12/05/2008 | Георгій

ЖИТИ – ДОРОГО, ПОМИРАТИ – ЩЕ ДОРОЖЧЕ
Непридуманий репортаж
Андрій ГНАТЮК

Більшість українців не здатні заробити собі на смерть. Поховати людину сьогодні значно дорожче, ніж був її середньомісячний дохід. Насамперед – пенсіонерів. Та й маючи кошти, підготувати належний похорон непросто. Особливо, коли людина помирає ввечері перед вихідними. Іноді навіть важко розшукати священика. Люди збентежені: як швидко оформити всі документи, адже тримати покійника у спеку небезпечно? А служб, які би повністю опікувались похованнями, немає.

Напередодні святкових вихідних Ольга приїхала з Москви до Луцька провідати свою бабусю, яка жила з мамою і перебувала у дуже важкому стані. У неділю ввечері бабуся померла. Коли стали клопотати про похорон, обуренню не було меж.

– Не знаєш, куди звертатися, – каже вона. – У похоронному агентстві нікого немає. У санітарній службі, щоб найняти людину, яка б могла омити, одягти, знести, – теж нікого немає. Мусиш просити по людях. Наймаєш за свої гроші транспорт.

Найперше звернулися до швидкої допомоги. Однак бригада не приїхала. Там пояснили, що лікарі виїжджають тільки до живих людей – тих, хто дійсно потребує екстреної допомоги: помирає, перебуває в комі. Якщо людина вже вмерла, швидка за такими викликами не виїжджає і жодних довідок не дає. Порадили наступного дня звернутися в поліклініку за місцем проживання. Там підтвердили, що і в суботу, і в неділю з 8 до 15-ї години черговий сімейний лікар обов’язково перебуває на робочому місці і в разі звернення пацієнтів, родичів померлого таке свідоцтво видається. Але знову ж таки за умови, що медична документація оформлена відповідно.

Перш ніж надати документ, дільнична терапевтка вимагає оглянути труп щодо ознак насильницької смерті. Це входить у її обов’язки. Та зважаючи на довжелезну чергу пацієнтів, які чекали прийому, зажадала таксі в обох напрямках. Лише тоді й видала довідку, яка є документом суворої звітності.

Перед тим як тіло поховати, його треба омити. Зазвичай рідні цього не роблять. Послуга коштує сто гривень. Цього разу якийсь чоловік вирішив підзаробити сам. Та коли взявся до праці, ледь спромігся виконати обов’язки. Але якщо немає кому, то омивання можуть звершувати родичі, навіть найближчі, – говорить владика Михаїл. Тобто треба виходити із тої ситуації, в якій перебуваєте.

По двадцять–тридцять гривень кожному, щоб знести тіло з 5-го поверху. Сотню бере омивальна служба.

Довідки про смерть не просять показати при закупівлі поховальної атрибутики. Рідні самі обирають, у чому ховатимуть померлого. Труни від 350 гривень до 8 тисяч. Найдешевший похорон обійдеться в 750–1000 гривень. Катафалк можна замовити до 19-ї години, у вихідні – лише до 15-ї. Замовлення в Луцьку приймаються від 8 до 19 години щодня. Обід з 12 до 13-ї. Далі – за викликом міліції. Тому вечірня доставка домовини – проблема родичів. Вантажне таксі можна замовити лише до 20-ї години. Щоб заїхати додому і перевезти тіло в Будинок панахиди, треба віддати ще 70 гривень. Його погодинна оренда коштує 15 гривень.

Щоправда, директор Луцького спецкомбінату комунально-побутового обслуговування Василь Цетнар запевняє, що приймальника замовлень можна в будь-який час викликати на комбінат і він надасть усі послуги, які необхідно для похорону. Телефон 5-50-36. Якщо людина померла ввечері, то не треба хвилюватися, що наступного дня поховати не вдасться. Якщо людина звернеться зранку о 9-й годині, значить, того ж дня можна провести захоронення.

Наперед варто мати телефони священиків. Але якщо знайти їх не вдається, не страшно. А от ховати тіло Церква радить третього дня. Належить усе, що можна, приготувати, запросити священика і самому починати читати Псалтир.

– Потрібно в першу чергу зорганізувати вдома те, що є, а потім вже можна починати читати Псалтир комусь із близьких, рідних, хто може це робити без участі священнослужителя. Якщо є можливість запросити священика, це можна зробити й телефоном, не тільки прийшовши до храму Божого. Бажано попросити отця, щоб відслужив увечері парастас, а вже вдень – похорон. Але в нас найчастіше стається, що наступного дня хоронять, – тоді вже священик звершує відспівування. Якщо ж такої можливості людині не трапляється, тобто вона в день смерті не могла знайти священика для звершення панахиди, то це можна робити своїми силами, так, як виходить на цей момент, – радить єпископ Луцький і Волинський Михаїл. – Або ж наступного дня звершувати повне відспівування зі всіма чинопослідуваннями. Не біда, якщо не можете поставити над покійним свічки. Але якщо є така можливість, то це не завадить.

Панахиду правлять наступного дня після смерті, а ховають через день. Похорон може звершуватися будь-коли, але не пізніше третього дня. Усе залежить від стану тіла покійного. Це в першу чергу. Якщо людина увечері померла, то нормально хоронити через день, у першу чергу сповістити родичам, тому що родичам потрібно дібратися.

Подолавши всі бюрократичні перепони, похорон обійшовся моїм знайомим утричі дорожче ніж отримана допомога.

Ще гірша ситуація, коли рідна людина помирає за кордоном, хоча б у Польщі. Тим більше напередодні вихідних. З паспортом українська сторона допомагає упродовж кількох годин. А от виїхати за кордон без візи неможливо. У консульстві пояснюють, що у такому випадку в оформленні візи повинні посприяти прикордонники. Та практика показує, що не все так просто: там відповіли, що роблять лише короткострокову – за 100 доларів. Доводиться чекати робочого дня, поки візу видасть консульство. Тим часом утримання й бальзамування тіла в лікарні, як стало відомо з неофіційних джерел, лише за добу коштує кілька сотень злотих. А щоб отримати всі необхідні документи для поховання без перевезення в Україну, необхідно більше 5 тисяч злотих.

Волин. єпарх. відом.– 2008.– № 11–12 (48–49)
http://www.pravoslavja.lutsk.ua/vev/stattja?newsid=981