09/08/2009 | Майдан-ІНФОРМ

Вищі навчальні заклади втрачають свій науковий потенціал, а студенти не мають бажання займатися наукою.

Про це свідчать результати моніторингу якості освіти та стану студентської науки, проведеного Всеукраїнською студентською ради протягом червня-липня цього року.

Опитування проводилося серед лідерів студентського руху України. За два місяці було опрацьовано понад 100 анкет від представників органів студентського самоврядування ВНЗ. Респондентам також було надано змогу за допомогою відкритих питань внести власні пропозиції щодо поліпшення ситуації зі студентською наукою.

Серед опитаних лідерів студентського самоврядування: бакалаврів – 50%, спеціалістів – 15%, магістрів – 25%, аспірантів – 10%. Економічну освіту здобувають 55%, юридичну – 15%, технічну – 10%, гуманітарну – 20%. Болонський процес має місце у навчанні 40% респондентів, за старою системою освіти навчається 45% та змішану модель навчання мають близько 15%.

Якість освіти на високому рівні відзначили 5% студентів, про середній рівень сказали 45% опитаних. 50% вважають, що наразі рівень освіти в Україні – низький. На питання «Чи є студентська наука в Україні?» респонденти відповіли наступним чином. Вважають, що студентська наука в Україні є – 10%. 60% опитаних відповіли, що студентської науки в Україні немає. 30% не визначилися з відповіддю.

«Студенти зараз не хочуть займатися науковою діяльністю. Вони вважають це нецікавою і беззмістовною справою. Цей моніторинг мав на меті, перш за все, почути думки активних студентів, їхнє бачення того, як виправити таку ситуацію. Україні потрібна молодь з розумом», - зазначив Євген Лапенко, член Секретаріату ВСР з питань соціального захисту студентів.

На думку респондентів, протягом наступних трьох років мають бути зроблені наступні кроки, аби покращити стан студентської науки та освіти загалом:

- Фінансова підтримка наукових розробок (фінансування наукових товариств у ВНЗ, державна конкурсна програма фінансування наукових проектів, зменшення корупції у вишах);

- Виведення одним з пріоритетів державної політики – розвиток науки (створення Студентської академії наук; розробка системи, за якою у школярів мета у навчанні у вишах базувалася на необхідності отримання знань, а не «корочки»; національні наукові конкурси за різними дисциплінами, де основним критерієм має стати новизна, а не аналіз застарілих фактів.

- Зміни в освіті (більш широке впровадження дистанційного навчання; збільшення практичного навантаження, викладання предметів викладачами-практиками, можливість проходити окремі навчальні курси в «польових» умовах; розміщення на сайті МОНУ всіх затверджених та єдиних форм щодо статей, курсових робіт, дипломної роботи та ін.).

Як зазначив Євген Лапенко, органи студентського самоврядування мають займатися популяризацією наукової діяльності. «Кожен ОСС за рік у кращому випадку проводить одну-дві наукові конференції, у той час як розважальних проектів проводиться з десяток. Студентське самоврядування має стати надійним партнером для НТСА вишів і разом залучати молодь до наукової діяльності».

Джерело: Прес-служба ВСР