Укр. мат. журнал проіндексують в Thompson ISI. Це добре, чи ні?
03/25/2009 | marazm_krepchal
Новина: Український Математичний Журнал прийнято до індексації в Thompson ISI (завдяки Шпрингеру, де він перевидається англійською).
Це добре, чи ні?
Звісно добре – відповісте ви.
Але не все так просто, як здається, і в кожної доброї новини є свій гіркий присмак.
Спочатку трохи сухої статистики.
Наприкінці минулого року на цьому форумі давали посилання на перші 20 країн з рейтингу по загальній кількості цитувань математичних статей: http://sciencewatch.com/dr/cou/2008/08nov20MATH/
У багатьох виникло питання, а на якому ж місці знаходиться Україна?
В приєднаних файлах (внизу цього тексту) ви знайдете повну версію рейтингів країн по загальній кількості математичних статей (math-papers.pdf), загальній кількості цитувань (math-citations.pdf), та по середній кількості цитувань на одну статтю (math-citations_per_paper.pdf) за період з 1 січня 1998 року по 31 серпня 2008 року згідно ISI Essential Science Indicators http://esi.isiknowledge.com
Отже, Україна знаходиться на 28-му місці по загальній кількості математичних статей, що потрапляють в бази ISI, в списку з 83 країн. Це є середній результат по світу, враховуючи те, що Україна знаходиться на 27-му місці в світі по кількості населення.
Значно гіршим є результат по загальній кількості цитувань (тобто, як впливає українська математика на світову): тут Україна знаходиться на 35-му місці в світі.
Кількість цитувань на 1 статтю (тобто в якомусь сенсі „продуктивність праці”) розглядається лише для країн, де за вказаний період було опубліковано більше 1000 математичних статей, таких в списку є 41 країна.
Україна знаходиться на 37-му місці, після нас лише Індія, Туреччина, Росія та Іран. 5 місце з кінця - це дуже низький результат.
Але виникає цікаве питання: чому ж все-таки по останньому показнику ми попереду Росії?
Можна звичайно просто радіти, що ми нарешті в чомусь обігнали Росію (а на цьому форумі як раз зосередилося багато публіки, для якої саме втерти носа Росії є джерелом нескінченної радості), але все ж таки спробуємо дати відповідь, чому цитованість (тобто кількість цитувань на 1 статтю) статей українських математиків вище, ніж російських?
Моя версія, чому це так: низький результат Росії в цитуванні на статтю пояснюється саме тим, що в них є декілька російськомовних журналів, переклад яких індексуються в ISI, але статті з них цитуються в пристойних журналах мало, тобто імпакт-фактор в них дуже низький.
Причина низького цитування цих журналів, окрім нульового маркетингу, можливо, в тому, що пострадянські науковці більш серйозно ставляться до підготовки робіт, які надсилають в закордонний журнал, а в свої місцеві зливають другорядні.
Плюс в англомовних журналах дуже великий процент публікуються лише з іноземцем-співавтором (як пів нашого інституту математики – з Альбеверіо), який потім цитує сам ці роботи в пристойних журналах.
Як це не кумедно звучить, але той факт, що наш УМЖ не індексується в ISI (точніше, не індексувався до останнього часу), підвищує наш результат по кількості цитувань на 1 статтю.
Як тільки ж УМЖ почне індексуватися, то в рейтингу країн по загальній кількості математичних статей Україна підніметься вище (але не багато, на 1-2 пункти максимум), по загальній кількості цитувань її місце не зміниться (бо УМЖ як ніхто в добрих журналах не цитував, так і не цитуватиме, його імпакт-фактор буде мізерним), але по цитуванню на статтю стане поряд з Росією, а скоріш за все стане ще гірше, можливо на останньому місці, після Ірану.
Тому може краще, щоб УМЖ і надалі не індексувався? Краще менше, та краще!
Я тут ще трошки полазив по ISI, щоб довести свою гіпотезу щодо причин такого низького показника Росії по цитуванню на математичну статтю і прийшов до такого загального твердження:
Чим більше в країни є так званих „національних” журналів (тобто журналів, де публікуються переважно представники даної країни) з низьким імпакт-фактором, тим нижче по відповідним наукам падає ця країна в рейтингу по цитуванню на статтю, і вище піднімається в рейтингу по загальній кількості статей, а по загальній же кількості цитувань її місце в рейтингу практично не змінюється.
Цікаво, що Україна в загальному рейтингу (по всім наукам) по цитуванню на статтю знаходиться значно нижче Росії, Індії та Туреччини, а по матеріалознавству – так взагалі на останньому місці по цитуванню на статтю, притому, що по загальній кількості статей по матеріалознавству – на 15 місці! (див. http://www2.maidan.org.ua/n/osvita/1226242517). А причиною цього є українські журнали Порошковая металлургия, Металлофизика и новейшие технологии, та Материаловедение и обработка металлов, які індексуються в ISI з мізерним імпактом, але з непоганою кількістю статей на рік. До речі, в УМЖ імпакт-фактор буде не більший.
Отже мати свій „національний” перекладний журнал варто лише з добрим імпакт-фактором, причому не за рахунок накручування самоцитувань, бо імпакт тоді взагалі відберуть (як це було зроблено з „Прикладною механікою” Гузя), або ж не подавати його на індексацію в ISI взагалі, а замість цього орієнтуватись на (або ж самим створювати) лише якісні міжнародні журнали.
Це добре, чи ні?
Звісно добре – відповісте ви.
Але не все так просто, як здається, і в кожної доброї новини є свій гіркий присмак.
Спочатку трохи сухої статистики.
Наприкінці минулого року на цьому форумі давали посилання на перші 20 країн з рейтингу по загальній кількості цитувань математичних статей: http://sciencewatch.com/dr/cou/2008/08nov20MATH/
У багатьох виникло питання, а на якому ж місці знаходиться Україна?
В приєднаних файлах (внизу цього тексту) ви знайдете повну версію рейтингів країн по загальній кількості математичних статей (math-papers.pdf), загальній кількості цитувань (math-citations.pdf), та по середній кількості цитувань на одну статтю (math-citations_per_paper.pdf) за період з 1 січня 1998 року по 31 серпня 2008 року згідно ISI Essential Science Indicators http://esi.isiknowledge.com
Отже, Україна знаходиться на 28-му місці по загальній кількості математичних статей, що потрапляють в бази ISI, в списку з 83 країн. Це є середній результат по світу, враховуючи те, що Україна знаходиться на 27-му місці в світі по кількості населення.
Значно гіршим є результат по загальній кількості цитувань (тобто, як впливає українська математика на світову): тут Україна знаходиться на 35-му місці в світі.
Кількість цитувань на 1 статтю (тобто в якомусь сенсі „продуктивність праці”) розглядається лише для країн, де за вказаний період було опубліковано більше 1000 математичних статей, таких в списку є 41 країна.
Україна знаходиться на 37-му місці, після нас лише Індія, Туреччина, Росія та Іран. 5 місце з кінця - це дуже низький результат.
Але виникає цікаве питання: чому ж все-таки по останньому показнику ми попереду Росії?
Можна звичайно просто радіти, що ми нарешті в чомусь обігнали Росію (а на цьому форумі як раз зосередилося багато публіки, для якої саме втерти носа Росії є джерелом нескінченної радості), але все ж таки спробуємо дати відповідь, чому цитованість (тобто кількість цитувань на 1 статтю) статей українських математиків вище, ніж російських?
Моя версія, чому це так: низький результат Росії в цитуванні на статтю пояснюється саме тим, що в них є декілька російськомовних журналів, переклад яких індексуються в ISI, але статті з них цитуються в пристойних журналах мало, тобто імпакт-фактор в них дуже низький.
Причина низького цитування цих журналів, окрім нульового маркетингу, можливо, в тому, що пострадянські науковці більш серйозно ставляться до підготовки робіт, які надсилають в закордонний журнал, а в свої місцеві зливають другорядні.
Плюс в англомовних журналах дуже великий процент публікуються лише з іноземцем-співавтором (як пів нашого інституту математики – з Альбеверіо), який потім цитує сам ці роботи в пристойних журналах.
Як це не кумедно звучить, але той факт, що наш УМЖ не індексується в ISI (точніше, не індексувався до останнього часу), підвищує наш результат по кількості цитувань на 1 статтю.
Як тільки ж УМЖ почне індексуватися, то в рейтингу країн по загальній кількості математичних статей Україна підніметься вище (але не багато, на 1-2 пункти максимум), по загальній кількості цитувань її місце не зміниться (бо УМЖ як ніхто в добрих журналах не цитував, так і не цитуватиме, його імпакт-фактор буде мізерним), але по цитуванню на статтю стане поряд з Росією, а скоріш за все стане ще гірше, можливо на останньому місці, після Ірану.
Тому може краще, щоб УМЖ і надалі не індексувався? Краще менше, та краще!
Я тут ще трошки полазив по ISI, щоб довести свою гіпотезу щодо причин такого низького показника Росії по цитуванню на математичну статтю і прийшов до такого загального твердження:
Чим більше в країни є так званих „національних” журналів (тобто журналів, де публікуються переважно представники даної країни) з низьким імпакт-фактором, тим нижче по відповідним наукам падає ця країна в рейтингу по цитуванню на статтю, і вище піднімається в рейтингу по загальній кількості статей, а по загальній же кількості цитувань її місце в рейтингу практично не змінюється.
Цікаво, що Україна в загальному рейтингу (по всім наукам) по цитуванню на статтю знаходиться значно нижче Росії, Індії та Туреччини, а по матеріалознавству – так взагалі на останньому місці по цитуванню на статтю, притому, що по загальній кількості статей по матеріалознавству – на 15 місці! (див. http://www2.maidan.org.ua/n/osvita/1226242517). А причиною цього є українські журнали Порошковая металлургия, Металлофизика и новейшие технологии, та Материаловедение и обработка металлов, які індексуються в ISI з мізерним імпактом, але з непоганою кількістю статей на рік. До речі, в УМЖ імпакт-фактор буде не більший.
Отже мати свій „національний” перекладний журнал варто лише з добрим імпакт-фактором, причому не за рахунок накручування самоцитувань, бо імпакт тоді взагалі відберуть (як це було зроблено з „Прикладною механікою” Гузя), або ж не подавати його на індексацію в ISI взагалі, а замість цього орієнтуватись на (або ж самим створювати) лише якісні міжнародні журнали.
Відповіді
2009.03.25 | Iryna_
критерії що таке добре і що таке погано можуть бути різні
2009.03.25 | вчeний з 70-х
Тобто тільки ми - в ногу, а рeшта світу - ні ?
2009.03.25 | Iryna_
ну якщо за критерій ставити середній імпакт -
виходить, що погано, середній імпакт знизитьсяякщо критерієм буде кількість публікацій в індексованих журналах - тоді добре
ну й не факт що там не зміниться політика рецензування і не припинять друкувати всіх своїх - тоді мабуть таке внесення до списку це добре
2009.03.28 | знаток местных нравов
Рідна мова - гальмо для якісного наукового журналу
> ну й не факт що там не зміниться політика рецензуванняА как она может измениться? Сейчас круг рецензентов ограничивается сотрудниками киевского института математики. Ну, пусть завтра расширят круг рецензентов до пределов Украины и начнут слать статьи по емейлу в Харьков, Львов или, скажем, Донецк. Это чуть улучшит ситуацию, но не намного.
Журнал, куда статьи подаются по-украински, тем самым ограничивает круг своих рецензентов теми, кто читает по-украински. У русскоязычных журналов шансов быть хорошо рецензируемыми больше, т.к. круг потенциальных рецензентов значительно шире, но это им тоже не сильно помогает.
Текущая (и на ближайшие лет 50) ситуация в мире такова, что необходимым (хотя и не достаточным, конечно) условием для качественного рецензирования является подача статей авторами исключительно на английском и расширение круга рецензентов до всего мира.
А я слабо представляю себе, чтобы ввели такое правило для УМЖ, по крайней мере, в ближайшие лет 20.
2009.03.25 | вчeний з 70-х
Cвої журнали - цe, НМД, один зі способів "дeрибану"
дeржавних грошeй НАНУ. Тобто нібито і комар носа нe підточить, алe гроші йдуть нe на власнe науку, а на колонаукову діяльність.От чому Гeрманія, Франція, Італія змогли відмовитися від власних журналів з фізики, а Україні він кончe потрібний? Аджe ці гроші могли б піти на підтримку вчeних...
2009.03.25 | loup-garou
Re: Cвої журнали - цe, НМД, один зі способів "дeрибану"
вчeний з 70-х пише:> От чому Гeрманія, Франція, Італія змогли відмовитися від власних журналів з фізики, а Україні він кончe потрібний? Аджe ці гроші могли б піти на підтримку вчeних...
??? Так, але трошечки не так. Склали докупи Acta Physica Hungarica, Anales de Fisica, Czechoslovak Journal of Physics, Il Nuovo Cimento, Journal de Physique, Portugaliae Physica, Zeitschrift für Physik і розділили по тематиці, зробивши European Physical Journal A, B, C, D, E. Совання кроваток нмд. Якийсь чиновник-євроінтегратор від науки отримав підвищення - от і весь позитивний ефект.
А от в математиці так і зовсім не було "відмов". Annales Scientifiques de l'Ecole Normale Supérieure ("Вісник Київського Університету") залишається одним з найкращих математичних журналів, так само як Journal für die reine und angewandte Mathematik ітд.
marazm_krepchal пише:
> Плюс в англомовних журналах дуже великий процент публікуються лише з іноземцем-співавтором (як пів нашого інституту математики – з Альбеверіо), який потім цитує сам ці роботи в пристойних журналах.
Пользуясь случаєм, плюю в морду (це термінологія відомого тут багатьом Міші Вєрбіцкого) всім, хто вписує Альбеверіо до себе у статті. Для нєпосвящьонних: http://www-wt.iam.uni-bonn.de/~albeverio/pub-liste01.pdf
Вері інстрактів. З 2001 по 2007 рік великий математик Альбеверіо опублікував 243 статті, тобто в середньому 33 статті на рік або ж 1 статтю кожні 11 днів. Жополизи, тьху. А сам великий математик - канонічєскій образчік того, що буває, коли ідіоти отримують доступ до Web of knowledge.
2009.03.25 | вчeний з 70-х
"European Physical Journal A, B, C, D, E."
Бачу, пан нe фізик. Бо оті літeри - цe різні розділи фізики. І до злиття вони існували в усіх отих чeських, польських, французьких і т.д. журналах. І на них годувалася відповідна кількість рeдакторів, сeкрeрок і т. д.І нeзважаючи на злиття, журнал залишився другорядним (хоча й із досить нeпоганим ІФ). А до злиття - то у більшості були "мурзілки".
А щодо цього Албeвeдіо (чи як там) - гадаю, можна спробувати висунути його на "Шнобeлівську" прeмію. Принаймні, її одeржав один такий жe плодовитий росіянин-фізик.
2009.03.25 | вчeний з 70-х
Пeрeпрошую, то буф хімік, здається.
2009.03.25 | loup-garou
Здається, він з Інституту кристалографії чи чогось подібного
2009.03.25 | Трясця
Re: Пeрeпрошую, то буф хімік, здається.
Фізик. Стручков.2009.03.25 | вчeний з 70-х
Thnx.
2009.03.25 | loup-garou
Re: "European Physical Journal A, B, C, D, E."
вчeний з 70-х пише:> Бачу, пан нe фізик. Бо оті літeри - цe різні розділи фізики. І до злиття вони існували в усіх отих чeських, польських, французьких і т.д. журналах. І на них годувалася відповідна кількість рeдакторів, сeкрeрок і т. д.
Кількість журналів приблизно збереглася, так само як і кількість обслуги. Чи Ви хочете сказати, що в наприклад УФЖ на кожний розділ фізики - по секретарці?
І ще я бачу, що пан неуважно читає.
loup-garou пише:
> розділили по тематиці, зробивши European Physical Journal A, B, C, D, E.
2009.03.25 | вчeний з 70-х
Ну то тоді нe зрозумів, що Ви хотіли сказати.
Що журнал, який прeдставляє 500-мільйонну Європу нe кращий за "мурзілку" з 10-мільйонної Чeхії?2009.03.25 | loup-garou
Re: Ну то тоді нe зрозумів, що Ви хотіли сказати.
вчeний з 70-х пише:> Що журнал, який прeдставляє 500-мільйонну Європу нe кращий за "мурзілку" з 10-мільйонної Чeхії?
Думаю, не кращий. Нехай в 5ти національних мурзілках публікувалось щовипуску по 5 робіт з 5ти розділів фізики. Після пересування ліжечок маємо ті ж самі 5 мурзілок, правда вже євро-, і кожна публікує щовипуску 25 робіт з 1го розділу.
2009.03.25 | научные рабы Альбеверио
Самі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть
loup-garou пише:> Пользуясь случаєм, плюю в морду (це термінологія відомого тут багатьом Міші Вєрбіцкого) всім, хто вписує Альбеверіо до себе у статті. Для нєпосвящьонних: http://www-wt.iam.uni-bonn.de/~albeverio/pub-liste01.pdf
> Вері інстрактів. З 2001 по 2007 рік великий математик Альбеверіо опублікував 243 статті, тобто в середньому 33 статті на рік або ж 1 статтю кожні 11 днів. Жополизи, тьху. А сам великий математик - канонічєскій образчік того, що буває, коли ідіоти отримують доступ до Web of knowledge.
а их то у Альбеверио много, украинских научных рабов этих:
http://scholar.google.com/scholar?as_q=ukraine&num=100&as_sauthors=s-albeverio&scoring=r
Чтоб обплевать и слюны не хватит.
2009.03.25 | Iryna_
Re: Самі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть
там там не тільки українці, а й китайці, росіяни і так даліневже у дядька стільки коштів весь цей народ запрошувати?
дійсно феномен
2009.03.25 | texas aggie
Звичайно добре (або нічого поганого)
Добре хоча б тому, що математики які занадто слідкують за імпакт-факторами може почнуть подавати статті. Наприклад у Польщі є система нарахування пунктів за опубліковані статті, у зв'язку із чим вони дуже прискіпливо дивляться, чи є журнал у "Філадельфійському списку", який (якщо я не помиляюся) і є списком ISI.А взагалі гонитва за імпакт-факторами і індексами цитування - не дуже здорове явище. На засіданнях як T-committee (комітет по наданню постійних доцентських позицій) так і по прийому на роботу на нашому "департменті" ні разу не прозвучали слова "impact factor" та "citation index". Ні разу не фігурують індекси цитувань на статті кандидатів у паперах, які подають у вищу адміністрацію, щоб її до цього не привчати. Просто є якісь неофіційне розуміння, які журнали солідні, які екстра-класу, і.т.д., і по цьому судять про кандидатів.
2009.03.25 | вчeний з 70-х
"..журнали солідні, ... екстра-класу, ..." чи можe пан
навeсти приклад якогось із цих журналів, який мав би низький імпакт фактор?2009.03.25 | loup-garou
journal de crelle
2009.03.25 | texas aggie
Re: journal de crelle
Я теж хотів навести приклад Journal fuer die reine und angewandte Mathematik (Crelle Journal) як приклад журналу із хорошою репутацією і не високим на даний момент імпакт фактором.Формула імпакт-фактору не справедлива по відношенню до стилю роботи математиків.
2009.03.25 | вчeний з 70-х
Re: journal de crelle: IF=0.989; 5-year IF=1.006 (ISI )
2009.03.25 | loup-garou
Re: journal de crelle: IF=0.989; 5-year IF=1.006 (ISI )
Ну? Так фізики над таким IF просто посміються. І математики теж, особливо прикладні. В J. Phys. A: Math.Gen., де половина робіт - математичні (напр. у мого улюбленця Альбеверіо там кілька десятків статей), імпакт-фактор вдвічі більший. При цьому JPA - практично смітник, а ОДНІЄЇ роботи в журналі Крелля в більшості випадків достатньо для успішної математичної кар'єри (постійної позиції в західному університеті). І суть не в журналі та його IF, а в змісті робіт, які вони публікують.2009.03.25 | вчeний з 70-х
А Обама чи Гeйтс посміються з усіх узагалі вчeних з точки зору
згадувань у прeсі, і що? Ми ж почали з Українського матeматичного журналу. Який у нього ІФ, нe підкажeтe?Фізику, здається, лeгшe зрозуміти, що нe можна порівнювати вагу атомів з вагою зірок - цe якісно різні об'єкти.
Так само упeвнeний, що фірма, якій потрібeн матeматик-прикладник можe взяти просто випускника бeз жодних публікацій, навіть якщо є можливість найняти спeціаліста з тeорії чисeл з публікаціями у згаданому Вами журналі.
2009.03.26 | loup-garou
Дискусія вироджується
вчeний з 70-х пише:> згадувань у прeсі, і що? Ми ж почали з Українського матeматичного журналу. Який у нього ІФ, нe підкажeтe?
> Фізику, здається, лeгшe зрозуміти, що нe можна порівнювати вагу атомів з вагою зірок - цe якісно різні об'єкти.
> Так само упeвнeний, що фірма, якій потрібeн матeматик-прикладник можe взяти просто випускника бeз жодних публікацій, навіть якщо є можливість найняти спeціаліста з тeорії чисeл з публікаціями у згаданому Вами журналі.
Ну так і я про те ж саме. У фірм критерії одні, у професійних математиків інші, у професійних користувачів скопуса - треті. Тому я, власне, і не розумію, навіщо всюди приплітати ІФ. Який журнал чого вартий (зокрема, чого вартий УМЖ), математикам відомо і без нього. А рахувальщики ніякого дискомфорту від порівняння ваги атомів з вагою зірок не відчують.
Реальний приклад: у французькому університеті Ліон-1 начальство вирішило провести експеримент і роздати премії у відповідності з ІЦ. При цьому врахування різниці між зірками і атомами звелось до того, що на кожен факультет була виділена певна сума грошей, пропорційна кількості людей, а всередині уже рахували по індексах. Результат: половина суми, виділеної на весь математичний департамент (десь так 100 осіб, може і більше) дісталась одній людині, яка років 15 тому без особливих успіхів працювала в струнній тусовці. Отака об'єктивність.
2009.03.25 | texas aggie
Re: "..журнали солідні, ... екстра-класу, ..." чи можe пан
Залежить від того, що вважати низьким. Математичних журналів, у яких імпакт-фактор більший одиниці можна перерахувати на пальцях.Звичайно, імпакт-фактор і солідність журналу корелюють.
2009.03.25 | знаток местных нравов
наивному математику из Техасса
texas aggie пише:> Добре хоча б тому, що математики які занадто слідкують за імпакт-факторами може почнуть подавати статті. Наприклад у Польщі є система нарахування пунктів за опубліковані статті, у зв'язку із чим вони дуже прискіпливо дивляться, чи є журнал у "Філадельфійському списку", який (якщо я не помиляюся) і є списком ISI.
Ох, как Вы наивны... С точки зрения наших академиков - членов редколлегии УМЖ, журнал этот не для того существует, чтоб какие-то поляки там публиковались.
Дело в том, что авторам в УМЖ платят гонорар (Шпрингер платит за переводную версию), 10 лет назад это было 10 долларов за страницу, сейчас не знаю, врядли меньше. Т.е. за статью в 10 страниц - 100 долларов, это хорошая добавка к зарплате. Зачем делиться с буржуями? Лучше ж себя любимых опубликовать!
Плюс надо публиковать где-то своих аспирантов и для докторских тоже надо публикнуть там пяток-другой стаеек.
Т.е. лимиты по страницам там сурово поделены. Зачем же публиковать лишних людей?
2009.03.26 | texas aggie
Re: наивному математику из Техасса
Та знаю... Я і не пробував в УМЖ подавати статті, бо "неправильна" тематика, і "не той" керівник.Але надія помирає останньою
А гонорар за статті - це дійсно екзотика.
2009.03.25 | Науково-технiчна бiблiотека ДонНТУ
УМЖ: Подписка аннулирована с 2008 г.
Український математичний журнал:Щомісяч. наук. журн.- 1949 - .- К.- 1970 - 2006.- 207,15 грн.- E-mail:umzh@imath.kiev.ua
Подписка аннулирована с 2008 г. как издания, не пользующегося спросом.
http://www.library.donntu.edu.ua/?lang=ua&p=404
2009.03.25 | вчeний з 70-х
Так отож.
2009.03.26 | сочувствующий
Напутствие редакторам УМЖ
Уважаемые редакторы УМЖ,Прежде всего, поздравляю вас с внесением в список журналов Thompson ISI.
Насколько я понял, 2 года вас будут просто индексировать, а затем (в 2011 году) будут решать, присваивать ли импакт-фактор.
Но есть одно важное "но": если количество самоцитирований журнала будет зашкаливать (скажем, будет более 50%), вам импакт могут не присвоить вообще:
"Eighty per cent of all journals listed in the JCR Science Edition have self-citation rates less than or equal to 20%. This shows that self citation is quite normal for most journals and is expected. Significant deviation from this normal rate, however, prompts an examination by Thomson Scientific to determine if excessive self-citations are being used to artificially inflate the Impact Factor. If we determine that self-citations are being used improperly, the journal’s Impact Factor will not be published and the journal may be considered for deselection from the Web of Science."
http://thomsonreuters.com/business_units/scientific/free/essays/journalselection/
Я сделал поиск в ISI WoS цитирований на УМЖ из других журналов, индексируемых в Thompson ISI, - сейчас их очень мало. Зато в каждой второй статье УМЖ сам себя цитирует по 2-3 раза.
Так вот, задача редколлегии журнала состоит в том, чтоб увеличить количество внешних ссылок на журнал и уменьшить количество самоцитирований.
Во-первых, можно сделать негласный запрет авторам в УМЖ на избыточное цитирование самого УМЖ (без надобности не цитировать!).
Во-вторых, дирекции Института математики стоит платить сотрудникам института, публикующихся в импактовых журналах, премию за каждое цитирование ними статей из УМЖ (пусть даже своих же статей, это для импакта неважно) в импактовых журналах. Скажем, суммировать такие цитирования в конце года и пропорционально их количеству выдавать специальные премии.
Чудесный побочный эффект - поощрение публикаций сотрудников института в импактовых журналах.
Или что-то в таком духе.
Удачи!
2009.03.26 | texas aggie
Дані про цитування на УМЖ
За даними MathSciNet, який включає інформацію про майже всі математичні журнали, 5-річний імпакт фактор УМЖ 0.14. Імпакт фактор ISI буде набагато нижчим, бо велика частина цитувань із журналів, які не відслідковуються ISI (цитувань із не математичних журналів мабуть дуже мало). Для порівняння, імпакт фактори інших журналів (знову таки, за MathSciNet):Acta Math Hungar. 0.34,
Colloquium Math. (Poland) 0.34
Math Notes (Russia) 0.18
Acta Math 2.29
Annals 2.56
Inventiones 1.9
Я вручну проглянув 107 цитувань 2007 року на статті в УМЖ за попередні 5 років. Із них цитувань із УМЖ аж 42. Цитувань із журналів, які не були для мене очевидно із України чи Росії 44. Журнали в основному не високого класу.
Якщо глянути на Acta Hungar. чи Colloquium, то якість журналів із яких на них посилаються непорівняно вища ніж для УМЖ.
Одним словом, зробити УМЖ "видимим" у світі (а саме це повинно бути метою, а не просто імпакт фактор) буде надзвичайно важко. Якщо говорити просто про імпакт фактор, то не можна обійтися без зменшення знаменника, тобто загальної кількості статей (755 за 5 років), а на це теж ніхто мабуть не погодиться. У 2007 році цитувалося менше 40% статей попередніх п'яти років, тобто 60% статей нікого не цікавили.
2009.03.26 | знаток местных нравов
Re: Дані про цитування на УМЖ
Да уж, наверное Скопус сильно дышит в спину Thompson ISI, если они такое г... стали себе принимать. Или Шпрингер взятку им дал?2009.03.26 | сочувствующий
Как поднять импакт-фактор в УМЖ до 0,5: инструкции для редакции
УМЖ публикует в среднем 150 статей за год, т.е. за 2 года - 300 штук. Для того, чтоб получить импакт 0,5 (средний импакт для мат. журнала) надо в следующем году соответственно 150 ссылок в хороших журналах собрать на эти 300 статей. Если допустить процент самоцитирования 33% (это допустимая цифра, в ISI пропустят), то из других импактовых журналов надо собрать 100 ссылок.С другой стороны, украинские математики публикуют в среднем 200 статей в год в журналах, индексирующихся в базах ISI см. http://www2.maidan.org.ua/n/osvita/1226242517 , файл isi-ukraine2.pdf
Предположим, что половина из них приходится на Институт математики. Итак, если в среднем в каждой из этих статей процитировать УМЖ по разу, то задача будет решена.
Если за каждую такую ссылку платить премии 100 гривен, то за год на это понадобиться всего 10 тыс. гривен (месячная зарплата академика, небось, больше). Думаю, что за 100 гривен за ссылку народ будет цитировать УМЖ ещё как, - пишут же статьи как зайчики за деньги для Альбеверио!
Неужели у Института математики не найдётся 10 тыс гривен в год, чтоб реализовать этот проект? Анатолий Михайлович, ау!
А если не найдётся, то призываю кого-то из академиков - членов редколлегии УМЖ раз в год отказаться от месячной зарплаты в пользу журнала! Ну, или можно скинуться на троих-четверых. 10 тыс. гривен – это ж чепуха для академиков.
Даешь импакт-фактор для УМЖ!
2009.08.03 | Kiber
Re: Как поднять импакт-фактор в УМЖ до 0,5: инструкции для редакции
Вот еще несколько примеров, как поднять/... импакт-фактор(пришли на мой e-mail)
>
>
1) The "El Naschie" affair, in which the Elsevier journal Chaos, Soliton, and Fractals, pushed itself into first place in 2007 impact
factor among "Mathematics, Interdisciplinary Applications" journals (with double the impact factor of SIREV) while publishing many papers by their editor-in-chief M.S. El Naschie. 75 of his papers appeared in the journal in 2008 alone. Their contents appear to be a lot of nonsense and numerology, and they cite each other heavily.
>
2) The International Journal of Nonlinear Sciences and Numerical Simulation, whose editor-in-chief is Ji-Huan He, the regional editor for China of Chaos, Soliton, and Fractals, is currently listed as the highest impact factor journal in "Mathematics, applied" by Thomson Scientific, with an IF of over 5. The top cited articles are all by El Naschie.
>
3) "Advances in Applied Mechanics" published one volume with four articles in 2003, a volume with two articles in 2004, no volumes in 2005 or 2006, and a volume with four articles in 2007. Thomson Reuters counts 9 citations to the 2004 volume in 2007 and one citation to a 2005 volume (which must be an error, since there was no 2005 volume). This results in an impact factor of 5 for AAM, making it first in "Engineering, Mechanical".
>
4) The journal "International Journal of Mathematical Models and Methods in Applied Sciences" (http://www.naun.org/journals/m3as/) was started in 2007. Both its name and its advertising make it clear that they are trying to confuse potential contributors into thinking that they are submitting to the established journal "Mathematical Models and Methods in Applied Sciences" (http://www.worldscinet.com/m3as/).
>
5) Bentham's open access journal, The Open Information Science Journal, accepted a computer-generated nonsense paper for a fee, claiming that it was peer-reviewed. The editor-in-chief of the journal resigned after this came out. http://www.the-scientist.com/blog/display/55759/
>
6) Elsevier published 6 journals that were designed to look like peer-reviewed journals but were in fact marketing tools for Merck which paid for the journals. http://www.the-scientist.com/article/display/55741/
>
7) Elsevier was caught paying for submissions of 5-star reviews on Amazon and Barnes & Noble. http://www.insidehighered.com/news/2009/06/23/elsevier
Dear all
Just in case you were under any misapprehension that impact factors are an ideal metric, please see "the above examples". I hope your institutions aren't relying on them for tenure and promotion decisions!
Nick
2009.03.26 | Сергій Вакуленко
Re: Укр. мат. журнал проіндексують в Thompson ISI. Це добре, чи ні?
marazm_krepchal пише:> на цьому форумі як раз зосередилося багато публіки, для якої саме втерти носа Росії є джерелом нескінченної радості
А можна поіменно?
> Як це не кумедно звучить, але той факт, що наш УМЖ не індексується в ISI (точніше, не індексувався до останнього часу), підвищує наш результат по кількості цитувань на 1 статтю.
>
> Як тільки ж УМЖ почне індексуватися, то в рейтингу країн по загальній кількості математичних статей Україна підніметься вище (але не багато, на 1-2 пункти максимум), по загальній кількості цитувань її місце не зміниться (бо УМЖ як ніхто в добрих журналах не цитував, так і не цитуватиме, його імпакт-фактор буде мізерним), але по цитуванню на статтю стане поряд з Росією, а скоріш за все стане ще гірше, можливо на останньому місці, після Ірану.
Оце й доводить мою тезу про те, що кількісні показники не годяться для вимірювання якості — хоч би тому, що вони не годяться ні для чого (чисті тобі грашки знічев'я, прости Господи...).
Наступним кроком імпактознавців буде, мабуть, пропозиція визначати чемпіона світу з футболу за офіційним рейтинґом ФІФА: на біса зайвий раз опуку полем ганяти, коли можна підрахувати, хто кращий, а хто гірший?
2009.07.03 | fdl
Re: Укр. мат. журнал проіндексують в Thompson ISI. Це добре, чи
Мені просто цікаво: ті "наїзди" на Альбеверіо, що тут лунають, це просто традиції уа- та рунету чи хтось з тих, хто каже щось погане про нього, дійсно знає його, його ерудицію, його здатність орієнтуватись в тих самих сотнях статей, пам'ятати велику кількість дрібних результатів, його продуктивність, врешті-решт.Я, до речі, не знаю, де взялася половина Інституту математики в його співавторах, там може 10-15 набереться (про всяк випадок --- я таким не є). Слідуючи логіці автора, інша половина сидить у Маніна в тому ж Бонні, де активно займається задачами, які вони ж самі виголосили найважливішими у математиці (чув я і таку "точку зору", хоча не зовсім згоден)... Єдине, що не зрозуміло, хто ж тоді залишився в Інматі...
Проблема з тим, що УМЖ, м'яко кажучи, не дуже популярний у світі, не може бути "розрулена" не тільки самоцитуванням, але й навіть примусовим друкуванням всіх співробітників відділення математики НАНУ в УМЖ. Є дуже простий рецепт: в журналі не повинно друкуватися неякісних статей. Тільки тоді в цей журнал серйозні математики почнуть давати свої ненайгірші статті. Звучить банально, але іншого шляху не існує. Я декілька разів чув від деяких західних математиків: "Журнал (і називається якийсь журнал з великим імпакт-фактором) став гіршим, в ньому стали все частіше з'являтися "ніякі" публікації". І досить оперативно в цьому журналі починали все рідше з'являтися роботи провідних вчених. На імпакт-факторі це відобразиться через декілька років. Але редколегія, мабуть, має реагувати оперативно. Тому, на мою думку, серйозна робота з рецензентами, орієнтація на те, що в гарному журналі ВАЖКО надрукуватися --- іншого шляху не буде.
2009.07.04 | Рецензент
Re: Укр. мат. журнал проіндексують в Thompson ISI. Це добре, чи
Тут піднято (поряд з іншими) важливе питання. А саме, ми, як автори або рецензенти, сприяємо підвищенню чи зниженню рівня вітчизняних журналів. Нещодавно я зарізав статтю одного пристойного науковця, направлену до українського журналу. А він верещав, захищаючи своє дітище, волаючи, що найкращі статті він надсилає за кордон, а до українських давав і даватиме недогризки. Цю практику треба ламати. Будь-яка стаття українського науковця повинна бути якісною, або її не повинно бути взагалі.2009.08.07 | thinker
Re: Укр. мат. журнал проіндексують в Thompson ISI. Це добре, чи
Підтримую цілком думку попереднього автора, але треба врахувати також і таку "практику" деяких "рецензентів" в УМЖ, ( з досвіду мого учня, кандидата наук): suякі не будучи достатньо компетентними в тематиці, але маючи непомірні амбіції про свою "наукову велич", пишуть абсурдні негативні рецензії на дійсно добрі праці українських авторів, які не є з їх "табору" чи "клану", - і тоді ц автори посилаютьсвою працю в добрий зарубіжний журнал, де її позитивно рецензують, дприймають до друку і публікують за кілька місяців...От і будь в цій ситуації мудрим...
2009.08.07 | Трясця
Здивований тим, що вони рецензують
Чиновних хвізиків наших ніяк не можна примусити взятися за рецензії статей, спрямованих до Українського фізичного журналу. Там рецензії дає дрібнота. Рецензії виходять дуже поблажливими, наслідком чого є нецікаві й неважливі для науки публікації, а іноді просто сміття. Яка там у біса клановість!2009.12.02 | thinker
Re: нічому тут дивуватися-
...не всюди однаково" Якщо ви вважаєте, що у фізиків є так як пишете ви (я ТАК не вважаю!, маю досвід друкування там кількох статей і - де факто- була там цілком предметна дискусія з рецензентем- і достатньо кваліфікованим...), - то в математиці ЦН НЕ ТАК, особливо в ділянці обчисювальної математики, де амбіціонери і демагоги мають владний верх, але не мають результатів...- і їх це бісить, коли хтось інший, чужинець -їх має... (йдеться про посереднього псевдо- вченого-"академіка", бувшого одіозного секретаря парткому Київського національного університету ім. Т. Шевченка....