06/03/2010 | president.gov.ua

2 червня 2010 р. на сайті Президента України оприлюднена програма економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", підготовлена Комітетом з економічних реформ при Президентові України під керівництвом Ірини Акімової: http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf

Є в ньому і розділ про реформування науки (стор. 47-49):

РОЗВИТОК НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ

Проблеми

В Україні зберігся масштабний науковий комплекс, усе ще здатний ефективно продукувати результати світового рівня. Однак науково-технічна та інноваційна сфера не виконує належним чином роль джерела економічного зростання. Ключові проблеми полягають в тому, що:

– темпи розвитку й структура науково-технічної та інноваційної сфери не відповідають попиту на передові технології з боку економіки;

– пропоновані наукові результати світового рівня не знаходять застосування в економіці через низьку сприйнятливість підприємницького сектору до інновацій;

– у науково-технічній та інноваційній сфері триває втрата кадрів і скорочення матеріально-технічних засобів.

Існує загроза переорієнтації вітчизняної науки на вирішення проблем інноваційного розвитку інших країн і перетворення України на експортера товарів і послуг з низьким рівнем доданої вартості, у тому числі у сфері інтелектуальної праці.

Причинами виникнення проблем є:

– скорочення фінансування науково-технічної та інноваційної сфери. Загальний обсяг видатків на дослідження й розроблення у ВВП (наукоємність ВВП) протягом 2000-2009 рр. в Україні зменшився з 1,16 % до 0,95 % (у тому числі з держбюджету 0,41 %). Водночас у ЄС показник наукоємності ВВП у середньому складає 1,9 %, у Фінляндії й Швеції –3,7 %, США й Німеччині – 2,7 %;

– неефективність системи бюджетного фінансування української науки:
a) система не налаштована на одержання кінцевого прикладного результату (виконання більшості науково-технічних робіт припиняється на завершальних, найбільш ресурсномістких етапах дослідження експериментальних зразків, і, в очікуванні продовження фінансування, морально старіє.);
b) кошти розпорошуються між 36 головними розпорядниками бюджетних коштів, науковими структурами, частина з яких працює неефективно;

– законодавчі обмеження, що ускладнюють фінансування наукової сфери:
a) через ускладнену процедуру обслуговування Державним казначейством спецрахунків, з яких фінансується діяльність українських державних наукових установ і вищих навчальних закладів, замовники, у тому числі іноземні, часто відмовляються співпрацювати з ними;
b) державні замовники науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), на додаток до конкурсного добору, вимушені застосовувати процедуру конкурсних торгів при здійсненні закупівель за держані кошти

– відсутність дієвих економічних стимулів, які заохочували б суб'єктів господарської діяльності здійснювати технологічну модернізацію своїх підприємств шляхом активного запровадження нових науково-технічних розробок.

Мета та завдання

Метою реформи є активізація інноваційних процесів в економіці, повноцінне використання потенціалу науки в процесі технологічної модернізації економіки.

Для досягнення мети на період реформи поставлені такі завдання:

– підвищити конкурентоспроможність сектору наукових досліджень і розробок, забезпечити інтеграцію вітчизняного сектору наукових досліджень у Європейський дослідний простір;

– підвищити ефективність бюджетного фінансування наукової сфери;

– направити вітчизняний науково-технічний потенціал на забезпечення реальних потреб інноваційного розвитку економіки України й організацію проведення високотехнологічних товарів і послуг;

– підвищити ефективність національної інноваційної системи й інфраструктури інноваційної діяльності.

Необхідні кроки

Посилення конкурентоспроможності сектору наукових досліджень і розробок, забезпечення його інтеграції в Європейський дослідницький простір шляхом:

– збільшення фінансування на оновлення матеріально-технічної бази наукових установ та вищих навчальних закладів;

– розширення програм надання грантів молодим ученим і викладачам для проведення досліджень, підготовка українських учених до ефективної конкурентної боротьби за гранти Рамкової програми ЄС;

– проведення переговорів з Європейською Комісією щодо визначення умов приєднання України до Європейського дослідницького простору (ЄДП) (Концепція ЄДП націлена на створення загальноєвропейського ринку досліджень з мобільними науковими кадрами, здійснення дослідницьких ініціатив на панєвропейському рівні, а також ефективне координування національних і регіональних дослідницьких проектів, програм і стратегій)

Підвищення ефективності бюджетного фінансування наукової сфери шляхом:

– оптимізації системи бюджетних наукових установ на основі об'єктивних критеріїв оцінювання результативності їхньої науково-технічної діяльності;

– нарощування частки бюджетних коштів, що спрямовуються на фінансування фундаментальної науки та прикладних наукових і технічних розробок;

– пріоритетного спрямування бюджетного фінансування науки на виконання за конкурсними принципами державних цільових наукових, науково-технічних програм, державного замовлення у сфері науки й фінансування грантів Державного фонду фундаментальних досліджень;

– застосування процедури закупівлі в одного учасника для фінансування за рахунок державних коштів НДДКР, виконавці яких визначаються на конкурсній основі у встановленому законодавством порядку;

– підвищення фінансової автономності наукових установ і ВНЗ у розпорядженні коштами, отриманими від замовників різних форм власності за виконання НДДКР.

Спрямування вітчизняного науково-технічного потенціалу на забезпечення потреб інноваційного розвитку економіки України й організацію виробництва високотехнологічної продукції шляхом:

– запровадження державно-приватного партнерства в науково-технічній сфері;

– розроблення інструментів і принципів державної підтримки інноваційної діяльності.

Підвищення ефективності національної інноваційної системи та інфраструктури інноваційної діяльності шляхом:

– розвитку інфраструктури підтримки малого бізнесу у сфері інновацій (бізнес-інкубатори, центри трансферу технологій);

– приведення законодавства України у сфері інтелектуальної власності відповідно до законодавства Європейського Союзу;

– удосконалення державного регулювання й економічного стимулювання суб'єктів господарювання у сфері трансферу технологій.

Етапи реформи

І етап (до кінця 2010 р.):

– визначення принципів державно-приватного партнерства у науково-технічній та інноваційній сфері;

– визначення принципів і механізмів надання державної підтримки інвестицій в інноваційну діяльність;

– проведення переговорів з Європейською Комісією щодо приєднання України до Європейського дослідницького простору.

ІІ етап (до кінця 2012 р.):

– розвиток інфраструктури інноваційної діяльності;

– реалізація сучасних механізмів державної підтримки інноваційної діяльності;

– підвищення фінансової автономності наукових установ і ВНЗ у розпорядженні коштами, отриманими від замовників різних форм власності за виконання НДДКР;

– перехід на міжнародні критерії оцінювання праці вчених, оптимізація структури державного науково-дослідного сектору;

– збільшення частки бюджетних коштів, що спрямовуються на фінансування прикладних наукових досліджень і науково-технічних розробок.

ІІІ етап (до кінця 2014 р.):

– оновлення матеріально-технічної бази наукових установ і вищих навчальних закладів.

Індикатори успіху

Індикатори досягнення мети в період 2010-2014 рр.:

– збільшення частки інноваційно активних промислових підприємств з 10,7 % до 25 %;

– підвищення наукоємності ВВП за рахунок усіх джерел фінансування з 0,95 % до 1,5 %.