Абрам, Тоня...
01/09/2009 | Анатоль
Але що цікаво, що навіть вражена релігійним дурманом психіка опирається безумним "вказівкам бога", хитрить, шукає виходу.
Абрам ходив, ходив, де б ото сина зарізати, поки барана не побачив.
Та й Тоня могла б успішно відділити "диявольську половину" дочки за допомогою сокири, коли нікого не було вдома, щоб завадити.
Так ні, вибрала не сокиру, а шнурок, і час, коли чоловік був дома, і ще й сина взяла, щоб було кому крик піднімати...
Якщо здорове в психіці не може відкрито виступити проти мракобісся, то до маленьких хитрощів вдається...
Абрам ходив, ходив, де б ото сина зарізати, поки барана не побачив.
Та й Тоня могла б успішно відділити "диявольську половину" дочки за допомогою сокири, коли нікого не було вдома, щоб завадити.
Так ні, вибрала не сокиру, а шнурок, і час, коли чоловік був дома, і ще й сина взяла, щоб було кому крик піднімати...
Якщо здорове в психіці не може відкрито виступити проти мракобісся, то до маленьких хитрощів вдається...