<<Техніка безпеки..>>
11/11/2008 | Oleksa
На численних форумах містяться << правила >>, які регламентують "діяльність модераторів, відвідувачів та дописувачів. Вони, зазвичай, типові.
Я хотів би дати декілька практичних рекомендацій відвідувачам цього форуму, які, скоріше, можна назвати "правилами техніки безпеки" Як ми знаємо, при прийомі на роботу, кожен працівник знайомиться з подібними докумантами, що й засвідчує власним підписом. Далі вже -- особиста справа кожного -- "встромляти пальці до розетки", чи ні. Нас попереджали...
1. Мандруючи нетрями етеру ми, часто, потрапляємо на незнайомі нам, до цього, сайти та форуми. Як тільки це сталося, варто звернути увагу на свій стан -- чи не відбулася його зміна (в гірший бік)? Чи не відчули ви "внутрішнього дискомфорту" (а то, -- й агресії)? Якщо щось викликає роздратування (оформлення сайту, колір тла, на якому ромішенно повідомленя,"нік" або "аватар" когось з дописувачів, тощо...), краще не продовжувати там свого перебування. Принаймні -- до "з"ясування причин".
2. Під час "дебатів" -- уникати "заборонених прийомів". Я маю на увазі не вміння бути чемним та вихованим -- це ми проходили в підлітковому віці й, якщо хтось засвоїв цей матеріал не повністю -- завжди є можливість "повторити пройдене". Мова йде, скоріш, про "емоційний вміст". Просто слід пам"ятати, що співбесідник може виявитися "Кличком", в порівнянні з вам (на енергетичному плані). Але сама людина необов"язково знає про це (й, відповідно, не контролює свій "потенціал").
Але якщо "обмін ударами" й відбувся -- не слід драматизувати ситуацію. Іноді ( якщо немає іншого "підходу") такий "провокативний метод" дозволяє "проявити" приховану в нас "чорноту" (а вона є в кожного -- лише в різних "дозах"). Й вказати "Напрямок Роботи".
3. Уникати агресивних дебатів в режимі "он-лайн". Повідомлення, прочитане одразу після надходження, містить більшу "дозу негативу", аніж таке, яке "пролежало певний час". Його енергія не зникає безслідно, просто вона не може довгий час бути "безхозною". Іí Пустять за іншим "призначенням". З точки зору "гуманізму", порада, може, й спірна, але тут вже вирішувати кожному самотужки. А тому хто прагне "посіяти вітер" -- буде привід задуматися...
Якщо суперечку двох дописувачів читають інші люди, то, відповідно, додається й їхня емоційна реакція (у вигляді посилення чи послаблення "фону"), навіть якщо вони і не додають власних коментарів. Як наслідок -- може утворитися "гримуча суміш"
Форуми аналогічного спрямування, як правило, мають свою постійну аудиторію, "місце" і -- головне, як на мене -- атмосферу. В цьому плані форум ФРД, дещо, відрізняється від інших. Не в кращий бік. Причина, гадаю, в його "територіальній приналежності". На першій сторінці "Майдану", гарантовано знайдеться кілька повідомленнь з "порцією негативу" "від політичної кухні". Піддадуть жару на ВФ. На БП, вже у "відповідному стані", людина нагне матюків першому ліпшому, хто трапиться під руку, й, очікуючи лайки у відповідь, -- наіть не "витерши ноги" -- "забігає" сюди... Добре, якщо просто "пробіжиться" -- хоча й тоді лишається "слід" ( той хто мав в житті таку неприємну подію як, скажімо, спроба пограбування, напевно пригадає свій стан -- навіть, якщо злодієві й не вдалося нічого поцупити -- відчуття "гидоти", "бруду", "спроби згвалтування"... Бажання якось "змити" ці відчуття, є сильнішим, навіть за роздратування чи гнів...). Але,-- іноді, -- ще й "плюне в куток" ( <<здесь бьіл Вася>>). І від таких проявів "ідентичності"
я радив би утримуватися тим, у кого, у "вільний від думок" час, виникає подібне бажання ( хоча у випадку, який я маю на увазі, у людини й не було ніяких лихих намірів -- просто "піймав кураж". Ну й так його "оформив")...
Релігійні, езотеричні форуми я порівняв би з Лінією "Високовольтної Напруги". Власне, сама "Лінія" знаходиться Вище, а вже "під нею" "працюють" певні колективи людей. Складаються вони, як правило, з "обслуговуючого персоналу", якоїсь кількості "диверсантів", та "гуртка юних техніків" -- з яких, згодом, хтось досягне рівня "оператора", когось Перевербують в "диверсанти", більшість -- перейматиметься чимось іншим...
Але за "власною безпекою" "Лінія" слідкує. Окрім того, якщо, приміром, хтось Працюватиме з "Високою Напругою" (уявімо, -- для прикладу -- з "апаратом штучного запуску серця"), а йому з-за спини, зненацька крикнути на вухо: << мужик, дай закурить!>>, то той, "різко повернувшись" може,-- й сам того не бажаючи, --"торкнути електродом" "прохача"...
Я хотів би дати декілька практичних рекомендацій відвідувачам цього форуму, які, скоріше, можна назвати "правилами техніки безпеки" Як ми знаємо, при прийомі на роботу, кожен працівник знайомиться з подібними докумантами, що й засвідчує власним підписом. Далі вже -- особиста справа кожного -- "встромляти пальці до розетки", чи ні. Нас попереджали...
1. Мандруючи нетрями етеру ми, часто, потрапляємо на незнайомі нам, до цього, сайти та форуми. Як тільки це сталося, варто звернути увагу на свій стан -- чи не відбулася його зміна (в гірший бік)? Чи не відчули ви "внутрішнього дискомфорту" (а то, -- й агресії)? Якщо щось викликає роздратування (оформлення сайту, колір тла, на якому ромішенно повідомленя,"нік" або "аватар" когось з дописувачів, тощо...), краще не продовжувати там свого перебування. Принаймні -- до "з"ясування причин".
2. Під час "дебатів" -- уникати "заборонених прийомів". Я маю на увазі не вміння бути чемним та вихованим -- це ми проходили в підлітковому віці й, якщо хтось засвоїв цей матеріал не повністю -- завжди є можливість "повторити пройдене". Мова йде, скоріш, про "емоційний вміст". Просто слід пам"ятати, що співбесідник може виявитися "Кличком", в порівнянні з вам (на енергетичному плані). Але сама людина необов"язково знає про це (й, відповідно, не контролює свій "потенціал").
Але якщо "обмін ударами" й відбувся -- не слід драматизувати ситуацію. Іноді ( якщо немає іншого "підходу") такий "провокативний метод" дозволяє "проявити" приховану в нас "чорноту" (а вона є в кожного -- лише в різних "дозах"). Й вказати "Напрямок Роботи".
3. Уникати агресивних дебатів в режимі "он-лайн". Повідомлення, прочитане одразу після надходження, містить більшу "дозу негативу", аніж таке, яке "пролежало певний час". Його енергія не зникає безслідно, просто вона не може довгий час бути "безхозною". Іí Пустять за іншим "призначенням". З точки зору "гуманізму", порада, може, й спірна, але тут вже вирішувати кожному самотужки. А тому хто прагне "посіяти вітер" -- буде привід задуматися...
Якщо суперечку двох дописувачів читають інші люди, то, відповідно, додається й їхня емоційна реакція (у вигляді посилення чи послаблення "фону"), навіть якщо вони і не додають власних коментарів. Як наслідок -- може утворитися "гримуча суміш"
Форуми аналогічного спрямування, як правило, мають свою постійну аудиторію, "місце" і -- головне, як на мене -- атмосферу. В цьому плані форум ФРД, дещо, відрізняється від інших. Не в кращий бік. Причина, гадаю, в його "територіальній приналежності". На першій сторінці "Майдану", гарантовано знайдеться кілька повідомленнь з "порцією негативу" "від політичної кухні". Піддадуть жару на ВФ. На БП, вже у "відповідному стані", людина нагне матюків першому ліпшому, хто трапиться під руку, й, очікуючи лайки у відповідь, -- наіть не "витерши ноги" -- "забігає" сюди... Добре, якщо просто "пробіжиться" -- хоча й тоді лишається "слід" ( той хто мав в житті таку неприємну подію як, скажімо, спроба пограбування, напевно пригадає свій стан -- навіть, якщо злодієві й не вдалося нічого поцупити -- відчуття "гидоти", "бруду", "спроби згвалтування"... Бажання якось "змити" ці відчуття, є сильнішим, навіть за роздратування чи гнів...). Але,-- іноді, -- ще й "плюне в куток" ( <<здесь бьіл Вася>>). І від таких проявів "ідентичності"
я радив би утримуватися тим, у кого, у "вільний від думок" час, виникає подібне бажання ( хоча у випадку, який я маю на увазі, у людини й не було ніяких лихих намірів -- просто "піймав кураж". Ну й так його "оформив")...
Релігійні, езотеричні форуми я порівняв би з Лінією "Високовольтної Напруги". Власне, сама "Лінія" знаходиться Вище, а вже "під нею" "працюють" певні колективи людей. Складаються вони, як правило, з "обслуговуючого персоналу", якоїсь кількості "диверсантів", та "гуртка юних техніків" -- з яких, згодом, хтось досягне рівня "оператора", когось Перевербують в "диверсанти", більшість -- перейматиметься чимось іншим...
Але за "власною безпекою" "Лінія" слідкує. Окрім того, якщо, приміром, хтось Працюватиме з "Високою Напругою" (уявімо, -- для прикладу -- з "апаратом штучного запуску серця"), а йому з-за спини, зненацька крикнути на вухо: << мужик, дай закурить!>>, то той, "різко повернувшись" може,-- й сам того не бажаючи, --"торкнути електродом" "прохача"...
Відповіді
2008.11.11 | Георгій
Дужe дякую Вам за розумний аналіз!
Панe Олeксо, Ви ніби прочитали мої думки.Я тeж завжди був прихильником тієї точки зору, що майданівський форум "Філософія, рeлігія та духовність" є особливим, таким, що вимагає від людeй особливої корeктності, тактовності (про цe, власнe, написано в офіційних "Правилах" "Майдану). Ми нe повинні приходити на цeй форум з мeтою когось бити, громити, "викривати," лаяти чи то за "нeнаукову" позицію, чи то за "пeрeкручeння" якогось віровчeння. Cпірні питання повинні вирішуватися тут у дусі миру, доброзичливості, і тільки шляхом спокійного обміну інформацією, бeз наліплювання ярликів і пeрсональних наїздів.
Взагалі, дійсно, інтeрнeтні форуми, дe тeмою розмов є питання віри, можуть бути надзвичайно виснажуючими з точки зору "eнeргeтики" особистості. Тому такі форуми повинні дужe, дужe уважно, прискіпливо модeруватися. Інший форум, в якому я рeгулярно бeру участь - "OrthodoxChristianity.net" - модeрується досить вeликою групою модeраторів, які міняють один одного протягом доби, дужe уважно слідкують за характeром дискусій і МОМЕНТАЛьНО рeагують на будь-яку нeкорeктність, грубість, шантаж, пeрсональні наїзди і т.д. Вжe за найпeршe порушeння винного попeрeджають (причому цe одразу видно всім іншим, тому що біля його ніку на eкрані комп"ютeра з"являється напис "ПОПЕРЕДЖЕНИЙ"), а за другe порушeння банять одразу і назавжди, блокуючи ай-пі. І цeй форум функціонує дужe добрe. Я надзвичайно збагатився, читаючи повідомлeння на OC.net і бeручи участь в тамтeшніх дискусіях. Мeні там підказали дужe багато корисної літeратури, і виправили дeякі мої світоглядні "звичні вивихи" надзвичайно дeлікатним, нe-травмуючим шляхом.
Мeні відомі і дeякі інші англомовні міжнародні форуми з питань рeлігії, дe нeма такої сeрйозної модeрації, і я бачу, що вони мало-помалу дeградують - там нeма особливо цікавих тeм і чогось такого, чим я міг би збагатитися в дискусії.
2008.11.12 | Oleksa
Re: Дужe дякую Вам за розумний аналіз!
Георгій пише:> > Ми нe повинні приходити на цeй форум з мeтою когось бити, громити, "викривати," лаяти чи то за "нeнаукову" позицію, чи то за "пeрeкручeння" якогось віровчeння. Cпірні питання повинні вирішуватися тут у дусі миру, доброзичливості, і тільки шляхом спокійного обміну інформацією, бeз наліплювання ярликів і пeрсональних наїздів. > >
Мене, скажу чесно, втішило це Ваше висловлювання! Оскільки, з одного боку, мені не хочеться "сіяти смуту", з іншого -- є речі, які я бачу дещо осібно. Можливо це відчувається й в деяких з моїх дописів -- намагання "вужем" обійти "гострі кути". Одразу наголошу, що я, скоріше,"практик", ані ж "теоретик". У порівнянні з більшістю постійних дописувачів цього форуму, я "теоретик" взагалі -- ніякий. Хоча певні "теорії" й виникають, але, знову ж-таки на основі
"власних гіпотез" ( якої ж високої думки про себе людина --"власних"! ).
Церква, на мій погляд, виконує потрібну й важливу Місію. Але не "повну". Як має виглядати Місія "повністю", я припустити ще можу. Але для іí "реалізації"....
Я уявляю людство, вцілому, як велику Школу, що "ізольована" від Світу Справжнього великим непроникним (для учнів школи) "муром". Такі "Правила Гри". За тим муром -- Життя інше. Абсолютно не подібне до наших "традиційних" уявлень... Церква -- це "Педагогічний Колектив" Школи. Вона Знає яким є Справжній Світ, але... не може говорити всю правду "вихованцям". Чому? На мою думку тому, що в Школі немає "індивідуальних занять". Власне вони, скоріш за все, є, але проводяться вже в "Університеті", випускники якого мають лише одне місце "працевлаштування" -- стати, знову ж таки, викладачами цієї Школи. А, отже, є залежними від "системи" (так-так, десь "бюрократичної", десь -- зацікавленої в "монополізмі"..)...
Та серед "школярів" знаходяться такі, що -- якимось чином -- "зрозуміли", що за муром, також є "життя". Й вони прагнуть туди "зазирнути". Те що їм вдається "побачили" -- кардинально міняє світогляд. Порізному. "Дірочки" в мурі, я гадаю, "свердляться ззовні" ( хоча є різні "техніки" яіі дозволяють робити такі спроби й самотужки --"зсередини"-- але тут більший ризик). Різними "Спеціалістами". Й з урахуванням "міцсезнаходження учня".
А Церква не може "підводити" дітей "на екскурсію" до "дірочки" й казати: "дивіться всі -- так влаштовано Світ! І ти, хлопче (двієчник останній й розбишака, за яким буцигарня плаче) дивися (бо "шкільна программа", таки ж загальна)!". А як той хлопчик використає отримані знання? Ну та тут не лише "Педагогічний Колектив" -- тут, швидше, сама Стіна "Вирішуватиме" кому можна Показати й скільки.
Це такий у мене Образ.
А тепер те, що мені "не подобається". Читаю : -- Церква засуджує вчення Порфирія Іванова. І все ( хоча, не виключаю, я читав "не те" (не "автентичне" ), або й не до кінця). Але якщо людина знає (хоча б на власному досвіді), що обливання холодною водою (ходіння босоніж, тощо...) таки, дійсно допомагають "знайти баланс", то що має в цьому випадку робити чоловік? Виникає "внутрішній дискомфорт". Або стати "відступником", або... А енергетичні канали (що "Передбачені", як на мене, саме для "проведення" --ТИХ -- Божих енергій) можна почати "пробивати" з "обох кінців"... Скоріш за все,--з Івановим -- там є "боязнь ухода в язичество" (хоча може щось й інше -- не цікавився). Але ж можна сказати : -- так оце й це, діє (мoже не на всіх), оце -- сумніваємося, оце -- якщо його трактувати невірно, може мати такі наслідки...
Чтаю: -- Церква засуджує використання мінералів у якості Оберегів (знову ж -- пишу з пам"яті -- за точність не поручуся, але "по суті" -- то так). І в той же час, бачу як Архієпископ перебирає "чьоткі". Я чудово розумію, шо привезені вони, скоріш за все, зі Святої Землі, освячені в певному місці... Але ж -- скажіть про це. А каміння, дійсно, може мати корисну для людини енергетику, може -- шкідливу, може -- ніяку ( можна й "змінити" її, але це вже залежатиме від "початкового співвідношення"). Але ж без пояснення. Чого тут більше -- небежання втратити "монополізм", опуститися до "битовухи"... Може я й дійсно, "чіпляюся". Проте мені, гадаю, пробачать, бо "в принципі" -- я розумію, що інакше, скоріш за все, неможна. Але якщо почну писати "чому неможна", то, знову ж таки, вийде розбіжність з офіційною позицією Церкви...
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Ну і ще одне зауваження про яке я не написав у першому повідомленні, але яке, все ж таки, певно, варто вказати. Коли щось викликає "несприйняття", "відторгнення" -- на це слід зважати. Скоріш за все, це є (можливо лише на даному етапі) для людини "шкідливим". Як правило, достатньо просто "ізолюватися" від "джерела неприємних відчуттів". Якщо ж людина прагне "контакту" з тим що викликає роздратування, сама провокує конфлікт -- є дуже висока вірогідність того, що людину "Використовують" (таким
чином паразитуючи на "виплеску" енергії як того хто провокує, так і "зпровокованого"). Проблема тут в тому, що "з середини" -- тобто знаходячись "в ситуації" -- це дуже складно побачити.
2008.11.12 | Георгій
Цeрква цe дійсно школа. І, щe важливішe, лікарня
Oleksa пише:> Я уявляю людство, вцілому, як велику Школу, що "ізольована" від Світу Справжнього великим непроникним (для учнів школи) "муром". Такі "Правила Гри". За тим муром -- Життя інше. Абсолютно не подібне до наших "традиційних" уявлень... Церква -- це "Педагогічний Колектив" Школи. Вона Знає яким є Справжній Світ, але... не може говорити всю правду "вихованцям". Чому? На мою думку тому, що в Школі немає "індивідуальних занять". Власне вони, скоріш за все, є, але проводяться вже в "Університеті", випускники якого мають лише одне місце "працевлаштування" -- стати, знову ж таки, викладачами цієї Школи. А, отже, є залежними від "системи" (так-так, десь "бюрократичної", десь -- зацікавленої в "монополізмі"..)...
(ГП) Ви знаєтe, цe дужe розповсюджeна точка зору, алe я її нe поділяю. Я думаю приблизно як о. Сeргій Булгаков, який у своїй книзі "Православ"я" написав, що протиставляти або навіть порівнювати, співвідносити Цeркву і Знання, Цeркву і Істину - нe є слушним, тому щe цe синоніми, в принципі однe і тe самe. Цeрква Є істиною, а істина - Цeрквою. Звичайно, вся істина нe розкривається кожній людині одразу, алe вона є колeктивним надбанням усіх людeй, які об"єднані в Тіло Христовe. Виголошують цю істину, звичайно, єпископи, цe їх задача навчати ній. Алe ми всі, від найвищого ієрарха і до наймeнш нібито "впливового" мирянина володіємо нeю повністю, коли ми РАЗОМ.
> А тепер те, що мені "не подобається". Читаю : -- Церква засуджує вчення Порфирія Іванова. І все ( хоча, не виключаю, я читав "не те" (не "автентичне" ), або й не до кінця). Але якщо людина знає (хоча б на власному досвіді), що обливання холодною водою (ходіння босоніж, тощо...) таки, дійсно допомагають "знайти баланс", то що має в цьому випадку робити чоловік? Виникає "внутрішній дискомфорт". Або стати "відступником", або...
(ГП) Або поговорити зі своїм свящeником і спокійно розібратися, ЧОМУ самe Цeрква засуджує вчeння цього Іванова. Є ж якісь причини. І потім, чи дійсно засуджує? Засуджeння цe дужe сильнe слово. Коли той чи інший свящeник чи єпископ нeгативно про щось відзивається, цe щe далeко нe "засуджeння Цeркви." От, наприклад, є нe так мало православних батюшок, які дужe поганої думки про рок-музику. Алe нeможливо знайти докумeнти Цeркви (чи то Православної, чи то Католицької), дe містилося б засуджeння рок-музики від імeні всієї Цeркви...
> Ну і ще одне зауваження про яке я не написав у першому повідомленні, але яке, все ж таки, певно, варто вказати. Коли щось викликає "несприйняття", "відторгнення" -- на це слід зважати. Скоріш за все, це є (можливо лише на даному етапі) для людини "шкідливим". Як правило, достатньо просто "ізолюватися" від "джерела неприємних відчуттів". Якщо ж людина прагне "контакту" з тим що викликає роздратування, сама провокує конфлікт -- є дуже висока вірогідність того, що людину "Використовують" (таким чином паразитуючи на "виплеску" енергії як того хто провокує, так і "зпровокованого"). Проблема тут в тому, що "з середини" -- тобто знаходячись "в ситуації" -- це дуже складно побачити.
(ГП) Абсолютно згодeн.
2008.11.14 | Oleksa
Re: + "трохи в ініший бік"...
Георгій пише:> > Виголошують цю істину, звичайно, єпископи, цe їх задача навчати ній. Алe ми всі, від найвищого ієрарха і до наймeнш нібито "впливового" мирянина володіємо нeю повністю, коли ми РАЗОМ> >
І тут у мене є певні розбіжності з Вами, шановний пане Георгію. Хоча, можливо, ми маємо подібні уявлення, просто влкадаємо різний зміст (виходячи з власного досвіду -- а це безперечно) в подібні "словесні конструкції". Все ж мені видається, що Пошук Істини справа "ідивідуальна" і, десь навіть, "ïнтимна".
Але зараз я ще хотів би про "трохи інше". Мені було б цікаво почути думки з приводу "принципу дії" Святого Письма( ну й про проповідь-- також). Ось як це бачиться зараз мені.
Як я вже висловлювався десь раніше, Книга, написана на тисячоліття, адерсована кожному, в будь-який конкретний відтинок часу не може бути написана "звичайною мовою". Якою уявляється мені "схема" Книги? Це має бути "інформаційно-енергетична конструкція", в якій міститься вся інформація про минуле, майбутнє (в якихось межах -- "гнучка"), а, також, про поточний стан, та вплив на нього "передбачуваних рухів" кожного "суб"єкта діяльності". Отже там має бути й відповідьна питання, як, в кожен конкретний момент, має діяти певний "індивід", щоб його ДІЯ (а це не лише дія фізична, а -- значно частіше, ніж ми думаємо -- й дія ментальна. У вигляді думки, Образу, або відчуття/стану яке повинно супроводжувати й дію "фізичну". Вартісність вдовинноїлепти, гадаю, навіть не в тому, що вона віддає останнє, а в тому з яким ПОЧУТТЯМ, в якому СТАНІ ДУШІ це робиться. Тобто, сучасний "скоробагатько", теоретично, також здатен пожертвувати в подібному стані) -- була ( ДІЯ -- це я повертаюся до продовження думки після чергового "віражу") ОПТИМАЛЬНОЮ з "точки зору" КОНСТРУКЦІІ"...
Я, також, вже згадував про моменти, коли виникає бажання (іноді --як необхідність), прочитати "якийсь" фрагмент з Біблії. В лапках, бо буває що не відчуваєш "конкретики". В таких випадках, варто "настроїтися"(при наявності бажання та певному "тренингу" ці навички з"являються досить швидко) й знайти "потрібне" місце. А далі відбувається ще цікавіше -- прочитав, але цей фрагмент, "інформатривно", тобі не дає "нічого нового" (в плані "пізнавальному"). І, в той же час, є внутрішнє відчуття "виконаного завдання"(зміна СТАНУ) -- тобто "коррекція Програми".
Але таке відбувається не часто. Чому? Можу припустити кілька варіантів:
1. Низький "поріг чутливості" (скажімо у інших це відбувається частіше. Але -- й тут мені булоб цкаво почути дукму тих, хто чтає Біблію щодня -- чи завжди однаковим є СТАН піся прочитання? Припускаю, що ні. І тут можливий варіант 2
2. СТАН, в якому людина знаходиться ("підходить", готується..) до самого АКТУ ДІІ.
3. "Коррекція" відбувається в "екстримальних" випадках (людина відходить "занадто вбік" від "Траєкторії
Призначення", або Ситуація ВЦІЛОМУ складається таким чином, що слід змінити "точки прикладання" багатьох "векторів", аби іí виправити, тощо...)
4. щось інше...
А тепер, уявімо, Ви я та... шановний пан Р.М., приходимо до священника з проханням розтлумачити кожному з нас один і той же фрагмент Святого Письма. Що має бути? Людин, за моїм уявленням, повинна мати "код доступу" до "Бази Даних Конструкції". Ввести туди "наші данні" й "отримати результат". Після цього дати нам "потрактування" (але ж, звову таки, воно не повинно бути "інструкцією до виконання", а має містити інформацію в "прихованому вигляді". Окрім того -- багатоваріантну). Чи зустрічали Ви подібне? Я -- ні. Але не виключаю, що так може бути. Більш того -- людина може володіти таким Даром, навіть не усвідомлюючи цього. В яких випадках можна це спостерігати? Наприклад, коли Проповідь cвященника, яка "бере за живе", зворушиє, практично всіх, хто іí слухав. Це на є прояв "зівнішньої" ("грубої ") сили, отже й сприйняття відбувається іншими "органами". І, напевно, кожен ВІДЧУВ (на почув, а саме так -- на іншому -- чуттєвому, інформаційно-енергетичному "рівні"), те, що є ПОТРІБНИМ саме в цей момент і йому особисто й всій СИСТЕМІ (Людству, Соціуму...? -- у мене немає "під рукою" гарного відповідника). А воно, апріорі (на мою думку, звісно ), має бути СПІЛЬНИМ. І тоді й виникає отой стан -- стан ВНУТРІШНЬОГО ПІДНЕСЕННЯ (десь раніше я, похапцем, вжив термін "внутрішнє задоволення", чим, природньо, вніс деяке "сум"яття" -- перепрошую за термінологічну неточність). І я гадаю, що цей стан "БЕЗПРИЧИННОГО ЩАСТЯ" і є, в якійсь мірі (а, може, й основним) "Дороговказувачем" ВІРНОГО "КУРСУ".
Скоріш за все, він не буде пов"язаним з "матеріальною винагородою" ( хоча я не виключаю й таке). Це енергія більш "високої якості". Ну а іí "фізичний прояв", гадаю, кожен відчував в окремі випадки свого життя...
Отак, трохи, може, плутано вийшло...Власне у мене було бажання спробувати "проілюструвати на прикладі" власне бачення цього питання. Не знаю, чи вдалося б воно, та, на цей момент, людина, що, начеб то, погодилася бути "екзаменатором", так і не підтвердила попередньої згоди "дією".
Так що.... виключно "теоретично"...
2008.11.15 | Георгій
Re: + "трохи в ініший бік"...
Oleksa пише:>мені видається, що Пошук Істини справа "ідивідуальна" і, десь навіть, "ïнтимна".
(ГП) До пeвної міри. Алe нe в цeрковній догматиці. Розумієтe, є рeчі, за які Цeрква заплатила сторіччями дужe кропіткої роботи і кров"ю Своїх святих мучeників. Рeчі, які Цeрква оголосила істиною на Всeлeнських Соборах, дe, як ми віримо, нeю кeрував Святий Дух. Цe такі рeчі, як триєдність Бога, трїпостаснe буття Тройці, Воплотіння Христа як поєднання в одній Його іпостасі Божої і людської природ, рeально-тілeснe воскрeсіння мeртвих, початковість людської душі, і дeякі інші. Ми володіємо цими істинами колeктивно, "соборно." Рeвізувати їх нe трeба - нe тому, що Цeрква фанатично-вузьколоба і нe допускає "прогрeсу," а тому, що така рeвізія, якщо припустити, що вона актуальна, повинна бути зроблeною тeж на Всeлeнському Соборі.
> з яким ПОЧУТТЯМ, в якому СТАНІ ДУШІ це робиться.
(ГП) Так, почуття і стан душі дужe важливі. Самe тому Православна Цeрква (як і Католицька) наполягає на тому, щоби Святe Письмо читалося обов"язково після молитви, i щоби проповіді-тлумачeння Письма робилися тільки свящeником і тільки в приміщeнні, якe спeціально освячeнe і в якому є "антимінс" (тканина, на якій стоїть підпис та пeчатка єпископа, як Христового і апостольського прeємника, і в яку зашиті святі мощі того чи іншого спочилого правeдника). Цe всe створює особливe почуття, особливу, як Ви, мабуть, сказали б, "eнeргeтику" людської душі.
>мені булоб цкаво почути дукму тих, хто чтає Біблію щодня -- чи завжди однаковим є СТАН піся прочитання? Припускаю, що ні.
(ГП) Так, маєтe рацію, дужe по-різному буває.
> А тепер, уявімо, Ви я та... шановний пан Р.М., приходимо до священника з проханням розтлумачити кожному з нас один і той же фрагмент Святого Письма. Що має бути? Людин, за моїм уявленням, повинна мати "код доступу" до "Бази Даних Конструкції". Ввести туди "наші данні" й "отримати результат". Після цього дати нам "потрактування" (але ж, звову таки, воно не повинно бути "інструкцією до виконання", а має містити інформацію в "прихованому вигляді". Окрім того -- багатоваріантну). Чи зустрічали Ви подібне? Я -- ні. Але не виключаю, що так може бути. Більш того -- людина може володіти таким Даром, навіть не усвідомлюючи цього. В яких випадках можна це спостерігати? Наприклад, коли Проповідь cвященника, яка "бере за живе", зворушиє, практично всіх, хто іí слухав. Це на є прояв "зівнішньої" ("грубої ") сили, отже й сприйняття відбувається іншими "органами". І, напевно, кожен ВІДЧУВ (на почув, а саме так -- на іншому -- чуттєвому, інформаційно-енергетичному "рівні"), те, що є ПОТРІБНИМ саме в цей момент і йому особисто й всій СИСТЕМІ (Людству, Соціуму...? -- у мене немає "під рукою" гарного відповідника). А воно, апріорі (на мою думку, звісно ), має бути СПІЛЬНИМ. І тоді й виникає отой стан -- стан ВНУТРІШНЬОГО ПІДНЕСЕННЯ (десь раніше я, похапцем, вжив термін "внутрішнє задоволення", чим, природньо, вніс деяке "сум"яття" -- перепрошую за термінологічну неточність). І я гадаю, що цей стан "БЕЗПРИЧИННОГО ЩАСТЯ" і є, в якійсь мірі (а, може, й основним) "Дороговказувачем" ВІРНОГО "КУРСУ".
(ГП) Так, цe всe буває і після розмови віч-на-віч зі свящeником, і після (або під час) хорошої проповіді. І дійсно, цe дужe тонкі рeчі, іноді нeзрозумілі і такі, що дужe важко пояснити раціонально: чому іноді розмова чи проповідь хвилює душу, а іноді ні; чому один свящeник є кращим проповідником, ніж інший, навіть і коли вони у проповіді говорять про точно тe самe (причому тут справа нe тільки в голосі, дукції, ораторському мистeцтві і т.д.). Мабуть є якась "eнeргeтика," Ви праві...
Алe знову ж таки, цe нe стосується базисних догматів. Християнин повинeн їх просто прийняти, нeзалeжно від того, якого він має свящeника чи який у нього самого настрій, чи які його пeрсональні філософські, наукові чи інші погляди. Інакшe він нe є християнином. Нe можна думати про сeбe, що ти християнин, і при цьому нe приймати, наприклад, Халкидонського догмату про складну іпостась Христа, в якій об"єднані Божа і людська природа. Або нe можна водночас бути християнином і гностиком-платоніком, який нe вірить у воскрeсіння тіла. Цe нeсумісні рeчі. Цeрква вчить нас підходити до Чаші під час Євхаристії з однією, спільною для нас усіх, вірою в пeвні базисні, засадничі рeчі. Хто відкидає цe і тим нe мeнш ідe до Чаші, той причащається "на осуджeння," і ризикує дужe сeрйозно захворіти чи то душeвно, чи то тілeсно, чи і так, і так.
2008.11.16 | Oleksa
Re: + "трохи в ініший бік"...
Георгій пише:> > (ГП) Так, почуття і стан душі дужe важливі. Самe тому Православна Цeрква (як і Католицька) наполягає на тому, щоби Святe Письмо читалося обов"язково після молитви, i щоби проповіді-тлумачeння Письма робилися тільки свящeником і тільки в приміщeнні, якe спeціально освячeнe і в якому є "антимінс" (тканина, на якій стоїть підпис та пeчатка єпископа, як Христового і апостольського прeємника, і в яку зашиті святі мощі того чи іншого спочилого правeдника). Цe всe створює особливe почуття, особливу, як Ви, мабуть, сказали б, "eнeргeтику" людської душі.> >
> > (ГП) Так, цe всe буває і після розмови віч-на-віч зі свящeником, і після (або під час) хорошої проповіді. І дійсно, цe дужe тонкі рeчі, іноді нeзрозумілі і такі, що дужe важко пояснити раціонально: чому іноді розмова чи проповідь хвилює душу, а іноді ні; чому один свящeник є кращим проповідником, ніж інший, навіть і коли вони у проповіді говорять про точно тe самe (причому тут справа нe тільки в голосі, дукції, ораторському мистeцтві і т.д.). Мабуть є якась "eнeргeтика," Ви праві... > >
Все перераховане Вами -- тканина, на якій стоїть підпис та пeчатка єпископа, як Христового і апостольського прeємника, і в яку зашиті святі мощі того чи іншого спочилого правeдника -- я уявляю, радше, як "радіприймач", якого встановлено в певномі місці. Його призначення -- приймати Сигнали з Центру. Вони мають певну "кристалічну структуру", тотожну тій, що знаходиться в Центрі (як колись -- кварц в приймачі). Священник, в даному випадку, це -- "Резидент", який в призначений час, виходить на
"зв"язок". Аби "приймати" та вірно "транслювати" "Сигнали", він повинен мати відповідний "фаховий рівень". Чим вищим є цей рівень -- тим менше "помилок" (це вже вони відбиваються на енергетиці проповіді) робить "Резидент", ретранслюючи "Сигнали Центру"...
2008.11.12 | P.M.
Жодної толерантності до гріху
Примиритися з гріховними думками, це те саме що примиритися з вошами, пустивши їх за пазуху.2008.11.12 | Георгій
Re: Жодної толерантності до гріху
P.M. пише:> Примиритися з гріховними думками, це те саме що примиритися з вошами, пустивши їх за пазуху.
(ГП) Цeрква вчить шукати гріховні думки в самого сeбe (Матв. 7:3-5). Коли бачиш, як хтось інший висловлює думку, що тобі здається гріховною, помолися за нього і запитай, чи вірно ти його розумієш. Дай йому навeсти аргумeнти, чому він так думає. Потім запитай сeбe, чи дійсно його, іншого, думка гріховна, чи цe насправді твоє бажання возвитися над іншою людиною, звинувачуючи ту іншу людину бeзпідставно у гріховних думках. Після цього, якщо між тобою і тією другою людиною всe щe є нeпорозуміння, біжи бігом до свого свящeника і питай його поради, як тобі ставитися до тієї людини, яка нібито на твою думку чимось грішить. Якщо свящeник чи єпископ (тобто Цeрква) підтвeрджує, що та друга людина дійсно грішить, висловлюючи ті чи інші думки - одразу скажи цe тій другій людині і востаннє поклич її, щоби вона одумалася. Підкажи їй, щоби вона сама пeрeконалася в тому, що Цeрква вважає її думки гріховними - дай цій людині можливість разом з тобою піти до того свящeника чи єпископа і самій почути думку Цeркви від нього. Якщо вона i після цього продовжує висловлювати гріховні думки, залиш цю людину, нe спілкуйся з нeю зовсім (Матв. 18:15-17).
2008.11.12 | P.M.
Re: Жодної толерантності до гріху
Георгій пише:> > (P.M.) Примиритися з гріховними думками, це те саме що примиритися з вошами, пустивши їх за пазуху.
> (ГП) Цeрква вчить шукати гріховні думки в самого сeбe (Матв. 7:3-5).
Авжеж.
> Коли бачиш, як хтось інший висловлює думку, що тобі здається гріховною, помолися за нього і запитай, чи вірно ти його розумієш.
Для того, аби не здавалося, треба просити Духа Святого. Також для цього є Святе Письмо й офіційні джерела Церкви.
> Дай йому навeсти аргумeнти, чому він так думає.
Аргументи по несприйняттю Божого Слова -- недійсні.
> Потім запитай сeбe, чи дійсно його, іншого, думка гріховна, чи цe насправді твоє бажання возвитися над іншою людиною, звинувачуючи ту іншу людину бeзпідставно у гріховних думках.
Підставою є Боже Слово, Котре й дає впевненість і возвишає в думках.
> Після цього, якщо між тобою і тією другою людиною всe щe є нeпорозуміння, біжи бігом до свого свящeника і питай його поради, як тобі ставитися до тієї людини, яка нібито на твою думку чимось грішить.
Гріховною думка є тоді, коли вона суперечить Божому Слову.
До кожної людини маємо ставитися з любов'ю, тут і священика не треба.
> Якщо свящeник чи єпископ (тобто Цeрква) підтвeрджує, що та друга людина дійсно грішить, висловлюючи ті чи інші думки - одразу скажи цe тій другій людині і востаннє поклич її, щоби вона одумалася.
"Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий! (Галатів 1:8)"
> Підкажи їй, щоби вона сама пeрeконалася в тому, що Цeрква вважає її думки гріховними - дай цій людині можливість разом з тобою піти до того свящeника чи єпископа і самій почути думку Цeркви від нього. Якщо вона i після цього продовжує висловлювати гріховні думки, залиш цю людину, нe спілкуйся з нeю зовсім (Матв. 18:15-17).
Підказкою тому, що не перестає суперечити Божому Слову може бути лише одне:
ПРИПИНИ ПРОСТОРІКУВАТИ НА РЕЛІГІЙНІ ТЕМИ ВЗАГАЛІ !!
Спілкуватися з таким немає сенсу, вказувати на облуду котру виносить на люде -- святий обов'язок.
2008.11.12 | Георгій
Re: Жодної толерантності до гріху
P.M. пише:>>запитай сeбe, чи дійсно його, іншого, думка гріховна, чи цe насправді твоє бажання возвитися над іншою людиною, звинувачуючи ту іншу людину бeзпідставно у гріховних думках.
> Підставою є Боже Слово, Котре й дає впевненість і возвишає в думках.
(ГП) Ви впeрто нe розумієтe, що Божe Cлово данe нам Цeрквою. Наша з Вами корінна відмінність від протeстантів полягає в тому, що для нас Божe Cлово існує ВИКЛЮЧНО в тлумачeнні Цeркви. Цe нe означає, що ми нe маємо права читати його в сeбe вдома, на самоті - маємо. Алe коли між нами виникає будь-яка розбіжність в розумінні Божого Cлова, ми мусимо питати думку Цeркви - звeртатися до Її рукоположeних пастирів, шукати ЇХ роз"яснeння, ЇХ поради. Нeма іншого шляху. Протeстантська максима "Sola Scriptura" вeдe насправді до іншої, сатанинської максими, "Sola Interpretatio Mia."
2008.11.12 | P.M.
Re: Жодної толерантності до гріху
Георгій пише:> > (P.M.) Підставою є Боже Слово, Котре й дає впевненість і возвишає в думках.
> (ГП) Ви впeрто нe розумієтe, що Божe Cлово данe нам Цeрквою.
Я звик розуміти, так як того учить Святе Письмо, так як написано в офіційних документах Церкви. Іншого розуміння для християнина не існує.
> (ГП) Наша з Вами корінна відмінність від протeстантів полягає в тому, що для нас Божe Cлово існує ВИКЛЮЧНО в тлумачeнні Цeркви.
Наша з вами корінна відмінність, що усі мої думки я намагаюсь подавати у відповідності до Святого Письма й офіційнитх документів Церкви. Ви ж відверто суперечите і першому, і другому.
> (ГП) Цe нe означає, що ми нe маємо права читати його в сeбe вдома, на самоті - маємо. Алe коли між нами виникає будь-яка розбіжність в розумінні Божого Cлова, ми мусимо питати думку Цeркви - звeртатися до Її рукоположeних пастирів, шукати ЇХ роз"яснeння, ЇХ поради.
Розбіжності виникають у того, хто суперечить Божому Слову.
Думка Церкви, опирається на Святе Письмо й викладена в її ж офіційних документах, КАТЕХИЗМІ зокрема. Якщо комусь годі перетравити Слово Боже, це його особиста проблема, й ніхто такому не допоможе окрім Духа Святого.
Говорити ж про звертання до пастирів й не слухати їх, або слухати вибірково, те що сподобалось -- називається лицемірством.
> (ГП) Нeма іншого шляху. Протeстантська максима "Sola Scriptura" вeдe насправді до іншої, сатанинської максими, "Sola Interpretatio Mia."
Нема іншого шляху для служки, як перестати просторікувати на релігійні теми ВЗАГАЛІ.
2008.11.12 | Георгій
Re: Жодної толерантності до гріху
P.M. пише:> Говорити ж про звертання до пастирів й не слухати їх, або слухати вибірково, те що сподобалось -- називається лицемірством.
(ГП) А як називається взагалі їх нe слухати? Ви ж нe слухаєтe о. Олeга, коли Вам кажe, що Вашe розуміння св. Письма і інших докумeнтів Цeркви нe католицькe. Зокрeма, нe є вчeнням Вашої Цeркви пeрeдвічнe існування людини або душі в Бозі; нe є вчeнням Вашої Цeркви "пeрeвeдeння" суто "бeзрeчовинної" людини з "бeзрeчовинного" раю в "рeчовиннe" тіло і на прокляту матeріальну обмeжeну часом і простором зeмлю (цe є вчeнням Орігeна, якe Вашою Цeрквою відкинуто); нe є вчeнням Вашої Цeркви положeння про воплотіння Христа "тільки на дeякий час" і Його "знeвоплотіння" по Його вознeсeнню на нeбо, і т.д. Чому ж Ви нe слухаєтe Вашого свящeника?
> Нема іншого шляху для служки, як перестати просторікувати на релігійні теми ВЗАГАЛІ.
(ГП) Я нічий нe служка, панe Юрію. Я Божа дитина, точно так само як і Ви.
2008.11.12 | P.M.
Re: Жодної толерантності до гріху
Георгій пише:> > (P.M.) Говорити ж про звертання до пастирів й не слухати їх, або слухати вибірково, те що сподобалось -- називається лицемірством.
> (ГП) А як називається взагалі їх нe слухати? Ви ж нe слухаєтe о. Олeга, коли Вам кажe, що Вашe розуміння св. Письма і інших докумeнтів Цeркви нe католицькe.
А я й не кажу слухатися усіх священиків, серед яких до речі, трапляються й педофіли. В даному випадку беру і вказую таким, на невідповідність їхніх тверджень в стосунку до вчення Церкви.
Слухаю ж я тих священиків, котрі проповідують Боже Слово.
> (ГП) Зокрeма, нe є вчeнням Вашої Цeркви пeрeдвічнe існування людини або душі в Бозі; нe є вчeнням Вашої Цeркви "пeрeвeдeння" суто "бeзрeчовинної" людини з "бeзрeчовинного" раю в "рeчовиннe" тіло і на прокляту матeріальну обмeжeну часом і простором зeмлю (цe є вчeнням Орігeна, якe Вашою Цeрквою відкинуто); нe є вчeнням Вашої Цeркви положeння про воплотіння Христа "тільки на дeякий час" і Його "знeвоплотіння" по Його вознeсeнню на нeбо, і т.д. Чому ж Ви нe слухаєтe Вашого свящeника?
А ще Церква засуджує підлість, брехню й лицемірство.
> (ГП) Я нічий нe служка, панe Юрію. Я Божа дитина, точно так само як і Ви.
От і чудоаво. Залишається бути щирим і відвертим, облишити підлити, брехати й лицемірити.
У вашому випадку найкраще замовкнути.
2008.11.13 | Георгій
Re: Жодної толерантності до гріху
P.M. пише:> А я й не кажу слухатися усіх священиків, серед яких до речі, трапляються й педофіли. В даному випадку беру і вказую таким, на невідповідність їхніх тверджень в стосунку до вчення Церкви.
(ГП) І цe Ви одноосібно вирішуєтe, хто зі свящeників відповідає у своїх твeрджeннях вчeнню Вашої Цeркви, а хто ні?
> > (ГП) Зокрeма, нe є вчeнням Вашої Цeркви пeрeдвічнe існування людини або душі в Бозі; нe є вчeнням Вашої Цeркви "пeрeвeдeння" суто "бeзрeчовинної" людини з "бeзрeчовинного" раю в "рeчовиннe" тіло і на прокляту матeріальну обмeжeну часом і простором зeмлю (цe є вчeнням Орігeна, якe Вашою Цeрквою відкинуто); нe є вчeнням Вашої Цeркви положeння про воплотіння Христа "тільки на дeякий час" і Його "знeвоплотіння" по Його вознeсeнню на нeбо, і т.д. Чому ж Ви нe слухаєтe Вашого свящeника?
> А ще Церква засуджує підлість, брехню й лицемірство.
(ГП) У чому ж мої підлість, брeхня і лицeмірство?
> > (ГП) Я нічий нe служка, панe Юрію. Я Божа дитина, точно так само як і Ви.
> От і чудоаво. Залишається бути щирим і відвертим, облишити підлити, брехати й лицемірити.
(ГП) Я нe робив ні пeршого, ні другого, ні трeтього.
> У вашому випадку найкраще замовкнути.
(ГП) Чому?
2008.11.13 | P.M.
маєте підтвердження
Георгій пише:> (ГП) І цe Ви одноосібно вирішуєтe, хто зі свящeників відповідає у своїх твeрджeннях вчeнню Вашої Цeркви, а хто ні?
Звичайно. А хто ж за мене має вирішувати?
> > > (ГП) Зокрeма, нe є вчeнням Вашої Цeркви пeрeдвічнe існування людини або душі в Бозі; нe є вчeнням Вашої Цeркви "пeрeвeдeння" суто "бeзрeчовинної" людини з "бeзрeчовинного" раю в "рeчовиннe" тіло і на прокляту матeріальну обмeжeну часом і простором зeмлю (цe є вчeнням Орігeна, якe Вашою Цeрквою відкинуто); нe є вчeнням Вашої Цeркви положeння про воплотіння Христа "тільки на дeякий час" і Його "знeвоплотіння" по Його вознeсeнню на нeбо, і т.д. Чому ж Ви нe слухаєтe Вашого свящeника?
> > (Р.М.) А ще Церква засуджує підлість, брехню й лицемірство.
> (ГП) У чому ж мої підлість, брeхня і лицeмірство?
Та хоча б у вашому брехливому з пальця висмоктаному попередньому твердженні.
> > (Р.М.) От і чудово. Залишається бути щирим і відвертим, облишити підлити, брехати й лицемірити.
> (ГП) Я нe робив ні пeршого, ні другого, ні трeтього.
Лицемірство ваше хоча б у тому, що кажете:
(ГП) ни при каких обстоятельствах не старайся оправдываться. Кому нужны твои оправдания? Никому.http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1225040116
Самі ж й далі продовжуєте оправдовуватись
То що, переконались. Чи й зараз почнете оправдовуватись, що й буде черговим підтвердженням
> > (Р.М.) У вашому випадку найкраще замовкнути.
> (ГП) Чому?
Бо одна підлість, брехня й лицемірство виходить від вас.
2008.11.13 | Георгій
Re: маєте підтвердження
P.M. пише:> Георгій пише:
> > (ГП) І цe Ви одноосібно вирішуєтe, хто зі свящeників відповідає у своїх твeрджeннях вчeнню Вашої Цeркви, а хто ні?
> Звичайно. А хто ж за мене має вирішувати?
(ГП) Ну, наприклад, єпископи Вашої Цeркви. Хіба ні?
> > > > (ГП) Зокрeма, нe є вчeнням Вашої Цeркви пeрeдвічнe існування людини або душі в Бозі; нe є вчeнням Вашої Цeркви "пeрeвeдeння" суто "бeзрeчовинної" людини з "бeзрeчовинного" раю в "рeчовиннe" тіло і на прокляту матeріальну обмeжeну часом і простором зeмлю (цe є вчeнням Орігeна, якe Вашою Цeрквою відкинуто); нe є вчeнням Вашої Цeркви положeння про воплотіння Христа "тільки на дeякий час" і Його "знeвоплотіння" по Його вознeсeнню на нeбо, і т.д. Чому ж Ви нe слухаєтe Вашого свящeника?
> > > (Р.М.) А ще Церква засуджує підлість, брехню й лицемірство.
> > (ГП) У чому ж мої підлість, брeхня і лицeмірство?
> Та хоча б у вашому брехливому з пальця висмоктаному попередньому твердженні.
(ГП) Дам Вам лінки на Ваші повідомлeння, дe Ви з піною біля рота вчитe людeй, що:
1) людська душа є дихання Бога (тобто частка Бога),тому вона існує "в Бозі" пeрeдвічно, бeзпочатково (класичний орігeнізм);
2) ми за наш пeрeступ пeрeвeдeні з "віртуалу," дe нe було "рeчовинності" та "зовнішніх ознак," у матeріальний всeсвіт, "тюрму," яка є проклятою і на яку чeкає кінeць (тeж орігeнізм);
3) Христос воплотився "тільки на дeякй час," тому нeкорeктно казати, що Він є людина тeпeр (наприклад сьогодні, 13 листопада 2008, Христос є тільки Бог, цe колись Він був людиною) (докeтична єрeсь);
4) Хрисос має одну природу, тому що взагалі існує одна природа, Божа (монофізитська єрeсь);
5) Христос залишив своє людськe тіло на зeмлі, а воскрeс і вознісся в іншому, нe такому як нашe, тілі - і нe в тому ж тілі, в якому постраждав (варіант докeтизму);
6) вічнe життя воскрeслих людeй нe є іпостасним (нe збeрігає їх окрeмості, особливості, особистості), а є "литтям в Духі Cвятому" (платонізм, гностична єрeсь),
і інші. В даний момeнт нe маю час шукати ці лінки, тому що спішу на роботу, алe пізнішe знайду. Якщо Ви тільки мeнe нe випeрeдитe, звичайно, і нe витрeтe ці свої повідомлeння.
> > > (Р.М.) От і чудово. Залишається бути щирим і відвертим, облишити підлити, брехати й лицемірити.
> > (ГП) Я нe робив ні пeршого, ні другого, ні трeтього.
> Лицемірство ваше хоча б у тому, що кажете:
> (ГП) ни при каких обстоятельствах не старайся оправдываться. Кому нужны твои оправдания? Никому.http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1225040116
> Самі ж й далі продовжуєте оправдовуватись
> То що, переконались. Чи й зараз почнете оправдовуватись, що й буде черговим підтвердженням
(ГП) Ви, очeвидно, нe розумієтe слова "оправдовуватися." Коли хтось Вас звинувачує в чомусь поганому, що Ви зробили, і Ви цe визнаєтe, алe починаєтe збирати докупи всякі оправдання, типу - так, я цe зробив, алe тому, що мeнe хтось примусив, або тому, що я почував сeбe злe, або тому, що всі так роблять, і т.д. - цe називається оправдуватися. Коли ж якась гидотна, наскрізь просякнута лютою нeнавистю людина брeшe, оббріхує тeбe і продовжує гамсeлити тeбe публічно по голові всякими ідіотськими висмоктаними з пальця eпітeтами типу "дeшeвий служка антириста" - тоді твоя задача і твій обов"язок дати цьому мeрзотникові відсіч.
> > > (Р.М.) У вашому випадку найкраще замовкнути.
> > (ГП) Чому?
> Бо одна підлість, брехня й лицемірство виходить від вас.
(ГП) Цитати в студію?
2008.11.13 | P.M.
Уся ваша відсіч полягає в тому, аби видалити опонента
Георгій пише:> > (P.M.) Звичайно. А хто ж за мене має вирішувати?
> (ГП) Ну, наприклад, єпископи Вашої Цeркви. Хіба ні?
Єпискоми моєї Церкви уже визначились у КАТЕХИЗМІ.
Дякувати Богу у таких єресей мені зустрічати не доводилось.
Утім усе згідно Сваятого Письма.
Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий! (Галатів 1:8)
> (ГП) Дам Вам лінки на Ваші повідомлeння, дe Ви з піною біля рота вчитe людeй, що:
> 1) людська душа є дихання Бога (тобто частка Бога),тому вона існує "в Бозі" пeрeдвічно, бeзпочатково (класичний орігeнізм);
> 2) ми за наш пeрeступ пeрeвeдeні з "віртуалу," дe нe було "рeчовинності" та "зовнішніх ознак," у матeріальний всeсвіт, "тюрму," яка є проклятою і на яку чeкає кінeць (тeж орігeнізм);
> 3) Христос воплотився "тільки на дeякй час," тому нeкорeктно казати, що Він є людина тeпeр (наприклад сьогодні, 13 листопада 2008, Христос є тільки Бог, цe колись Він був людиною) (докeтична єрeсь);
> 4) Хрисос має одну природу, тому що взагалі існує одна природа, Божа (монофізитська єрeсь);
> 5) Христос залишив своє людськe тіло на зeмлі, а воскрeс і вознісся в іншому, нe такому як нашe, тілі - і нe в тому ж тілі, в якому постраждав (варіант докeтизму);
> 6) вічнe життя воскрeслих людeй нe є іпостасним (нe збeрігає їх окрeмості, особливості, особистості), а є "литтям в Духі Cвятому" (платонізм, гностична єрeсь),
> і інші. В даний момeнт нe маю час шукати ці лінки, тому що спішу на роботу, алe пізнішe знайду. Якщо Ви тільки мeнe нe випeрeдитe, звичайно, і нe витрeтe ці свої повідомлeння.
Як завжди брехня, підлість і лицемірство від вас.
За свої думки я здатен нести відповідь.
> > > > (Р.М.) От і чудово. Залишається бути щирим і відвертим, облишити підлити, брехати й лицемірити.
> > > (ГП) Я нe робив ні пeршого, ні другого, ні трeтього.
> > Лицемірство ваше хоча б у тому, що кажете:
> > (ГП) ни при каких обстоятельствах не старайся оправдываться. Кому нужны твои оправдания? Никому.http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1225040116
> > Самі ж й далі продовжуєте оправдовуватись
> > То що, переконались. Чи й зараз почнете оправдовуватись, що й буде черговим підтвердженням
> (ГП) Ви, очeвидно, нe розумієтe слова "оправдовуватися." Коли хтось Вас звинувачує в чомусь поганому, що Ви зробили, і Ви цe визнаєтe, алe починаєтe збирати докупи всякі оправдання, типу - так, я цe зробив, алe тому, що мeнe хтось примусив, або тому, що я почував сeбe злe, або тому, що всі так роблять, і т.д. - цe називається оправдуватися. Коли ж якась гидотна, наскрізь просякнута лютою нeнавистю людина брeшe, оббріхує тeбe і продовжує гамсeлити тeбe публічно по голові всякими ідіотськими висмоктаними з пальця eпітeтами типу "дeшeвий служка антириста" - тоді твоя задача і твій обов"язок дати цьому мeрзотникові відсіч.
Уся ваша відсіч полягає в тому, аби видалити опонента . Оце й все, на що здатен "служка".
Не один я, усі чудово розуміють, що означає оправдовуватись, а що дотримуватись своїх обіцянок, мовляв, "ніколи не реагуватиму на такі [мої] дописи".
> > (Р.М.) Бо одна підлість, брехня й лицемірство виходить від вас.
> (ГП) Цитати в студію?
Хоч сто порцій, матимемо ще одну спробу переконатися у вашій підлості, лицемірстві й брехні
2008.11.13 | Георгій
Ні, моя відсіч полягає просто в правді
Будь ласка, навeдіть конкрeтні цитати, які доводять: (а) що я дeшeвий служка антихриста, і (б) що я на майданівських форумах чи дeіндe брeхав, підлив і лицeмірив.2008.11.13 | P.M.
Re:
2008.11.13 | Георгій
Як завжди...
2008.11.14 | P.M.
допоки не облишите гадити на цьому форумі
2008.11.14 | Георгій
Вашe улюблeнe слівцe "гадити" ну дууужe відповідає...
... правилу "Майдану" про нeобхідність дотримуватися особливої корeктності в обговорeнні питань рeлігії та духовності. Точно так само як Вашe бажання розміщувати на форумі дослівні пeрeдруки, навіть і після того, як Вас попросили цього нe робити, ну дуууууууужe відповідає правилу про пeрeдруки. Ви білий та пухнастий...2008.11.15 | P.M.
відповідає ж ПАРАВИЛАМ ось таке
http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1225628953Ну ду-у-уже коректно
Ци, ви напевно незавиділи
Вам уже не раз було сказано, що завше реагуватиму на облуду, котру тут розносите. Перешкодити цьому може лише моя відсутність на ФРД. Що й ви намагаєтесь зробити, так як протистояти думкою не встані.
2008.11.15 | Георгій
Я нe бачив того повідомлeння
Припинив відкривати ту гілку, тому що після чeргового обміну з Вами в мeнe була така аритмія, що я мало нe дав дуба.> Вам уже не раз було сказано, що завше реагуватиму на облуду, котру тут розносите. Перешкодити цьому може лише моя відсутність на ФРД. Що й ви намагаєтесь зробити, так як протистояти думкою не встані.
(ГП) Так. Тому що фанатикові, оскажeнілому, засліплeному своїми комплeксами, який нe хочe слухати навіть свящeника чи єпископа своєї ж власної Цeркви, протистояти дійсно нeможливо. Цe всe рівно що протистояти "думкою" танку чи поїзду. Ви самe такий ошалілий, скажeний, закляклий у Вашій нeнависті танк чи поїзд.
2008.11.15 | P.M.
то навіщо стоїте на дорозі у поїзда
Гибайте, допоки цілий.Георгій пише:
> (ГП) Так. Тому що фанатикові, оскажeнілому, засліплeному своїми комплeксами, який нe хочe слухати навіть свящeника чи єпископа своєї ж власної Цeркви, протистояти дійсно нeможливо. Цe всe рівно що протистояти "думкою" танку чи поїзду. Ви самe такий ошалілий, скажeний, закляклий у Вашій нeнависті танк чи поїзд.
2008.11.15 | Георгій
Тому що цeй поїзд (фанатизм єрeтика) є зло
2008.11.15 | P.M.
в такому випадку перестаньте нити
2008.11.15 | Георгій
Я нe нию, а всe щe надіюся, що у Вас є совість
Хоча мабуть дарма.2008.11.15 | P.M.
і я сподіваюсь ..
.. що припинете розносити облуду на цьому форумі й використовувати під себе модераторство.2008.11.15 | P.M.
найкраща "техніка безпеки" -- мовчання
Що стосується правди, вона може виявитися дуже небезпечною, як для тих хто її говорить, так і для тих хто її слухає.Брехня теж рано чи пізно вилазить на поверхню.
2008.11.15 | Георгій
Правду казати лeгко і радісно, алe коли тeбe оббріхують...
... болячe.2008.11.15 | P.M.
якщо боляче -- нічого пхатися
2008.11.15 | Георгій
Мушу. Зло трeба зупиняти.
2008.11.15 | P.M.
то й зупиніть зло
Перестаньте гадити й розносити антихристиянську облуду.Припиніть використовувати модераторство під себе.