(Р, Д) Cвятий прeподобний кн. Фeдір Острозький (/)
08/22/2008 | Георгій
24 СЕРПНЯ – ПРЕПОДОБНОГО ЧУДОТВОРЦЯ ФЕДОРА ОСТРОЗЬКОГО
Підготував Віктор ГРЕБЕНЮК
Князь Костянтин Острозький добре відомий нашому народові як знаменитий, славний оборонець православної віри, видатний меценат, коштами якого постали Острозька академія, чимало храмів і монастирів, перша повна друкована православна Біблія церковнослов’янською мовою тощо. Куди менше відомий його святий предок, прапрадід – преподобний Федір Острозький, приклад якого постійно надихав нащадка.
Федір Острозький жив у XIV-XV століттях, коли Русь-Україна, ледь підводячись із руїн після монголо-татарського нашестя, була загарбана Литовським князівством. Язичницька ще й культурно відстала тоді Литва переймала від нас мову, звичаї та православну віру. Але внаслідок політичних комбінацій Ватикану великий князь Ягайло перейшов у католицтво, підписав угоду про поєднання Литви з Польщею й поклявся зробити католиками своїх підданих – і литовців, і русинів. Чинилося це на збройному й законодавчому рівнях, тож православні відповіли на це «ні!» – й розпочалася запекла війна.
Православних очолював брат Ягайла – Свидригайло. У його лавах і відзначався ратними подвигами Федір – князь Острозький, Володимирський і Сіверський. Головно завдяки його полководському хистові король Ягайло-Владислав змушенийбув піти на укладення миру: дав волю православній вірі й урівняв у правах православне боярство з католицькою шляхтою.
Та невдовзі у житті воєводи сталися несподівані й докорінні зміни. Митрополит Іларіон (Огієнко) пише:
«Але року 1438-го князь Федір потерпів велику невдачу. Треба було вигнати татар, і то вигнати так, щоб вони більше не нападали на Україну. Князь Федір зібрав велике військо, зібрав до себе багато української шляхетської молоді. Бій був страшний, безліч татарви полягло, але поліг і ввесь цвіт українського шляхетства.
Ця невдача сильно вплинула на чутливого князя, і він постановив покинути цейзрадливий світ. Та й багато він напрацювався, боронячи Україну та віру православну від наскоків католицької Польщі та Риму. Напевне, були ще якісь причини духовного перевороту кн. Федора, але ми їх не знаємо. Князь Федір Острозький був ревним православним усе своє життя. Маєтки його були широкі, і він ставив своїм коштом храми Божі.
Десь року 1438 князь Федір Острозький скинув своє військове вбрання, і прийняв монашество в Києво-Печерській Лаврі, і став смиренним монахом Феодосієм. Князі Острозькі часто жертвували цій київській святині, тому князь Федір знайшов тут собі й вічне упокоєння.
Через певний час стали творитися чуданад гробом кн. Феодосія. Коли дослідили гробницю – виявилося, що тіло його нетлінне. І чернець Феодосій, у миру Федір Острозький, був канонізований: Церква оголосила його святим, преподобним.
Немає сумніву, що там, де нині перебуває його душа, де «нема юдея, ні грека» (Гал. 3:28), він просить Господа про помилування й українців, і литовців, і поляків, і татар, та про мир в усьому світі.
Святий преподобний Феодоре Острозький, чудотворче Києво-Печерський, моли Бога за нас!
Волин. єпарх. відом.– 2005.– № 8 (9)
http://www.pravoslavja.lutsk.ua/vev/stattja?newsid=506
Підготував Віктор ГРЕБЕНЮК
Князь Костянтин Острозький добре відомий нашому народові як знаменитий, славний оборонець православної віри, видатний меценат, коштами якого постали Острозька академія, чимало храмів і монастирів, перша повна друкована православна Біблія церковнослов’янською мовою тощо. Куди менше відомий його святий предок, прапрадід – преподобний Федір Острозький, приклад якого постійно надихав нащадка.
Федір Острозький жив у XIV-XV століттях, коли Русь-Україна, ледь підводячись із руїн після монголо-татарського нашестя, була загарбана Литовським князівством. Язичницька ще й культурно відстала тоді Литва переймала від нас мову, звичаї та православну віру. Але внаслідок політичних комбінацій Ватикану великий князь Ягайло перейшов у католицтво, підписав угоду про поєднання Литви з Польщею й поклявся зробити католиками своїх підданих – і литовців, і русинів. Чинилося це на збройному й законодавчому рівнях, тож православні відповіли на це «ні!» – й розпочалася запекла війна.
Православних очолював брат Ягайла – Свидригайло. У його лавах і відзначався ратними подвигами Федір – князь Острозький, Володимирський і Сіверський. Головно завдяки його полководському хистові король Ягайло-Владислав змушенийбув піти на укладення миру: дав волю православній вірі й урівняв у правах православне боярство з католицькою шляхтою.
Та невдовзі у житті воєводи сталися несподівані й докорінні зміни. Митрополит Іларіон (Огієнко) пише:
«Але року 1438-го князь Федір потерпів велику невдачу. Треба було вигнати татар, і то вигнати так, щоб вони більше не нападали на Україну. Князь Федір зібрав велике військо, зібрав до себе багато української шляхетської молоді. Бій був страшний, безліч татарви полягло, але поліг і ввесь цвіт українського шляхетства.
Ця невдача сильно вплинула на чутливого князя, і він постановив покинути цейзрадливий світ. Та й багато він напрацювався, боронячи Україну та віру православну від наскоків католицької Польщі та Риму. Напевне, були ще якісь причини духовного перевороту кн. Федора, але ми їх не знаємо. Князь Федір Острозький був ревним православним усе своє життя. Маєтки його були широкі, і він ставив своїм коштом храми Божі.
Десь року 1438 князь Федір Острозький скинув своє військове вбрання, і прийняв монашество в Києво-Печерській Лаврі, і став смиренним монахом Феодосієм. Князі Острозькі часто жертвували цій київській святині, тому князь Федір знайшов тут собі й вічне упокоєння.
Через певний час стали творитися чуданад гробом кн. Феодосія. Коли дослідили гробницю – виявилося, що тіло його нетлінне. І чернець Феодосій, у миру Федір Острозький, був канонізований: Церква оголосила його святим, преподобним.
Немає сумніву, що там, де нині перебуває його душа, де «нема юдея, ні грека» (Гал. 3:28), він просить Господа про помилування й українців, і литовців, і поляків, і татар, та про мир в усьому світі.
Святий преподобний Феодоре Острозький, чудотворче Києво-Печерський, моли Бога за нас!
Волин. єпарх. відом.– 2005.– № 8 (9)
http://www.pravoslavja.lutsk.ua/vev/stattja?newsid=506