Нанопрограма НАНУ на 2010-2014 рр
07/01/2010 | nas.gov.ua
«Фундаментальні проблеми наноструктурних систем, наноматеріалів, нанотехнологій» на 2010-2014 рр
http://www.nano.nas.gov.ua/UA/nasu/nanoprogramms/Pages/default.aspx
http://www.nano.nas.gov.ua/UA/nasu/nanoprogramms/Pages/default.aspx
Відповіді
2010.07.02 | Кушкін
"...приймаються і реєструються до 23 червня включно..." - Який
сенс постити такі застарілі об'яви?2010.07.02 | Цікавий
Цікаво, як будуть розподіляти гроші ?
Цікаво, як будуть розподіляти гроші ?2010.07.02 | $
Re: Не як, а хто
Не як, а хто2010.07.04 | Pers
Уваров раніше був відповідальним.
$ пише:> Не як, а хто
Уваров раніше був відповідальним.
2010.07.03 | newzz.in.ua
Половина стоимости любых работ тут идет на коррупцию
Евросоюз: "Мы не будем вкладывать деньги в Украину, потому что половина стоимости любых работ тут идет на коррупцию"Вчера, 16:09 | Политика | автор: irenasem | Просмотров: 176
Высокий уровень коррупции негативно влияет на инвестиционную привлекательность Украины.
Такое мнение высказал представитель Европейского Союза в Украине Жозе Мануэль Пинту Тейшейра, сообщают Украинские новости.
"Если вы хотите построить инфраструктуру в Украине, то это будет стоить как минимум в два раза дороже, чем в какой-либо стране ЕС. Потому что половина стоимости этих работ идет на коррупцию. Поэтому мы не будем вкладывать деньги в страну до тех пор, пока эти проблемы не будут решены", - сказал он.
Тейшейра также считает проблемами административные преграды, чрезмерную бюрократизацию и отсутствие качественной инфраструктуры.
При этом он отметил, что ЕС приветствует готовность Украины к реформам, однако предостерег от возможного снижения их эффективности для повышения скорости проведения.
Между тем, США надеются, что борьба Украины с коррупцией окажется эффективной.
http://newzz.in.ua/politic/1148846260-evrosoyuz-my-ne-budem-vkladyvat-dengi-v-ukrainu-potomu-chto-polovina-stoimosti-lyubyx-rabot-tut-idet-na-korrupciyu.html
2010.07.02 | Цікавий
Вони теж працювали за нанопрограмою НАНУ ?
http://www.kmv.gov.ua/divnews.asp?IdNews=218392Крім того, внаслідок неефективних управлінських рішень НАН
України керівництво Інституту протягом 2007-2008 років використало із
загального фонду бюджету майже 1,2 млн грн. на прикладні наукові
роботи, які станом на 1 січня 2010 року не впроваджено.
Також неефективно використано 608,52 тис. грн., оскільки для
здійснення наукової діяльності за бюджетні кошти було придбано понад
норму товарно-матеріальних цінностей, які не використовувалися та
обліковувалися у залишках на складі Інституту.
2010.07.02 | Shooter
Re: Вони теж працювали за нанопрограмою НАНУ ?
Цікавий пише:> http://www.kmv.gov.ua/divnews.asp?IdNews=218392
>
> Крім того, внаслідок неефективних управлінських рішень НАН
> України керівництво Інституту протягом 2007-2008 років використало із
> загального фонду бюджету майже 1,2 млн грн. на прикладні наукові
> роботи, які станом на 1 січня 2010 року не впроваджено.
Вибачте, але це повна фігня і банальне нерозуміння наукового процесу. Де "впроваджується", дай Боже, 10% наукових результатів.
2010.07.02 | 2 Shooter
Мало розпилили ?
Shooter пише:> Цікавий пише:
> > http://www.kmv.gov.ua/divnews.asp?IdNews=218392
> >
> > Крім того, внаслідок неефективних управлінських рішень НАН
> > України керівництво Інституту протягом 2007-2008 років використало із
> > загального фонду бюджету майже 1,2 млн грн. на прикладні наукові
> > роботи, які станом на 1 січня 2010 року не впроваджено.
>
> Вибачте, але це повна фігня і банальне нерозуміння наукового процесу. Де "впроваджується", дай Боже, 10% наукових результатів.
Мало розпилили ?
2010.07.02 | Shooter
Наступного разу спробуйте щось по суті
2010.07.02 | 2 Shooter
Клєвєта про звіти по нанопрограмі НАНУ ?
Клєвєта про звіти по нанопрограмі НАНУ ?http://board.teremki.net.ua/index.php?showtopic=5332&pid=119541&st=40&#entry119541
Стоит лишь ознакомиться с отчетами, представленными в программе развития нанотехнологий, и станет понятно, что в ее рамках финансируются многие проекты, не имеющие ровным счетом никакого отношения к «нано». Судя по всему, тех, кто финансирует работы, даже не интересуют их результаты.
Эти отчеты — смех один. Порой даже трудно понять, зачем нужно было проводить то или иное исследование.
Например, в одном из отчетов говорится — проведены такие-то работы по механохимии, но ведь известно, что 20 лет назад в Новосибирске и Владивостоке были проведены точно такие же работы. В другом — пишут о получении нанотрубки оксида ванадия, но ведь трубки оксида ванадия получены 10 лет назад. Зачем повторять пройденное? В следующем сообщается об исследовании свойств определенного материала, в выводах указывается, какая у данного материала твердость. Ну и что? Разве раньше она была иной? Вот если бы было написано, что получен новый материал со свойствами, превосходящими такой-то... Но ничего этого нет.
На вопросы, что сделано впервые в мире, в Украине, в этих отчетах крайне редко можно найти ответ. Сравниваю отчеты за 2004-й и 2005 г. и обнаруживаю, что в них идет речь об одном и том же. Ни одна работа из той научной сферы, в которой я разбираюсь, не заслуживает даже упоминания.
Уровень работ прекрасно характеризует их научное оформление. К примеру, авторы утверждают, что с помощью сканирующей электронной спектроскопии они получили одностенные нанотрубки диаметром 1—2 нм. Это не только ложь, но и демонстрация глупости и невежества. Нанотрубку можно разглядеть посредством трансмиссионной электронной микроскопии. Таких микроскопов во всей Украине не больше трех. А фраза, написанная в отчете, равносильна утверждению, что группе ученых удалось разглядеть надписи на спутнике в увеличительное стекло.
На эту программу ежегодно выделялось около 8 млн. грн. Знаю, что в наш институт поступил миллион. Но если вы спросите у нашего руководства, что за это время сделано специалистами института по нано, вам вряд ли ответят что-то по существу.
Выступает с докладом мой коллега. Мне выдано под проект 20 тысяч грн., и я знаю, что под его — в несколько раз больше, но его научные изыскания меня совсем не впечатляют. Спрашиваю: скажите, сколько денег выделено на ваш проект? Ответ: а зачем вам это знать? И уже я хочу спросить: так в чем же состоит прозрачность и транспарентность, о которых толкуют, говоря о европейском выборе?
В нашей науке все построено на том, что деньги дают не за результаты, а под обещания. А ведь еще Лев Толстой говорил: «Лучше ничем не заниматься, чем заниматься чем-то». Ни для кого не секрет, что в НАНУ сложилась порочная система распределения средств — «куму, свату, брату» и, разумеется, ученых-творцов она выталкивает из страны».
2010.07.02 | Shooter
Не знаю
Але в загальному те, що в Україні корупція, в т.ч. в науці - факт.А те, що в аудиті кабміну - брєд, - також факт.
Я навіть можу здогадатися для чого такий брєд продукувався...спробуйте і Ви.
2010.07.02 | Шутеру о коррупции (свежак)
Re: Наступного разу спробуйте щось по суті
14:23 02.07.2010В ЕС объяснили, почему отказываются инвестировать в Украину
На инвестиционную привлекательность Украины отрицательно влияет высокий уровень коррупции. Так считает представитель Европейского союза в Украине Жозе Мануэль Пинту Тейшейра.
По его мнению, построение инфраструктуры в нашей стране будет стоить как минимум в два раза дороже, чем в какой-либо из стран Евросоюза, поскольку половины инвестируемой суммы пойдет на коррупцию. «Поэтому мы не будем вкладывать деньги в страну до тех пор, пока эти проблемы не будут решены», - заявил Тейшейра.
Другими проблемами Украины он назвал административные преграды, чрезмерную бюрократизацию и отсутствие в стране качественной инфраструктуры. В то же время Тейшейра подчеркнул, что Европейский союз приветствует готовность Украины к реформам. Тем не менее он предостерег от возможного снижения их эффективности для повышения скорости проведения.
http://ura-inform.com/politics/2010/07/02/tejshejra
2010.07.02 | Shooter
Дякую
Тов. дипломат нікому очі не відкрив.З іншого боку тов. ЄС дипломат займає відверто українофобську позицію, яку вже не раз демонстрував у своїх висловлюваннях. Чесно кажучи, я би на місці уряду України вже би давно "м*яко натякнув", що тов. потрібна ротація.
2010.07.03 | uascientist
Всьо виконано добре, не хвилюйтеся ;)
Президія НАН України постановляє:1. Доповідь голови Наукової ради цільової комплексної програми
фундаментальних досліджень НАН України «Наноструктурні системи,
наноматеріали, нанотехнології» академіка НАН України А.П.Шпака
взяти до відома, відзначивши важливість отриманих результатів для вирішення стратегічних завдань розвитку науки і техніки з метою створення новітніх технологій та одержання нових класів матеріалів для застосування їх в електроніці, інформатиці, біоінженерії, медицині, приладобудуванні тощо.
2. Вважати, що завдання Програми виконані в повному обсязі.
...
Постанова Президії НАН:
http://www.nas.gov.ua/infrastructures/Legaltexts/nas/2010/regulations/OpenDocs/100505_129.pdf
2010.07.03 | 2 uascientist
Re: КРУ цю нанопрограму вже перевіряло ?
uascientist пише:> Президія НАН України постановляє:
> 1. Доповідь голови Наукової ради цільової комплексної програми
> фундаментальних досліджень НАН України «Наноструктурні системи,
> наноматеріали, нанотехнології» академіка НАН України А.П.Шпака
> взяти до відома, відзначивши важливість отриманих результатів для вирішення стратегічних завдань розвитку науки і техніки з метою створення новітніх технологій та одержання нових класів матеріалів для застосування їх в електроніці, інформатиці, біоінженерії, медицині, приладобудуванні тощо.
>
> 2. Вважати, що завдання Програми виконані в повному обсязі.
> ...
>
> Постанова Президії НАН:
> http://www.nas.gov.ua/infrastructures/Legaltexts/nas/2010/regulations/OpenDocs/100505_129.pdf
КРУ цю нанопрограму вже перевіряло ?
2010.07.03 | Бувалий
А де можна ознайомитись з результатами минулої програми ?
uascientist пише:> Президія НАН України постановляє:
> 1. Доповідь голови Наукової ради цільової комплексної програми
> фундаментальних досліджень НАН України «Наноструктурні системи,
> наноматеріали, нанотехнології» академіка НАН України А.П.Шпака
> взяти до відома, відзначивши важливість отриманих результатів для вирішення стратегічних завдань розвитку науки і техніки з метою створення новітніх технологій та одержання нових класів матеріалів для застосування їх в електроніці, інформатиці, біоінженерії, медицині, приладобудуванні тощо.
>
> 2. Вважати, що завдання Програми виконані в повному обсязі.
> ...
>
> Постанова Президії НАН:
> http://www.nas.gov.ua/infrastructures/Legaltexts/nas/2010/regulations/OpenDocs/100505_129.pdf
А де можна ознайомитись з результатами минулої програми ?
2010.07.04 | Еге ж
Re: Всьо виконано добре, не хвилюйтеся ;)
uascientist пише:> Президія НАН України постановляє:
> 1. Доповідь голови Наукової ради цільової комплексної програми
> фундаментальних досліджень НАН України «Наноструктурні системи,
> наноматеріали, нанотехнології» академіка НАН України А.П.Шпака
> взяти до відома, відзначивши важливість отриманих результатів для вирішення стратегічних завдань розвитку науки і техніки з метою створення новітніх технологій та одержання нових класів матеріалів для застосування їх в електроніці, інформатиці, біоінженерії, медицині, приладобудуванні тощо.
>
> 2. Вважати, що завдання Програми виконані в повному обсязі.
> ...
>
> Постанова Президії НАН:
> http://www.nas.gov.ua/infrastructures/Legaltexts/nas/2010/regulations/OpenDocs/100505_129.pdf
2010.07.04 | Непоганий в Походенка склад.
Re: Також неефективно використано 608,52 тис. грн.
Shooter пише:> Цікавий пише:
> > http://www.kmv.gov.ua/divnews.asp?IdNews=218392
> >
> > Крім того, внаслідок неефективних управлінських рішень НАН
> > України керівництво Інституту протягом 2007-2008 років використало із
> > загального фонду бюджету майже 1,2 млн грн. на прикладні наукові
> > роботи, які станом на 1 січня 2010 року не впроваджено.
>
> Вибачте, але це повна фігня і банальне нерозуміння наукового процесу. Де "впроваджується", дай Боже, 10% наукових результатів.
> http://www.kmv.gov.ua/divnews.asp?IdNews=218392
> Крім того, внаслідок неефективних управлінських рішень НАН
України керівництво Інституту протягом 2007-2008 років використало із
загального фонду бюджету майже 1,2 млн грн. на прикладні наукові
роботи, які станом на 1 січня 2010 року не впроваджено.
> Також неефективно використано 608,52 тис. грн., оскільки для
здійснення наукової діяльності за бюджетні кошти було придбано понад
норму товарно-матеріальних цінностей, які не використовувалися та
обліковувалися у залишках на складі Інституту.
Непоганий в Походенка склад.
2010.07.03 | Отаке
КРУ добре попрацювало
Цікавий пише:> http://www.kmv.gov.ua/divnews.asp?IdNews=218392
>
> Крім того, внаслідок неефективних управлінських рішень НАН
> України керівництво Інституту протягом 2007-2008 років використало із
> загального фонду бюджету майже 1,2 млн грн. на прикладні наукові
> роботи, які станом на 1 січня 2010 року не впроваджено.
>
> Також неефективно використано 608,52 тис. грн., оскільки для
> здійснення наукової діяльності за бюджетні кошти було придбано понад
> норму товарно-матеріальних цінностей, які не використовувалися та
> обліковувалися у залишках на складі Інституту.
КРУ добре попрацювало.
2010.07.03 | Shooter
В КРУ - маразматики
Пункт перший - відвертий брєд (впевнений - на замовлення. тих, кому нерухомість НАНУ в Києві свербить).Пункт 2: підозрюю я, що і там маразм. обладнання яке придбали - потім мали порубати на дрібні шматки і з*їсти? а що на складі було - це "критика", що не вкрали?
2010.07.03 | 2 Shooter
Розкажіть, що отримала промисловість України від цих досліджень
Shooter пише:> Пункт перший - відвертий брєд (впевнений - на замовлення. тих, кому нерухомість НАНУ в Києві свербить).
>
> Пункт 2: підозрюю я, що і там маразм. обладнання яке придбали - потім мали порубати на дрібні шматки і з*їсти? а що на складі було - це "критика", що не вкрали?
Розкажіть, що отримала промисловість України від цих досліджень. Звіти ?
2010.07.04 | Shooter
Спочатку розкажіть - де в нас іноваційна промисловість
А те, що не дають "окончатєльно та безповоротно" науці ґиґнути - це, звісно і без сумніву, плюс.І ще раз повторюся: навіть на "розвинутому Заході" з public money підтриманої науки дай Боже якщо 10% находить аплікацію.
І це АБСОЛЮТНО вірно та правильно: бо наука є супер-ризиковий "бізнес". А всі теми, які "швидко аплікуються" вирішуються самостійно в промисловому RandD - ніхто не хоче IPR перспективної розробки ні з ким ділити.
З іншого боку - одне із завдань public money є підтримка substrate'у, з якого "раз за час" сходять "аплікувальні розробки".
2010.07.04 | Pers
Бюджетні кошти не повинні бути розподілені поміж наближених
Shooter пише:> А те, що не дають "окончатєльно та безповоротно" науці ґиґнути - це, звісно і без сумніву, плюс.
>
> І ще раз повторюся: навіть на "розвинутому Заході" з public money підтриманої науки дай Боже якщо 10% находить аплікацію.
>
> І це АБСОЛЮТНО вірно та правильно: бо наука є супер-ризиковий "бізнес". А всі теми, які "швидко аплікуються" вирішуються самостійно в промисловому RandD - ніхто не хоче IPR перспективної розробки ні з ким ділити.
>
> З іншого боку - одне із завдань public money є підтримка substrate'у, з якого "раз за час" сходять "аплікувальні розробки".
Бюджетні кошти не повинні бути розподілені поміж наближених
2010.07.05 | Shooter
Тут абсолютна згода
Всі "державні ґрантові" кошти на науку повинні розподілятися на конкурсній основі.2010.07.04 | Відповідь для Shooter
Re: Спочатку розкажіть - де в нас іноваційна промисловість
Shooter пише:> А те, що не дають "окончатєльно та безповоротно" науці ґиґнути - це, звісно і без сумніву, плюс.
>
> І ще раз повторюся: навіть на "розвинутому Заході" з public money підтриманої науки дай Боже якщо 10% находить аплікацію.
>
> І це АБСОЛЮТНО вірно та правильно: бо наука є супер-ризиковий "бізнес". А всі теми, які "швидко аплікуються" вирішуються самостійно в промисловому RandD - ніхто не хоче IPR перспективної розробки ні з ким ділити.
>
> З іншого боку - одне із завдань public money є підтримка substrate'у, з якого "раз за час" сходять "аплікувальні розробки".
Промисловість працює, а от науковцям НАНУ мабуть немає чого запропонувати.
2010.07.04 | Відповідь для Shooter
Re: Науковцям НАНУ мабуть немає чого запропонувати
Відповідь для Shooter пише:>
> Промисловість працює, а от науковцям НАНУ мабуть немає чого запропонувати.
Хочу почитати звіти по цій програмі. Де взяти ?
2010.07.05 | Shooter
Re: Науковцям НАНУ мабуть немає чого запропонувати
Відповідь для Shooter пише:> Відповідь для Shooter пише:
> >
> > Промисловість працює, а от науковцям НАНУ мабуть немає чого запропонувати.
>
> Хочу почитати звіти по цій програмі. Де взяти ?
Питання не до мене. Я з програмою нічого спільного не маю.
2010.07.05 | Shooter
Re: Спочатку розкажіть - де в нас іноваційна промисловість
Відповідь для Shooter пише:> Shooter пише:
> > А те, що не дають "окончатєльно та безповоротно" науці ґиґнути - це, звісно і без сумніву, плюс.
> >
> > І ще раз повторюся: навіть на "розвинутому Заході" з public money підтриманої науки дай Боже якщо 10% находить аплікацію.
> >
> > І це АБСОЛЮТНО вірно та правильно: бо наука є супер-ризиковий "бізнес". А всі теми, які "швидко аплікуються" вирішуються самостійно в промисловому RandD - ніхто не хоче IPR перспективної розробки ні з ким ділити.
> >
> > З іншого боку - одне із завдань public money є підтримка substrate'у, з якого "раз за час" сходять "аплікувальні розробки".
>
> Промисловість працює, а от науковцям НАНУ мабуть немає чого запропонувати.
2010.07.04 | 2 Shooter
Ця нанопрограма НАНУ має бути промислово орієнтованою
Shooter пише:> А те, що не дають "окончатєльно та безповоротно" науці ґиґнути - це, звісно і без сумніву, плюс.
>
> І ще раз повторюся: навіть на "розвинутому Заході" з public money підтриманої науки дай Боже якщо 10% находить аплікацію.
>
> І це АБСОЛЮТНО вірно та правильно: бо наука є супер-ризиковий "бізнес". А всі теми, які "швидко аплікуються" вирішуються самостійно в промисловому RandD - ніхто не хоче IPR перспективної розробки ні з ким ділити.
>
> З іншого боку - одне із завдань public money є підтримка substrate'у, з якого "раз за час" сходять "аплікувальні розробки".
Ця нанопрограма має бути промислово орієнтованою. На фундаментальну науку НАНУ і так з бюджету отримує.
2010.07.05 | Shooter
Re: Ця нанопрограма НАНУ має бути промислово орієнтованою
2 Shooter пише:> Shooter пише:
> > А те, що не дають "окончатєльно та безповоротно" науці ґиґнути - це, звісно і без сумніву, плюс.
> >
> > І ще раз повторюся: навіть на "розвинутому Заході" з public money підтриманої науки дай Боже якщо 10% находить аплікацію.
> >
> > І це АБСОЛЮТНО вірно та правильно: бо наука є супер-ризиковий "бізнес". А всі теми, які "швидко аплікуються" вирішуються самостійно в промисловому RandD - ніхто не хоче IPR перспективної розробки ні з ким ділити.
> >
> > З іншого боку - одне із завдань public money є підтримка substrate'у, з якого "раз за час" сходять "аплікувальні розробки".
>
> Ця нанопрограма має бути промислово орієнтованою. На фундаментальну науку НАНУ і так з бюджету отримує.
Я ще раз питаюся: на яку саме українську промисловість мають бути орієнтовані "нано-розробки"? А щодо "фундаментальности" та "аплікованости" - то границя там абсолютно розмита; тому я би цим сильно не заморочувався.
Ну і друге: КРУ пише "стільки то мілйонів не знайшло аплікування". При цьому (принаймі на форумі) ніхто не наводить даних - який був загальний обсяг фінансування по програмі. І якщо ці "крушні мільйони" являють собою менше 90% від загального фінансування - то, повторюю, КРУ - дебіли (в сенсі - суцільні аматори, які працюють на замовлення).
2010.07.05 | Est
На це відповідає концепція програми. Читайте.
Shooter пише:> Я ще раз питаюся: на яку саме українську промисловість мають бути орієнтовані "нано-розробки"?
На це відповідає концепція програми. Читайте.
2010.07.05 | Кушкін
Радянський анекдот:
- Підсудний, де Ви берете гроші на таке розкішне життя?- Жінка дає.
- А вона де бере?
- У шухлядці.
- А до шухлядки хто їх кладе?
- Я.
- А де Ви їх берете?
- Я вже відповідав: Жінка дає.
2010.07.05 | 2 Кушкін
Re: Це про керівництво нанпрограми чи науковців-імітаторів ?
Кушкін пише:> - Підсудний, де Ви берете гроші на таке розкішне життя?
> - Жінка дає.
> - А вона де бере?
> - У шухлядці.
> - А до шухлядки хто їх кладе?
> - Я.
> - А де Ви їх берете?
> - Я вже відповідав: Жінка дає.
Це про керівництво нанпрограми чи науковців-імітаторів ?
2010.07.05 | Кушкін
Це про вашу дискусію, що по-науковому зветься "Зачароване коло".
2010.07.02 | "Урядовий кур'єр"
Як НАНУ впроваджує НАНО
Як НАНУ впроваджує НАНО24.01.2007 | 10:17 | "Урядовий кур'єр"
Наші вчені зробили прорив у медицині. Вони навчилися нарощувати людські кістки, що в свою чергу є нонсенсом нинішньої практики. Адже нині замість кісток ставлять титанові імплантанти.
- На основі нанотехнологій ми розробили дисперсний порошок, - каже доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту металофізики імені Курдюмова Володимир Карбівський. - Він сохне при різних температурах і застосовується для лікування переломів. Порошок випаровується й перетворюється на кістку. Ми просто засипаємо ним місце перелому, й він повністю зростається.
Але коли треба замінити, наростити кістку, застосовується інша технологія. Кераміка, розроблена на основі нанотехнологій, дає змогу це робити. Ми працюємо над тим, щоб можна було заміняти кістки повністю, це наша велика мета. Але те, що маємо сьогодні, вже перевірено на практиці. Була єдина операція у Вінниці. Міліціонеру прострелили голову, що призвело до втрати частини черепа. Це великий обсяг роботи, особливо коли йдеться про голову. Завдяки нашій технології вдалося наростити череп і врятувати людину. Адже коли великий обсяг травми й ушкоджену ділянку з усіх боків облягає тканина, то вживлення металу смертельно небезпечне. До того, як ми це винайшли, черепно-мозкові травми залишались порожнистими. Натягувалась шкіра без імплантанту. Просто кажучи, людина все життя змушена була закриватись шапкою. Тому що титанові пластини нормально приростають до м'язів, а от з мозком складніше.
Про ці та інші розробки можна було дізнатися на виїзному засіданні Національної академії наук, яке присвячувалось підсумкам виконання комплексної програми фундаментальних досліджень "Наноструктурні системи, наноматеріали, нанотехнології" за 2004-2006 роки. Вона започаткована в 2003 році як одна з пріоритетних у системі комплексних проектів. Не вдавалося до того часу вирішити це питання на державному рівні, позаяк академія вирішила формувати власну відомчу програму. Адже залишатись осторонь загальноосвітньої тенденції не можна.
Безумовно, всіх присутніх цікавило, наскільки ми проникли в раніше недосяжну галузь використання властивостей елементів. Суть цих технологій полягає в можливості працювати на атомному, молекулярному рівні в масштабі довжин від одиниць нанометрів до сотні. Сфера використання величезна. Учені світу пророкують, що невдовзі нанотехнології поглинуть всі напрямки людського прогресу. Певна річ, треба знати, на якому щаблі в ієрархії перебуває наша країна.
Як пояснив у своїй доповіді академік НАНУ Анатолій Шпак, за останні два десятиріччя нанотехнології перетворилися з наукового прогнозу про перспективи розвитку в індустріальний стратегічний напрямок, який буде визначати лідерів світової економіки. Зараз до наноматеріалів відносять порошки металів, сплавів, а також полімери, вуглецеві структури, пористі матеріали, напівпровідникові, біологічні наносистеми. Загалом ця галузь дуже різноманітна. Поки що немає чітко визначених обмежень. Певна річ, вся метушня навколо цього напрямку обумовлена можливостями значної модифікації та навіть принципових змін властивостей матеріалів при переході до наностану, можливостями створення нових продуктів. Ми - перспективна країна і можемо конкурувати з потужними іноземними державами. Адже в нас достатньо наукового потенціалу.
Анатолій Шпак сказав журналістам, що всі досягнення науки базуються на ентузіазмі, прагненні вчених до відкриттів. Та, як і скрізь, існує проблема фінансування. Адже на всі наші розробки виділяється лише 60 мільйонів гривень. Вони діляться на 33 частини, саме стільки інститутів академії розвивають нанотехнології. Це мізерна сума для такого напрямку. Ясна річ, що на все потрібні гроші, а тим більше на дослідження, розвиток нових технологій. Бо вже ні для кого не секрет, що нанонапрямок, як ніякий інший, повертає дивіденди зі сторицею.
Показником ставлення суспільства до нанонауки є динаміка фінансування відповідних досліджень. У країнах Європи, США, Японії витрати істотно зростають. Зараз це фактично мільярди доларів на рік. Сумарний обсяг ресурсів на нанонауку в усіх країнах світу спочатку впровадження становив 500 мільйонів, а вже 2003 року - 3,5 мільярда, 2004 - 8,6 мілярда доларів США. До 2010 року прогнозується глобальний ринок нанотехнологій. Це вже продукція в обсязі приблизно одного трильйона доларів. Академік вважає, що треба зробити все можливе і неможливе, аби стати частиною світового ринку.
Зважаючи на труднощі в економіці, ми, певна річ, не можемо оперувати такими шаленими коштами, як, наприклад, США. У них на організацію програми досліджень, розробок, яка має назву "Національна наноініціатива", президентом запропоновано виділяти щороку приблизно 1,2 мільярда доларів.
Чи вся ця інформація знайшла відображення в державних головах Президента, Прем'єр-міністра, Голови Верховної Ради? Адже сьогодні весь світ зацікавлений у прориві нанотехнологій. Ми країна з розповсюдженою вищою освітою, маємо власну Академію наук. Як нам донести до вищих гілок влади інформацію про те, що нам треба розвивати нанотехнології швидшими темпами?
На це Анатолій Петрович відповів, що ми дуже мало працюємо з суспільством, недостатньо інформуємо про свої досягнення. Знімаємо фільми про відкриття, є цікаві публікації. Але відомо, що така популяризація працює, коли її доповнює фінансова частина.
На засіданні наводився такий факт. Росія 2006 року на розвиток нанотохнологій витратила 200 мільйонів доларів. Хоча в них немає єдиної програми, але кошти держава виділяє. А нині починається розробка схваленої урядом федеральної цільової програми з фінансуванням у тридцять мільярдів рублів. Тобто росіяни планують витратити трохи більше одного мільярда доларів за чотири роки.
Існує також інша альтернатива. Нині на роль лідера світового ринку нанотехнологій претендує Китай. І не тільки за розвитком, а й за використанням результатів. За кількістю патентів він поступається лише США та Японії, які залучають інвестиції.
- Безумовно, вони працюють як цивілізовані, - вважає президент НАНУ Борис Патон. - Ми виділяємо 60 мільйонів, а це мало. Вони, просто кажучи, розпорошуються. Зрозуміло, що це треба було зробити раніше, або зараз, коли є такі досягнення. Де нам знайти кошти, щоб сконцентрувати свої невеличкі, слабкі сили в цьому напрямку?
На це запитання голова наукової ради комплексної програми з нанотехнологій Анатолій Шпак відповів, що готуються пропозиції. І взагалі трирічна програма розвитку нанотехнологій вважається етапом знаходження наших сильних місць. Треба розглянути структуру програми по-новому. Але для цього потрібні серйозні ресурси, щоб якісно завершити всі дослідження. А ще більші для того, аби їх спрямувати на реальне застосування. Він також згадав, що кілька разів в академії виступав провідний російський вчений з цього напрямку лауреат Нобелівської премії Жорес Алфьоров. Його теорії й експерименти, на жаль, мало використовуються. Він пробував їх впровадити через Державну думу, приватні структури. В нього нічого не вийшло. Разом із нашими академіками він звертався по підтримку до української влади.
- На жаль, нічого масштабного не відбувається, - каже А. Шпак. - Я не думаю, що в Україні можуть бути масштабні прориви. Але вони потрібні. Адже настає час широкого застосування цих дивовижних технологій. Але це вже справа керівництва держави. Ми відповідну ініціативу готові подати.
Не зрозуміло, якими будуть подальші перспективи вітчизняної нанонауки. Навіть ті розробки, що вже готові до використання, схоже, мало кого цікавлять. Наведу один приклад. Уже три роки минуло з того часу, коли завдяки нашим вченим врятовано життя вінницькому міліціонеру. Йому на згадку залишився лише рубець. А науковці сьогодні не дуже затребувані. Вони навіть не можуть запатентувати винахід. А без цього впровадження є неможливим. Однин з авторів розробки сказав: "Ми вчені, а не бізнесмени. Сьогодні, аби донести щось до людей, його треба рекламувати. Тут одного наукового ступеня недостатньо. Потрібен здоровий менеджмент, а ми спеціалісти з синтезу..."
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=63784687
2010.07.05 | Як НАНУ впроваджує НАНО
Потрібен не здоровий менеджмент, а совість
"Урядовий кур'єр" пише:> Як НАНУ впроваджує НАНО
>
> 24.01.2007 | 10:17 | "Урядовий кур'єр"
>
> Не зрозуміло, якими будуть подальші перспективи вітчизняної нанонауки. Навіть ті розробки, що вже готові до використання, схоже, мало кого цікавлять. Наведу один приклад. Уже три роки минуло з того часу, коли завдяки нашим вченим врятовано життя вінницькому міліціонеру. Йому на згадку залишився лише рубець. А науковці сьогодні не дуже затребувані. Вони навіть не можуть запатентувати винахід. А без цього впровадження є неможливим. Однин з авторів розробки сказав: "Ми вчені, а не бізнесмени. Сьогодні, аби донести щось до людей, його треба рекламувати. Тут одного наукового ступеня недостатньо. Потрібен здоровий менеджмент, а ми спеціалісти з синтезу..."
>
> http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=63784687
Потрібен не здоровий менеджмент, а совість.
2010.07.05 | Кушкін
Re: Потрібен не здоровий менеджмент, а совість - Щось я Вашу
думку не вловив. Можете прояснити?2010.07.06 | 2 Кушкін
Красти менше
Кушкін пише:> думку не вловив. Можете прояснити?
Красти менше
2010.07.05 | Shooter
Графічний опис значної частини дискусії
2010.07.05 | Це опис цієї нанопрограми. Знизу пересічні науковці
Re: Графічний опис значної частини дискусії
Це опис цієї нанопрограми. Знизу пересічні науковці2010.07.05 | Shooter
Re: Графічний опис значної частини дискусії
> Це опис цієї нанопрограми. Знизу пересічні науковціНу так. Які сумують, що не вони "висять на яблучку".
Доречі, пересічним науковцям, якщо вони справді собою щось являють в науці, рекомендував би подавати заявки на FP7 проекти. Замість того, щоб штани в форумах просиджувати.
2010.07.05 | Урядовий портал, 8 липня 2010 року з 14:00 до 16:00
Пряма телефонна лінія на тему «Суспільство проти корупції»
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=8D6542EA1F10452BF19BE25E733E71A1?art_id=243508274&cat_id=17561058Урядовий портал » Анонси урядових заходів » 8 липня відбудеться брифінг для представників засобів масової інформації та пряма телефонна лінія на тему "Суспільство проти корупції"
8 липня 2010 року з 14:00 до 16:00 відбудеться пряма телефонна лінія на тему «Суспільство проти корупції» (телефон гарячої лінії 044-254-05-65).
В прямій телефонній лінії візьмуть участь заступник Міністра Кабінету Міністрів - Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики Андрій Богдан, Директор Бюро з питань антикорупційної політики Руслан Рябошапка, представники Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Державної податкової адміністрації, Головного управління державної служби, Державного комітету України із земельних ресурсів, Міністерства регіонального розвитку та будівництва, а також Генеральної прокуратури та Служби безпеки України.
2010.07.06 | nano.nas.gov.ua
Склад Наукової ради цільової комплексної програми
http://www.nano.nas.gov.ua/UA/nasu/nanoprogramms/Pages/ScientificCouncil.aspxСклад Наукової ради цільової комплексної програми
2010.07.06 | Кушкін
директор Державної установи «Інститут економіки та прогнозування
директор Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України»Хай живе українська нано-економіка з її нанодосягненнями, побачити які можна лише під найпотужнішими мікроскопами світу!
2010.07.06 | Олександр РОЖЕН
«І хтось на цьому ще має гарний прибуток...»
«І хтось на цьому ще має гарний прибуток...»Олександр РОЖЕН
http://www.dt.ua/3000/3100/63459/
2010.07.06 | Shooter
Попри деякі "паси руками" Шпака - добра стаття
Яка вкотре підтверджує банальне: ну нема кому сьогодні в Україні впроваджувати наукоємку продукцію. Крім кількох винятків, які, власне, підтверджують правило та випускають "поштучну" продукцію, в більшости випадків все ще базовану на "пізньорадянських" знаннях...2010.07.06 | dt.ua
Чим інтеручений різниться від інтердівчинки
Чим інтеручений різниться від інтердівчинкиhttp://www.dt.ua/3000/3100/62609/
2010.07.06 | Torr
Re: Склад Наукової ради цільової комплексної програми
Шпак і 13 розбійників.2010.07.06 | © А.В.Русанов [20.03.2010]
Три источника и три составных части коррупции
ГОССОБСТВЕННОСТЬ НА СРЕДСТВА ПРОИЗВОДСТВАКапитализм построен как саморегулирующаяся система с обратными связями, возникающими в результате взаимодействия рынков труда, капитала, товаров и услуг. Классовая борьба возникает в нём как результат плохой настройки взаимодействия этих рынков.
У Маркса с Лениным всё наоборот. В статье «Три источника и три составных части марксизма» утверждается, что капитализм построен на классовой борьбе, а действие рынков – явление временное, до скорого возникновения тотальной монополизации капитала. Ну, не может ни дня существовать система, построенная на антагонизме и постоянной борьбе её составляющих! А ведь, худо-бедно, ранний капитализм выстоял пару веков до появления «вождей».
«Одну часть рабочего дня рабочий употребляет на то, чтобы покрыть расходы на содержание своё и своей семьи (заработная плата), а другую часть дня рабочий трудится даром, создавая прибавочную стоимость для капиталиста, источник прибыли, источник богатства класса капиталистов», пишет далее в статье Ленин.
Труд стоит столько, сколько он стоит на рынке труда. Если платить меньше, трудящийся уйдёт к конкуренту. Поэтому недоплата хозяином некоей «прибавочной стоимости» ему же невыгодна. Источником прибыли является разница между рыночной ценой и совокупными затратами. Где тут прибавочная стоимость? Автор преднамеренно избегает упоминания о рынке товаров и услуг и понятия «цена». Иначе проявится несостоятельность понятия прибавочной стоимости. Подтверждением этому служит отсутствие этого понятия в финансовой документации любого когда-либо существовавшего строя.
Прибавочная стоимость – миф, придуманный политическими авантюристами. Для обоснования необходимости захвата власти ими было создано т.н. «учение о классовой борьбе», требующее полного разрушения общества, основанного на естественных правах и свободах и рыночной экономике.
Что же предлагалось ими взамен формировавшейся саморегулирующейся системы? Да то же самое, чем они пугали. «Самое производство становится всё более общественным, – сотни тысяч и миллионы рабочих связываются в планомерный хозяйственный организм, – а продукт общего труда присваивается горстью капиталистов». Заменим слово «капиталистов», например, словом «чиновников». Что мы получим «на выходе»? Правильно, то же самое, только значительно хуже. Хуже тем, что функции хозяев и рынков взял на себя госаппарат, определявший, чего и сколько произвести и куда распределить. Произведенное отнималось у производителя, часть, не зависящая от результатов, оставлялась себе, остальное спускалось вниз в виде фондов и лимитов и разбазаривалось в виде «братской помощи». При госсобственности на средства производства ни один участник производственных отношений объективно не заинтересован в конечном результате. Значит, по уровню производственных отношений тоталитарная экономика ниже рабовладельческой – там в конечном результате заинтересован рабовладелец. Отсюда ее нынешнее состояние и завтрашнее отсутствие перспектив.
Как вы думаете, что сделает топ-менеджер госпредприятия, если ему предложат купить ненужные товары (услуги) или нужные, но с большой переплатой и соответствующим «откатом»? Правильно, согласится. И никакие тендерные комитеты не удержат его от этого (там тоже живые люди сидят!). А что сделает в аналогичной ситуации хозяин, вложивший в предприятие свои кровные? Правильно, пошлёт на три весёлых буквы. Из этого упрощённого примера следует, что госсобственность на средства производства своим существованием создаёт объективные условия для процветания коррупции и является третьим источником коррупции.
Чем меньше государство управляет средствами производства, лимитами, фондами, чем меньше помогает предприятиям и отраслям деньгами, льготами и свободными экономическими зонами, тем здоровее экономика и тем меньше коррупции. Свободной экономической зоной должна быть вся страна. Государство не должно помогать экономике. Достаточно не мешать.
http://durdom.in.ua/ru/main/article/article_id/4173.phtml
2010.07.07 | segodnya.ua
Re: СБУ проводит обыск в кабинете Олеся Довгого
Среда, 07 Июля, 2010 15:14СБУ проводит обыск в кабинете Олеся Довгого
http://www.segodnya.ua/news/14151452.html
2010.07.07 | Shooter
Корупцію не підтримую. Але й вульгаризми - також.
© А.В.Русанов [20.03.2010] пише:> Прибавочная стоимость – миф, придуманный политическими авантюристами.
Ех...люблю я наших "спеціалістів на фсьо"...
2010.07.19 | Семен
А де нанопрограма МОН ?
А де нанопрограма МОН ?