Що від кота хотіти, коли й люди такі, навіть освічені...
10/08/2008 | Анатоль
Коли собака чи капкан трамвує коту лапу, кіт знає причину своєї біди і вдячний людям за лікування і допомогу.
А от коли якась хвороба неочевидної причини (сечокамяна, наприклад, коли мучиться від коліків, не може висцятись через закупорку уретри...) і її потрібно лікувати, впихати йому катетер, колоти уколи, а йому боляче, страшно, тошно, після наркозу ноги не держать...
причину всіх свох бід і мук він бачить в тих людях, які його лікують.
Бо ж ніякої іншої причини не видно, це все вони гади мучать його не зрозуміло за що.
І ніяк коту не поясниш, що не лікувальні процедури причина його бід, а то необхідні дії для його врятування.
Але що хотіти від кота, коли й люди мисляють так само. Коли не видно причини якихось подій, вони придумують богів, чортів, духів...
Стараються одержати "повідомлення" від них через розсипану сіль, чорного кота, розташування планет чи молитву...
В усьому стараються бачити чийсь умисел, чиюсь волю, хоча причинами завжди є закономірні чи випадкові природні процеси.
І що характерно, що навіть грамотним, освідченим людям властиво вірити в усяку містику.
Видно це інстинктивне і лежить в глибинній тваринній природі людини.
А от коли якась хвороба неочевидної причини (сечокамяна, наприклад, коли мучиться від коліків, не може висцятись через закупорку уретри...) і її потрібно лікувати, впихати йому катетер, колоти уколи, а йому боляче, страшно, тошно, після наркозу ноги не держать...
причину всіх свох бід і мук він бачить в тих людях, які його лікують.
Бо ж ніякої іншої причини не видно, це все вони гади мучать його не зрозуміло за що.
І ніяк коту не поясниш, що не лікувальні процедури причина його бід, а то необхідні дії для його врятування.
Але що хотіти від кота, коли й люди мисляють так само. Коли не видно причини якихось подій, вони придумують богів, чортів, духів...
Стараються одержати "повідомлення" від них через розсипану сіль, чорного кота, розташування планет чи молитву...
В усьому стараються бачити чийсь умисел, чиюсь волю, хоча причинами завжди є закономірні чи випадкові природні процеси.
І що характерно, що навіть грамотним, освідченим людям властиво вірити в усяку містику.
Видно це інстинктивне і лежить в глибинній тваринній природі людини.
Відповіді
2008.10.08 | Голубь
Re: Що від кота хотіти, коли й люди такі, навіть освічені...
Врешь все!объективные причины людей злонамеренно не преследуют! Если б это было так, то люди сами могли бы стать богами, но боги им никогда не позволят!
2008.10.08 | Анатоль
Re: Що від кота хотіти, коли й люди такі, навіть освічені...
>Врешь все!Це аксіома?
>объективные причины людей злонамеренно не преследуют!
Згоден.
>Если б это было так, то люди сами могли бы стать богами,
Якби як було? Щоб обєктивні причини злонамірено переслідуввали? А чому тоді люди могли б стати богами?
>но боги им никогда не позволят!
А хто не дозволяє корові стати русалкою?
2008.10.09 | Голубь
Re: Що від кота хотіти, коли й люди такі, навіть освічені...
Все вы путаете!Речь о том что если б богов не было, то люди сами могли бы стать богами, но боги есть, и оне ни в коем случае не позволяют людям становиться могущественными, кроме как правителям, но и тем лишь отчасти позволяют, поскольку в правителях они сами и сидят!
2008.10.09 | Анатоль
Re: Що від кота хотіти, коли й люди такі, навіть освічені...
>если б богов не было, то люди сами могли бы стать богами, но боги есть, и оне ни в коем случае не позволяют людям становиться могущественнымиЕсли б русалок не было, то коровы сами могли бы стать русалками, но русалки есть, и они ни в коем случае не позволяют коровам становиться с рыбьим хвостом и чешуёй
2008.10.09 | Василь Васьківський
Ілюзії логічного мислення
Анатоль пише:> >если б богов не было, то люди сами могли бы стать богами, но боги есть, и оне ни в коем случае не позволяют людям становиться могущественными
> Если б русалок не было, то коровы могли бы стать русалками, но русалки есть, и они ни в коем случае не позволяют коровам становиться с рыбьим хвостом и чешуёй
Підтримую! Цією аргументацією можна довести що завгодно. Насправді, люди не можуть стати богами не тому, що їм боги заважають, а тому що поняття бога є лише продуктом логіки, а фізична реальність підкорюється законам фізики, а не законам логіки. Не все, що виглядає логічним, є також і фізично можливим. Але людей не цікавить, що є фізично можливим, а лише те, що вони бажають, щоб існувало.
2008.10.09 | Голубь
Re: Що від кота хотіти, коли й люди такі, навіть освічені...
Вы сильно умные! Но ваша логика хреновая и в жопу никуда не годится, русалки ничего не могут сделать коровам, потом они сами нечто типа богов были! и коровы им в ж. не нужны!2008.10.08 | Василь Васьківський
Причина існування віри
Анатоль пише:> І що характерно, що навіть грамотним, освідченим людям властиво вірити в усяку містику.
> Видно це інстинктивне і лежить в глибинній тваринній природі людини.
Я бачу причину не в самій природі людини, а в тім, що світ не створений для того, щоб служити людині. Тому людина змушена трудитись, щоб забезпечити собі засоби існування. Але результати людської праці непевні і недовготривалі. А тому на фоні цієї тимчасовости та непевности плодів людської праці дуже привабливою є віра в бога, яка обіцяє звільнення від цього тягару та вічне блаженство. Хоч ця віра й безглузда, але ж так нелегко вижити людині, особливо в умовах кризи! І ніхто не хоче вмирати.
Проблема не в самій вірі, а в тій пригнічуючій атмосфері, яку створюють ці забобони, підриваючи раціональні основи реалізації людьми своїх можливостей. Людина змушена боротись не тільки з природою, а й з цими забобонами, щоб жити нормальним життям. А побороти ці забобони неможливо, а тому життя стає гіршим, ніж воно було б без віри в бога. Що в свою чергу збільшує привабливість віри та кількість готових увірувати.
2008.10.08 | Анатоль
Re: Причина існування віри
Я тут хотів сказати не про причини віри взагалі, а лише про те, що шукати в подіях, причин яких не видно, чиюсь волю, властиво і вищим тваринам.2008.10.09 | Василь Васьківський
Основне положення пізнання природи
Анатоль пише:> Я тут хотів сказати не про причини віри взагалі, а лише про те, що шукати в подіях, причин яких не видно, чиюсь волю, властиво і вищим тваринам.
Я не знаю, що властиво тваринам, але людям властиво приписувати свою власну логіку речам. Тоді як сама природа, тобто речі логікою взагалі не займаються. Природа не є логічною, і це, мабуть, слід вважати основним положенням пізнання природи.
2008.10.08 | Роксана
Re: Причина існування віри
Пане Василю,Як ви може і зауважили, я тепер не часто входжу в дискусії. Просто нема для мене цікавих повідомлень. Пан Анатоль підняв цікаву вітку, а ви цікаво зареагували.
-"Проблема не в самій вірі, а в тій пригнічуючій атмосфері, яку створюють ці забобони, підриваючи раціональні основи реалізації людьми своїх можливостей. Людина змушена боротись не тільки з природою, а й з цими забобонами, щоб жити нормальним життям. А побороти ці забобони неможливо, а тому життя стає гіршим, ніж воно було б без віри в бога. Що в свою чергу збільшує привабливість віри та кількість готових увірувати."-
Прошу покажіть мені людину, яка через віру у Бога, немає нормального життя. Віра розповсюджена поміж різними прошарками людей. Її мають і лікарі і професори і академіки і фізики і науковці різних ділянок людського розвитку. Як я вже і раніше казала, нажаль я не науковець, але багато читаю і вмію відсіяти зерно від полови. Вас, пане Василю, поважаю за вашу стриманість в розмові і бажання розвязати життьові задачі. Читаючи понижче подану статтю зверніть увагу особливо на такий параграф-
-"Через прийняття християнства Русь-Україна увійшла в родину інших європейських народів і взяла участь у їх культурному процесі на всіх етапах"-
Ось подаю уривок статті Й. Лося. Повний текст можна знайти на-
http://www.franko.lviv.ua/faculty/jur/internet/PART-1_3.htm
БАЧИТИ ВЕЛИКІ ІСТИНИ
(Публіцистика і тенденції розвитку світу)
Й. Лось[1]
Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Університетська, 1, 79000 Львів, Україна, e-mail: admgrf@franko.lviv.ua
В умовах всеохопної моральної та екологічної кризи людства на порядок денний поставлено проблему докорінної переоцінки вартостей. Незважаючи на очевидні великі осяги цивілізаційного влаштування життя за ліберальним проектом, певні здобутки марксистського проекту (соціальний аспект), обидва варіанти матеріалістичного нігілізму назагал виявилися банкрутами, оскільки спричинили, з двох протилежних сторін, повне знедуховлення модерних суспільств. Вони “виростили” людину неправдиву, захланну, озлоблену, егоїстичну, спантеличену. Тобто — без “внутрішнього потаємного царства” (18; 58). Відтак ми перебуваємо у ситуації страху (tremendum) і не можемо перейти до досвіду зачарування (fascinosum) таємницею Абсолюту (35; 50). Інакше кажучи — до повноти буття, до творчого, альтруїстичного способу життя. “Імперіалізм” прав людини, переважно орнаментальні ідеологеми демократії, громадянського суспільства, свободи преси неспроможні витіснити предметну свідомість, яка поглинула світ протягом останніх двох століть (принаймні — західний).
Щодо нашого континенту, то європеїзація Європи допоможе швидше звільнитися від тих форм мислення, у яких на першому місці — знання, а не мудрість, погляд, а не істина, вигода, а не правда. Обличчя Європи формувалося університетами і “шляхетно здисциплінованими душами” (Ортега-і-Гасет), а нині, американізовуючись, наша генерація воліє тікати у посередність й анонімність, боїться пульсуючої потуги великих мислителів і святих. Сучасний нігілізм зваблює людей безглуздим рекламним коміксуванням, на що світ витрачає щороку 850 млд. доларів, героїзацією насильства, на що знову ж таки йде майже 900 млд. доларів, надоперативністю різноманітної інформації (інфляція слова).
Водночас засадничо хибними є твердження про “повернення України до Європи”, орієнтацію на цивілізований Захід. Європеїзація України має сприйматися, на нашу думку, як утвердження у нових історичних умовах вічного європейського духу нашої нації, органічного шляху розвитку українського народу, який віддавна становить нерозривну частину середземноморського культурного кола. Цілком певно, що ні євразійство (Росія), ні космополітизм (США) в остаточному підсумку не приживуться в українській субстанції, незважаючи на зигзаги історії, особливості розвитку України упродовж багатьох століть. Принагідно: Б.Крупницький у статті “Історичні основи європеїзму України”, вміщеній після Другої світової війни на сторінках “Літературно-наукового вісника”, довів, що “поняття Західної і Східної Європи розпливчасті, релятивні” (10,128). Визначальним завжди є культурний чинник. Через прийняття християнства Русь-Україна увійшла в родину інших європейських народів і взяла участь у їх культурному процесі на всіх етапах. Європейська проблематика є у нас своєю, рідною.
Виходячи з цих передумов, маємо оцінювати й журналістський процес, формування національної журналістики за відновленої державності. Це допоможе відвоювати у свідомості європейських народів і усього світу нашу автентичну історію і встановити ті критерії, які зорієнтують “згадати себе, бути собою, повірити в себе” у сфері Слова, що визволяє, а також перехопити інформаційну ініціативу — щоб визволитися зі спокуси катастрофізму й перестати бути залежними від вторинних життєвих обставин. У цьому контексті розглянемо такі питання: а) медіоцентрична візія публічного життя, б) політично-місіонерська свідомість журналіста у сучасних умовах, дві точки зору європейської культури на мистецтво переконання, в) підготовка публіцистів-концептуалістів у вищій школі.
2008.10.09 | Василь Васьківський
Про шкоду забобонів
Роксана пише:> Пане Василю,
> Як ви може і зауважили, я тепер не часто входжу в дискусії. Просто нема для мене цікавих повідомлень. Пан Анатоль підняв цікаву вітку, а ви цікаво зареагували.
> -"Проблема не в самій вірі, а в тій пригнічуючій атмосфері, яку створюють ці забобони, підриваючи раціональні основи реалізації людьми своїх можливостей. Людина змушена боротись не тільки з природою, а й з цими забобонами, щоб жити нормальним життям. А побороти ці забобони неможливо, а тому життя стає гіршим, ніж воно було б без віри в бога. Що в свою чергу збільшує привабливість віри та кількість готових увірувати."-
> Прошу покажіть мені людину, яка через віру у Бога, немає нормального життя.
Я вже написав, що проблемою є не сама віра, а та пригнічуюча атмосфера, яка створюється церквою та віруючими людьми. Прикладом цього є хоча б дискусії на цьому форумі, який вроді би є філософським, але філософією тут і не пахне, бо тут є два дуже активні дописувачі, які обговорюють лише релігійні забобони. Час від часу до них приєднуються деякі інші, які доповнюють картинку ще якимись забобонами.
Висновок є таким: завдяки релігійним забобонам немає нормального життя на ФРД, що й є моєю відповіддю на Ваше запитання. Особисте життя учасників дискусій обговорювати не буду, бо таке обговорення є неетичним.
2008.10.10 | P.M.
Re: Про шкоду забобонів
Василь Васьківський пише:> Висновок є таким: завдяки релігійним забобонам немає нормального життя на ФРД
А де воно є
2008.10.10 | Василь Васьківський
Re: Про шкоду забобонів
P.M. пише:> Василь Васьківський пише:
> > Висновок є таким: завдяки релігійним забобонам немає нормального життя на ФРД
> А де воно є
Нормальне життя є на такому філософському форумі, де відбуваються філософські дискусії.
2008.10.09 | Ганна
Re: Причина існування віри
Чудова стаття, Роксано, наш вік торгово-грошових відносин, і справді, розбестив людину. Напевне, ми живемо в епоху Апокаліптичного третьго звіра з людським обличчям:"хиникс пшеницы за динарий, и три хиникса яначменя за динаринй; елея же и вина не повреждай.", хоча священики та віруючі ще можуть вберегтися. Колись читала інтерв'ю Філарета, там він казав, щось типу такого, що ми підійшли до порогу останнього віку і вже відчули на собі його злісний подих. Важко нам буде, з нашою споживацькою ментальністю, не "вклонитися" тому злісному подиху.2008.10.10 | Георгій
Пане Анатолю, а ось щось для Вас цікаве
На жаль, англійською мовою, але може хтось перекладе.http://ffrf.org/fttoday/back/evangel.php
Велика стаття таого собі п. Дена Баркера під назвою, "Євангелічний атеїзм: введення віруючих в облуду." Це своєрідний маніфест войовничого атеїста, який поставив за мету свого життя проповідувати атеїзм так, як свою релігію проповідують протестанти-євангельники. Пан Баркер детально викладає стратегію і тактику свого проповідництва: як заводити знайомства, як подобатися людям, як по-різному підходити до віруючих різних вікових категорій, різних соціальних прошарків, різних конфесій та деномінацій; як почитати розмову, як пристосовуватися до ходу думок опонента і т.д. Баркер також наводить список популярної християнської проповідницької літератури і показує на прикладі книжки Френка Шефера, як треба ловити авторів таких книжок на непослідовності, тощо. Далі він дає рекомендації, як треба загострювати інтерес співбесідника на "протиріччях" Біблії, і як бути "позитивним," переконуючи співбесідника, що атеїсти теж можуть бути щасливими, добрими, моральними, симпатичними, приємними людьми. В кінці Баркер радить таким, як він сам, "євангелічним атеїстам" тримати зв"язок один з одним і вести облік тому, скільки душ вони звели з хибного шляху релігії на шлях "вільнодумства," починаючи з маленьких дітей.
Багатий матеріал для Вас, раджу взяти на озброєння.
2008.10.10 | Анатоль
Справа та добра, але я не боєць.
2008.10.10 | Георгій
І справа нe добра.
Ось тут, наприклад,http://tektonics.org/af/barkerd02.html
міститься дужe грунтовнe запeрeчeння тим пропагандистським трюкам, які робить Баркeр. Всі вони побудовані, в принципі, на брeхні, на нeосвічeності людeй у питаннях їх власної віри. Отак всі "агітатари, гарлани, главарі" завжди брeшуть, ловлячи наївних людeй на нeдостатньо глибокому знанні дeяких дужe важливих рeчeй.
2008.10.10 | Анатоль
Всі релігії побудовані на брехні. Причому на брехні цілковитій.
2008.10.10 | Георгій
Я з Достоєвським у цьому питанні.
"Якщо Бога нема, все можна." Навіть їсти людей, чи клонувати їх і рубати на м"ясо.2008.10.10 | Анатоль
Бога нема, а життя триває. В мене бога нема і в уяві, але ж
я не їм людей. І не хочеться.А Ви не їсте людей тільки тому, що вірите, що бог є і він це не схвалює?
А хочеться їх їсти, рвати, різати, бити, а мусите стримуватись?
2008.10.10 | Роксана
Re: Бога нема, а життя триває. В мене бога нема і в уяві, але ж
Анатоль,А вже в ось цьому похвала Господу.
--------------------------
-А Ви не їсте людей тільки тому, що вірите, що бог є і він це не схвалює?
А хочеться їх їсти, рвати, різати, бити, а мусите стримуватись?-
----------------------
Уявіть собі якби не боялися Бога? Вас вже і на світі не було. З'їли б вас і крапка.
2008.10.10 | Георгій
Re: Бога нема, а життя триває. В мене бога нема і в уяві, але ж
Анатоль пише:> я не їм людей. І не хочеться. А Ви не їсте людей тільки тому, що вірите, що бог є і він це не схвалює? А хочеться їх їсти, рвати, різати, бити, а мусите стримуватись?
(ГП) В буквальному сенсі цього слова я людей не їм, звичайно ж. Але досить часто виникає спокуса образити, принизити людину - а це теж свого роду "поїдання" людей, тільки не буквальне. І якби не моя віра, що цього робити не можна - не знаю, мабуть робив би це частіше, ніж тепер. Точно знаю, що в молодості, коли не мав віри, не знав Божих заповідей, був менш чуйним до людей. І зараз недостатньо чуйний, але був гіршим.
2008.10.10 | Анатоль
Re: Бога нема, а життя триває. В мене бога нема і в уяві, але ж
>Точно знаю, що в молодості, коли не мав віри, не знав Божих заповідей, був менш чуйним до людей. І зараз недостатньо чуйний, але був гіршим.В молодості люди незалежно від віри "менш чуйні до людей".
А не знали б "божих" заповідей Мойсея-Ісуса-Павла - не страшно, знали б заповіді Карнегі, вони набагато толковіші.