МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

ISI не є надійним інструментом оцінки окремих науковців

04/18/2010 | Iryna_
кореляція певна є. але це все

особливі поціновувачі ISI можуть пошукати і порівняти результати Перельмана і Ель-Наші

Відповіді

  • 2010.04.18 | Простий науковець

    В нас уся НАНУ з одних перельманів складається (за Гіршем) ;)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.04.18 | Простий науковець

      Вибачаюсь, поспішив (вірніше, повірив на слово) ISI дає 185 цито

      ваних статей, i багацько з них добре цитованих. Нажаль, не маю часу порахувати Гірша (а як це робиться автоматично не знаю).
  • 2010.04.19 | ISI

    Moge vi i ciu koreliaciju pojasnite?

    Iryna_ пише:
    > кореляція певна є. але це все
    >
    > особливі поціновувачі ISI можуть пошукати і порівняти результати Перельмана і Ель-Наші


    Moge vi i ciu koreliaciju pojasnite?

    Results found: 14
    Publication Year:

    1948 - 2
    1950 - 1
    1955 - 3
    1956 - 2
    1957 - 1
    1962 - 2

    1964 - Академік НАН України Обраний: 10.06. 1964

    1964-1975 - 0 !!!
    1976-1989 - 3 !!!

    Sum of the Times Cited: 268
    h-index: 5

    Most cited paper:

    UBER DIE MULTIPLIKATION DER KAUSALFUNKTIONEN IN DER QUANTENTHEORIE DER FELDER
    Author(s): BOGOLIUBOW NN, PARASIUK OS
    Source: ACTA MATHEMATICA Volume: 97 Issue: 3-4 Pages: 227-266 Published: 1957
    Times Cited 222


    Парасюк Остап Степанович (довідка)
    20.12.1921 - 22.11.2007
    Обраний: 10.06. 1964

    http://www.nas.gov.ua/Person/P/Pages/Parasyuk.aspx


    Citation Report Author=(Parasyuk OS) OR Author=(Parasyuk O) OR Author=(Parasiuk OS) OR Author=(Parasiuk O) OR Author=(Parasjuk OS) OR Author=(Parasjuk O)

    1. Title: BOGOLUYBOV,NIKOLAI,NIKOLAEVICH (ON THE 80TH ANNIVERSARY OF HIS BIRTHDAY)
    Author(s): BARYAKHTAR VG, PARASYUK OS, PETRINA DY
    Source: UKRAINSKII FIZICHESKII ZHURNAL Volume: 34 Issue: 9 Pages: 1433-1434 Published: SEP 1989

    2. Title: MAGNETIC-FIELD EFFECTS ON PROTON-TRANSFER IN HYDROGEN-BOND SYSTEMS
    Author(s): ANTONCHENKO VY, KRYACHKO ES, PARASYUK OS
    Source: DOPOVIDI AKADEMII NAUK UKRAINSKOI RSR SERIYA A-FIZIKO-MATEMATICHNI TA TECHNICHNI NAUKI Issue: 7 Pages: 57-60 Published: 1982

    3. Title: STATIONARY LOCALIZED SOLUTIONS FOR EQUATIONS OF FIELD INTERACTION IN 2-DIMENSIONAL SPACE-TIME
    Author(s): PARASJUK OS
    Source: DOPOVIDI AKADEMII NAUK UKRAINSKOI RSR SERIYA A-FIZIKO-MATEMATICHNI TA TECHNICHNI NAUKI Issue: 9 Pages: 838-842 Published: 1976

    4. Title: GENERALIZATION OF REGGES THEOREM
    Author(s): PARASYUK OS
    Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 147 Issue: 3 Pages: 571-& Published: 1962

    5. Title: HADAMARDS MULTIPLICATION THEOREM AND ANALYTIC CONTINUATION OF 2-PARTICLE UNITARITY CONDITION
    Author(s): PARASYUK OS
    Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 145 Issue: 6 Pages: 1247-& Published: 1962

    6. Title: UBER DIE MULTIPLIKATION DER KAUSALFUNKTIONEN IN DER QUANTENTHEORIE DER FELDER
    Author(s): BOGOLIUBOW NN, PARASIUK OS
    Source: ACTA MATHEMATICA Volume: 97 Issue: 3-4 Pages: 227-266 Published: 1957

    7. Title: PAIRED INTEGRAL EQUATIONS IN THE CLASS OF GENERALIZED FUNCTIONS
    Author(s): PARASIUK OS
    Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 110 Issue: 6 Pages: 957-958 Published: 1956

    8. Title: THE ANALYTIC CONTINUATION OF GENERALIZED FUNCTIONS
    Author(s): BOGOLUBOV NN, PARASIUK OS
    Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 109 Issue: 4 Pages: 717-719 Published: 1956

    9. Title: O VYCHITATELNOM FORMALIZME PRI UMNOZHENII PRICHINNYKH SINGULYARNYKH FUNKTSII
    Author(s): BOGOLYUBOV NN, PARASYUK OS
    Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 100 Issue: 3 Pages: 429-432 Published: 1955

    10. Title: K TEORII UMNOZHENIYA PRICHINNYKH SINGULYARNYKH FUNKTSII
    Author(s): BOGOLYUBOV NN, PARASYUK OS
    Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 100 Issue: 1 Pages: 25-28 Published: 1955


    11. Title: K TEORII PRICHINNYKH SINGULYARNYKH FUNKTSII
    Author(s): PARASYUK OS
    Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 100 Issue: 4 Pages: 643-645 Published: 1955

    12. Title: O NEKOTORYKH UPRUGO-PLASTICHESKIKH ZADACHAKH S LINEINYM UPROCHNENIEM
    Author(s): SAVIN GN, PARASYUK OS
    Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 70 Issue: 4 Pages: 585-588 Published: 1950

    13. Title: MNOGOMERNAYA LOKALNAYA PREDELNAYA TEOREMA TEORII VEROYATNOSTEI
    Author(s): MEIZLER DG, PARASYUK OS, RVACHEVA EL
    Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 60 Issue: 7 Pages: 1127-1128 Published: 1948

    14. Title: UPRUGO-PLASTICHESKAYA ZADACHA S NEBIGARMONICHESKIM PLASTICHESKIM SOSTOYANIEM
    Author(s): PARASYUK OS
    Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 63 Issue: 4 Pages: 367-370 Published: 1948
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.04.19 | loup-garou

      Re: Moge vi i ciu koreliaciju pojasnite?

      В Україні є/було не так багато людей, чиї результати ввійшли в підручники (у випадку Парасюка - з теорії поля). Коли у Вас такі результати з'являться - тоді й будете "вякать". А тим часом хоча б кирилицю налаштуйте.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.04.19 | Простий науковець

        Kоли б той результат не належав Боголюбову, було б чим пишатись.

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2010.04.19 | loup-garou

          ???

          Які у Вас підстави так вважати? Бажано з посиланнями на джерела.
          Бо я можу з такою ж легкістю заявити, що результат належить Парасюку, а Боголюбов приписаний для полегшення публікації. Або що Ніколай Ніколаїч, зрозумівши важливість теореми, нав'язав своє співавторство.

          Думаю, Ви не будете сперечатися з тим, що Парасюк не став би академіком без протекції самі-знаєте-кого. Можливо, це була помилка. Але вже вибачте, авторитет Боголюбова непорівнянний з претензіями писунів-калькуляторів.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2010.04.19 | Простий науковець

            Навіть ліньки обговорювати такі очевидні речі.

            Парасюк - це одна-єдина стаття у peer-reviewed журналі.
            У Боголюбова ~1300.
            Парасюк - одна-єдина стаття, яку пристойно цютують;
            Боголюбов - велетенська кількість таких статей (не маю часу передивитись усі 1300, ось з перших 5-ти сторінок (з 26) ті, що цитуються більше 100 разів (нагадаю, що для Парасюка особистий рекорд - 13 цитувань)

            BOGOLYUBOV NN DOKL AKAD NAUK SSSR 1959 126 53 406
            BOGOLYUBOV NN ASYMPTOTIC METHODS T 1961 312
            BOGOLYUBOV NN ASYMPTOTIC METHODS T 1962 148
            BOGOLYUBOV NN ASYMPTOTIC METHODS T 1974 222
            BOGOLYUBOV NN ASIMPTOTICHESKIE MET 1958 111
            BOGOLYUBOV NN ASIMPTOTICHESKIE MET 1963 172
            BOGOLYUBOV NN ASIMPTOTICHESKIE MET 1974 319

            Нарешті, чи багато Ви знаєте математиків, які б знали теорію перенормувань квантової теорії поля _сьогодні_, коли це стара загальновизнана теорія? А тоді це було останнє досягнення _фізики_ і особисто я певен, що Парасюк, який ніколи пізніше не виявляв особливої цікавості до фізики, не мав про те жодного уявлення, доки Боголюбов йому не поставив цю задачу.

            І взагалі, у співавторстві завжди є хтось один, кому приходить у голову ідея розв'язкy задачі. Порівнюючи цих двох заявляю: існує 0 цілих і 0 десятих шансів на те, що ідея належала Парасюку.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2010.04.19 | loup-garou

              Wishful thinking (CQFD). Сперечатися з віруючими безглуздо.

              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2010.04.19 | thinker

                Re: Wishful thinking (CQFD). Сперечатися з віруючими безглуздо.

                В останній фразі щось таки є! Наприклад, які серйозні результати отримали Атья та Зінгер після своєї теореми Атья-Зінгера???- Ніяких! Є в них одна чи дві статті, та й то написані спільно з нашими Дрінфельдом та Маніном... А які нові результати ми знаємо лауреата Філдсовської премії Рене Тома вже після його псевдо-діяльності по "теорії катастроф", мудро і коректно висміяної В. Арнольдом??? -Ніяких! То ж бо...
                Хоч теж є неправдою, що О. Парасюк НЕ ПУБЛІКУВАВ після праць з Боголюбовим!- є статті в УМЖ, в ДАН УРСР, тощо, є препринти ІТФ АН УРСР, не всі з яких потім виходили у вигляді статтей... Фактом є теж то, що будучи винятково ерудованим у сучасних тоді методах та проблемах математичної фізики, і будучи ідейно багатим та з тонкою інтуіцією, О. Парасюк ділився своїми помислами із багатьма своїми учнями і не тільки учнями... А це є, безумовно, дуже важливо для співробітників, особливо для молоді.
                Як добре знаємо, І.М. Гельфанд публікував праці до останніх свої днів, правда всі виключно іх двома-трьома співавторами, - будучи навіть вже хворим і не маючи можливості навіть тримати перо... Але те, що він був генератором ідей і жорстким критиком знають усі без винятку!!!
              • 2010.04.19 | Простий науковець

                З очевидним, дійсно, не посперечаєшся.

            • 2010.04.19 | texas aggie

              Re: Навіть ліньки обговорювати такі очевидні речі.

              Якщо у статті два автори, то в неї два автори, а не один і не півтора. Все інше - непристойні плітки. Це загальноприйняте правило наукового етикету (у крайньому разі в математиці).
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2010.04.19 | Простий науковець

                I am very sorry. Не знаю, як там у математиків, а у фізиків (a

                Боголюбов і Парасюк виступають як фізики у цій дискусії), де список співавторів іноді налічує кілька сотень науковців, прийнято, що кожен має право казати, що він зробив у цій роботі. І незважаючи на те, що у фізиці елементарних частинок Нобелівські премії за експериментальні вдкриття присвоюються дуже часто, жодного разу я не бачив нобелівки для кількох сотень вчених. І ніхто ніколи не казав: Так я ж теж був у співавторах, чому мене не нагородили?

                У світовій науці прийнято претендувати лише на те, що справді зробив ти сам, а не намагатися щось поцупити у своїх співавторiв.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2010.04.19 | texas aggie

                  Re: I am very sorry. Не знаю, як там у математиків, а у фізиків (a

                  Стаття в Акті, отже математична. І співавторів два, а не сто.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2010.04.19 | Простий науковець

                    Тобто, математики усе ще можуть шахраювати? Поздоровляю.

                • 2010.04.19 | loup-garou

                  У теоретиків

                  Простий науковець пише:
                  > Боголюбов і Парасюк виступають як фізики у цій дискусії), де список співавторів іноді налічує кілька сотень науковців, прийнято, що кожен має право казати, що він зробив у цій роботі. І незважаючи на те, що у фізиці елементарних частинок Нобелівські премії за експериментальні вдкриття присвоюються дуже часто, жодного разу я не бачив нобелівки для кількох сотень вчених. І ніхто ніколи не казав: Так я ж теж був у співавторах, чому мене не нагородили?
                  >
                  > У світовій науці прийнято претендувати лише на те, що справді зробив ти сам, а не намагатися щось поцупити у своїх співавторiв.

                  стиль роботи такий, як і в математиків. Кількість авторів невелика, найчастіше два-три. І я ніколи не чув заяв типу "X отримав праву частину рівняння, а Y - праву". Гросс/Вільчек/Політцер разом отримували нобелівську премію, так само як т'Хофт із Вельтманом.

                  Ви б утримались від суджень про речі, про які маєте лише приблизне уявлення (теор. фізика, що прийнято і не прийнято в світовій науці, шахраї-математики, французькі університети ітд). Бо вже геть понесло.
        • 2010.04.19 | thinker

          Re: Kоли б той результат не належав Боголюбову, було б чим пишатись.

          Як відомо із ще прижиттєвих виступів самого М.М. Боголюбова, ідея встановити такого типу твердження про регуляризацію належала Боголюбову, а от сама реалізація та тонкощі доведення тощо, належали О.С. Парасюку, тут сумнівів не може бути... До речі, відомий світові математик І.М. Гельфанд був опонентом по докторській дисертації О.С. Парасюка і, відомо теж із його спогадів, він захоплювався оригінальним результатом та підходом О.С. Парасюка до розв"язання цієї проблеми, оскільки сам теж присвятив (разом з Р. Мінлосом) кілька праць на цю тему, але вчасно покинув тематику і зайнявся теорією представлень кілець та груп...
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2010.04.19 | Простий науковець

            На Заході набагато більше вчених рівня Боголюбова. І усі вони,

            звісно ж, мають аспірантів і співробітників. Якби усіх їх Захід забезпечував довічною пенсією у 2 професорських оклади не вимагаючи роботи, то давно б збанкрутував.

            Тому там роблять просто. Коли якийсь аспірант нобелівського лауреата претендує на якусь позицію, він знає, що одними публікаціями з Ейнштейном (скажімо) не обійдеться. Бо розумні люди, якими там є професори університетів, кажуть: Добре, те, що Ейнштейн не останній вчений ми знаємо. Але ж ми наймаємо Вас, тож покажіть нам те, що Ви можете робити без Ейнштейна - адже його поряд не буде.

            От якби так робили і в нас, не було б дутих авторитетів типу "Я Леніна відєл!"
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2010.04.19 | thinker

              Re: На Заході набагато більше вчених рівня Боголюбова. І усі вони,

              Маєте цілковиту рацію, - от дійсно, ЯКБИ ТАК ТЕЖ У НАС хоч на 10% відсотків було .... (але при цих "зарплатах", що у нас... всі ці критерії меркнуть! як роса на сонці... Але до цього треба прямувати!
              І думаєте, що напевно, команда Януковича, "Табачник енд компані" - до цього нас приведуть? Бо ж народ український ЇХ вибрав для того, щоб "жить стало лучше, жить стало вєсєлєй?"...
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2010.04.19 | Трясця

                Re: На Заході набагато більше вчених рівня Боголюбова. І усі вони,

                При чому тут Янукович з Табачником? Тему не вони розпочали, та й не цікавить вона їх зовсім. Проблема в тому, що не треба плекати ілюзій щодо того, які в нас видатні вчені. Та ще й шукати їх у минулому разом з героями, поетами та золотом Полуботка. Тепер усе оцифровано. Про молодих не кажу. Їх треба оцінювати в інший спосіб. А решту тільки за допомогою переліку наявних публікацій та цитування, тобто визнання колегами. Певна річ, що математиків треба порівнювати з математиками, філологів з філологами тощо. І що б тут не казали, якщо тільки одну роботу цитують, та й ту в співавторстві, то справі кепські. Для того й індекс Хірша, до речі, придуманий, щоб за рахунок старших товаришів не створювати собі вічний рай.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2010.04.19 | thinker

                  Re: На Заході набагато більше вчених рівня Боголюбова. І усі вони,

                  Янукович із Табачником тут, звичайно, так собі, до слова - хоч все одно, радості від того, що "ми маємо, те що маємо" є не багато...

                  Ось поглянув на достовірність шановного Пана твердження, що "цитування однієї праці замало", і побачив, що це не зовсім правда - ось наприклад, деякі дані по ІНШИХ СТАТТЯХЇ -

                  1. Умножение причинных функции при несовпадающих аргументах.
                  ИЗВЕСТИЯ АКАДЕМИИ НАУК СССР , Серия математическая, 20 (1956), 843-852
                  О. С. Парасюк

                  Эта публикация цитируется в следующих статьяx:

                  1. Д. А. Славнов, “Обобщенная регуляризация Паули–Вилларса”, ТМФ, 17:3 (1973), 342–358 mathnet mathscinet zmath; D. A. Slavnov, “Eralized Pauli–Villars regularization”, Theoret. and Math. Phys., 17:3 (1973), 1189–1199 crossref
                  2. Д. А. Славнов, “Обобщенная регуляризация Паули–Вилларса при наличии частиц с нулевой массой”, ТМФ, 19:1 (1974), 3–13 mathnet mathscinet; D. A. Slavnov, “Generalized Pauli–Villars regularization in the presence of zero-mass particles”, Theoret. and Math. Phys., 19:1 (1974), 307–314 crossref
                  3. В. И. Кучерявый, “Фейнмановская амплитуда и $G$-функция Мейера. Единое представление для расходящихся и сходящихся графов”, ТМФ, 20:1 (1974), 29–47 mathnet zmath; V. I. Kucheryavyi, “Feynman amplitude and Meijer $G$-functions. Unified representation for divergent and convergent graphs”, Theoret. and Math. Phys., 20:1 (1974), 639–652 crossref
                  4. Д. Я. Петрина, А. Л. Ребенко, “Проекционно-итеративный метод решения уравнений квантовой теории поля и его связь с теорией перенормировок. Уравнения квантовой теории поля и некорректно поставленные задачи математической физики”, ТМФ, 42:2 (1980), 167–183 mathnet mathscinet; D. Ya. Petrina, A. L. Rebenko, “Projection-iteration method of solution of the equations of quantum field theory and its connection with the theory of renormalization. The equations of quantum field theory and improperly posed problems of mathematical physics”, Theoret. and Math. Phys., 42:2 (1980), 110–120 crossref
                  Изв. АН СССР. Сер. матем., 1956, 20:6, 843–852
                  -------------------------------------------------------------------------------------------------------------
                  2. О вычитательном формализме при умножений причинных функций
                  Н. Н. Боголюбов, О. С. Парасюк
                  Изв. АН СССР. Сер. матем., 1956, 20:5, 585–610

                  Эта публикация цитируется в следующих статьяx:

                  1. В. И. Кучерявый, “О некоторых топологических свойствах фейнмановских графов”, ТМФ, 10:2 (1972), 182–195 mathnet mathscinet; V. I. Kucheryavyi, “On some topological properties of Feynman graphs”, Theoret. and Math. Phys., 10:2 (1972), 119–127 crossref
                  2. А. Л. Ребенко, “Об уравнениях для матричных элементов евклидовой квантовой электродинамики”, ТМФ, 11:3 (1972), 301–316 mathnet mathscinet; A. L. Rebenko, “On equations for the matrix elements of Euclidean quantum electrodynamics”, Theoret. and Math. Phys., 11:3 (1972), 525–536 crossref
                  3. Д. А. Славнов, “Обобщенная регуляризация Паули–Вилларса”, ТМФ, 17:3 (1973), 342–358 mathnet mathscinet zmath; D. A. Slavnov, “Eralized Pauli–Villars regularization”, Theoret. and Math. Phys., 17:3 (1973), 1189–1199 crossref
                  4. В. И. Кучерявый, “Фейнмановская амплитуда и $G$-функция Мейера. Единое представление для расходящихся и сходящихся графов”, ТМФ, 20:1 (1974), 29–47 mathnet zmath; V. I. Kucheryavyi, “Feynman amplitude and Meijer $G$-functions. Unified representation for divergent and convergent graphs”, Theoret. and Math. Phys., 20:1 (1974), 639–652 crossref
                  5. В. Д. Гордевский, О. В. Уваров, И. Ю. Чудинович, В. А. Щербина, “$R$-операция Боголюбова для локальных взаимодействий”, ТМФ, 20:2 (1974), 147–159 mathnet mathscinet; V. D. Gordevskii, O. V. Uvarov, I. Yu. Chudinovich, V. A. Shcherbina, “Bogolyubov's $R$-operation for local interactions”, Theoret. and Math. Phys., 20:2 (1974), 729–737 crossref
                  6. Д. А. Славнов, “Обобщенная регуляризация Паули–Вилларса при наличии частиц с нулевой массой”, ТМФ, 19:1 (1974), 3–13 mathnet mathscinet; D. A. Slavnov, “Generalized Pauli–Villars regularization in the presence of zero-mass particles”, Theoret. and Math. Phys., 19:1 (1974), 307–314 crossref
                  7. Д. А. Славнов, “Прямое доказательство корректности обобщенной регуляризации Паули–Вилларса”, ТМФ, 25:1 (1975), 43–48 mathnet mathscinet zmath; D. A. Slavnov, “Direct proof of the correctness of the generalized Pauli–Villars regularization”, Theoret. and Math. Phys., 25:1 (1975), 967–970 crossref
                  8. Д. А. Славнов, “Предельный переход по мнимой добавке к массе в амплитудах Фейнмана”, ТМФ, 22:3 (1975), 307–313 mathnet mathscinet zmath; D. A. Slavnov, “Limit transition with respect to the imaginary additional mass in Feynman amplitudes”, Theoret. and Math. Phys., 22:3 (1975), 215–219 crossref
                  9. Д. А. Славнов, “Операторная реализация обобщенной регуляризации Паули–Вилларса”, ТМФ, 23:3 (1975), 322–330 mathnet mathscinet; D. A. Slavnov, “Operator realization of generalized Pauli-Villars regularization”, Theoret. and Math. Phys., 23:3 (1975), 542–547 crossref
                  10. Д. Я. Петрина, А. Л. Ребенко, “Проекционно-итеративный метод решения уравнений квантовой теории поля и его связь с теорией перенормировок. Уравнения квантовой теории поля и некорректно поставленные задачи математической физики”, ТМФ, 42:2 (1980), 167–183 mathnet mathscinet; D. Ya. Petrina, A. L. Rebenko, “Projection-iteration method of solution of the equations of quantum field theory and its connection with the theory of renormalization. The equations of quantum field theory and improperly posed problems of mathematical physics”, Theoret. and Math. Phys., 42:2 (1980), 110–120 crossref
                  11. В. И. Кучерявый, “Простые параметрические интегральные представления регулярных (конечных) и сингулярных частей расходящихся фейнмановских амплитуд. I. Формулы общего характера”, ТМФ, 51:3 (1982), 355–365 mathnet mathscinet; V. I. Kucheryavyi, “Simple parametric integral representations of the regular (finite) and singular parts of divergent Feynman amplitudes. I. General expressions”, Theoret. and Math. Phys., 51:3 (1982), 547–554 crossref
                  12. Д. А. Славнов, “Перенормировка по асимптотикам”, ТМФ, 62:3 (1985), 335–344 mathnet mathscinet; D. A. Slavnov, “Renormalization over asymptotics”, Theoret. and Math. Phys., 62:3 (1985), 225–231 crossref
                  13. М. Ю. Расулова, “Предельная функция распределения неоднородностей в областях со случайной границей. II”, ТМФ, 94:1 (1993), 84–97 mathnet zmath; M. Yu. Rasulova, “Limit distribution function of inhomogeneities in regions with random boundary. II”, Theoret. and Math. Phys., 94:1 (1993), 61–70 crossref
                  14. О. И. Завьялов, “$R$-операция Боголюбова и теорема Боголюбова–Парасюка”, УМН, 49:5(299) (1994), 61–70 mathnet mathscinet zmath; O. I. Zavialov, “Bogolyubov's $R$-operation and the Bogolyubov–Parasyuk theorem”, Russian Math. Surveys, 49:5 (1994), 67–76 crossref
                  15. Д. А. Славнов, “Перенормировка по линиям”, ТМФ, 110:3 (1997), 399–415 mathnet mathscinet zmath; D. A. Slavnov, “Renormalization over lines”, Theoret. and Math. Phys., 110:3 (1997), 316–328 crossref
                  16. О. И. Завьялов, А. М. Малокостов, “В. А. Фок и Н. Н. Боголюбов и их роль в становлении современной квантовой теории поля”, ТМФ, 120:3 (1999), 380–393 mathnet mathscinet zmath; O. I. Zavialov, A. M. Malokostov, “V. A. Fock and N. N. Bogoliubov and their role in establishing modern quantum field theory”, Theoret. and Math. Phys., 120:3 (1999), 1133–1144 crossref
                  -----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
        • 2010.04.19 | thinker

          Re: Kоли б той результат не належав Боголюбову, було б чим пишатись.

          Ваше твердження не зрозуміле - чи це означає, що результат Атьї-або Зінгера в теоремі Атьї-Зінгера, н-д, Атьї НЕ НАЛЕЖИТЬ????
          Поясніть "глибину" свого мислення!
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2010.04.19 | Простий науковець

            Свої міркування стосовно статті Боголюбова й Парасюка я вже

            виклав вище.

            Щодо ж Атьї-Зінгера скажу так: Часи міняються, і ми разом з ними.

            Колись, дійсно, вважалося, що співавтори мають рівні права на результат. Але сьогодні, коли деясятки чи навіть сотні науковців беруть участь в одному проекті, з чисто прагматичних міркувань прийнято, що кожен науковець має свою долю у проекті і має право заявляти свій пріоритет незалежно від колег.

            Скажімо, якщо це Ви особисто підготували мішень для Великого адронного колайдера, як, з одного боку, можна казати, що це усі 300 співавторів експерименту це робили, з іншого, як можете Ви претендувати на інші результaти, теоретичні розрахунки, наприклад?

            Щоб підтримати колективні роботи, які наразі є майнстрімом у фізиці, Американське фізичне товариство підтримує таку політику: Ви маєте право у колективній праці заявляти: Ця ідея належить мені особисто.

            Карочє: Сьогодні кожен має право вимагати від співавторів сказати: хто і що зробив у колективній праці.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2010.04.20 | texas aggie

              Re: Свої міркування стосовно статті Боголюбова й Парасюка я вже

              > Щоб підтримати колективні роботи, які наразі є майнстрімом у фізиці, Американське фізичне товариство підтримує таку політику: Ви маєте право у колективній праці заявляти: Ця ідея належить мені особисто.
              >
              > Карочє: Сьогодні кожен має право вимагати від співавторів сказати: хто і що зробив у колективній праці.

              У математиці ситуація протилежна. Такі питання задавати непристойно. Кожен із співавторів несе відповідальність за всю статтю. Крім того, в математиці як правило неможливо розділити яка частина результату чия.

              Вам вище сказали, що у теоретичній фізиці аналогічний етикет. Так що приклади із експериментальний наук будь ласка не наводьте. У різних науках традиції різні.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2010.04.20 | Трясця

                Re: Свої міркування стосовно статті Боголюбова й Парасюка я вже

                Ну Вас уже кудись далеко занесло. Один бік справи юридичний. Якщо не вказано в супровідному фрагменті (зараз така практика поширюється), то ПРАВА всіх авторів рівні. Інша річ, ставлення сучасників або істориків. Досліди Ейнштейна-Де Гааза, безумовно, робив експериментатор Де Гааз, а ідея дослідження Черенкова належить Вавілову. Так тут ми маємо право аналізувати, а от Парасюка не чіпай? Не віднімайте в людей право на особисту думку. Інша річ, що висловлювати її треба в коректний спосіб, а не переходом на особистості, як тут деякі хами (не Ви) роблять.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2010.04.20 | thinker

                  Re: Свої міркування стосовно статті Боголюбова й Парасюка я вже

                  Мені здається, що народ тут почав змішувати комплементарні наукові роботи, як н-д теоретик Ейнштейн та експериментатор де Гааз, і роботи моністичні, коли разом обидва - теоретики і пишуть спільно працю!
                  Тоді вже розділити, де чиє напевно не дещо неможливо, а є просто непристойно...
      • 2010.04.19 | ISI

        Re: Moge vi i ciu koreliaciju pojasnite?

        loup-garou пише:
        > В Україні є/було не так багато людей, чиї результати ввійшли в підручники (у випадку Парасюка - з теорії поля). Коли у Вас такі результати з'являться - тоді й будете "вякать". А тим часом хоча б кирилицю налаштуйте.

        Duge vam vdiachnij za "zmistovnu" i "vvichlivu" vidpovid!

        Jaksho shanovnij Pan loup-garou ne zrozumili, to sformuliujemo inakshe. Genialnist statti z Bogoliubovim nihto ne zaperechuje.

        Jak pojasniti te sho u Парасюка majge ne bulo publikacij pislia togo, jak vin perestav praciuvati z Bogoliubovim i jogo obrali akademikom?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2010.04.19 | loup-garou

          Ніяк, це і не потрібно.

          Скільки робіт написав Ендрю Вайлс після доведення останньої теореми Ферма? Nobody cares. Він свій вклад в математику вже зробив.

          В списку http://www.nbuv.gov.ua/institutions/rating_sci.html немає жодного відомого мені фізика з класичними результатами (які б вивчалися студентами в загальних курсах). Відповідно, сумарним вкладом в науку цих (хороших, продуктивних, високоцитованих) фізиків можна знехтувати - в порівнянні з однією статтею О. Парасюка.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2010.04.19 | thinker

            Re: Ніяк, це і не потрібно.

            В останній фразі щось таки є! Наприклад, які серйозні результати отримали Атья та Зінгер після своєї теореми Атья-Зінгера???- Ніяких! Є в них одна чи дві статті, та й то написані спільно з нашими Дрінфельдом та Маніном...
            Хоч теж є неправдою, що О. Парасюк НЕ ПУБЛІКУВАВ після праць з Боголюбовим!- є статті в УМЖ, в ДАН УРСР, тощо, є препринти ІТФ АН УРСР, не всі з яких потім виходили у вигляді статтей... Фактом є теж то, що будучи винятково ерудованим у сучасних тоді методах та проблемах математичної фізики, і будучи ідейно багатим та з тонкою інтуіцією, О. Парасюк ділився своїми помислами із багатьма своїми учнями і не тільки учнями... А це є, безумовно, дуже важливо для співробітників, особливо для молоді.
            Як добре знаємо, І.М. Гельфанд публікував праці до останніх свої днів, правда всі виключно іх двома-трьома співавторами, - будучи навіть вже хворим і не маючи можливості навіть тримати перо... Але те, що він був генератором ідей і жорстким критиком знають усі без винятку!!!
    • 2010.04.19 | Statistician

      Do not compare him with Perelman and even El-Nashi

      "Doklady" and "Dopovidi" are not peer-reviewed journals. It means that Academician Parasyuk published only one (1) article in a peer-reviewd journal:

      6. Title: UBER DIE MULTIPLIKATION DER KAUSALFUNKTIONEN IN DER QUANTENTHEORIE DER FELDER
      Author(s): BOGOLIUBOW NN, PARASIUK OS
      Source: ACTA MATHEMATICA Volume: 97 Issue: 3-4 Pages: 227-266 Published: 1957

      Is it enough for a person, who was Academicain during 43 years? I do not think so.

      ======================
      Compare to the results of another Ukrainian mathematician Drinfeld, who has not been considered good enough to become a "full" member of NANU

      Author=(Drinfeld V*)

      Results found: 30
      Sum of the Times Cited [?] : 1,536
      View Citing Articles
      View without self-citations
      Average Citations per Item [?] : 51.20
      h-index [?] : 17


      Here are first 6 articles

      1. Title: CONSTRUCTION OF INSTANTONS
      Author(s): ATIYAH MF, HITCHIN NJ, DRINFELD VG, et al.
      Source: PHYSICS LETTERS A Volume: 65 Issue: 3 Pages: 185-187 Published: 1978 33 18 27 26 9 674 20.42


      2. Title: SOLUTIONS OF THE CLASSICAL YANG-BAXTER EQUATION FOR SIMPLE LIE-ALGEBRAS
      Author(s): BELAVIN AA, DRINFELD VG
      Source: FUNCTIONAL ANALYSIS AND ITS APPLICATIONS Volume: 16 Issue: 3 Pages: 159-180 Published: 1982 8 10 9 5 0 152 5.43


      3. Title: HOPF-ALGEBRAS AND QUANTUM YANG-BAXTER EQUATION
      Author(s): DRINFELD VG
      Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 283 Issue: 5 Pages: 1060-1064 Published: 1985 6 2 5 1 1 138 5.31


      4. Title: DESCRIPTION OF INSTANTONS
      Author(s): DRINFELD VG, MANIN YI
      Source: COMMUNICATIONS IN MATHEMATICAL PHYSICS Volume: 63 Issue: 2 Pages: 177-192 Published: 1978 1 0 0 0 1 63 1.91


      5. Title: ON SOME UNSOLVED PROBLEMS IN QUANTUM GROUP-THEORY
      Author(s): DRINFELD VG
      Source: LECTURE NOTES IN MATHEMATICS Volume: 1510 Pages: 1-8 Published: 1992 6 3 4 2 1 59 3.28


      6. Title: HAMILTONIAN STRUCTURES ON LIE-GROUPS, LIE BIALGEBRAS AND THE GEOMETRIC MEANING OF CLASSICAL YANG-BAXTER EQUATIONS
      Author(s): DRINFELD VG
      Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 268 Issue: 2 Pages: 285-287 Published: 1983

      1 0 4 7 1 51 1.82
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.04.19 | thinker

        Re: Do not compare him with Perelman and even El-Nashi

        Це Ви напевно тут помилились, щодо не пір-рецензованих статей ДАН СССР тощо! Можу Вам навести МАСУ ПРИКЛАДІВ (із своїм власним теж), що статті в ЦІМ журналі проходять серйозне попереднє рецензування, навіть семінарське, (н-д, у С. Новікова, у В. Арнольда, у І. Гельфанда, у Н. Боголюбова, у Л. Фаддєєва, у С.М. Нікольського тощо!) - перед тим як бути представленими в журнал... Як кажуть, факт є факт!
        (Ось недавно, навіть академік РАН В.Арнольд у своїй статті скаржився, що його статтю в УМН не взяли до друку, бо вона отримала непозитивну рецензію!...)

        дивись, н-д:
        -------------------------------------------------------------
        2009 г. сентябрь — октябрь т. 64, вып. 5 (389)
        УСПЕХИ МАТЕМАТИЧЕСКИХ НАУК
        О редакционной политике
        журнала “Успехи математических наук” / “Russian
        Mathematical Surveys” (УМН/RMS)
        в период существенных изменений
        С. П. Новиков.
        -------------------------------------------------------------
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2010.04.20 | Трясця

          Re: Do not compare him with Perelman and even El-Nashi

          Ви дуже не в курсі. Бо академіки республіканських академій публікувалися за визначенням в Доповідях та всесоюзних Докладах без рецензії. Решту сіромах теж публікували без реценії, але за письмовим представленням академіка: до Докладів – всесоюзного, до Доповідей – місцевого. У Парасюка, наскільки я бачу в цій гілці, публікації майже виключно в цих журналах. Так що його непроходження рецензій протягом десятиліть – доконаний факт.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2010.04.20 | thinker

            Re: Do not compare him with Perelman and even El-Nashi

            May be...I really do not know well, - оскільки вчився і жив десятиліття у Росії...(в Москві), хоча, у нас були заведені там інші правила та критерії! Наприклад, памятаю, щоб представити статтю в Г. Марчука чи у Нікольського, то треба було виступити у них на віддільськім семінарі, потім статтю давали одному з спіробітників відділу чи кафедри, і той писав вже рекомендацію для академіка - так чи ні.... Така була практика.

            Правда недавно мій один колега з університету хотів опублікувати статтю в ДАН України, розділ "кібернетика". Так для цього, щоб отримати "представлення" у чл-кор НАНУ Чикрія, його попросили виступити у нього на семінарі, що він і зробив. Я вважаю, це є нормальна практика...
    • 2010.04.21 | Statistician

      Parasiuk Reference Search

      Cited Author=(Parasyuk OS OR Parasiuk OS OR Parasjuk OS
      Results: 268

      Citations in co-authorship with Bogoliubov 254
      Otherwise 14

      Best 10 publications:

      1. Title: UBER DIE MULTIPLIKATION DER KAUSALFUNKTIONEN IN DER QUANTENTHEORIE DER FELDER
      Author(s): BOGOLIUBOW NN, PARASIUK OS
      Source: ACTA MATHEMATICA Volume: 97 Issue: 3-4 Pages: 227-266 Published: 1957 222


      2. Title: K TEORII UMNOZHENIYA PRICHINNYKH SINGULYARNYKH
      FUNKTSII
      Author(s): BOGOLYUBOV NN, PARASYUK OS
      Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 100 Issue: 1 Pages: 25-28 Published: 1955 15


      3. Title: O VYCHITATELNOM FORMALIZME PRI UMNOZHENII PRICHINNYKH SINGULYARNYKH FUNKTSII
      Author(s): BOGOLYUBOV NN, PARASYUK OS
      Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 100 Issue: 3 Pages: 429-432 Published: 1955 9


      4. Title: THE ANALYTIC CONTINUATION OF GENERALIZED FUNCTIONS
      Author(s): BOGOLUBOV NN, PARASIUK OS
      Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 109 Issue: 4 Pages: 717-719 Published: 1956 8


      5. Title: K TEORII PRICHINNYKH SINGULYARNYKH FUNKTSII
      Author(s): PARASYUK OS
      Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 100 Issue: 4 Pages: 643-645 Published: 1955 5


      6. Title: PAIRED INTEGRAL EQUATIONS IN THE CLASS OF GENERALIZED FUNCTIONS
      Author(s): PARASIUK OS
      Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 110 Issue: 6 Pages: 957-958 Published: 1956 4


      7. Title: HADAMARDS MULTIPLICATION THEOREM AND ANALYTIC CONTINUATION OF 2-PARTICLE UNITARITY CONDITION
      Author(s): PARASYUK OS
      Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 145 Issue: 6 Pages: 1247-& Published: 1962 2


      8. Title: GENERALIZATION OF REGGES THEOREM
      Author(s): PARASYUK OS
      Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 147 Issue: 3 Pages: 571-& Published: 1962 1


      9. Title: MNOGOMERNAYA LOKALNAYA PREDELNAYA TEOREMA TEORII VEROYATNOSTEI
      Author(s): MEIZLER DG, PARASYUK OS, RVACHEVA EL
      Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 60 Issue: 7 Pages: 1127-1128 Published: 1948 1


      10. Title: UPRUGO-PLASTICHESKAYA ZADACHA S NEBIGARMONICHESKIM PLASTICHESKIM SOSTOYANIEM
      Author(s): PARASYUK OS
      Source: DOKLADY AKADEMII NAUK SSSR Volume: 63 Issue: 4 Pages: 367-370 Published: 1948 1
  • 2010.04.20 | ISI

    ISI je NADIJNIM instrumentom otrimannia INFORMACII

    Re: ISI не є надійним інструментом оцінки окремих науковців
    Iryna_ пише:
    > кореляція певна є. але це все
    >
    > особливі поціновувачі ISI можуть пошукати і порівняти результати Перельмана і Ель-Наші

    ISI je NADIJNIM instrumentom otrimannia INFORMACII.

    Napriklad, ISI pokazuje, sho u Parasyuka 14 publikacij, odna z jakih nabagato vidomisha za inshi, a pislia cieji publikacii jogo naukova aktivnist rizko vpala.

    Ель-Наші zajmavsia samo-cituvanniam i jogo spijmali na ciomu za dopomogoju ISI.

    Ocinka zalegit vid "kuta zoru". ISI lishe neobhidnij instrument.
  • 2010.04.21 | Skapirus

    Яка розумная тому альтернатива?

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.04.21 | Shooter

      Cистематична - жодної, власне

      Просто наш народ, в т.ч. вчений, дуже сильно поговорити любить :)
    • 2010.04.21 | loup-garou

      До 70х науки не було?

      Власними руцями просувати чиновницький винахід - справді, яка ж цьому альтернатива???
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.04.21 | Shooter

        PC не було

        loup-garou пише:
        > Власними руцями просувати чиновницький винахід - справді, яка ж цьому альтернатива???

        Власними руцями використовувати комп*ютери... - і далі за текстом ;)

        Хоча й погоджуюся: аплікувати цей підхід до "перед-IT" доби є не зовсім коректно.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2010.04.21 | loup-garou

          Re: PC не було

          Shooter пише:
          > Хоча й погоджуюся: аплікувати цей підхід до "перед-IT" доби є не зовсім коректно.

          "аплікувати цей підхід до "перед-IT" доби" було б уже зовсім витонченим безглуздям. З тогочасними вченими все просто: хтось залишився в історії (як Парасюк), хтось - ні. Питання в іншому - як же вони в той час справлялися без ISI, PC, рамкових європрограм і прочіх прєлєстєй? Причому справлялися з набагато більшою ефективністю.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2010.04.21 | texas aggie

            Re: PC не було

            Я вже це тут кілька разів повторював, повторю ще.

            Ось уже майже 5 років я працюю в Техасі. Кожного року був присутнім на засіданнях, на яких розбиралися кандидати на роботу (на різні рівні, включаючи endowed chairs), на tenure (на даний момент я голова комісії, яка цим займається і готує документи), на promotion. І ЖОДНОГО разу ніхто не згадував імпакт фактори чи індекси цитування (пару разів лише, коли розглядали прикладників, то згадували, що ось ця стаття високо цитована, але здається про точну кількість посилань не говорилося). У роботі панелі NSF я участі не брав, але знаю багатьох людей, які брали, і трохи уявляю процес. Там теж ніякими індексами цитувань не оперують.

            Так що якось без цього в США обходяться (у крайньому разі математики). Невже в Європі бюрократія зайшла так далеко, що індекси цитувань прирівнюються до "європейський цінностей"?

            Я не захищаю український status quo, тут ситуація очевидна.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2010.04.21 | Простий науковець

              А Ви можете сказати, що в Техасі усі університети є наскрізь

              корумпованими і що ваша комісія працює виключно на принципах блату, знайомств, хабарництва i телефонного права?

              Чи не могли б Ви заради експерименту підвищити на найвищу позицію людину з трьома другорядними публікаціями за 40 років? Хотів би взнати, як довго і Ви і ця людина залишаться на відповідних посадах.

              Згадався чи то анекдот, чи то бувальщина з перших років перебудови, коли науковці почали виїжджати на Захід.

              Отже, в гостях у професора після розмов про життя в СРСР за Сталіна жінка професора каже: -Який жах! Але одного не розумію, коли ті НКВДисти такі покидьки, чому люди не викликали поліцію?

              Вибачте, але усі ці рекомендації українцям облаштувати все так, як це влаштовано у США чи Німеччині нагадують мені цього анекдота.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2010.04.21 | texas aggie

                Re: А Ви можете сказати, що в Техасі усі університети є наскрізь

                Я з Вами погоджуюся, більше того, це все очевидні речі.

                Але якщо в суспільстві немає здорового глузду, пристойності і чесності, то ніякі "об'єктивні" критерії не допоможуть. Люди знайдуть спосіб обдурити і їх. Що робити я не знаю.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2010.04.21 | Простий науковець

                  Re: А Ви можете сказати, що в Техасі усі університети є наскрізь

                  Все правильно. Оця ж ідея з ІF і з'явилася як засіб якимось чином долучити Захід до розв'язання наших проблем. Сьогодні, як вже наводили тут у якості аргументy, достатньо, щоб Іван Іванович сказав, що Ім'ярек є генієм - і той буде до кінця днів заробляти шалені гроші (за нашими мірками, але запевняю Вас, сьогодні це вже не кишенькові гроші навіть для американських професорів), нічого не роблячи. А на будь-яку критику: - А Ви знаєте, що сам Іван Іванович дуже високої думки про нього?

                  Нажаль, дуже часто, особливо сьогодні, геніями виявляються діточки Івана Петровича.

                  А з ІF, принаймні, навіть наш геній усіх часів - Патон - навряд чи зможе зателефонувати до ІSІ і сказати: - Оскільки я вважаю сина Івана Івановича генієм, до кінця тижня допишіть йому 1000 цитувань.
            • 2010.04.21 | loup-garou

              Re: PC не було

              texas aggie пише:
              > Так що якось без цього в США обходяться (у крайньому разі математики). Невже в Європі бюрократія зайшла так далеко, що індекси цитувань прирівнюються до "європейський цінностей"?

              У Франції теж обходяться, незважаючи на чиновницький тиск. Принаймні, при прийомі на роботу.
            • 2010.04.23 | thinker

              Re: PC не було

              Я також працював кілька років в США, а зараз у Європі - так ось, в Європі індекси цитувань беруть до уваги в основному в НОВОПРИЙНЯТИХ В ЄВРОСОЮЗ КРАЇНАХ, як Чехія, Словаччина, Польща, Болгарія, тощо. І повязано це виключно з тим, що їхній власний науковий штат НЕ ЧУЮЄТЬСЯ достатньо компетентним, щоб приймати рішення по кадрових та грантових питаннях достатньо кваліфіковано. В деяких випадках, н-д в Чехії, до складу вчених рад факультетів включають спеціалістів з Франції, США, Німеччини тощо, одна із задач котрих є, в певному сенсі, обійти індекси цитувань, тощо...
          • 2010.04.21 | Shooter

            Re: PC не було

            loup-garou пише:
            > Shooter пише:
            > Питання в іншому - як же вони в той час справлялися без ISI, PC, рамкових європрограм і прочіх прєлєстєй? Причому справлялися з набагато більшою ефективністю.

            Як саме Ви визначили останнє? ;)
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2010.04.21 | loup-garou

              Твердження суб'єктивне,

              Shooter пише:
              > loup-garou пише:
              > > Shooter пише:
              > > Питання в іншому - як же вони в той час справлялися без ISI, PC, рамкових європрограм і прочіх прєлєстєй? Причому справлялися з набагато більшою ефективністю.
              >
              > Як саме Ви визначили останнє? ;)

              і я не дуже добре уявляю, якого типу аргументи Ви б хотіли почути. Рівень "нобелівських" результатів до і після, ядерні технології і мікроелектроніка vs LHC/ITER? Давайте Ви спробуєте довести зворотнє, так буде простіше домовитись про систему відліку.
              Нмд наука і навколонаукова дільність "добюрократичних" років були націлені на результат (умовно - бомба або вибухає, або ні). Зараз вони націлені на те, щоб чиновникам було зручно звітувати про кооперацію і координацію (написано X статей, отримано Y патентів).
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2010.04.21 | Shooter

                З суб'єктивими твердженнями я не сперечаюся,

                Бо на Ваше можу також відповісти не менш суб*єктивним "законом сатурації". Мовляв, колись робити наукові відкриття було "набагато легше" - відбувалася якісна зміна розуміння світу. А тепер доводиться лише "поступально копирсатися".

                Плюс, звісно, люди "привикли до нормального життя" (і це правильно, як на мене) - на боНбу "працювати-горіти" тепер хіба в Ірані можуть. Через, власне, "недорозвинутість" іранського суспільства (але це швидше є побіжний фактор)

                Взагалі ж, публікації-патенти-цитування - це лише інструментарій. Так само як, скажімо, молоток - яким, як відомо, можна і цвяха забити, а можна і черепа проломати. Але жодної вини, як і заслуги в способі використання молотка сам молоток, власне, не має.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2010.04.22 | loup-garou

                  Nobel Prize Singularity: a time loop or phase transition? (л)

                  Shooter пише:
                  > Бо на Ваше можу також відповісти не менш суб*єктивним "законом сатурації". Мовляв, колись робити наукові відкриття було "набагато легше" - відбувалася якісна зміна розуміння світу. А тепер доводиться лише "поступально копирсатися".

                  По темі:
                  http://insti.physics.sunysb.edu/~siegel/parodies/sam/sam.html
                  (Nobel Prize Singularity)

                  В цілому згоден, але це не привід здаватись. На початку 20 сторіччя так само думали, що закони природи написано і що залишилося лише пояснити дрібні аномалії в спектрі чорного тіла.

                  > Взагалі ж, публікації-патенти-цитування - це лише інструментарій. Так само як, скажімо, молоток - яким, як відомо, можна і цвяха забити, а можна і черепа проломати. Але жодної вини, як і заслуги в способі використання молотка сам молоток, власне, не має.

                  І тут згоден. Тільки от спроби відремонтувати молотком поламаний телевізор треба всячєскі прєсєкать. Бо потім йому (телевізору) вже нічого не допоможе ;)
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2010.04.22 | stryjko_bojko

                    дивись в корінь!

                    loup-garou пише:
                    > ... Тільки от спроби відремонтувати молотком поламаний телевізор треба всячєскі прєсєкать. Бо потім йому (телевізору) вже нічого не допоможе ;)
                    =============
                    Якщо в телевізорі треба відрихтувати шину чи кришку, чи ще якусь велику
                    деталь, то молоток якраз і підійде в самий раз.
                    "молотки бувають різні". :benetton
                    "молоток - не кувалда".
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2010.04.23 | thinker

                      Re: дивись в корінь!

                      Шановний Пане, а в який корінь заглядати при цьому - в квадратний чи кубічний??? Адже ж це НЕ ВСЕ ОДНО! в такій важливій справі...
  • 2010.04.24 | thinker

    Re: ISI не є надійним інструментом оцінки окремих науковців

    Витяг із тексту самого Гірша:
    ===============================================================

    There are, however, a number of caveats that should be kept
    in mind. Obviously, a single number can never give more than a
    rough approximation to an individual’s multifaceted profile, and
    many other factors should be considered in combination in
    evaluating an individual. Furthermore, the fact that there can
    always be exceptions to rules should be kept in mind, especially
    in life-changing decisions such as the granting or denying of
    tenure. There will be differences in typical h values in different
    fields, determined in part by the average number of references
    in a paper in the field, the average number of papers produced
    by each scientist in the field, and the size (number of scientists)
    of the field (although, to a first approximation in a larger field,
    there are more scientists to share a larger number of citations,
    so typical h values should not necessarily be larger). Scientists
    working in nonmainstream areas will not achieve the same very
    high h values as the top echelon of those working in highly topical
    areas.Although I argue that a high h is a reliable indicator of high
    accomplishment, the converse is not necessarily always true.
    There is considerable variation in the skewness of citation
    distributions even within a given subfield, and for an author with
    a relatively low h that has a few seminal papers with extraordinarily
    high citation counts, the h index will not fully reflect that
    scientist’s accomplishments. Conversely, a scientist with a high h
    achieved mostly through papers with many coauthors would be
    treated overly kindly by his or her h. Subfields with typically large
    collaborations (e.g., high-energy experiment) will exhibit larger
    h values, and I suggest that in cases of large differences in the
    number of coauthors, it may be useful in comparing different
    individuals to normalize h by a factor that reflects the average
    number of coauthors. For determining the scientific ‘‘age’’ in the
    computation of m, the very first paper may sometimes not be the
    appropriate starting point if it represents a relatively minor early
    contribution well before sustained productivity ensued.

    ===============================================================
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.04.24 | Простий науковець

      Re: ISI не є надійним інструментом оцінки окремих науковців

      Ось суть:

      "...an author with a relatively low h that has a few seminal papers with extraordinarily high citation counts, the h index will not fully reflect that scientist’s accomplishments."

      Ваш підзахисний має близько 250 цитувань своєї єдиної вартісної роботи. Але у квантовій теорії поля і фізиці елементарних частинок це дуже посередній результат. Ось згадуваний тут t'Hooft (узято з
      google scholar):

      Physical Review D, 1976 - 2018
      Physical Review Letters, 1976 - 1664
      Nuclear Physics B, 1974 - 1821
      Nuclear Physics B, 1974 (2) - 1393 і т. д. і т. п.,
      усього 39100 згадувань.

      Parasyuk OS + Parasiuk OS: 207 + 238 = 445 згадувань.

      Ось двоє людей, що працювали в одній галузі. Запитання, чому маю захоплюватися Парасюком, коли світовий рівень y цій галузі є набагато вищим?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.04.24 | thinker

        Re: ISI не є надійним інструментом оцінки окремих науковців

        Шановний колего, ми напевно тут явно НЕ порозумілися - йдеться ЗОВСІМ не про захоплення кимсь чи чимсь, це раз; а по друге, ви напевно не маєте на меті порівнювання цитувань 50-60 х років, коли навіть НЕ ЗНАЛИ, що таке комп і пощо ті рахунки з індексами - тобто, СЬОГОДНІ ж із такою масовою наукою і величезною кількістю науковців, (котрі цитують в більшості хіба себе, шефа і друзів...) порівнювати цитування Хоофта, лауреата Нобелівської, із роботами 50-60-х робіт, є навть більше, ніж непристойно; і ще один маленький штрих - ВИ ЯВНО нехтуєте роботами цього автора, опублікованих в різних радянських журналах, котрі навіть не перекладались ніколи, але на них є десятки посилань, просто не фіксованих у ІСІ індексах! Це ж азбука! В мене самого є понад 30 публікація за радянський період, за 70-80 роки, на котрі є понад сотня посилань (в більшості моїх >10 аспірантів, колег та співробітників в тодішнім СРСР), і котрих удень зі свічкою не знайти в ніяких індексах статей та цитувань типу ІСІ Томсон, і т.п. (хоч на жаль...)
        Та поза все, на цім закінчу, вважаючи тему вичерпаною, як в більшій мірі, безпредметною.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2010.04.24 | Простий науковець

          Пане, я ж не садист щоб робити порівняння з Фейнманом. ;)

          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2010.04.24 | thinker

            Re: Пане, я ж не садист щоб робити порівняння з Фейнманом. ;)

            Не знаю, не знаю... Дасться чути.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".