(Р) Інтeрв"ю Владики Євстратія (/)
08/06/2008 | Георгій
Єпископ Євстратій: «Не можна говорити про незалежність України, поки православна церква управляється з Москви»
Цього року Україна відзначає 1020-ліття Хрещення Київської Русі. Президент України надіслав запрошення взяти у ньому участь главам усіх помісних православних церков світу, оскільки Віктора Ющенка не залишала надія помирити всі гілки церкви.
25-27 липня у Києві пройшли офіційні святкування. Вселенський патріарх Варфоломій I та Московський патріарх Алексій II спільно провели богослужіння на Володимирській гірці.
Ієрархи Київського патріархату на святкуванні не були присутні. Святкування пройшли тихо, мирно, без ексцесів.
Після закінчення візиту в Україну Вселенський Патріарх Варфоломій I заявив, що вітає об'єднувальні тенденції в українському православ'ї. Водночас представники Московського патріархату заявили, що Константинопольський і Московський патріархи вже домовилися разом будувати єдину православну церкву в Україні. Проте Президент України Віктор Ющенко упевнений, що в «осяжній перспективі» - створення в Україні єдиної помісної православної церкви.
Про перспективи створення єдиної церкви і тонкощі святкування в Україні дня Хрещення Русі ForUm запитав у прес-секретаря УПЦ Київського Патріархату єпископа Євстратія (Зорі).
- Як Ви оцінюєте візит в Україну Константинопольського патріарха Варфоломія I?
- Ми позитивно оцінюємо цей візит. Вперше за багато сторіч глава Константинопольської церкви, яка є церквою-матір’ю для України, відвідав Київ. Це позитивна ознака того, що проблеми, які існують у зв'язку з її розділенням, в українській церкві перестають бути внутрішніми. Вони виходять з поля виняткового інформаційного контролю з боку Російської церкви. І стають проблемами, які мають розв’язувати всі православні церкви разом, оскільки досі (останні майже 20 років) Російська церква намагалася видавати ці проблеми за свої внутрішні. Але жодної конструктивної пропозиції щодо способу розв’язання цих проблем вона не дала. У той же час з боку Вселенського патріарха Варфоломія ми почули і занепокоєння цією ситуацією, і готовність надати посильну допомогу, і підтримку при вирішенні цих питань.
- Чи виправдав візит Константинопольського патріарха очікування Віктора Ющенка?
- Я не можу сказати, які були очікування Ющенка. Щодо власних вражень можу сказати, що повною мірою цей візит виправдав ті оцінки і очікування, які були на нього покладені. Ми розуміємо, що, враховуючи неймовірний потужний тиск з боку МП і політичних, і державних сил, які за ним стоять, на Константинополь, більшого чекати було складно.
Що стосується заяв самого Московського патріархату, то це спроба видати свою поразку за перемогу. По-перше, Московський патріархат взагалі не хотів бачити патріарха Варфоломія на святкуванні у Києві, і він до останнього моменту намагався так чи інакше або зірвати або знизити статус цього святкування. Не дивлячись на це, вся програма візиту патріарха Варфоломія була виконана. І Московський патріархат не зміг жодним чином протидіяти цьому.
- Чому все-таки Київський патріархат не був присутній на святкуванні Хрещення Русі?
- Київський патріархат був присутній на святкуванні. Наприклад, якщо взяти Софійську площу, то там більше ніж три чверті присутніх на площі були наші віруючі і духівництво. Київський патріархат – і священики, і миряни - незримо присутній, тому що так чи інакше всі учасники цих заходів думали і згадували про нього. Мабуть, у цьому сенсі він був, напевно, одним із основних учасників подій. Те, що наші ієрархи безпосередньо не були присутні на цих заходах, це було винятково наше рішення, і його ми прийняли, тому що не хотіли зриву Московським патріархатом державного святкування. Оскільки з боку Московського патріархату було висунуто чітку вимогу у формі ультиматуму: якщо на цих святкуваннях будуть присутні представники Київського патріархату, вони просто зірвуть весь план святкових заходів. І для того, щоб не перетворювати свято на скандал, ми вирішили утриматися (на рівні ієрархів) від участі у цих святкових заходах. Але це не означає, що наша церква повністю була відсутня. Якби наших віруючих не було на цих заходах, то вони були б, напевно, майже безлюдні.
- Чи не є ця релігійна проблема останнім важелем Росії для впливу на Україну?
- Безумовно, вплив на церкву з боку Росії – це серйозний спосіб впливу на внутрішню ситуацію в Україні, тому що церква доходить до кожного серця, до душі людини. І ми бачимо, як останніми роками Росія намагається використовувати у своїх інтересах те, що Московський патріархат стоїть на чолі частини церкви в Україні.
Ще багато років тому закордонні фахівці заявили, що не можна говорити про повний суверенітет і незалежність України, поки православна церква України управляється з-за закордону. Це найбільша конфесія в Україні, і те, що відбувається в ній, безпосередньо відбивається на суспільстві.
- Чи зацікавлений Митрополит Володимир у помісній церкві?
- Мені складно сказати, чи зацікавлений безпосередньо Митрополит Володимир у помісній церкві, але в тому, щоб мати більше незалежності у своїй діяльності, він дійсно зацікавлений. З іншого боку, необхідного розуміти, що ні митрополит Володимир, ні керівництво УПЦ МП не є незалежними. З одного боку, Москва їм виявляє свою повагу і добре ставлення, а з іншого - чинить постійний тиск. На останньому архієрейському соборі УПЦ у Москві патріарх Алексій побажав, щоб зміни до статуту УПЦ МП, які були внесені півроку тому, затверджував синод у Москві, хоча у такому затвердженні немає необхідності, згідно зі статутом і самої Російської церкви, і УПЦ МП. Тобто вже публічно пробують обмежити права церкви Московського патріархату в Україні. В ідеалі, я думаю, більшість із УПЦ МП хотіла б, щоб в Україні була одна церква зі статусом помісної. Але вони не можуть це висловлювати вголос, особливо коли у них є приклад нашого патріарха Філарета, якого переслідували за прагнення створити автокефальну церкву.
- Чому всі почесті під час святкування віддали Варфоломію, а Алексія II зустріли набагато скромніше?
- Згідно з православним диптихом, перше місце серед православних патріархів світу займає Вселенський патріарх Варфоломій I, а п'яте - Патріарх Московський. І це пояснює те, що патріарха Алексія зустрічала третя особа в нашій країні, голова Верховної Ради. Нічого неприйнятного і, як коментували у Московському патріархаті, принизливого я у цьому не бачу.
Тим більше Московський патріарх – це керівник релігійної організації, а не державної установи. Мені було дивно і неприємно читати коментарі про те, що не так прапори повісили при зустрічі Алексія. Якби апостоли звертали увагу на такі речі, то християнська церква не відбулася б ніколи. Як можна говорити про те, що пастиреві заважають прибути до своєї пастви тим, що йому прапор не підняли або не за таким протоколом зустріли, на який він сподівався? Це приниження для церкви - виставляти такі речі на показ і навіть їх коментувати. Патріарх, насамперед, пастир, а не церковний чиновник, тому йому протокол має бути абсолютно байдужий.
- У МП стверджують, що православні віруючі підтримали єдність з Російською православною церквою, скандуючи «Алексій - наш патріарх».
- Якщо натовп із півтисячі екзальтованих людей щось скандував, то це знову-таки приниження для всієї церкви, оскільки богослужіння - це не футбольний матч. Віра у Бога не повинна виділятися проявами футбольного фанатизму. Тому представникам Московського патріархату потрібно було не хвалитися цим, а навпаки наставляти своїх віруючих поводитися як віруючі, а не як футбольні фанати.
- Як Ви вважаєте, чи має право Президент України Віктор Ющенко втручатися у церковні справи?
- Розділення православної церкви відбулося в Україні не за релігійними мотивами і не релігійними діячами. Це розділення було спровоковане ззовні, причому спецслужбами колишнього Радянського Союзу, які у той час стали спецслужбами Росії. Вони намагалися зберегти хоч би щось із старої радянської структури, зокрема, структуру Московського патріархату, щоб через неї впливати на незалежні держави. Саме вони спровокували це розділення, організаційно оформили його. І зараз релігійної складової у тому, що українська церква розділена, нема. У нас немає розділення ні у вірі, ні у догматах, ні у канонах. Єдина причина розділення – це ставлення до Української держави. Ми бажаємо, щоб Україна була незалежною, а Московський патріархат – щоб Українська держава стала частиною Росії. І у цьому дусі Московський патріархат діє в Україні.
Що стосується Президента, то я здивований, чому представники Московського Патріархату хвалили Путіна за те, що він сприяв об'єднанню Російської православної церкви за кордоном з Московським Патріархатом, і говорили, що його внесок величезний, що він відновив єдність Російської церкви. І не йшлося про те, що Путін втручається у церковні справи.
А коли Президент Ющенко значно обережніше, більш відсторонено від цих питань просто говорить, що повинне бути об'єднання, вирішення цієї справи на користь України, то вони піднімають галас, що Президент не має права втручатися у церковні справи. Виявляється, що російському президентові – це можна і навіть похвально, а українському – ганьба.
Джерело: Світлана ЗАКЕЛОВА. — "ForUm", 31 липня 2008 року.
http://www.cerkva.info/2008/07/31/dumka.html
Цього року Україна відзначає 1020-ліття Хрещення Київської Русі. Президент України надіслав запрошення взяти у ньому участь главам усіх помісних православних церков світу, оскільки Віктора Ющенка не залишала надія помирити всі гілки церкви.
25-27 липня у Києві пройшли офіційні святкування. Вселенський патріарх Варфоломій I та Московський патріарх Алексій II спільно провели богослужіння на Володимирській гірці.
Ієрархи Київського патріархату на святкуванні не були присутні. Святкування пройшли тихо, мирно, без ексцесів.
Після закінчення візиту в Україну Вселенський Патріарх Варфоломій I заявив, що вітає об'єднувальні тенденції в українському православ'ї. Водночас представники Московського патріархату заявили, що Константинопольський і Московський патріархи вже домовилися разом будувати єдину православну церкву в Україні. Проте Президент України Віктор Ющенко упевнений, що в «осяжній перспективі» - створення в Україні єдиної помісної православної церкви.
Про перспективи створення єдиної церкви і тонкощі святкування в Україні дня Хрещення Русі ForUm запитав у прес-секретаря УПЦ Київського Патріархату єпископа Євстратія (Зорі).
- Як Ви оцінюєте візит в Україну Константинопольського патріарха Варфоломія I?
- Ми позитивно оцінюємо цей візит. Вперше за багато сторіч глава Константинопольської церкви, яка є церквою-матір’ю для України, відвідав Київ. Це позитивна ознака того, що проблеми, які існують у зв'язку з її розділенням, в українській церкві перестають бути внутрішніми. Вони виходять з поля виняткового інформаційного контролю з боку Російської церкви. І стають проблемами, які мають розв’язувати всі православні церкви разом, оскільки досі (останні майже 20 років) Російська церква намагалася видавати ці проблеми за свої внутрішні. Але жодної конструктивної пропозиції щодо способу розв’язання цих проблем вона не дала. У той же час з боку Вселенського патріарха Варфоломія ми почули і занепокоєння цією ситуацією, і готовність надати посильну допомогу, і підтримку при вирішенні цих питань.
- Чи виправдав візит Константинопольського патріарха очікування Віктора Ющенка?
- Я не можу сказати, які були очікування Ющенка. Щодо власних вражень можу сказати, що повною мірою цей візит виправдав ті оцінки і очікування, які були на нього покладені. Ми розуміємо, що, враховуючи неймовірний потужний тиск з боку МП і політичних, і державних сил, які за ним стоять, на Константинополь, більшого чекати було складно.
Що стосується заяв самого Московського патріархату, то це спроба видати свою поразку за перемогу. По-перше, Московський патріархат взагалі не хотів бачити патріарха Варфоломія на святкуванні у Києві, і він до останнього моменту намагався так чи інакше або зірвати або знизити статус цього святкування. Не дивлячись на це, вся програма візиту патріарха Варфоломія була виконана. І Московський патріархат не зміг жодним чином протидіяти цьому.
- Чому все-таки Київський патріархат не був присутній на святкуванні Хрещення Русі?
- Київський патріархат був присутній на святкуванні. Наприклад, якщо взяти Софійську площу, то там більше ніж три чверті присутніх на площі були наші віруючі і духівництво. Київський патріархат – і священики, і миряни - незримо присутній, тому що так чи інакше всі учасники цих заходів думали і згадували про нього. Мабуть, у цьому сенсі він був, напевно, одним із основних учасників подій. Те, що наші ієрархи безпосередньо не були присутні на цих заходах, це було винятково наше рішення, і його ми прийняли, тому що не хотіли зриву Московським патріархатом державного святкування. Оскільки з боку Московського патріархату було висунуто чітку вимогу у формі ультиматуму: якщо на цих святкуваннях будуть присутні представники Київського патріархату, вони просто зірвуть весь план святкових заходів. І для того, щоб не перетворювати свято на скандал, ми вирішили утриматися (на рівні ієрархів) від участі у цих святкових заходах. Але це не означає, що наша церква повністю була відсутня. Якби наших віруючих не було на цих заходах, то вони були б, напевно, майже безлюдні.
- Чи не є ця релігійна проблема останнім важелем Росії для впливу на Україну?
- Безумовно, вплив на церкву з боку Росії – це серйозний спосіб впливу на внутрішню ситуацію в Україні, тому що церква доходить до кожного серця, до душі людини. І ми бачимо, як останніми роками Росія намагається використовувати у своїх інтересах те, що Московський патріархат стоїть на чолі частини церкви в Україні.
Ще багато років тому закордонні фахівці заявили, що не можна говорити про повний суверенітет і незалежність України, поки православна церква України управляється з-за закордону. Це найбільша конфесія в Україні, і те, що відбувається в ній, безпосередньо відбивається на суспільстві.
- Чи зацікавлений Митрополит Володимир у помісній церкві?
- Мені складно сказати, чи зацікавлений безпосередньо Митрополит Володимир у помісній церкві, але в тому, щоб мати більше незалежності у своїй діяльності, він дійсно зацікавлений. З іншого боку, необхідного розуміти, що ні митрополит Володимир, ні керівництво УПЦ МП не є незалежними. З одного боку, Москва їм виявляє свою повагу і добре ставлення, а з іншого - чинить постійний тиск. На останньому архієрейському соборі УПЦ у Москві патріарх Алексій побажав, щоб зміни до статуту УПЦ МП, які були внесені півроку тому, затверджував синод у Москві, хоча у такому затвердженні немає необхідності, згідно зі статутом і самої Російської церкви, і УПЦ МП. Тобто вже публічно пробують обмежити права церкви Московського патріархату в Україні. В ідеалі, я думаю, більшість із УПЦ МП хотіла б, щоб в Україні була одна церква зі статусом помісної. Але вони не можуть це висловлювати вголос, особливо коли у них є приклад нашого патріарха Філарета, якого переслідували за прагнення створити автокефальну церкву.
- Чому всі почесті під час святкування віддали Варфоломію, а Алексія II зустріли набагато скромніше?
- Згідно з православним диптихом, перше місце серед православних патріархів світу займає Вселенський патріарх Варфоломій I, а п'яте - Патріарх Московський. І це пояснює те, що патріарха Алексія зустрічала третя особа в нашій країні, голова Верховної Ради. Нічого неприйнятного і, як коментували у Московському патріархаті, принизливого я у цьому не бачу.
Тим більше Московський патріарх – це керівник релігійної організації, а не державної установи. Мені було дивно і неприємно читати коментарі про те, що не так прапори повісили при зустрічі Алексія. Якби апостоли звертали увагу на такі речі, то християнська церква не відбулася б ніколи. Як можна говорити про те, що пастиреві заважають прибути до своєї пастви тим, що йому прапор не підняли або не за таким протоколом зустріли, на який він сподівався? Це приниження для церкви - виставляти такі речі на показ і навіть їх коментувати. Патріарх, насамперед, пастир, а не церковний чиновник, тому йому протокол має бути абсолютно байдужий.
- У МП стверджують, що православні віруючі підтримали єдність з Російською православною церквою, скандуючи «Алексій - наш патріарх».
- Якщо натовп із півтисячі екзальтованих людей щось скандував, то це знову-таки приниження для всієї церкви, оскільки богослужіння - це не футбольний матч. Віра у Бога не повинна виділятися проявами футбольного фанатизму. Тому представникам Московського патріархату потрібно було не хвалитися цим, а навпаки наставляти своїх віруючих поводитися як віруючі, а не як футбольні фанати.
- Як Ви вважаєте, чи має право Президент України Віктор Ющенко втручатися у церковні справи?
- Розділення православної церкви відбулося в Україні не за релігійними мотивами і не релігійними діячами. Це розділення було спровоковане ззовні, причому спецслужбами колишнього Радянського Союзу, які у той час стали спецслужбами Росії. Вони намагалися зберегти хоч би щось із старої радянської структури, зокрема, структуру Московського патріархату, щоб через неї впливати на незалежні держави. Саме вони спровокували це розділення, організаційно оформили його. І зараз релігійної складової у тому, що українська церква розділена, нема. У нас немає розділення ні у вірі, ні у догматах, ні у канонах. Єдина причина розділення – це ставлення до Української держави. Ми бажаємо, щоб Україна була незалежною, а Московський патріархат – щоб Українська держава стала частиною Росії. І у цьому дусі Московський патріархат діє в Україні.
Що стосується Президента, то я здивований, чому представники Московського Патріархату хвалили Путіна за те, що він сприяв об'єднанню Російської православної церкви за кордоном з Московським Патріархатом, і говорили, що його внесок величезний, що він відновив єдність Російської церкви. І не йшлося про те, що Путін втручається у церковні справи.
А коли Президент Ющенко значно обережніше, більш відсторонено від цих питань просто говорить, що повинне бути об'єднання, вирішення цієї справи на користь України, то вони піднімають галас, що Президент не має права втручатися у церковні справи. Виявляється, що російському президентові – це можна і навіть похвально, а українському – ганьба.
Джерело: Світлана ЗАКЕЛОВА. — "ForUm", 31 липня 2008 року.
http://www.cerkva.info/2008/07/31/dumka.html