Початкова школа має бути відокремлена від старшої
12/23/2009 | Іван Вакарчук
Dmytro_Cherkassy: Чому досі у школах та ВНЗ викладають такі застарілі та малопоширені у практиці мови програмування як Паскаль чи ФОРТРАН? Чи не вважаєте ви, що більш доцільним ніж викладання С у школах (та/або математичних пакетів MATLAB, MatCad і т.і.) було б навчання таким мовам, що є кросплатформними (гарантовано працюють без перешкод у найбільш популярних ОС Windows, Linux, MAC OS) легкими у навчанні, повністю безкоштовними (навіть для використання у комерційному ПЗ) та з відритим кодом. Такими, насамперед, є Python (та його математичні бібліотеки numpy/scipy), можна ще згадати Ruby.
Іван Вакарчук: Паскаль і Фортран є базовими програмами. Погано, що зараз не викладають латину, бо вона є основою для вивчення західних мов. Так само і Паскаль та Фортран є базовими для вивчення будь—яких мов програмування.
Киянка: Коли шкільні програми стануть практичнішими?
Іван Вакарчук: Питання дуже важливе. Результати участі школярів у міжнародних порівняльних дослідженнях з математики та природничих дисциплін свідчать про те, що в наших учнів виникають труднощі відповідати на запитання прикладного, практичного характеру. Аналіз дослідження показує, що необхідно внести зміни до навчальних програм та процесуальних змін в організацію вивчення природничо-математичних дисциплін у початковій та основній школі. Основним завданням учителя має стати мотивування школярів до самостійної навчальної діяльності та розвиток вміння вирішувати проблеми, які виникають у різних життєвих ситуаціях.
За результатами Всеукраїнської наради з питань шкільної історичної освіти навчальні програми з історії України та Всесвітньої історії змінено. З новою редакцією програм можна ознайомитися на сайті МОН.
Чинні програми з літератури (української і зарубіжної), які пройшли конкурсний відбір, є, умовно кажучи, тим «списком літератури» обов’язкових творів, який рекомендовано для вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах. Навчальна програма проходить обов’язкове рецензування, а також громадське обговорення, під час якого коригується текст і перелік творів відповідно до сучасних наукових вимог і практики викладання предмета. Нова редакція програми з української літератури також розміщена на сайті МОН.
Киянка: Коли буде зроблена реальна диференціація СШ (початкова, середня, старші класи/спеціалізації або ПТУ, технікуми/колегіуми)?
Іван Вакарчук: Я згоден з тим, що початкова школа має бути відокремлена від старшої. Але для цього потрібно, щоб освіта отримала відповідну матеріально—технічну базу. Наразі ми маємо проблеми з коштами, в тому числі і на друк підручників.
Киянка: Коли зі шкільних підручників приберуть радянські підходи (зокр., з історії, а то поки нові масиви інформації сусідують з майже повністю переписаними зі старих підручників), зроблять список обов"язкових творів з літератури (в т.ч. досучасної) більш адекватним?
Іван Вакарчук: Вже зроблено.
Igorg: Середня школа 100% зорієнтована на підготовку до вступу у ВНЗ. МОН й уряд зосередили увагу виключно на ВНЗ.
Такі варіанти як професійна підготовка для робочих професій навіть не розглядаються. Скоро ми станемо країною із загальною вищою освітою. Водночас якість підготовки у школах стрімко падає. ЗНО ніби мало б якось оцінювати якість шкільної підготовки і диференціювати школи й вчителів за якістю їх роботи. Однак останні рішення у цій справі навпаки ставлять ЗНО окремо, а атестат окремо.
Пане Міністре, Вам не здається, що якість освіти починається з молодших класів та загальноосвітньої школи. Вам не здається, що загальноосвітня школа має готувати не лише до вступу до ВНЗ але й до звичайної робітничої праці. Що робитиме міністерство для покращення престижу праці шкільного вчителя й якості роботи шкіл. До речі, забравши з педагогічних ВНЗ престижні спеціальності (бюджетне замовлення) МОН опустив їх у рейтингах й у фінансовому стані ще нижче нічого не давши взамін.
Іван Вакарчук: Не погоджуюся з тим твердженням, що середня школа на 100% зорієнтована на вступ у ВНЗ. Середня школа дає відповідну освіту і можливість навчитися школярам, частина з яких піде навчатися у ВНЗ. А частина буде працювати, або навчатись у коледжах, технікумах. У проф-тех освіті навчається, наприклад, 2008-2009 року понад 246 тис студентів, 2009-2010 майже 244 тисяч. У ВНЗ минулого року майже 540 тис студентів, цього року — 530 тис.
Загальноосвітня школа – єдина обов’язкова, самодостатня. Школа не лише готує дитину до вступу до ВНЗ, а до життя. Вища освіта, натомість, не є обов’язковою.
Shooter : Чи було би розумним ввести в середніх школах англійську мову як обов'язкову? І взагалі — обов'язкове вивчення двох інозмених мов: англійської + другу — на вибір учнів?
Іван Вакарчук: Іноземні мови обов’язково вивчаються у загальноосвітніх навчальних закладах, починаючи з 2—го класу. У спеціалізованих вивчаються з першого класу. З 5—го класу вивчається друга іноземна мова.
Shooter : При 12—річній середній освіті в світі, як правило, останні 4 роки є, власне, спеціалізованим навчанням (типу радянських технікумів). Чи плануються в Україні кроки щодо запровадження вищого ступня спеціалізації отриманних знань протягом заключних років здобуття середньої освіти?
Департамент середньої освіти: Перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12—річний термін навчання для учнів розпочався в 2001 році. Мотивацією переходу на 12—річний терміни навчання було збереження здоров’я школярів, яке забезпечувалося унормуванням навчального навантаження.
Зарубіжний досвід свідчить про те, що у країнах із ефективною системою освіти (таблиця) навчання у початковій школі триває 5—8 років.
Тривалість навчання у початковій школі (роки)
Україна 4
США 8
Канада 8
Австрія 7
Японія 6
Сингапур 6
Велика Британія 6
Франція 5
Збільшення терміну навчання зменшує розрив між дошкіллям і початковою школою, загальноосвітньою і вищою школою, сприяє підвищенню рівня освіченості молодого покоління.
Перехід на 4-річний термін навчання початкової школи сприяв зменшенню навчального навантаження учнів (не більше 700 годин (1-2кл.) та не менше 175 робочих днів на навчальний рік; зменшенню тривалості уроків (у 1 класі — 35 хв., у 2-4 класах — 40 хв.). Навчальними планами було передбачено по 2-3 уроки фізичної культури у кожному класі початкової школи; з 2-го класу розпочато вивчення іноземних мов; створено умови для вивчення мов національних меншин (другої мови); нових предметів, як то “Основи здоров’я”, „Я і Україна”.
Дослідження вітчизняних та зарубіжних спеціалістів свідчать про те, що шестирічний вік є найбільш сприятливим для початку системного навчання.
Як свідчить зарубіжний досвід, навчання у багатьох країнах світу розпочинається саме з 6-ти років. Окрім того, обов’язковою є також і дошкільна освіта.
Залучення до навчання дітей, як правило, шестирічного віку за програмою 4-річної школи вирівнює можливості дітей цього віку у своєчасному здобутті якісної шкільної освіти, незалежно від місця проживання і соціального статусу батьків. До того ж, норма чинного закону є гнучкою: батьки мають право віддавати дітей до школи й після досягнення ними шестирічного віку.
Навчальний процес у 1—9 класах 12—річної школи забезпечують понад 800 назв підручників з предметів обов’язкової складової навчального плану. Підручники видруковано загальним тиражем понад 95 млн. примірників. Середня собівартість підручника становить 14,3 грн. Тобто, перехід до 10 річного терміну потребуватиме лише на оновлення підручників для 1-9 класів 1 358 500 000 грн.
Перехід на 3-х річне навчання у старшій профільній школі передбачає створення умов для диференційованого навчання школярів, підготовки випускників до вступу до вищих навчальних закладів, орієнтації їх на подальший вибір професії, розширення життєвої і соціальної компетентності, самоорганізації і самореалізації особистості.
Дванадцятирічна школа — економічно доцільна й ефективна форма зайнятості молоді 17-18 річного віку, котра в умовах конкуренції на ринку праці далеко не завжди може знайти роботу.
Перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12—річний термін навчання для учнів розпочався в 2001 році. відповідно до ст.12 Закону України «Про загальну середню освіту» (1999р.); постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року №1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12—річний термін навчання» (із змінами, 2008р.); Національної доктрини розвитку освіти, постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004р. № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»; Концепції загальної середньої освіти (12—річна школа).
Iryna_: Як сталося що на конкурсі щодо підручників перемогли нереально погані (за відгуками знайомих вчителів) підручники — після повторного конкурсу, бо результати першого не задовольнили впливових людей?
Іван Вакарчук: Прошу конкретизувати запитання: для якого класу підручники, коли проходив повторний конкурс. Дякую.
Iryna_ : Таких шкіл багато навіть у Києві, де дитину будуть просто бити однокласники якщо вона спробує бути розумнішою за інших (це не фантазія, мій племінник в школі (не в Києві) був змушений просити здавати матеріал після уроків, бо після хороших відповідей в класі його били, і така ситуація поширена).
Тобто в таких школах атмосфера не сприяє будь—якому навчанню, і з 8—9 класу діти просто відсиджують (або навіть не відсиджують) уроки. Така проблема існує у більшості країн світу, де її принаймні визнають і пробують якось боротись. Чи визнана у нас така проблема і якщо так — що з цим збирається робити МОН?
Іван Вакарчук: Мені важко робити оцінку в такій ситуації, тут потрібно з’ясовувати. Якщо дитину б’ють це жахливо і щобільше тільки за те, що вона добре вчиться. Не виключено, що можуть бути й інші причини, пов’язані з поведінкою цієї дитини, але все одно це жахливо. Якщо вам не пощастило з однією школою, не потрібно ставити клеймо на всі школи.
Iryna_ : Печерськ скул. Ця школа дуже цікавить громадськість, тому що там вчаться діти Президента. Я про неї трохи знаю, бо там працювали мої знайомі і вчились діти інших моїх знайомих. З їхніх відгуків — це дуже хороша школа, багато рис якої мені дуже подобається (яка проте не має "офіційного" статусу школи в Україні — її статус типу курсів шиття). Два питання — чи вважаєте Ви нормальним що в Україні не знайшлося достойної школи в звичайній системі освіти для дітей Президента; чи вивчається досвід цієї школи для впровадження? (Школа дійсно хороша)
Іван Вакарчук: Печерська школа має статус міжнародної школи, діти які тут навчаються отримують атестати міжнародного зразка. Переважно в цій школі вчаться діти дипломатів, які можуть за кілька років переїхати в іншу країну, навчання тут ведеться англійською мовою.
Печерська школа зареєстрована як позашкільний навчальний заклад. Українські діти також можуть там навчатися, але їм необхідно буде також складати у школі екстерном різницю предметів. В результаті діти отримають атестати двох зразків – українського і міжнародного, а це в свою чергу подвійне навантаження для дітей.
Відзначу також, що школа, про яку йде мова готова проводити методичні семінари для вчителів, але перешкодою є англійська мова викладання, що не доступна більшості вчителів.
Iryna_ : Більшість хороших шкіл має одну спільну рису — їхні директори якимось чином зуміли забезпечити вчителям додатковий дохід до смішної державної зарплати. Тобто вони можуть утримувати кращих вчителів і певну конкурентність серед дітей. В природі є ентузіасти і колективи ентузіастів, але то скоріше виключення (і в Києві ті ентузіасти на зарплату не проживуть). Директори (якщо це не приватна школа) звичайно змушені порушувати купу законів і правил і можуть це робити лише за рахунок хорошого даху. Чи робить МОН щось щоб директори і вчителі перестали бути фактично злочинцями?
Іван Вакарчук: Звернімося до статистики: якщо норма навантаження для вчителя становить 18 годин, то, скажімо, по Львівській області це навантаження становить 13,5 годин. Від того і йде розрахунок і так не від дуже високої зарплати. Або інший нюанс – дві тисячі гривень для вчителя села і для Києва. І ще одне, в Європі на одного вчителя припадає 15 учнів, в Україні – 6 учнів.
Iryna_ : Більшість хороших шкіл (які мають можливість так чи інакше утримувати хороших вчителів) — це старі "престижні школи", в основному в центрах міст. Відсутність хороших шкіл в багатьох нецентральних районах створює багато складнощів батькам, змушує возити дітей щодня через все місто, що виснажує дітей і батьків. Ця проблема могла б бути вирішена якщо дати можливість конкурсного відбору директорів з авторською концепцією для таких шкіл (+ дозволу легально брати гроші з батьків на доплату вчителям). Чи є якісь плани вирішення цієї проблеми?
Іван Вакарчук: Раніше дійсно було так, як зазначено. Насьогодні ситуація змінилася. Тепер так звані «престижні школи» є у всіх точках Києва, наприклад, ліцеї «Наукова зміна» та «Лідер» знаходяться не в центрі міста, фізико-математичний ліцей – на Теремках, на Троєщині також є така школа, Печерська школа знаходиться у Голосіївському районі. Тобто «престижність» школи визначається не розташуванням, а фаховістю викладання в ній та рівнем знань учнів.
Іван Вакарчук: Паскаль і Фортран є базовими програмами. Погано, що зараз не викладають латину, бо вона є основою для вивчення західних мов. Так само і Паскаль та Фортран є базовими для вивчення будь—яких мов програмування.
Киянка: Коли шкільні програми стануть практичнішими?
Іван Вакарчук: Питання дуже важливе. Результати участі школярів у міжнародних порівняльних дослідженнях з математики та природничих дисциплін свідчать про те, що в наших учнів виникають труднощі відповідати на запитання прикладного, практичного характеру. Аналіз дослідження показує, що необхідно внести зміни до навчальних програм та процесуальних змін в організацію вивчення природничо-математичних дисциплін у початковій та основній школі. Основним завданням учителя має стати мотивування школярів до самостійної навчальної діяльності та розвиток вміння вирішувати проблеми, які виникають у різних життєвих ситуаціях.
За результатами Всеукраїнської наради з питань шкільної історичної освіти навчальні програми з історії України та Всесвітньої історії змінено. З новою редакцією програм можна ознайомитися на сайті МОН.
Чинні програми з літератури (української і зарубіжної), які пройшли конкурсний відбір, є, умовно кажучи, тим «списком літератури» обов’язкових творів, який рекомендовано для вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах. Навчальна програма проходить обов’язкове рецензування, а також громадське обговорення, під час якого коригується текст і перелік творів відповідно до сучасних наукових вимог і практики викладання предмета. Нова редакція програми з української літератури також розміщена на сайті МОН.
Киянка: Коли буде зроблена реальна диференціація СШ (початкова, середня, старші класи/спеціалізації або ПТУ, технікуми/колегіуми)?
Іван Вакарчук: Я згоден з тим, що початкова школа має бути відокремлена від старшої. Але для цього потрібно, щоб освіта отримала відповідну матеріально—технічну базу. Наразі ми маємо проблеми з коштами, в тому числі і на друк підручників.
Киянка: Коли зі шкільних підручників приберуть радянські підходи (зокр., з історії, а то поки нові масиви інформації сусідують з майже повністю переписаними зі старих підручників), зроблять список обов"язкових творів з літератури (в т.ч. досучасної) більш адекватним?
Іван Вакарчук: Вже зроблено.
Igorg: Середня школа 100% зорієнтована на підготовку до вступу у ВНЗ. МОН й уряд зосередили увагу виключно на ВНЗ.
Такі варіанти як професійна підготовка для робочих професій навіть не розглядаються. Скоро ми станемо країною із загальною вищою освітою. Водночас якість підготовки у школах стрімко падає. ЗНО ніби мало б якось оцінювати якість шкільної підготовки і диференціювати школи й вчителів за якістю їх роботи. Однак останні рішення у цій справі навпаки ставлять ЗНО окремо, а атестат окремо.
Пане Міністре, Вам не здається, що якість освіти починається з молодших класів та загальноосвітньої школи. Вам не здається, що загальноосвітня школа має готувати не лише до вступу до ВНЗ але й до звичайної робітничої праці. Що робитиме міністерство для покращення престижу праці шкільного вчителя й якості роботи шкіл. До речі, забравши з педагогічних ВНЗ престижні спеціальності (бюджетне замовлення) МОН опустив їх у рейтингах й у фінансовому стані ще нижче нічого не давши взамін.
Іван Вакарчук: Не погоджуюся з тим твердженням, що середня школа на 100% зорієнтована на вступ у ВНЗ. Середня школа дає відповідну освіту і можливість навчитися школярам, частина з яких піде навчатися у ВНЗ. А частина буде працювати, або навчатись у коледжах, технікумах. У проф-тех освіті навчається, наприклад, 2008-2009 року понад 246 тис студентів, 2009-2010 майже 244 тисяч. У ВНЗ минулого року майже 540 тис студентів, цього року — 530 тис.
Загальноосвітня школа – єдина обов’язкова, самодостатня. Школа не лише готує дитину до вступу до ВНЗ, а до життя. Вища освіта, натомість, не є обов’язковою.
Shooter : Чи було би розумним ввести в середніх школах англійську мову як обов'язкову? І взагалі — обов'язкове вивчення двох інозмених мов: англійської + другу — на вибір учнів?
Іван Вакарчук: Іноземні мови обов’язково вивчаються у загальноосвітніх навчальних закладах, починаючи з 2—го класу. У спеціалізованих вивчаються з першого класу. З 5—го класу вивчається друга іноземна мова.
Shooter : При 12—річній середній освіті в світі, як правило, останні 4 роки є, власне, спеціалізованим навчанням (типу радянських технікумів). Чи плануються в Україні кроки щодо запровадження вищого ступня спеціалізації отриманних знань протягом заключних років здобуття середньої освіти?
Департамент середньої освіти: Перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12—річний термін навчання для учнів розпочався в 2001 році. Мотивацією переходу на 12—річний терміни навчання було збереження здоров’я школярів, яке забезпечувалося унормуванням навчального навантаження.
Зарубіжний досвід свідчить про те, що у країнах із ефективною системою освіти (таблиця) навчання у початковій школі триває 5—8 років.
Тривалість навчання у початковій школі (роки)
Україна 4
США 8
Канада 8
Австрія 7
Японія 6
Сингапур 6
Велика Британія 6
Франція 5
Збільшення терміну навчання зменшує розрив між дошкіллям і початковою школою, загальноосвітньою і вищою школою, сприяє підвищенню рівня освіченості молодого покоління.
Перехід на 4-річний термін навчання початкової школи сприяв зменшенню навчального навантаження учнів (не більше 700 годин (1-2кл.) та не менше 175 робочих днів на навчальний рік; зменшенню тривалості уроків (у 1 класі — 35 хв., у 2-4 класах — 40 хв.). Навчальними планами було передбачено по 2-3 уроки фізичної культури у кожному класі початкової школи; з 2-го класу розпочато вивчення іноземних мов; створено умови для вивчення мов національних меншин (другої мови); нових предметів, як то “Основи здоров’я”, „Я і Україна”.
Дослідження вітчизняних та зарубіжних спеціалістів свідчать про те, що шестирічний вік є найбільш сприятливим для початку системного навчання.
Як свідчить зарубіжний досвід, навчання у багатьох країнах світу розпочинається саме з 6-ти років. Окрім того, обов’язковою є також і дошкільна освіта.
Залучення до навчання дітей, як правило, шестирічного віку за програмою 4-річної школи вирівнює можливості дітей цього віку у своєчасному здобутті якісної шкільної освіти, незалежно від місця проживання і соціального статусу батьків. До того ж, норма чинного закону є гнучкою: батьки мають право віддавати дітей до школи й після досягнення ними шестирічного віку.
Навчальний процес у 1—9 класах 12—річної школи забезпечують понад 800 назв підручників з предметів обов’язкової складової навчального плану. Підручники видруковано загальним тиражем понад 95 млн. примірників. Середня собівартість підручника становить 14,3 грн. Тобто, перехід до 10 річного терміну потребуватиме лише на оновлення підручників для 1-9 класів 1 358 500 000 грн.
Перехід на 3-х річне навчання у старшій профільній школі передбачає створення умов для диференційованого навчання школярів, підготовки випускників до вступу до вищих навчальних закладів, орієнтації їх на подальший вибір професії, розширення життєвої і соціальної компетентності, самоорганізації і самореалізації особистості.
Дванадцятирічна школа — економічно доцільна й ефективна форма зайнятості молоді 17-18 річного віку, котра в умовах конкуренції на ринку праці далеко не завжди може знайти роботу.
Перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12—річний термін навчання для учнів розпочався в 2001 році. відповідно до ст.12 Закону України «Про загальну середню освіту» (1999р.); постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року №1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12—річний термін навчання» (із змінами, 2008р.); Національної доктрини розвитку освіти, постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004р. № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»; Концепції загальної середньої освіти (12—річна школа).
Iryna_: Як сталося що на конкурсі щодо підручників перемогли нереально погані (за відгуками знайомих вчителів) підручники — після повторного конкурсу, бо результати першого не задовольнили впливових людей?
Іван Вакарчук: Прошу конкретизувати запитання: для якого класу підручники, коли проходив повторний конкурс. Дякую.
Iryna_ : Таких шкіл багато навіть у Києві, де дитину будуть просто бити однокласники якщо вона спробує бути розумнішою за інших (це не фантазія, мій племінник в школі (не в Києві) був змушений просити здавати матеріал після уроків, бо після хороших відповідей в класі його били, і така ситуація поширена).
Тобто в таких школах атмосфера не сприяє будь—якому навчанню, і з 8—9 класу діти просто відсиджують (або навіть не відсиджують) уроки. Така проблема існує у більшості країн світу, де її принаймні визнають і пробують якось боротись. Чи визнана у нас така проблема і якщо так — що з цим збирається робити МОН?
Іван Вакарчук: Мені важко робити оцінку в такій ситуації, тут потрібно з’ясовувати. Якщо дитину б’ють це жахливо і щобільше тільки за те, що вона добре вчиться. Не виключено, що можуть бути й інші причини, пов’язані з поведінкою цієї дитини, але все одно це жахливо. Якщо вам не пощастило з однією школою, не потрібно ставити клеймо на всі школи.
Iryna_ : Печерськ скул. Ця школа дуже цікавить громадськість, тому що там вчаться діти Президента. Я про неї трохи знаю, бо там працювали мої знайомі і вчились діти інших моїх знайомих. З їхніх відгуків — це дуже хороша школа, багато рис якої мені дуже подобається (яка проте не має "офіційного" статусу школи в Україні — її статус типу курсів шиття). Два питання — чи вважаєте Ви нормальним що в Україні не знайшлося достойної школи в звичайній системі освіти для дітей Президента; чи вивчається досвід цієї школи для впровадження? (Школа дійсно хороша)
Іван Вакарчук: Печерська школа має статус міжнародної школи, діти які тут навчаються отримують атестати міжнародного зразка. Переважно в цій школі вчаться діти дипломатів, які можуть за кілька років переїхати в іншу країну, навчання тут ведеться англійською мовою.
Печерська школа зареєстрована як позашкільний навчальний заклад. Українські діти також можуть там навчатися, але їм необхідно буде також складати у школі екстерном різницю предметів. В результаті діти отримають атестати двох зразків – українського і міжнародного, а це в свою чергу подвійне навантаження для дітей.
Відзначу також, що школа, про яку йде мова готова проводити методичні семінари для вчителів, але перешкодою є англійська мова викладання, що не доступна більшості вчителів.
Iryna_ : Більшість хороших шкіл має одну спільну рису — їхні директори якимось чином зуміли забезпечити вчителям додатковий дохід до смішної державної зарплати. Тобто вони можуть утримувати кращих вчителів і певну конкурентність серед дітей. В природі є ентузіасти і колективи ентузіастів, але то скоріше виключення (і в Києві ті ентузіасти на зарплату не проживуть). Директори (якщо це не приватна школа) звичайно змушені порушувати купу законів і правил і можуть це робити лише за рахунок хорошого даху. Чи робить МОН щось щоб директори і вчителі перестали бути фактично злочинцями?
Іван Вакарчук: Звернімося до статистики: якщо норма навантаження для вчителя становить 18 годин, то, скажімо, по Львівській області це навантаження становить 13,5 годин. Від того і йде розрахунок і так не від дуже високої зарплати. Або інший нюанс – дві тисячі гривень для вчителя села і для Києва. І ще одне, в Європі на одного вчителя припадає 15 учнів, в Україні – 6 учнів.
Iryna_ : Більшість хороших шкіл (які мають можливість так чи інакше утримувати хороших вчителів) — це старі "престижні школи", в основному в центрах міст. Відсутність хороших шкіл в багатьох нецентральних районах створює багато складнощів батькам, змушує возити дітей щодня через все місто, що виснажує дітей і батьків. Ця проблема могла б бути вирішена якщо дати можливість конкурсного відбору директорів з авторською концепцією для таких шкіл (+ дозволу легально брати гроші з батьків на доплату вчителям). Чи є якісь плани вирішення цієї проблеми?
Іван Вакарчук: Раніше дійсно було так, як зазначено. Насьогодні ситуація змінилася. Тепер так звані «престижні школи» є у всіх точках Києва, наприклад, ліцеї «Наукова зміна» та «Лідер» знаходяться не в центрі міста, фізико-математичний ліцей – на Теремках, на Троєщині також є така школа, Печерська школа знаходиться у Голосіївському районі. Тобто «престижність» школи визначається не розташуванням, а фаховістю викладання в ній та рівнем знань учнів.
Відповіді
2009.12.23 | Oksana
Re: Початкова школа має бути відокремлена від старшої
У Сполучених Штатах початкова школа триває,власне, 6 років: К - 5 (від підготовчого класу К (від слова kindergarten)до пятого класу включно). Далі іде середня школа (middle school): 6-8 класи. Часом обидві школи знаходяться у одному приміщенні, але як правило -- це окремі школи.2009.12.23 | Iryna_
щодо моїх питань - все як і очікувалось
а саме ухиляння від відповідей2009.12.25 | Iryna_
а тут добре описано що буде
якщо продовжувати закривати очі на ситуацію в освітіhttp://infoporn.org.ua/2009/12/24/zapysky_uchytelya_budny_amerykanskoyi_monstroshkoly
2009.12.23 | igorg
Ну принаймні з почуттяс гумору порядок
>Іван Вакарчук: Не погоджуюся з тим твердженням, що середня школа на 100% зорієнтована на вступ у ВНЗ. Середня школа дає відповідну освіту і можливість навчитися школярам, частина з яких піде навчатися у ВНЗ. А частина буде працювати, або навчатись у коледжах, технікумах. У проф-тех освіті навчається, наприклад, 2008-2009 року понад 246 тис студентів, 2009-2010 майже 244 тисяч. У ВНЗ минулого року майже 540 тис студентів, цього року — 530 тис.Мушу визнати що неправий, бо вона ніби як зорієнтована на 2/3
2009.12.25 | псевдоквази
Школи та ВНЗ повинні бути відокремлені...
від МОНу і держбюджету. А держбюджет - від тої частини податків з батьків, що йде на освіту.2009.12.25 | Torr
то ви не задоволені відповідями пана міністра?
Поясніть чому?2009.12.25 | псевдоквази
Пояснюю:
Torr пише:> Поясніть чому?
І не так щоб дуже незадоволений - "нормальні" відповіді у доброму чиновницькому стилі ухилення від відповіді.
Я незадоволений державною (чи наддержавною? чи АНТИдержавною?) політикою у галузі освіти, яку проводить цей пан міністр, продовжуючи те, що робили його попередники - суперпедагог та кандидат-дохтур петеушних наук. Політика ця не дуже залежить від конкретної особи, зауважимо!
2009.12.26 | Torr
Вибачте, не зрозумів.
псевдоквази пише:> Torr пише:
> > Поясніть чому?
>
> І не так щоб дуже незадоволений - "нормальні" відповіді у доброму чиновницькому стилі ухилення від відповіді.
> Я незадоволений державною (чи наддержавною? чи АНТИдержавною?) політикою у галузі освіти, яку проводить цей пан міністр, продовжуючи те, що робили його попередники - суперпедагог та кандидат-дохтур петеушних наук. Політика ця не дуже залежить від конкретної особи, зауважимо!
Хіба політика має залежати від конкретної особи? Чи не склалося у Вас враження що пан Вакарчук сам незадоволений державною політикою у галузі освіти? Що спонукало пана міністра до цього спілкування?
2009.12.26 | псевдоквази
Re: Вибачте, не зрозумів.
Torr пише:>
> 1) Хіба політика має залежати від конкретної особи?
Вона, здається, взагалі не залежить і від потреб країни, і від волі населення. А від кого залежить? Хотів би я сам знати... Міністри - лише тупо виконують якісь вказівки...
> 2)Чи не склалося у Вас враження що пан Вакарчук сам незадоволений державною політикою у галузі освіти?
А хто його знає? Не так важливо, що він (як і інший міністр або чиновник) думає, важливіше те, що він робить.
> 3)Що спонукало пана міністра до цього спілкування?
Треба б його було запитати... Найпростіша версія - президент або прем"єр дали вказівку міністрам спілкуватися з народом... Але це лише припущення.
2010.01.12 | Оксана
Re: Початкова школа має бути відокремлена від старшої
Чиновники із міністерства!!! Будь ласка, дайте школі дихати, НЕ ЗАВАЛЮЙТЕ паперами: нікому не потрібними конкурсами, окозамилюванням, липовим моніторингом......Не проводьте в приміщеннях школи ЗНО і ВИБОРИ!!!!!!Складається враження, що комусь просто вигідно, щоб діти наші росли бездуховними примітивними істотами, про яких "турбуються" з допомогою проб Руфє (ха-ха)та введенням нікому не потрібних спецкурсів. Учительіз 23 річним стажем, який отримує 1600 грн.Іван Вакарчук пише:
> Dmytro_Cherkassy: Чому досі у школах та ВНЗ викладають такі застарілі та малопоширені у практиці мови програмування як Паскаль чи ФОРТРАН? Чи не вважаєте ви, що більш доцільним ніж викладання С у школах (та/або математичних пакетів MATLAB, MatCad і т.і.) було б навчання таким мовам, що є кросплатформними (гарантовано працюють без перешкод у найбільш популярних ОС Windows, Linux, MAC OS) легкими у навчанні, повністю безкоштовними (навіть для використання у комерційному ПЗ) та з відритим кодом. Такими, насамперед, є Python (та його математичні бібліотеки numpy/scipy), можна ще згадати Ruby.
>
> Іван Вакарчук: Паскаль і Фортран є базовими програмами. Погано, що зараз не викладають латину, бо вона є основою для вивчення західних мов. Так само і Паскаль та Фортран є базовими для вивчення будь—яких мов програмування.
>
> Киянка: Коли шкільні програми стануть практичнішими?
>
> Іван Вакарчук: Питання дуже важливе. Результати участі школярів у міжнародних порівняльних дослідженнях з математики та природничих дисциплін свідчать про те, що в наших учнів виникають труднощі відповідати на запитання прикладного, практичного характеру. Аналіз дослідження показує, що необхідно внести зміни до навчальних програм та процесуальних змін в організацію вивчення природничо-математичних дисциплін у початковій та основній школі. Основним завданням учителя має стати мотивування школярів до самостійної навчальної діяльності та розвиток вміння вирішувати проблеми, які виникають у різних життєвих ситуаціях.
>
> За результатами Всеукраїнської наради з питань шкільної історичної освіти навчальні програми з історії України та Всесвітньої історії змінено. З новою редакцією програм можна ознайомитися на сайті МОН.
>
> Чинні програми з літератури (української і зарубіжної), які пройшли конкурсний відбір, є, умовно кажучи, тим «списком літератури» обов’язкових творів, який рекомендовано для вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах. Навчальна програма проходить обов’язкове рецензування, а також громадське обговорення, під час якого коригується текст і перелік творів відповідно до сучасних наукових вимог і практики викладання предмета. Нова редакція програми з української літератури також розміщена на сайті МОН.
>
> Киянка: Коли буде зроблена реальна диференціація СШ (початкова, середня, старші класи/спеціалізації або ПТУ, технікуми/колегіуми)?
>
> Іван Вакарчук: Я згоден з тим, що початкова школа має бути відокремлена від старшої. Але для цього потрібно, щоб освіта отримала відповідну матеріально—технічну базу. Наразі ми маємо проблеми з коштами, в тому числі і на друк підручників.
>
> Киянка: Коли зі шкільних підручників приберуть радянські підходи (зокр., з історії, а то поки нові масиви інформації сусідують з майже повністю переписаними зі старих підручників), зроблять список обов"язкових творів з літератури (в т.ч. досучасної) більш адекватним?
>
> Іван Вакарчук: Вже зроблено.
>
> Igorg: Середня школа 100% зорієнтована на підготовку до вступу у ВНЗ. МОН й уряд зосередили увагу виключно на ВНЗ.
>
> Такі варіанти як професійна підготовка для робочих професій навіть не розглядаються. Скоро ми станемо країною із загальною вищою освітою. Водночас якість підготовки у школах стрімко падає. ЗНО ніби мало б якось оцінювати якість шкільної підготовки і диференціювати школи й вчителів за якістю їх роботи. Однак останні рішення у цій справі навпаки ставлять ЗНО окремо, а атестат окремо.
>
> Пане Міністре, Вам не здається, що якість освіти починається з молодших класів та загальноосвітньої школи. Вам не здається, що загальноосвітня школа має готувати не лише до вступу до ВНЗ але й до звичайної робітничої праці. Що робитиме міністерство для покращення престижу праці шкільного вчителя й якості роботи шкіл. До речі, забравши з педагогічних ВНЗ престижні спеціальності (бюджетне замовлення) МОН опустив їх у рейтингах й у фінансовому стані ще нижче нічого не давши взамін.
>
> Іван Вакарчук: Не погоджуюся з тим твердженням, що середня школа на 100% зорієнтована на вступ у ВНЗ. Середня школа дає відповідну освіту і можливість навчитися школярам, частина з яких піде навчатися у ВНЗ. А частина буде працювати, або навчатись у коледжах, технікумах. У проф-тех освіті навчається, наприклад, 2008-2009 року понад 246 тис студентів, 2009-2010 майже 244 тисяч. У ВНЗ минулого року майже 540 тис студентів, цього року — 530 тис.
>
> Загальноосвітня школа – єдина обов’язкова, самодостатня. Школа не лише готує дитину до вступу до ВНЗ, а до життя. Вища освіта, натомість, не є обов’язковою.
>
> Shooter : Чи було би розумним ввести в середніх школах англійську мову як обов'язкову? І взагалі — обов'язкове вивчення двох інозмених мов: англійської + другу — на вибір учнів?
>
> Іван Вакарчук: Іноземні мови обов’язково вивчаються у загальноосвітніх навчальних закладах, починаючи з 2—го класу. У спеціалізованих вивчаються з першого класу. З 5—го класу вивчається друга іноземна мова.
>
> Shooter : При 12—річній середній освіті в світі, як правило, останні 4 роки є, власне, спеціалізованим навчанням (типу радянських технікумів). Чи плануються в Україні кроки щодо запровадження вищого ступня спеціалізації отриманних знань протягом заключних років здобуття середньої освіти?
>
> Департамент середньої освіти: Перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12—річний термін навчання для учнів розпочався в 2001 році. Мотивацією переходу на 12—річний терміни навчання було збереження здоров’я школярів, яке забезпечувалося унормуванням навчального навантаження.
>
> Зарубіжний досвід свідчить про те, що у країнах із ефективною системою освіти (таблиця) навчання у початковій школі триває 5—8 років.
> Тривалість навчання у початковій школі (роки)
> Україна 4
> США 8
> Канада 8
> Австрія 7
> Японія 6
> Сингапур 6
> Велика Британія 6
> Франція 5
>
> Збільшення терміну навчання зменшує розрив між дошкіллям і початковою школою, загальноосвітньою і вищою школою, сприяє підвищенню рівня освіченості молодого покоління.
>
> Перехід на 4-річний термін навчання початкової школи сприяв зменшенню навчального навантаження учнів (не більше 700 годин (1-2кл.) та не менше 175 робочих днів на навчальний рік; зменшенню тривалості уроків (у 1 класі — 35 хв., у 2-4 класах — 40 хв.). Навчальними планами було передбачено по 2-3 уроки фізичної культури у кожному класі початкової школи; з 2-го класу розпочато вивчення іноземних мов; створено умови для вивчення мов національних меншин (другої мови); нових предметів, як то “Основи здоров’я”, „Я і Україна”.
>
> Дослідження вітчизняних та зарубіжних спеціалістів свідчать про те, що шестирічний вік є найбільш сприятливим для початку системного навчання.
>
> Як свідчить зарубіжний досвід, навчання у багатьох країнах світу розпочинається саме з 6-ти років. Окрім того, обов’язковою є також і дошкільна освіта.
>
> Залучення до навчання дітей, як правило, шестирічного віку за програмою 4-річної школи вирівнює можливості дітей цього віку у своєчасному здобутті якісної шкільної освіти, незалежно від місця проживання і соціального статусу батьків. До того ж, норма чинного закону є гнучкою: батьки мають право віддавати дітей до школи й після досягнення ними шестирічного віку.
>
> Навчальний процес у 1—9 класах 12—річної школи забезпечують понад 800 назв підручників з предметів обов’язкової складової навчального плану. Підручники видруковано загальним тиражем понад 95 млн. примірників. Середня собівартість підручника становить 14,3 грн. Тобто, перехід до 10 річного терміну потребуватиме лише на оновлення підручників для 1-9 класів 1 358 500 000 грн.
>
> Перехід на 3-х річне навчання у старшій профільній школі передбачає створення умов для диференційованого навчання школярів, підготовки випускників до вступу до вищих навчальних закладів, орієнтації їх на подальший вибір професії, розширення життєвої і соціальної компетентності, самоорганізації і самореалізації особистості.
>
> Дванадцятирічна школа — економічно доцільна й ефективна форма зайнятості молоді 17-18 річного віку, котра в умовах конкуренції на ринку праці далеко не завжди може знайти роботу.
>
> Перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12—річний термін навчання для учнів розпочався в 2001 році. відповідно до ст.12 Закону України «Про загальну середню освіту» (1999р.); постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року №1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12—річний термін навчання» (із змінами, 2008р.); Національної доктрини розвитку освіти, постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004р. № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»; Концепції загальної середньої освіти (12—річна школа).
>
> Iryna_: Як сталося що на конкурсі щодо підручників перемогли нереально погані (за відгуками знайомих вчителів) підручники — після повторного конкурсу, бо результати першого не задовольнили впливових людей?
>
> Іван Вакарчук: Прошу конкретизувати запитання: для якого класу підручники, коли проходив повторний конкурс. Дякую.
>
> Iryna_ : Таких шкіл багато навіть у Києві, де дитину будуть просто бити однокласники якщо вона спробує бути розумнішою за інших (це не фантазія, мій племінник в школі (не в Києві) був змушений просити здавати матеріал після уроків, бо після хороших відповідей в класі його били, і така ситуація поширена).
>
> Тобто в таких школах атмосфера не сприяє будь—якому навчанню, і з 8—9 класу діти просто відсиджують (або навіть не відсиджують) уроки. Така проблема існує у більшості країн світу, де її принаймні визнають і пробують якось боротись. Чи визнана у нас така проблема і якщо так — що з цим збирається робити МОН?
>
> Іван Вакарчук: Мені важко робити оцінку в такій ситуації, тут потрібно з’ясовувати. Якщо дитину б’ють це жахливо і щобільше тільки за те, що вона добре вчиться. Не виключено, що можуть бути й інші причини, пов’язані з поведінкою цієї дитини, але все одно це жахливо. Якщо вам не пощастило з однією школою, не потрібно ставити клеймо на всі школи.
>
> Iryna_ : Печерськ скул. Ця школа дуже цікавить громадськість, тому що там вчаться діти Президента. Я про неї трохи знаю, бо там працювали мої знайомі і вчились діти інших моїх знайомих. З їхніх відгуків — це дуже хороша школа, багато рис якої мені дуже подобається (яка проте не має "офіційного" статусу школи в Україні — її статус типу курсів шиття). Два питання — чи вважаєте Ви нормальним що в Україні не знайшлося достойної школи в звичайній системі освіти для дітей Президента; чи вивчається досвід цієї школи для впровадження? (Школа дійсно хороша)
>
> Іван Вакарчук: Печерська школа має статус міжнародної школи, діти які тут навчаються отримують атестати міжнародного зразка. Переважно в цій школі вчаться діти дипломатів, які можуть за кілька років переїхати в іншу країну, навчання тут ведеться англійською мовою.
>
> Печерська школа зареєстрована як позашкільний навчальний заклад. Українські діти також можуть там навчатися, але їм необхідно буде також складати у школі екстерном різницю предметів. В результаті діти отримають атестати двох зразків – українського і міжнародного, а це в свою чергу подвійне навантаження для дітей.
>
> Відзначу також, що школа, про яку йде мова готова проводити методичні семінари для вчителів, але перешкодою є англійська мова викладання, що не доступна більшості вчителів.
>
> Iryna_ : Більшість хороших шкіл має одну спільну рису — їхні директори якимось чином зуміли забезпечити вчителям додатковий дохід до смішної державної зарплати. Тобто вони можуть утримувати кращих вчителів і певну конкурентність серед дітей. В природі є ентузіасти і колективи ентузіастів, але то скоріше виключення (і в Києві ті ентузіасти на зарплату не проживуть). Директори (якщо це не приватна школа) звичайно змушені порушувати купу законів і правил і можуть це робити лише за рахунок хорошого даху. Чи робить МОН щось щоб директори і вчителі перестали бути фактично злочинцями?
>
> Іван Вакарчук: Звернімося до статистики: якщо норма навантаження для вчителя становить 18 годин, то, скажімо, по Львівській області це навантаження становить 13,5 годин. Від того і йде розрахунок і так не від дуже високої зарплати. Або інший нюанс – дві тисячі гривень для вчителя села і для Києва. І ще одне, в Європі на одного вчителя припадає 15 учнів, в Україні – 6 учнів.
>
> Iryna_ : Більшість хороших шкіл (які мають можливість так чи інакше утримувати хороших вчителів) — це старі "престижні школи", в основному в центрах міст. Відсутність хороших шкіл в багатьох нецентральних районах створює багато складнощів батькам, змушує возити дітей щодня через все місто, що виснажує дітей і батьків. Ця проблема могла б бути вирішена якщо дати можливість конкурсного відбору директорів з авторською концепцією для таких шкіл (+ дозволу легально брати гроші з батьків на доплату вчителям). Чи є якісь плани вирішення цієї проблеми?
>
> Іван Вакарчук: Раніше дійсно було так, як зазначено. Насьогодні ситуація змінилася. Тепер так звані «престижні школи» є у всіх точках Києва, наприклад, ліцеї «Наукова зміна» та «Лідер» знаходяться не в центрі міста, фізико-математичний ліцей – на Теремках, на Троєщині також є така школа, Печерська школа знаходиться у Голосіївському районі. Тобто «престижність» школи визначається не розташуванням, а фаховістю викладання в ній та рівнем знань учнів.
2010.02.13 | Наталя
Re: Початкова школа має бути відокремлена від старшої
Я працюю вчителем і хочу сказати, що сучасні учні не розвантажені, а навпаки, завантажені, бо тематичне оцінювання передбачає контрольні роботи і вони найчастіше припадають на кінець семетру. Отже, якщо це учень початкової школи, то це вже десь близько 7-8 робіт за два тижні, а якщо це учень 9класу - це вже більше десятка робіт.