(Р, Д) Вшанування пам"яті українських козаків (/)
06/30/2008 | Георгій
У монастирі на Козацьких Могилах відбулось урочисте щорічне вшанування пам’яті українських козаків
27 червня 2008 року – у Неділю всіх святих землі Української, у Свято-Георгіївському монастирі на Козацьких Могилах відбулось урочисте щорічне вшанування пам’яті українських козаків та селян, що загинули в битві під Берестечком у 1651 році. Відвідати Козацькі могили та помолитьсь за душі спочилих воїнів прибув Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
Святійший Владика очолив Божественну літургію та панахиду під відкритим небом на величній паперті перед храмом, йому співслужили митрополит Рівненський i Острозький Євсевій, архієпископ Тернопільський і Кременецький Іов, єпископ Луцький і Волинський Михаїл, єпископ Черкаський і Чигиринський Іоан, єпископ Вінницький і Брацлавський Онуфрій, єпископ Дрогобицький і Самбірський Матфей, єпископ Чернігівський і Ніжинський Іларіон, намісник монастиря о. Олексій (Манзятюк) та духовенство Рівненської єпархії.
На урочисті заходи також прибули голова Рівненської обласної державної адміністрації Віктор Матчук, депутат Верховної Ради від фракції «НУНС» Юрій Карамазін, екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк.
Після Богослужіння Святійший Патріарх подякував народу який молився разом із ним і сказав: «Я дуже радий тому що Український народ пам’ятає своїх синів, які віддали своє життя за нашу волю. На цьому місці 300 героїв-козаків до загину боролись з польськими військами під час Визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648-1654 рр.
Ми ж маємо сьогодні незалежну державу і незалежну Помісну Церкву – Київський Патріархат, але немає єдиної Помісної Православної Церкви. Церква створена Господом нашим Ісусом Христом для того щоб готувати нас не до тимчасового, а вічного життя.
Слава Христової Церкви - її святі. Число святих дуже велике. Кожного дня згадується пам’ять багатьох святих, а всіх їх разом з тими, що нема їхнього окремого дня пам’яті, згадується в третю неділю після Святої Тройці, що носить назву неділі Всіх Святих землі Української.
Хто ж були святі люди? Святі - це ті, що під час свого життя на землі виявили великі християнські чесноти й досягнули верхів духовної досконалості, до якої закликає Христос всіх людей: "Будьте ви досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний" (Матф. 5,48). Святі - це мученики за віру Христову, великі угодники й подвижники, всі, що наслідували Христа й в усьому чинили Його святу волю, що своїм життям і ділами прославляли Господа й стали взірцем для наслідування всім християнам. Святі - це борці за Правду Христову. Це ті, що нічого не мали свого на землі, а були тут справжніми подорожніми, які домагалися лише до однієї цілі - осягнення блаженства на небі. Це ті, які служили Богові усім своїм життям, виконуючи Його святі Заповіді - любові Бога й ближнього свого, жили й діяли на славу Божу й творили добро для інших людей. Святі - це ті, які провадили рівноапостольну працю, ширили віру Христову й проповідували Царство Боже, маючи це Царство Боже в своїх душах, у самих собі» – сказав Патріарх.
«У цьому великому числі святих Церкви Христової немало українських святих. На жаль, для чужинців вони фігурують під назвою російських святих, а серед українців мало хто знає про своїх святих. Тимчасом знати, хто були українські святі, яке було їхнє життя, й чим вони догодили Богові - це обов’язок кожного українця, обов’язок релігійний і національний. Святі української землі - це живий приклад для нас, як треба служити Богові й ближнім своїм.
Українські святі - це наші небесні покровителі й молитовники за наш український народ і нашу багатостраждальну Батьківщину. До їхнього заступства звертаймося й ми під час наших молитов і благаймо їх словами: Всі святі землі української, моліть Бога за нас!»
На завершення Патріарх Філарет розповів присутнім про ювілейні заходи з приводу святкувань 900-ліття Михайлівського Золотоверхого монастиря та 1020 років з дня хрещення Руси-України.
Керівники області в особах голови Рівненської ОДА Віктора Марчука та митрополита Рівненського i Острозького Євсевія подякували Святійшому Владиці Філарету за постійну підтримку та невтомну працю у розбудові Помісної Православної Церкви в Україні, як наслідок і зміцнення незалежності держави.
Також зі словами вдячності звернулись і нащадки полеглих воїнів-козаків, звісно в духовному значенні цих слів та нагородили Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета – орденом «Козацької Слави» – вищою відзнакою козаків.
Урочистості завершились хресною ходою з покладанням квітів до пам’ятника полеглим воїнам.
Довідка: Під Берестечком 30 червня 1651 р. відбулась славнозвісна битва між військами Богдана Хмельницького та польськими військами короля Яна ІІ Казіміра. На стороні запорозьких козаків приймали участь в битві і кримські татари хана Іслам-Гірея ІІІ, які під натиском артилеріїї покинули поле бою, втікаючи захопили в полон самого гетьмана Хмельницького. Наказному гетьману-полковнику Іванові Богунові вдалося вивести з оточення козацькі війська, щоправда, зазнавши серйозних втрат на переправах через болота. На правому березі річки Пляшівки польські війська зупинили загін з 300 козаків, які цілий день вели нерівний бій з поляками. Всі вони до єдиного загинули смертю хоробрих, із презирством відмовившись від пропозиції здатися. Вцілілий із козаків, загнаний у воду, відбивався до останнього подиху. Вже потонув пробитий кулями човен, усі боєприпаси давно закінчилися, не витримала і загартована в боях козацька шабля. Він, отримавши за свідченнями польських очевидців 14 куль, усе ще відбивався однією лише косою. Сам король, побачивши відважного воїна, запропонував йому пощаду, але той вибрав смерть, а не неволю. Два німецькі солдати і шляхтич убили його, для чого їм довелося зайти у воду по самісіньке горло.
В пам"ять про ті героїчні події на місці битви в 1910-1914 р.р. було побудовано величний храм-пам"ятник - Георгіївський собор, в підземеллях якого зберігаються численні останки загиблих на полі бою козаків. Цей храм-мовзолей збудований архітектором В.Леонтовичем за проектом студента Петербузької академії мистецтв В.Максимова – учня відомого архітектора О.Щусєва. Георгіївський собор є унікальним, оскільки має три престоли, розташовані один над одним, що є унікальним у світовій архітектурі. Цікаво й те, що розписував цей храм відомий художник І.Їжакевич. Зараз тут діє Свято-Георгіївський чоловічий монастир.
Андрій ГОЛОВКОВ
Джерело: Прес-центр Київської Патріархії.
http://www.cerkva.info/2008/06/30/plyaweva.html
27 червня 2008 року – у Неділю всіх святих землі Української, у Свято-Георгіївському монастирі на Козацьких Могилах відбулось урочисте щорічне вшанування пам’яті українських козаків та селян, що загинули в битві під Берестечком у 1651 році. Відвідати Козацькі могили та помолитьсь за душі спочилих воїнів прибув Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
Святійший Владика очолив Божественну літургію та панахиду під відкритим небом на величній паперті перед храмом, йому співслужили митрополит Рівненський i Острозький Євсевій, архієпископ Тернопільський і Кременецький Іов, єпископ Луцький і Волинський Михаїл, єпископ Черкаський і Чигиринський Іоан, єпископ Вінницький і Брацлавський Онуфрій, єпископ Дрогобицький і Самбірський Матфей, єпископ Чернігівський і Ніжинський Іларіон, намісник монастиря о. Олексій (Манзятюк) та духовенство Рівненської єпархії.
На урочисті заходи також прибули голова Рівненської обласної державної адміністрації Віктор Матчук, депутат Верховної Ради від фракції «НУНС» Юрій Карамазін, екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк.
Після Богослужіння Святійший Патріарх подякував народу який молився разом із ним і сказав: «Я дуже радий тому що Український народ пам’ятає своїх синів, які віддали своє життя за нашу волю. На цьому місці 300 героїв-козаків до загину боролись з польськими військами під час Визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648-1654 рр.
Ми ж маємо сьогодні незалежну державу і незалежну Помісну Церкву – Київський Патріархат, але немає єдиної Помісної Православної Церкви. Церква створена Господом нашим Ісусом Христом для того щоб готувати нас не до тимчасового, а вічного життя.
Слава Христової Церкви - її святі. Число святих дуже велике. Кожного дня згадується пам’ять багатьох святих, а всіх їх разом з тими, що нема їхнього окремого дня пам’яті, згадується в третю неділю після Святої Тройці, що носить назву неділі Всіх Святих землі Української.
Хто ж були святі люди? Святі - це ті, що під час свого життя на землі виявили великі християнські чесноти й досягнули верхів духовної досконалості, до якої закликає Христос всіх людей: "Будьте ви досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний" (Матф. 5,48). Святі - це мученики за віру Христову, великі угодники й подвижники, всі, що наслідували Христа й в усьому чинили Його святу волю, що своїм життям і ділами прославляли Господа й стали взірцем для наслідування всім християнам. Святі - це борці за Правду Христову. Це ті, що нічого не мали свого на землі, а були тут справжніми подорожніми, які домагалися лише до однієї цілі - осягнення блаженства на небі. Це ті, які служили Богові усім своїм життям, виконуючи Його святі Заповіді - любові Бога й ближнього свого, жили й діяли на славу Божу й творили добро для інших людей. Святі - це ті, які провадили рівноапостольну працю, ширили віру Христову й проповідували Царство Боже, маючи це Царство Боже в своїх душах, у самих собі» – сказав Патріарх.
«У цьому великому числі святих Церкви Христової немало українських святих. На жаль, для чужинців вони фігурують під назвою російських святих, а серед українців мало хто знає про своїх святих. Тимчасом знати, хто були українські святі, яке було їхнє життя, й чим вони догодили Богові - це обов’язок кожного українця, обов’язок релігійний і національний. Святі української землі - це живий приклад для нас, як треба служити Богові й ближнім своїм.
Українські святі - це наші небесні покровителі й молитовники за наш український народ і нашу багатостраждальну Батьківщину. До їхнього заступства звертаймося й ми під час наших молитов і благаймо їх словами: Всі святі землі української, моліть Бога за нас!»
На завершення Патріарх Філарет розповів присутнім про ювілейні заходи з приводу святкувань 900-ліття Михайлівського Золотоверхого монастиря та 1020 років з дня хрещення Руси-України.
Керівники області в особах голови Рівненської ОДА Віктора Марчука та митрополита Рівненського i Острозького Євсевія подякували Святійшому Владиці Філарету за постійну підтримку та невтомну працю у розбудові Помісної Православної Церкви в Україні, як наслідок і зміцнення незалежності держави.
Також зі словами вдячності звернулись і нащадки полеглих воїнів-козаків, звісно в духовному значенні цих слів та нагородили Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета – орденом «Козацької Слави» – вищою відзнакою козаків.
Урочистості завершились хресною ходою з покладанням квітів до пам’ятника полеглим воїнам.
Довідка: Під Берестечком 30 червня 1651 р. відбулась славнозвісна битва між військами Богдана Хмельницького та польськими військами короля Яна ІІ Казіміра. На стороні запорозьких козаків приймали участь в битві і кримські татари хана Іслам-Гірея ІІІ, які під натиском артилеріїї покинули поле бою, втікаючи захопили в полон самого гетьмана Хмельницького. Наказному гетьману-полковнику Іванові Богунові вдалося вивести з оточення козацькі війська, щоправда, зазнавши серйозних втрат на переправах через болота. На правому березі річки Пляшівки польські війська зупинили загін з 300 козаків, які цілий день вели нерівний бій з поляками. Всі вони до єдиного загинули смертю хоробрих, із презирством відмовившись від пропозиції здатися. Вцілілий із козаків, загнаний у воду, відбивався до останнього подиху. Вже потонув пробитий кулями човен, усі боєприпаси давно закінчилися, не витримала і загартована в боях козацька шабля. Він, отримавши за свідченнями польських очевидців 14 куль, усе ще відбивався однією лише косою. Сам король, побачивши відважного воїна, запропонував йому пощаду, але той вибрав смерть, а не неволю. Два німецькі солдати і шляхтич убили його, для чого їм довелося зайти у воду по самісіньке горло.
В пам"ять про ті героїчні події на місці битви в 1910-1914 р.р. було побудовано величний храм-пам"ятник - Георгіївський собор, в підземеллях якого зберігаються численні останки загиблих на полі бою козаків. Цей храм-мовзолей збудований архітектором В.Леонтовичем за проектом студента Петербузької академії мистецтв В.Максимова – учня відомого архітектора О.Щусєва. Георгіївський собор є унікальним, оскільки має три престоли, розташовані один над одним, що є унікальним у світовій архітектурі. Цікаво й те, що розписував цей храм відомий художник І.Їжакевич. Зараз тут діє Свято-Георгіївський чоловічий монастир.
Андрій ГОЛОВКОВ
Джерело: Прес-центр Київської Патріархії.
http://www.cerkva.info/2008/06/30/plyaweva.html