про іспити з української мови в аспірантурі
03/19/2010 | Троицкий Вариант № 5 (49), 16 марта 2010 г.
Недавно в Украине было принято более чем спорное постановление правительства относительно роли украинского языка при получении кандидатской степени. По просьбе ТрВ-Наука решение комментируют физик Владислав Кобычев и биолог Руслана Радчук.
Владислав Кобычев, к.ф.-м.н. с.н.с Института ядерных исследований НАН Украины
Уходящий кабинет министров Украины напоследок принял решение, которое вряд ли обрадует украинских аспирантов и соискателей кандидатской степени. Пресс-служба министерства образования и науки опубликовала на своём сайте следующее сообщение: «2 марта 2010 года Правительство поддержало новые инициативы Министра Ивана Вакарчука… [который] внёс на рассмотрение Правительства постановление "Об утверждении Положения про подготовку научно-педагогических и научных кадров". Это постановление предусматривает обязательный экзамен по украинскому языку (по профессиональной направленности) при вступлении в аспирантуру и сдачу кандидатского экзамена по украинскому языку на соискание учёной степени кандидата наук. Во всех странах мира для того, чтобы получить докторскую степень, необходимо надлежащим образом владеть государственным языком, знание которого проверяет стандартизированный тест типа TOEFL в Британии и США. Кабинет министров Украины проголосовал введение такого мирового стандарта, который также поддержали Национальная академия наук Украины, Высшая аттестационная комиссия и Союз ректоров высших учебных заведений». ( http://www.mon.gov.ua/newstmp/2010_1/03_03/ ).
На сегодня принятое положение пока не опубликовано, однако его проект можно найти по адресу: http://www.mon.gov.ua/gr/obg/2009/27_08_09.doc .
Разумеется, «такого мирового стандарта» не существует: получить степень Ph.D. в Германии, Италии, Швеции, Финляндии и даже Франции можно, зная один лишь английский язык – де-факто мировой язык науки, владение которым и проверяется с помощью теста TOEFL, лукаво упомянутого в пресс-релизе. Непонятно, каким образом это решение правительства Украины согласуется с его же декларациями о приверженности европейскому выбору и Болонскому процессу. Ведь одной из главных целей Болонской системы является академическая мобильность: в идеале ничто не должно мешать студенту получить бакалаврскую степень в одной стране, магистерскую – в другой, а докторскую – в третьей. А в указанном положении никаких послаблений для иностранцев не предусмотрено: хочешь защитить диссертацию в украинском университете – учи украинский язык.
Что ж, в конце концов аспирантов-иностранцев на Украине немного (а теперь, вероятно, будет ещё меньше). Но и для украинских молодых учёных пользы в нововведении не усматривается. Лучше или хуже, но украинским языком владеют все, кто закончил на Украине школу, а для примерно половины населения он родной. Аспирант уже сдал его в школе, сдавал при поступлении в вуз. Более того, стараниями этого правительства украинский язык стал обязательным предметом в программе подготовки всех бакалавров, по нему сдаётся госэкзамен. Наверное, после всех этих тестов можно было бы поверить молодому учёному, что он достаточно сведущ в дисциплине, не имеющей никакого прямого отношения к его специальности. Но нет, аспиранту-физику или биологу приходится ещё дважды подтверждать своё владение украинским языком, как будто ему нечем заниматься, кроме филологических штудий, и расходовать время и ресурсы, которые с куда большей пользой могли бы быть потрачены на совершенствование английского, профессиональную подготовку или в конце концов просто на занятия наукой.
Dr. Руслана Радчук, Институт генетики культурных растений, Гатерслебен, Германия
Похоже, что украинской науке и образованию, как пациенту в реанимации, опять вместо дефибрилляции прописали горчичники. И, конечно же, с благими намерениями.
Пресс-служба пишет, дескать, во всех странах мира для того, чтобы получать докторскую степень, нужно должным образом владеть государственным языком, знание которого проверяет стандартизированный тест вроде TOEFL в Британии и США.
Это они сказали не подумав. Во-первых, не во всех странах существуют подобные требования. Во-вторых, не надо забывать, что это языковой тест для иностранцев, а не для коренных жителей. Так что это утверждение на солидное обоснование не тянет. Будем считать, что пресс-служба сама его придумала, очередной раз сев в лужу. Однако, даже если не принимать во внимание отсебятину пресс-службы министерства образования, инициатива Ивана Вакарчука вызывает удивление.
Министр Иван Вакарчук оперирует в своих обоснованиях сухими цифрами: дескать, остались еще в Украине несознательные ВУЗы, где технические дисциплины в половине случаев преподаются на русском языке. Вот беда. Казалось бы, выдать правильный указ, приказать всем выучить язык – и дело в шляпе. Однако возникает вопрос: а действительно ли экзамен по украинскому языку нужен будущим преподавателями и ученым? Для того чтобы правильно ответить на этот очевидный вопрос, приведу в пример несколько фактов:
Я, украино- и русскоязычная, написала диссертацию на английском и защитила на немецком языке в Германии. Никто от меня никаких кандминимумов, TOEFL и прочих языковых экзаменов Института Гете для этого не требовал.
В немецком научно-исследовательском учреждении, где я тружусь, рабочий язык английский. В университете лекции читаются как на немецком, так и на английском. Проекты на финансирование из государственного фонда также могут подаваться на английском.
Мое докторское звание и квалификация признается в большинстве развитых стран мира. Но не в Украине.
Для того чтобы Украина признала мою диссертацию, мне надо пройти процедуру нострификации, что подразумевает помимо всего прочего также перевод работы на украинский язык. Понятно, что этого я делать не собираюсь, но не потому, что мне неохота переводить или я не знаю языка.
Подавляющее большинство коллег, которые выехали из Украины за рубеж работать в науке, в быту украиноязычные. Возвращаться не собираются. И не потому, что не смогут сдать экзамен по украинскому языку.
Напрашиваются выводы. Коль скоро от украинского аспиранта требуется кандминимум по родному языку, то возникает подозрение, что в школе и в университете украинскому языку не обучали должным образом. Латать языковые дыры в «преклонном» аспирантском возрасте уже как бы поздно. Это раз.
Во-вторых, как минимум на примере Германии можно с уверенностью утверждать, что английский язык в науке доминирует. А в образовании? В образовании пробуют восполнить пробел: углубленное изучение английского языка часто начинается уже в детском саду и начальной школе. В гимназии сын посещает двуязычный класс: кроме ежедневных упражнений в грамматике некоторые общеобразовательные предметы преподаются на английском с целью (цитирую концепцию европейской гимназии) расширить культурный кругозор, увеличить доступность информации, а также дать возможность для полноценной интеграции в современное европейское сообщество.
И наконец, я выучила немецкий язык, несмотря на то, что никаких указов из министерства не поступало, объективных причин для этого нет и можно было бы вполне обойтись английским. Значит, существуют другие факторы мотивации. И раз я, украиноязычный ученый, не собираюсь работать там, где говорят на родном мне языке; значит, не в языке дело.
http://trv-science.ru/49N.pdf
Владислав Кобычев, к.ф.-м.н. с.н.с Института ядерных исследований НАН Украины
Уходящий кабинет министров Украины напоследок принял решение, которое вряд ли обрадует украинских аспирантов и соискателей кандидатской степени. Пресс-служба министерства образования и науки опубликовала на своём сайте следующее сообщение: «2 марта 2010 года Правительство поддержало новые инициативы Министра Ивана Вакарчука… [который] внёс на рассмотрение Правительства постановление "Об утверждении Положения про подготовку научно-педагогических и научных кадров". Это постановление предусматривает обязательный экзамен по украинскому языку (по профессиональной направленности) при вступлении в аспирантуру и сдачу кандидатского экзамена по украинскому языку на соискание учёной степени кандидата наук. Во всех странах мира для того, чтобы получить докторскую степень, необходимо надлежащим образом владеть государственным языком, знание которого проверяет стандартизированный тест типа TOEFL в Британии и США. Кабинет министров Украины проголосовал введение такого мирового стандарта, который также поддержали Национальная академия наук Украины, Высшая аттестационная комиссия и Союз ректоров высших учебных заведений». ( http://www.mon.gov.ua/newstmp/2010_1/03_03/ ).
На сегодня принятое положение пока не опубликовано, однако его проект можно найти по адресу: http://www.mon.gov.ua/gr/obg/2009/27_08_09.doc .
Разумеется, «такого мирового стандарта» не существует: получить степень Ph.D. в Германии, Италии, Швеции, Финляндии и даже Франции можно, зная один лишь английский язык – де-факто мировой язык науки, владение которым и проверяется с помощью теста TOEFL, лукаво упомянутого в пресс-релизе. Непонятно, каким образом это решение правительства Украины согласуется с его же декларациями о приверженности европейскому выбору и Болонскому процессу. Ведь одной из главных целей Болонской системы является академическая мобильность: в идеале ничто не должно мешать студенту получить бакалаврскую степень в одной стране, магистерскую – в другой, а докторскую – в третьей. А в указанном положении никаких послаблений для иностранцев не предусмотрено: хочешь защитить диссертацию в украинском университете – учи украинский язык.
Что ж, в конце концов аспирантов-иностранцев на Украине немного (а теперь, вероятно, будет ещё меньше). Но и для украинских молодых учёных пользы в нововведении не усматривается. Лучше или хуже, но украинским языком владеют все, кто закончил на Украине школу, а для примерно половины населения он родной. Аспирант уже сдал его в школе, сдавал при поступлении в вуз. Более того, стараниями этого правительства украинский язык стал обязательным предметом в программе подготовки всех бакалавров, по нему сдаётся госэкзамен. Наверное, после всех этих тестов можно было бы поверить молодому учёному, что он достаточно сведущ в дисциплине, не имеющей никакого прямого отношения к его специальности. Но нет, аспиранту-физику или биологу приходится ещё дважды подтверждать своё владение украинским языком, как будто ему нечем заниматься, кроме филологических штудий, и расходовать время и ресурсы, которые с куда большей пользой могли бы быть потрачены на совершенствование английского, профессиональную подготовку или в конце концов просто на занятия наукой.
Dr. Руслана Радчук, Институт генетики культурных растений, Гатерслебен, Германия
Похоже, что украинской науке и образованию, как пациенту в реанимации, опять вместо дефибрилляции прописали горчичники. И, конечно же, с благими намерениями.
Пресс-служба пишет, дескать, во всех странах мира для того, чтобы получать докторскую степень, нужно должным образом владеть государственным языком, знание которого проверяет стандартизированный тест вроде TOEFL в Британии и США.
Это они сказали не подумав. Во-первых, не во всех странах существуют подобные требования. Во-вторых, не надо забывать, что это языковой тест для иностранцев, а не для коренных жителей. Так что это утверждение на солидное обоснование не тянет. Будем считать, что пресс-служба сама его придумала, очередной раз сев в лужу. Однако, даже если не принимать во внимание отсебятину пресс-службы министерства образования, инициатива Ивана Вакарчука вызывает удивление.
Министр Иван Вакарчук оперирует в своих обоснованиях сухими цифрами: дескать, остались еще в Украине несознательные ВУЗы, где технические дисциплины в половине случаев преподаются на русском языке. Вот беда. Казалось бы, выдать правильный указ, приказать всем выучить язык – и дело в шляпе. Однако возникает вопрос: а действительно ли экзамен по украинскому языку нужен будущим преподавателями и ученым? Для того чтобы правильно ответить на этот очевидный вопрос, приведу в пример несколько фактов:
Я, украино- и русскоязычная, написала диссертацию на английском и защитила на немецком языке в Германии. Никто от меня никаких кандминимумов, TOEFL и прочих языковых экзаменов Института Гете для этого не требовал.
В немецком научно-исследовательском учреждении, где я тружусь, рабочий язык английский. В университете лекции читаются как на немецком, так и на английском. Проекты на финансирование из государственного фонда также могут подаваться на английском.
Мое докторское звание и квалификация признается в большинстве развитых стран мира. Но не в Украине.
Для того чтобы Украина признала мою диссертацию, мне надо пройти процедуру нострификации, что подразумевает помимо всего прочего также перевод работы на украинский язык. Понятно, что этого я делать не собираюсь, но не потому, что мне неохота переводить или я не знаю языка.
Подавляющее большинство коллег, которые выехали из Украины за рубеж работать в науке, в быту украиноязычные. Возвращаться не собираются. И не потому, что не смогут сдать экзамен по украинскому языку.
Напрашиваются выводы. Коль скоро от украинского аспиранта требуется кандминимум по родному языку, то возникает подозрение, что в школе и в университете украинскому языку не обучали должным образом. Латать языковые дыры в «преклонном» аспирантском возрасте уже как бы поздно. Это раз.
Во-вторых, как минимум на примере Германии можно с уверенностью утверждать, что английский язык в науке доминирует. А в образовании? В образовании пробуют восполнить пробел: углубленное изучение английского языка часто начинается уже в детском саду и начальной школе. В гимназии сын посещает двуязычный класс: кроме ежедневных упражнений в грамматике некоторые общеобразовательные предметы преподаются на английском с целью (цитирую концепцию европейской гимназии) расширить культурный кругозор, увеличить доступность информации, а также дать возможность для полноценной интеграции в современное европейское сообщество.
И наконец, я выучила немецкий язык, несмотря на то, что никаких указов из министерства не поступало, объективных причин для этого нет и можно было бы вполне обойтись английским. Значит, существуют другие факторы мотивации. И раз я, украиноязычный ученый, не собираюсь работать там, где говорят на родном мне языке; значит, не в языке дело.
http://trv-science.ru/49N.pdf
Відповіді
2010.03.19 | Iryna_
ідея екзамену дивна, але до чого тут Троіцкій варіант?
2010.03.19 | Троицкий Вариант № 5 (49), 16 марта 2010 г.
Re: ідея екзамену дивна, але до чого тут Троіцкій варіант?
Ну як же, наша українська (псевдо)наукова то освітня громадськість (зокрема, і на цьому форумі) настільки захоплена цькуванням Табачника, що цей ідіотський указ Вакарчука майже ніхто толком не обговорює, ось тільки Троїцький Варіант і згадав.Забавно, що одна знайома російськомовна аспірантка мені днями говорить:
"Представляешь, какая сволочь этот Табачник!".
"Что ж он ещё натворил?" - питаю.
"Да вот ввёл в кандминимум экзамен по украинскому языку!".
Дуже показово. Тепер з'явився козел відпущення, на якого можна списати всю дурість колишніх і майбутніх міністрів нашої бідолашної освіти і науки.
Табачник - це, звичайно, сволота ще та, ніхто не сперечається. Але навіщо при цьому ідеалізувати Вакарчука? Перегини в українізації були, це очевидно.
2010.03.19 | igorg
Просто елементарна неповага до корінної нації
Для них це щось як ніби в США спробувати заставити вчити мову корінних жителів-індійців.Я вивчу й здам будь-яку мову, але на кий х... мені ваша?!!!
2010.03.19 | корінний житель
Re: Просто елементарна неповага до корінної нації
Шановний, мова йде про те, що нерозумно робити іспит з української мови саме в аспірантурі, а не взагалі. Відчуйте різницю.> Для них це щось як ніби в США спробувати заставити вчити мову корінних жителів-індійців.
Ви, напевно, мали на увазі індіанців?
Тобто Ви позиціонуєте українців в Україні як вимираючу націю корінних індіанців?
Навіщо свій особистий комплекс національної меншовартості Ви видаєте за масову українську якість?
2010.03.19 | loup-garou
Re: Просто елементарна неповага до корінної нації
корінний житель пише:> Шановний, мова йде про те, що нерозумно робити іспит з української мови саме в аспірантурі, а не взагалі. Відчуйте різницю.
> Навіщо свій особистий комплекс національної меншовартості Ви видаєте за масову українську якість?
http://ru.wikipedia.org/wiki/GRE_%28%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%29
Від національної меншовартості американці озвіріли, нє іначє.
2010.03.19 | igorg
Будь-яка країна буде вимагати від еліти аби
вона мала хоча б достатній рівень володіння державною мовою й була лояльною до основних суспільних цінностей. А для США це взагалі актуально бо це країна з дуже високою міграцією через кордони. Тобто навіть благополучні країни мають такі запобіжники. А країни котрі постають таку політику проводять вкрай жорстко. Гляньте на приклад Ізраїлю, згадайте Чехію, Польщу, Росію.2010.03.20 | kfmn
тест GRE
loup-garou пише:> корінний житель пише:
> > Шановний, мова йде про те, що нерозумно робити іспит з української мови саме в аспірантурі, а не взагалі. Відчуйте різницю.
> > Навіщо свій особистий комплекс національної меншовартості Ви видаєте за масову українську якість?
>
> http://ru.wikipedia.org/wiki/GRE_%28%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%29
> Від національної меншовартості американці озвіріли, нє іначє.
Американцы английский сдают? Это не аргумент. Наши аспиранты тоже сдают английский язык, причём дважды (при вступлении в аспирантуру и кандминимум). Американские аспиранты сдают экзамен по английскому не потому, что это государственный язык США, а потому, что это международный язык науки.
Нашим националистам дай волю, так за квартиру в сберкассе нельзя будет заплатить без сдачи экзамена по укр.мове. Они думают, видимо, что таким образом прививается любовь к языку. Такую же глубокую, прямо-таки пещерную мудрость проявили авторы закона про украинский язык в рекламе. Теперь каждый телезритель каждые 15-20 минут, как собака Павлова, подвергается выработке условного рефлекса: украинский язык = (прокладки+памперсы+простатит+перерыв в кино).
2010.03.20 | корінний житель
як я розумію позицію пана igorg
> Нашим националистам дай волю, так за квартиру в сберкассе нельзя будет заплатить без сдачи экзамена по укр.мове. Они думают, видимо, что таким образом прививается любовь к языку.А яку величезну любов до української мови у тому ж Донецьку прищеплюють українські субтитри до російських фільмів?
Хоча позицію таких товаришів, як igorg, зрозуміти досить легко, коротко вона така: ми от мучилися, нашу мову гнітили, ми відчували себе другосортною мовною меншістю на своїй же території, а тепер ось, нарешті, настало і на нашій вулиці свято і тепер ви помучтесь.
Така ось концепція історичної помсти.
І тому вони вважають абсолютно нормальним, що, наприклад, в тотально російськомовному Миколаєві залишилося всього 3 російськомовних школи, а в Харківському, Донецькому та Дніпропетровському університетах нехай російськомовні викладачі викладають студентам (теж російськомовним в переважній своїй більшості) жахливою ламаною українською. А чого тут, щиро дивується igorg, такого ненормального? Ненормальний, вважають вони - сам факт російськомовності! Ми вас ще й на перервах змусимо говорити українською, а якщо хтось чинитиме опір - то виженемо з університету! А як же - єдина державна мова, кому не подобається – їдьте в Росію! (тобто, щоб 40-50% населення України виїхало до Росії). Ми ж ось, мовляв, страждали 300 років під жахливим російським гнітом, так тепер і ви постраждайте.
Тобто емоційно їх зрозуміти можна, це глибоко ображені, озлоблені і мстиві люди, їх можна тільки пожаліти. Але трагедія полягає в тому, що іноді такі люди приходять до влади...
І не вистачає розуму їм зрозуміти, що ідеї таких одіозних особистостей, як Табачник, користуються успіхом на частині України у величезній мірі лише тому, що українізація проводиться насильно, з грубими порушеннями прав людини, і абсолютно без урахування думки про це населення Східної та Південної України.
2010.03.20 | Сергій Вакуленко
Re: як я розумію позицію пана igorg
корінний житель пише:> в Харківському, Донецькому та Дніпропетровському університетах нехай російськомовні викладачі викладають студентам (теж російськомовним в переважній своїй більшості) жахливою ламаною українською.
Або не менш жахливою та ламаною російською. У гімназіях-бо "ні абучалісь".
> Ми вас ще й на перервах змусимо говорити українською, а якщо хтось чинитиме опір - то виженемо з університету!
Частіше хрестіться — менше верзтиметься.
> українізація проводиться насильно
Знову пан недохрестився — й йому наверзлося. Якби була насильницька українізація, вона в у першу чергу дала наслідки там, де держава має найпотужніший важіль впливу — наказ. Тобто в міліції, війську, службі безпеки. А щось не чути в цих славних органах засилля української мови...
> з грубими порушеннями прав людини,
Право російськомовної людини на невігластво — святе.
> і абсолютно без урахування думки про це населення Східної та Південної України.
У нас у Харкові кілька років тому пробували телекомпанії зорганізувати протест глядачів проти обов'язкового відсотка україномовних програм. Коли запитали їхню думку, глядачі висловилися: найкраще було б 50 на 50. І попустило організаторів протесту...
2010.03.20 | корінний житель
Re: як я розумію позицію пана igorg
> Або не менш жахливою та ламаною російською. У гімназіях-бо "ні абучалісь".Ну так це як раз наслідок того, що російську мову перестали викладати у більшості шкіл. І зараз маємо на Східній та Південній Україні таку ситуацію: молоді люді думають і спілкуються російською, яку в школі не вивчають, і тому говорять нею неграмотно, а пишуть взагалі жахливо, як чують.
> > Ми вас ще й на перервах змусимо говорити українською, а якщо хтось чинитиме опір - то виженемо з університету!
> Частіше хрестіться — менше верзтиметься.
Ну ось із постанови Кабінету Міністрів:
"в робочий час у державному і комунальному загальноосвітньому навчальному закладі постійно застосовувати українську мову"
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1033-2009-%EF
У лютому Конституційний Суд відмінив цю дурість:
http://tsn.ua/ukrayina/ks-dozvoliv-vchitelyam-ne-rozmovlyati-v-shkolah-ukrayinskoyu.html
> У нас у Харкові кілька років тому пробували телекомпанії зорганізувати протест глядачів проти обов'язкового відсотка україномовних програм. Коли запитали їхню думку, глядачі висловилися: найкраще було б 50 на 50. І попустило організаторів протесту...
посилання в студію, будь-ласка.
2010.03.20 | Сергій Вакуленко
Re: як я розумію позицію пана igorg
корінний житель пише:> > Або не менш жахливою та ламаною російською. У гімназіях-бо "ні абучалісь".
> Ну так це як раз наслідок того, що російську мову перестали викладати у більшості шкіл.
А навіщо її викладати? Нехай у Росії й викладають. В Україні — хто хоче, нехай би вивчав, хто не хоче, нехай би не вивчав.
Хоча жахливо ту російську мову спотворюють і ті, що вчилися ще за совка.
> > > Ми вас ще й на перервах змусимо говорити українською, а якщо хтось чинитиме опір - то виженемо з університету!
> Ну ось із постанови Кабінету Міністрів:
> "в робочий час у державному і комунальному загальноосвітньому навчальному закладі постійно застосовувати українську мову"
> http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1033-2009-%EF
І де ж там що-небудь про "виженемо з університету"?
Кажу ж: хрестіться — менше верзтиметься
> > У нас у Харкові кілька років тому пробували телекомпанії зорганізувати протест глядачів проти обов'язкового відсотка україномовних програм. Коли запитали їхню думку, глядачі висловилися: найкраще було б 50 на 50. І попустило організаторів протесту...
> посилання в студію, будь-ласка.
Посилання — на мої вуха. Вони це чули з телеекранів.
І вони, далебі, кращі за Ваші "залінковані" марення.
2010.03.20 | igorg
Ні, ви абсолютно неправильно мене розумієте
Я виріс серед української мови й української культури й ментальності. До того українців нищили поляки, але то були Пани. А ті що прийшли зі сходу вразили усіх. Мат, пияцтво, злодійство й інший букет однозначно корелювався з російською ментальністю й мовою. Особливим шиком було те як росіяни демонстративно ігнорували свята. Лише вони дозволяли собі на Різдво, на Паску, в неділю займатися буденними справами: прати, працювати на городі і т.п. Не знаю, певно вони вважали українців дикими й неосвіченими, не вартими уваги дикунами. І це переважно, десь так відсотків на 90. Не скажу наскільки вони були росіяни (певно імперський набрід), але розмовляли принципово російською.Волею долі я в центрі України, але я емігрант. Нас 1 на 50. І якщо раніше були окремі люди й окремі випадки, тепер бачу 90% цього хамства й можу оцінити що сталося. Від дрібнопобутового до державницького антиукраїнства. І це є велика біда. Якщо скажете, що тут так склалося історично то це відверта брехня. Так зробили окупанти й вороги України й українців. Винищивши на корінь місцевий люд. От тільки біда, зараз трохи притихли й не кричать вголос, а здебільшого шиплять й роблять свою чорну справу. Носять найзаповітнішу мрію: аби зникли українці й Україна. От тоді вони створять гурт аборигенів-українців, одягнуть їх в шаровари й вишиту одежу з короткими спідницями й будуть згадувати як вони люблять українок, українську пісню й сало. Як же вони їх бережуть від зникнення.
І, вибачте, це не корінний російський етнос, який береже свої звичаї й свою російську культуру. Це бидло, набрід, для якого російська мова й культура є тільки прикриттям, інструментом нищення українского суспільства, його здичавіння й люмпенізації. Для того й лідера відповідного висунули, висококультурного й позаетнічного разом з усією його бандотою.
2010.03.20 | igorg
На додаток
Знаєте, мені було б байдуже до того, або я б ставився толерантно. Як байдуже 99% до того як собі живуть цигани. Однак, цигани не захоплюють український життєвий простір, не звужують його й не претендують на роль вчителів й просвітян для нас аборигенів. Живуть як хочуть то й хай собі живуть. Ніхто ж їх не заставляє розмовляти українською чи носити інше вбрання чи вести інший спосіб життя. Є трохи незручностей, але так, дрібниці. Може і їм ми трохи незручніА от із "старшим братом" то є велика проблема.
2010.03.20 | корінний житель
Ваша емоційна відповідь повністю підтвердила мій діагноз
> Волею долі я в центрі України, але я емігрант. Нас 1 на 50.Ось це ось ключова і дуже цікава Ваша фраза. Тобто там, де Ви живете зараз (і так на половині української території) 49 з 50 живуть не так як Ви:
- Розмовляють іншою мовою. Ви вже їх вибачте, але вони народилися в російськомовному середовищі, тому для них це природно - так само, як для Вас природно розмовляти українською.
- Не так показово релігійні. Ну це я взагалі не вважаю вадою, скоріше навпаки. Зайва релігійність не дуже сприяє прогресу та науковому розвитку.
- Всі поголовно злодії і п'яниці - ну це, скажімо так, м'яко, не відповідає дійсності.
Тобто, насправді, у цих людей просто інший спосіб життя, ніж у Вас, не гірше, не краще, він просто інший.
І чому ці 49 з 50 (насправді їх трохи менше, але не набагато) повинні раптом змінити свій звичний спосіб життя і свою мову на Ваші?
Приблизно так само колись вважали російські "окупанти" в Галичині: ось вони прийшли, і відразу вирішили, що місцеве населення живе не так, як треба і говорить не тією мовою, якою треба, і почали його перевиховувати, про що у Вас збереглися, я бачу, дуже зворушливі спогади.
Чи не вбачаєте Ви деяку схожість в стилі мислення між ними та Вами?
І чи не є це доказом того, що Ваші дитячі травми, які завдали Вам колись ці російські "окупанти", сформували у Вас певні моделі мислення, подібні до моделей мислення цих же самих російських "окупантів", тільки з оберненим знаком?
2010.03.20 | Lumumba
А пан хоча б шкільний курс історії асіліл? Бо верзете казна-що.
З яких це пір агресор і окупант який по-звірячому вимордував місцеве населення і заселив колонізаторами "звільнену" таким чином землю має ті ж самі права, що й абориген? Так, звісно, в російських підручниках, за якими пан вчився, то лише британських та французьких колонізаторів треба зі зброєю у руках додому гнати, бо ж англійська чи французька мови та культури - то ж суцільнa дикість. А от пияцтво і чотириповерховий мат - о, це спосіб житя і мова, які мають опанувати світ!Просто зробіть маленьке розумове зусилля і зрозумійте, шо російські колонізатори нічим не кращі, а навпаки, набагато гірші (через дикість) зa англійців чи французів. І зразу зрозумієте, що і їм і їхнім холуям з місцевих пряма дорога куди? до Росії-матінки.
І усі щасливі і мають те, чого хочуть!
A simple as that.
2010.03.20 | корінний житель
А якщо без емоцій?
> З яких це пір агресор і окупант який по-звірячому вімордував місцеве населення і заселивши колонізаторами "звільнену" таким чином землю має ті ж самі права, що й абориген?Боюсь, що наша дискусія зайде у глухий кут, якщо ми почнемо розмірковувати, кому яка земля належить, і згадувати, хто кого по-звірячому нищив. Всі народи грішні, невинних немає, а права на землю має один лише господь Бог, якщо він є.
ОК, давайте зараз запропонуємо американцям, щоб вони покаялися і поїхали з США в Європу, або ж повністю перейшли на індіанські мову та побут.
> А от пияцтво і чотириповерховий мат - о, це спосіб житя і мова, які мають опанувати світ!
Ну звичайно, я ось зараз пишу вам чотириповерховим матом і ікаю від того, що п'яний. Ви надмірно узагальнюєте, мені здається.
> Просто зробіть маленьке розумове зусилля і зрозумійте, шо російські колонізатори нічим не кращі, а навпаки, набагато гірші (через дикість) зa англійців чи французів. І зразу зрозумієте, що і їм і їхнім холуям з місцевих пряма дорога куди? до Росії-матінки.
Чи правильно я зрозумів, що Ви ставите якийсь ультиматум російськомовному населенню (якого в Україні не менше 40%): або переходити на українську мову та звичаї, або ж їхати до Росії?
А що Ви пропонуєте робити, якщо вони відмовляться робити і те, й інше (що найбільш ймовірно і природно)?
Емоції в сторону, будь ласка, запропонуєте конструктивний варіант вирішення проблеми російськомовного непатріотичного населення (хоча я тут проблеми не бачу, це Ви її бачите).
2010.03.20 | Lumumba
Заповіт Шевченка читайте - там все є.
2010.03.20 | корінний житель
ОК, зрозумів. Вражою злою кров'ю. Дуже знайоме вирішення питання
А головне, в рамках сучасного європейського правового поля і християнської моралі.Я гадаю, що нас відразу ж, поза чергою, приймуть в ЄС і в НАТО, як тільки Дніпро понесе з України у синєє море кров ворожу.
2010.03.20 | igorg
Може до того не дійде, хоча дуже вже просяться
Щодо Європи то гляньте хоча б на Швейцарію з їх останньою проблемою з мусульманами. Коли їх притискають вони швидко усе врегульовують так як треба їм.2010.03.20 | Torr
не пощастило нам з колонізаторами.
взагалі іспити потрібні з англійської мови якшо хочете прирівнять кандидатський диплом до PhD.2010.03.20 | igorg
Іспити з англійської кандидатські є ще із совєцьких часів
Було б що друкувати англійською2010.03.20 | igorg
Ні, на жаль вони у себе не щасливі й не мають того що мають тут
Я таки з того дивуюся, бо Росія має величезну територію, прекрасні багаті ресурсами місця. Місця на будь-який смак. І освоєні й практично дикі, з різним кліматом. А ні, як магнітом тягне саме сюди, на Захід який так лають і який так не люблять, де і їх не дуже то люблять. То в чому річ. Може той господін мені доступно пояснить власне бачення. Бо в мене є своє.Я декілька років прожив в Росії, в Росії корінній, 100%. Їх ментальність мене не влаштовувала як і клімат. Мат це звичайна розмовна мова, жіночий алкоголізм річ цілком звична, про чоловічий взагалі нема чого казати. Тож повернувся в Україну. До тих серед кого жив в мене претензій нема, люди як люди, це їх життя і їх земля їх ментальність. Їх дуже забавляло що ми не користуємося лайками а ще більше що навіть не знаємо їх. В цілому враження величезної розрухи (ніби війна тільки закінчилася, хоча там війни не було взагалі ні 1-ї ні 2-ї світової). Розбиті дороги, хати в землі по вікна, відсутність господарств й живності в селах. Й сліди давнього заможного життя - трапляються окремі хутори з двоповерховими деревяними будинками дореволюційних часів. Ще руїни величних храмів. Було це десь 25 років тому, але й зараз те саме, дивлюся по фото й космічних знімках в гуглі-землі.
Тобто, власне росіяни як народ, давно суспільно поруйновані й деморалізовані, не здатні до організації нормального заможного й комфортного життя. Зрідка й у нас трапляються росіяни, як представники корінного російського етносу. Переважно з такими доволі просто знайти спільну мову. Бо вони сприймають себе у нас як ми себе у них. З розумінням. Тож і проблем мало.
На загал зараз росіянами називають дуже різний конгломерат народів, що заселяють величезну територію. На фоні цього виділяється численна група люмпен-авантюристів котрі переважно видають себе за росіян за єдиною критичною ознакою - мовою, нахабством й матами. Їх коріння й походження відслідкувати доволі важко, а то і взагалі неможливо. Поза нормальним соціумом вони мають доволі дивні моральні орієнтири й культуру й все це вони вважають саме російським. Для комфортного існування їм потрібний більш-менш заможний і комфортний соціум. Але оскільки їх існування у цьому соціумі його знищує, то вони постійно незадоволені й постійно прагнуть переміститися туди де таких як вони ще нема, або їх мало. Конкуренція однако.
Тобто, це типове прагнення колонізаторів - знайти хто на них працюватиме, або знайти що захопити й ким керувати. На відміну від британських чи французьких колонізаторів ці не прагнуть впорядкувати суспільство, скоріше навпаки.
Це особливо помітно на Заході України, де населення може порівняти російсько-совєцьких панів з польськими. Проте спільним цих панів є те що й ті й ті вважають себе вищою расою, цивілізаторами, носіями культури й порядку для аборигенів. Ще цікаво, що на цьому фоні гарно плавають євреї. У них є щаслива можливість експлуатувати величезну територію (й в цьому сенсі для чого їм якась українська мова й культура?) рахуючись рускіми, а з іншого їх завжди готові прийняти на землі предків
2010.03.20 | Орест Субтельний
українців погубила їхня глибоко вкорінена любов до землі
Модернізація й відсталість українців(із книги Ореста Субтельного "Історія України", видання 1991 року)
Модернізація на Україні спричинилася до ряду парадоксів. Із зростанням ролі України як європейської житниці поглиблювалося зубожіння її села. І хоч промисловий бум розвивався тут трохи не найбурхливіше в Європі, Україна продовжувала лишатися переважно аграрним краєм. Найбільш вражаючим, напевно, було те, що хоч величезну більшість її населення складали українці, вони ледве брали якусь участь в усіх цих перетвореннях. Найпереконливіше про це свідчить статистика. Серед найдосвідченіших робітників важкої промисловості Півдня тільки 25 % шахтарів і 30 % металургів складали українці. Переважали в цих професійних групах росіяни. Навіть на цукроварнях Правобережжя російських робітників налічувалося майже стільки ж, як і українських.
Подібне явище бачимо й серед інтелігенції. У 1897 р. лише 16 % юристів, 25 % учителів і майже 10 °о письменників і художників на Україні були українцями. З 127 тис. осіб, зайнятих «розумовою працею», українці становили третину. А у 1917 р. лише 11 % студентів Київського університету були українцями за походженням. Вражала відсутність українців у містах. На зламі століть вони складали менше третини всього міського населення; решта припадала на росіян та євреїв. Як правило: чим більшим було місто, тим менше жило в ньому українців. У 1897 р. лише 5,6 % мешканців Одеси були українцями, а у 1920 р. їхня частка впала до 2,9 %. У Києві в 1874 р. українську мову вважали рідною 60 % населення, у 1897 р. цей показник зменшився до 22 %, а в 1917 р.— до 16 %. Модернізація явно залишала українців осторонь.
Чому ж у районах, котрі зазнавали модернізації, проживало так багато неукраїнського населення? Важливим чинником, який пояснював велику перевагу росіян у середовищі пролетаріату, було те, що в Росії, на відміну від України, промисловість існувала ще з XVIII ст. Коли у Донбасі та Кривому Розі виник несподіваний бум, що створював нагальну потребу в досвідчених робітниках, росіян тут приймали з відкритими обіймами. Іншою причиною масового напливу робітників із Півночі було те, що російська промисловість перебувала у застої, в той час як платня на шахтах і ливарних заводах, що бурхливо розвивалися на Україні, в середньому на 50 % перевищувала заробітки в Росії.
Російська присутність у містах почала наростати з моменту включення українських земель до Російської імперії. Оскільки багато міст виконували роль адміністративних і військових центрів, вони притягували до себе російських чиновників і солдатів. Із зростанням торгівлі та промисловості збільшувалась чисельність неукраїнського населення у міських центрах. Так, ще у 1832 р. близько 50 % купців і 45 °о фабрикантів (власників заводів) на Україні були росіянами. З причин, які вже наводилися, вони мали більше грошей для капіталовкладень, ніж українці. До того ж багато російських селян через неродючість грунтів були вимушені шукати інших засобів прожиття й знаходили їх у містах. Приїжджі селяни з Півночі часто ставали на Україні заможними купцями, особливо на Лівобережжі та Півдні, де вони знаходили великі можливості й зустрічали слабку конкуренцію з боку місцевого населення.
Іншим неукраїнським елементом у містах і містечках України були євреї. В міру того як центри господарської активності переміщувалися з сільських маєтків у міста, а скасування кріпосного права послабило заборони на пересування євреїв, велика їх кількість переселилася у міста. Внаслідок цього невеликі містечка Правобережжя, де мешкала більшість євреїв Російської імперії, стали переважно єврейськими. На кінець XIX ст. швидко зростала присутність євреїв і у великих містах. Євреї складали більше половини населення Одеси, а саме місто було одним з найкрупніших єврейських осередків у світі. У 1863 р. їхня чисельність на Україні зросла до 50 тис. Освічені євреї, котрі, як правило, розмовляли російською мовою, посилювали російський характер міст України.
Міста були також осередками й культури, а відтак і домівкою для більшості інтелігенції. Оскільки неукраїнські жителі міст мали найкращий доступ до освіти й можливості здобути фахову підготовку, то вони переважали серед інтелігенції на Україні. Представники власне української інтелігенції переважно мешкали на селі чи в невеликих містах, де працювали в земствах лікарями, агрономами, статистиками, сільськими вчителями. Серед інтелектуальної еліти, що зосереджувалася в університетах та видавництвах великих міст, українці траплялися нечасто.
Чому ж українці так неохоче вливалися в міське середовище й брали участь у модернізації? Більшість дослідників цього питання зосереджувалися на його психологічному аспекті. Ті, хто схилявся до українофільства, твердили, що відмовлятися від землеробства українським селянам не давала їхня глибоко вкорінена любов до землі; а ті, хто не симпатизував українцям, посилалися на нібито властиві їм млявість і консерватизм. Але історичне минуле не підтверджує цих доказів. За часів Київської держави надзвичайно велика частина населення України мешкала в містах і займалася торгівлею. Навіть у XVII ст. аж 20 % українського населення проживало в міському середовищі. А на початку XVIII ст. не хто інший, як українці (а не росіяни), переважали серед інтелектуальної еліти імперії.
Малу активність українців у процесах урбанізації та модернізації на Україні допомагають пояснити політичні й соціально-економічні умови, що існували тут у XVIII— XIX ст. Оскільки міста й містечка були центрами імперської адміністрації, в них, як правило, переважали росіяни, їхня мова й культура. Водночас корінне українське населення або асимілювалося, або в деяких випадках витіснялося. Як зауважив Богдан Кравченко, причиною того, що українські селяни не переселялися у міста, було переважання панщини у добу кріпацтва. На відміну від російських селян, яких поміщики заохочували до пошуків додаткової роботи й прибутків у місті, українських селян і далі змушували працювати на землі, щоб максимально використовувати її родючість. Це не лише обмежувало можливості їхнього пересування, а й позбавляло нагоди опановувати ремесла, що давали змогу росіянам та євреям легко пристосовуватися до міського оточення. Тому коли розпочалися промисловий бум та урбанізація, українці виявилися неготовими взяти в них участь. Відтак, якщо росіяни переїжджали на сотні миль до заводів Півдня, українські селяни — навіть ті, що жили у безпосередньому сусідстві з заводами,— воліли в пошуках землі долати тисячі миль на Схід. Мине небагато часу, як тяжкі соціальні, культурні й політичні наслідки цього явища відіб'ються на перебігу подій на Україні.
http://uahistory2006.narod.ru/15_2.htm
2010.03.21 | igorg
Так, але це певно не зовсім точно. Основне те
що міста було захоплено а частину засновано саме росіянами. Й функціонували вони саме за російською схемою. Тобто не маючи автономії, Магдебургського права. Для українця таке місто було уособленням неволі, воно було глибоко чужим. І навіть потрапивши туди українці дуже швидко асимілювали, або просто приховували що вони українці.Не менш важливим фактором було те що освіта й усе діловодство було російським принципово. Тобто антиукраїнським. Освіта була тією машиною яка перемелювала українців в російськомовних міщан. Про це багато написано, але переважно в художній літературі.
Цей трюк хочуть повторити знову. Зараз це зробити дещо легше, бо українське село на 2/3 України знищене під корінь. Люди які там мешкають елементарно не здатні навіть себе прогодувати й утримувати. Проте на Заході село вижило й має перспективи на розвиток. Там й зараз є приріст й будівництво.
Зараз буде зроблено спробу втиху зрусифікувати освіту й діловодство.
2010.03.20 | loup-garou
Re: тест GRE
kfmn пише:> Американцы английский сдают? Это не аргумент. Наши аспиранты тоже сдают английский язык, причём дважды (при вступлении в аспирантуру и кандминимум). Американские аспиранты сдают экзамен по английскому не потому, что это государственный язык США, а потому, что это международный язык науки.
Остання теза виглядає щонайменше непереконливою.
1. Вікіпедія нам говорить, що GRE test ... measures verbal reasoning, quantitative reasoning, critical thinking, and analytical writing skills that have been acquired over a long period of time and that are not related to any specific field of study (http://en.wikipedia.org/wiki/Graduate_Record_Examination).
2. У Франції, Німеччині, Швейцарії GRE не грає жодної ролі. З наукою ж там місцями навіть краще, ніж в Штатах.
3. GRE був запроваджений в 1949 році. В той час міжнародною мовою науки можна було назвати німецьку, французьку, російську, але аж ніяк не англійську, що стала домінуючою лише років через 20. Причому, підозрюю, лише в природознавстві.
> Нашим националистам дай волю, так за квартиру в сберкассе нельзя будет заплатить без сдачи экзамена по укр.мове. Они думают, видимо, что таким образом прививается любовь к языку. Такую же глубокую, прямо-таки пещерную мудрость проявили авторы закона про украинский язык в рекламе. Теперь каждый телезритель каждые 15-20 минут, как собака Павлова, подвергается выработке условного рефлекса: украинский язык = (прокладки+памперсы+простатит+перерыв в кино).
Ідіотів вистачає, безумовно. З обох сторін. Але проблема в тому, що більшість сьогоднішніх аспірантів не володіють ЖОДНОЮ мовою навіть на рівні писати без помилок. Я вже не кажу про verbal reasoning, critical thinking, and analytical writing skills. Якщо екзамен може хоч трохи виправити цю тотальну безграмотність - мені здається, що кожна нормальна інтелектуально чесна людина мала би його підтримати. Але замість цього починаються плачі про проіскі жидобандеровцев.
Враховуючи, що кандмінімум з філософії нікого не обурює, все воно виглядає якось нещиро...
2010.03.20 | корінний житель
Re: тест GRE
Шановний пане перевертню (якщо я вірно переклав Вашу французьку),Насправді, Ви трохи підмінюєте поняття. Ніхто не проти того, щоб населення України добре знало українську мову. Однак для цього є школа і університети, де на вивчення української мови в даний момент виділено навчальних годин більше, ніж достатньо.
В обговорюваному указі ж мова йде про те, що іспит з української мови перетворюється на такий собі кваліфікаційний іспит щодо присвоєння наукового ступеня, тобто його ввели в кандмінімум.
Замість того, щоб замінити іспит з філософії сумнівної корисності на ряд дійсно потрібних і важливих спецкурсів за фахом, як це прийнято в аспірантурах переважної більшості передових країн, наші містечкові розумники ввели ще один такий же іспит сумнівної потрібності.
Ви у своїй французької аспірантурі складали іспит з французької в якості допуску для захисту дисертації?
Що стосується вступних іспитів в аспірантуру, то тепер виходить така цікава штука. Здаються 4 іспити:
1) спеціальність,
2) англійська (або інша іноземна),
3) філософія
4) українська.
Чи не вважаєте Ви дивним, що іспит за фахом лише на 1/4 впливає на шанси вступити в аспірантуру?
І якщо талановитий в точних науках, але трохи аутичний (як це часто буває в таких випадках), і тому й нездатний до мов і порожніх філософських розмов, хлопець з Луганська буде змагатися у вступі до аспірантури київського Інституту фізики/математики/хімії з балакучою дівчиною зі Львова, то у нього будуть оцінки, відповідно, 5,3,3,3-, а в неї - 4,5,5,5+, то кого треба взяти в аспірантуру, якщо формально виходити з оцінок?
2010.03.20 | loup-garou
Re: тест GRE
корінний житель пише:> Замість того, щоб замінити іспит з філософії сумнівної корисності на ряд дійсно потрібних і важливих спецкурсів за фахом, як це прийнято в аспірантурах переважної більшості передових країн, наші містечкові розумники ввели ще один такий же іспит сумнівної потрібності.
Все залежить від реалізації. Ідея ж нмд цілком нормальна. Як і кандмінімум з англійської міг би бути надзвичайно корисним екзаменом.
> Ви у своїй французької аспірантурі складали іспит з французької в якості допуску для захисту дисертації?
Ні. Завдяки тому, що в мене було "незвичайне", локальне фінансування. Для отримання більш стандартної стипендії французького посольства/міністерства закордонних справ потрібен був би сертифікат DELF/DALF. І ще - до GRE я почав готуватися ще на 1-му курсі. Всі мої знайомі, що поїхали в аспірантуру в Штати, здавали його або TOEFL.
> Що стосується вступних іспитів в аспірантуру, то тепер виходить така цікава штука. Здаються 4 іспити:
> 1) спеціальність,
> 2) англійська (або інша іноземна),
> 3) філософія
> 4) українська.
>
> Чи не вважаєте Ви дивним, що іспит за фахом лише на 1/4 впливає на шанси вступити в аспірантуру?
Пересмикування. Іспит за фахом завжди був, є і буде визначальним при вступі в аспірантуру. Інші оцінки повинні бути відмінні від двійки (що розумно) і мають значення лише при однакових оцінках за спеціальність, якщо комісія не може визначитись. Причому англійська > філософія.
> І якщо талановитий в точних науках, але трохи аутичний (як це часто буває в таких випадках), і тому й нездатний до мов і порожніх філософських розмов, хлопець з Луганська буде змагатися у вступі до аспірантури київського Інституту фізики/математики/хімії з балакучою дівчиною зі Львова, то у нього будуть оцінки, відповідно, 5,3,3,3-, а в неї - 4,5,5,5+, то кого треба взяти в аспірантуру, якщо формально виходити з оцінок?
В Голосіївському районі є один заповідник для аутичних і талановитих в точних науках хлопців з Луганська. УФМЛ, фізмат по-простому. Там зібрані діти з усіх областей України, менш-більш однорідно. Подивимося на їх результати ЗНО 2009 з української мови та літератури (можна скачати з http://www.testportal.gov.ua/index.php/text/zno2009/):
Від 195.5 до 199.5 балів: 10.64% учнів
Більше 173 балів: 82% учнів
З 35 шкіл району порівнянні (перший показник кращий, другий гірший) результати в Голосіївського ліцею, решта ЗНАЧНО гірші.
Тепер славне місто Львів, Личаківський район, 20 шкіл: лише в однієї перший показник кращий, другий гірший в усіх!
Так що сльозливі пасажі про пришиблених природничників, неспроможних засвоїти правопис префіксів роз- і без-, залиште читачам "Комсомольської правди".
І про нещасних донецьких викладачів теж. На фізфаці в Київському університеті половина спецкурсів читалася російською мовою (більшою частиною прийшлі з академічних інститутів люди). Нікого це ніяким чином не гребло. І зараз не гребе.
2010.03.20 | корінний житель
Re: тест GRE
>> Ви у своїй французької аспірантурі складали іспит з французької в якості допуску для захисту дисертації?> Ні. Завдяки тому, що в мене було "незвичайне", локальне фінансування. Для отримання більш стандартної стипендії французького посольства/міністерства закордонних справ потрібен був би сертифікат DELF/DALF. І ще - до GRE я почав готуватися ще на 1-му курсі. Всі мої знайомі, що поїхали в аспірантуру в Штати, здавали його або TOEFL.
DELF/DALF і GRE/ TOEFL – це є аналоги вступних іспитів в аспірантуру. Моє ж питання стосувалося щодо іспитів, оцінка за який є фактором допуску до захисту, тобто аналог нашого кандмінімуму. Такої дурості там немає (звичайно, окрім аспірантури з лінгвістики), і не може бути.
> Пересмикування. Іспит за фахом завжди був, є і буде визначальним при вступі в аспірантуру. Інші оцінки повинні бути відмінні від двійки (що розумно) і мають значення лише при однакових оцінках за спеціальність, якщо комісія не може визначитись. Причому англійська > філософія.
Ну це у вас, в Інституті теорфізики, сидять розумні люди, які звертають увагу на те, що дійсно важливе, і ігнорують те, що неважливо.
А Ви впевнені, що так є в усіх аспірантурах України? Я знаю контрприклади.
Справа в тому, що є загальні правила вступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=309-99-%EF , які не дають ніякої переваги одним іспитам над іншими. Тобто якщо сприймати цей закон формально, то результат 4,5,5,5 переважає 5,3,3,3.
Те ж саме стосується і того, що
> на фізфаці в Київському університеті половина спецкурсів читалося російською мовою (більшою частиною прийшлі з академічних інститутів люди). Нікого це ніяким чином не гребло. І зараз не гребе.
А саме, розумні люди ігнорують дурні закони, і це є добре (якщо б всі наші дурні закони виконувалися, то я не уявляю, що то було б).
Але якщо до влади прийдуть шановні пани igorg і Lumumba, які палають щирим бажанням діяти згідно заповіту Шевченка, то вони будуть пильно слідкувати за виконанням законів про мови, будьте певні.
> В Голосіївському районі є один заповідник для аутичних і талановитих в точних науках хлопців з Луганська. УФМЛ
>Тепер славне місто Львів, Личаківський район, 20 шкіл: лише в однієї перший показник кращий, другий гірший в усіх!
Ви вибрали дуже специфічні приклади.
Як правило (тобто, статистично) корови дають більше молока, ніж кози. Але можна знайти такі приклади потужної кози і кволої корови, що буде навпаки. Чи заперечує це вихідне висловлювання?
УФМЛ відомий високим рівнем викладання усіх предметів, не тільки математики та фізики.
Я ж бачив чимало хлопців в моєму аспірантському гуртожитку, які були добрими фізиками і математиками, але писали українською зі смішними помилками.
2010.03.20 | Iryna_
Re: тест GRE
loup-garou пише:>> Ідіотів вистачає, безумовно. З обох сторін. Але проблема в тому, що більшість сьогоднішніх аспірантів не володіють ЖОДНОЮ мовою навіть на рівні писати без помилок. Я вже не кажу про verbal reasoning, critical thinking, and analytical writing skills. Якщо екзамен може хоч трохи виправити цю тотальну безграмотність - мені здається, що кожна нормальна інтелектуально чесна людина мала би його підтримати. Але замість цього починаються плачі про проіскі жидобандеровцев.
так, якщо б такий екзамен був спрямований на verbal reasoning, critical thinking, and analytical writing skills - було б надзвичайно корисно
у вузі студенти в основному нічого не писали, а звідкись списували
2010.03.20 | Сергій Вакуленко
Re: тест GRE
Iryna_ пише:> так, якщо б такий екзамен був спрямований на verbal reasoning, critical thinking, and analytical writing skills - було б надзвичайно корисно
>
> у вузі студенти в основному нічого не писали, а звідкись списували
Тепер узагалі веселі часи настали. Зв'язно писати не вміє майже ніхто. У школах занедбано такий жанр, як твір; на вступних іспитах його вже бозна-коли заступлено диктантом.
Раніше ще була потреба конспектувати (а чи писати шпарґалки), яка хоч-не-хоч привчала бодай до якоїсь стилістичної вправності. Тепер доба ксероксів та SMS зробила 90% студентів навіть на гуманітарних факультетах неспроможними висловити свою думку на письмі.
2010.03.21 | Lumumba
Перепрошую, але навіть у полемічному запалі не варто поширювати
дезінформацію:"В той час міжнародною мовою науки можна було назвати німецьку, французьку, російську, але аж ніяк не англійську, що стала домінуючою лише років через 20."
Ніколи, навіть у найкращі свої часи російська мова не мала місця англійської у науці.
Ось Вам дані з апологетичної статті з епохи застою:
THE GROWING IMPORTANCE OF RUSSIAN AS A LANGUAGE OF SCIENCE
I. L. Kosin
"By 1950, the comparative standing of the four leading languages became drastically altered: English moved into first place, with 44.1% of all papers in the language, followed by Russian with 20.2%. German and French came to share third place, each accounting for 10.7% of the papers."
http://web2.adfl.org/adfl/bulletin/v05n1/051048.htm
Мабуть, варто відмітити, що стаття є досить маніпулятивною i що тут враховано усі мурзілки з СРСР. Маніпуляція полягає у тім, що журнали, які мали якийсь інтерес для науки, перекладались на англійську, тож стверджувати, що російська була мовою міжнародної науки некоректно. Наведіть-но мені список статей американських чи навіть європейських авторів _написаних_ російською.
2010.03.19 | igorg
А чому ви думаєте йде боротьба? Що українці єдина унікальна
нація яку намагаються асимілювати в Росію? Подивіться для прикладу на Білорусію. А скільки мов і культур зникло розчинившись в більш нахабних і сильних. Сучасні технології дозволяють цей процес прискорити багаторазово й контролювати. Україна вже фактично втратила 90% свого головного оберега мови й культури - селянства. Так само потопталися й по українській інтелігенції. Те що написано то є голос українця? То та сьогоднішня а ще більше завтрішня науково-культурна еліта яка заявить про себе як про українську маючи з українцями лише спільну територію. Не спостерігали як швидко вони захоплюють плацдарми й мітять та розширюють територію?. То гляньте на Табачника. Де таке у світі є щоб така людина очолила одне з чільних міністерств. І це що є? І хто є українці? Яке майбутнє з таким розкладом?2010.03.19 | igorg
В Німеччині нема проблем з німецькою мовою та
державністю. Проблема не в мовній площині. Проблема в площині політичній, коли мова є інструментом неоколоніальної, антидержавної й антиукраїнської та проросійської політики. Що за проблема, якщо ти знаєш українську мову. То просто покажи володіння нею. Однак є відверте бажання не знаючи не знати й далі й заматися справою русифікаторства. Чомусь ніхто не протестує проти іспиту з англійської. Ні? В чому різниця? А в тім що тіпа "А нам эта мова нэ нужна". Це українці? Це лояльні до української держави громадяни?2010.03.19 | Соломія
Re: В Німеччині нема проблем з німецькою мовою та
А в чому власне проблема?що українські майбутні вчені мають знати державну мову?
А чому аспіранти - елітарна молодь не зможе здати іспитів з української?
Здається, це лише українофоби роблять проблему. Треба досконало знати мову держави, в якій живеш. і не переживайте за нашу молодь, вона здасть ці іспити - і прекрасно!
2010.03.19 | Читач
Балакав сьогодні
із студенткою іноземних мов."Вот как харашо, что стал Табачнік - тєперб может разрєшат діплом пісать на русскам язикє".
"А в чому справа", питаю.
"Ну, вот істочнік на русскам хароший, так єво очєнь нєудобно на укрАінскій пєрєвадіть там, сложна"
"А ви які мови вивчаєте" - питаю її.
"Англійскій і нємєцкій"
"І як успіхи?"
"Оба язика знаю как родной".
"......"
Коментарів я не мав.
2010.03.20 | Iryna_
в Троїцькому варіанті багато цікавого
от наприкладhttp://trv-science.ru/2010/02/02/radikal-v-matematike/
а оте що в стартпості - ілюстрація до старого прислів'я про діапазон інтелігентності
2010.03.20 | Down with the Academy
"Страшно далеки они от народа..."