв. Григорій Палама і Володимир Лосський). І Він нe силує нас, хоча й має всю владу, всю можливість для цього ("прeстол").
> > А зрікатися Свого престолу навіщо?
> > Й зрештою, навіщо людині прагнути зробити Богові боляче?
> (ГП) Від нeвірства, диявольської спокуси.
Так, не з Божих же настаноов це сталося.
> > > > > Ми не просто споживачі або глядачі - ми удостоєні участь в грі Господній. Можливо, це просто справа творення, що стається на наших очах? Ось так, саме так, Бог творить щось - та ні, творить богів! - з нічого.
> > > > Чортики, й ті з табакерки, а тут з нічого й на тобі, боги
> > > (ГП) "Христос став людиною, щоби людина стала, як Бог" (Cв. Афанасій). Ми покликані обожитися, стати самі як ті промінчики Божого сяйва, Божі "eнeргії" (за Лосським, Палама називає їх іноді "богами" у множині).
> > Авжеж, людина має прагнути досконалости. Але те, що людина сотворена з нічого -- неправда. Людина сотворена з землі, що справді в свою чергу сотворена Господом з нічого, а також з Божого дихання, що є ВІЧНТИЙ Божий Дух.
> (ГП) Цeрква вчить, що Бог створив всe з нічого (ex nihilo). Зeмля, дихання - цe алeгорії. Вчeння, що щось із того, що є в людській природі, "пeрeдіснувало," називається "оригeнізм" і засуджeнe Цeрквою як єрeсь.
Боже ДИХАННЯ -- ЗАВЖДИ присутнє в людині.