07/06/2010 | Медицина-БП

Паразити і патогенні мікроорганізми можуть пояснити, чому люди в деяких частинах світу розумніші, ніж в інших

Людський інтелект викликає здивування. У деяких місцях він у середньому є вищим, ніж в інших країнах. І, схоже, зростає останніми десятиліттями. Чому саме ці дві речі є правдою – спірне питання. Проте цього тижня група дослідників з Університету Нью-Мексико запропонувати те саме пояснення для обох явищ: вплив інфекційних захворювань. Якщо вони мають рацію, то згідно з припущенням, контроль за такими захворюваннями має вирішальне значення для розвитку країни, чого зовсім не цінували раніше. Країни, які дають притулок багатьом паразитам і патогенним мікроорганізмам, не тільки потерпають від виснажливих наслідків хвороби для їх робочої сили, а й утрачають свій людський капітал, дитину за дитиною від самого їх народження.

Крістофер Еппіґ [Christopher Eppig] і його колеги оприлюднили свою гіпотезу в "Записках Королівського товариства" [Proceedings of the Royal Society]. Вони зазначають, що мозок новонароджених дітей потребує 87% їх метаболічної енергії. У 5-річних ця цифра – 44%, і навіть у дорослих мозок, що становить лише 2% ваги тіла, споживає близько чверті енергії тіла. Будь-яка конкуренція за цю енергію, радше за все, шкодить розвитку головного мозку, а паразити і патогенні мікроорганізми конкурують за неї по-різному. Деякі живляться безпосередньо з тканини господаря або використовують його молекулярні механізми для власного розмноження. Інші, надто ті, що живуть у кишківнику, перешкоджають господарю абсорбувати їжу. І всі провокують активність імунної системи хазяїна, а це відволікає ресурси від інших речей.

Вражає зворотна кореляція, яку розраховувала група дослідників між індексом тягаря хвороб і середнім інтелектом країни. Вони обчислили індекс тягаря хвороб на підставі даних ВООЗ про роки життя, скореговані на непрацездатність [DALY], викликану 28 інфекційними захворюваннями. Ці дані є про 192 країни. Дані про інтелект узято з дослідження IQ у 113 країнах, яке на початку 2000-х провели британський психолог Ричард Лінн і фінський політолог Тату Ванханен, і новішої праці Єльте Віхертс [Jelte Wicherts], голландського психолога.

Унизу переліку країн за рівнем середнього IQ розташована Екваторіальна Гвінея, вище від якої Сент-Люсія. Камерун, Мозамбік і Габон є третіми знизу. Ці країни також мають найвищий тягар інфекційних хвороб. У верхній частині переліку країн за рівнем середнього IQ розташований Сінгапур, за яким іде Південна Корея. Китай і Японія на третьому місці. Усі ці країни мають відносно низький рівень захворюваності. США, Великобританія і низка європейських країн ідуть за лідерами. Перелік країн, включених у дослідження, можна знайти тут http://media.economist.com/images/20100703/201027STC756.gif

Наслідки хвороб
Кореляція становить близько 67%, а ймовірність того, що вона могла з’явитися випадково, є меншою, ніж 1 до 10000. Але кореляція не причинно-наслідковий зв’язок, і Еппіґ і його колеги спробували відкинути інші можливі пояснення. Попередні дослідження передбачали, що такі чинники, як дохід, освіта, низька зайнятість сільськогосподарською працею (яку замінено на сприятливіші для розвитку інтелекту робочі місця), клімат (завдання вижити за холодної погоди може спровокувати розвиток інтелекту), ба навіть відстань від африканської батьківщини людства (нові середовища можуть заохочувати до розвитку інтелекту) можуть пояснити національні відмінності рівня IQ. Утім, усі вони, крім, можливо, останнього, ймовірно, пов’язані з хворобами і шляхом ретельного статистичного аналізу Еппіґ і його колеги довели, що всі вони зникають або мають слабкий ефект, коли беруть до уваги наслідки хвороб.

Окрім того, існують прямі докази того, що інфекції та паразити впливають на процес пізнання. Кишкові глисти, як було доведено, дійсно мають негативний вплив. Малярія теж шкідлива для мозку. Дослідження дітей у Кенії, які пережили церебральну малярію, дозволяє припустити, що кожен восьмий малюк потерпає там від тривалої когнітивної травми. На думку Еппіґа та його колег, найбільшою загрозою є різні комахи, що спричиняють діарею. Діарея вражає дітей. На неї припадає одна шоста дитячої смертності, і навіть тим, кого не вбиває, вона перешкоджає споживати їжу тоді, коли мозок росте і розвивається швидкими темпами.

Дослідники прогнозують, що один з типів проблем зі здоров’ям буде посилюватися разом зі зростанням інтелекту. Випадки захворювання на астму й інші алергії, як вважає багато експертів, частішають, тому що дитячі імунні системи, яким не загрожують інфекції, розвертаються проти клітин організму, які вони повинні захищати. Деякі дослідження вже припускають існування кореляції між рівнем алергійних розладів у країні та її середнім IQ. Еппіґ і його колеги прогнозують, що майбутні дослідження підтвердять цей зв’язок.

Інший прогноз, звісно, полягає в тому, що якщо країни переможуть хвороби, інтелект їхніх громадян буде зростати. Зростання рівня інтелекту за останні десятиліття вже помітили в багатьох країнах. І назвали ефектом Флінна, за іменем Джеймса Флінна, який відкрив його. Причина явища, однак, донині була таємницею. Якщо Еппіґ має рацію, майже повна перемога над серйозними інфекціями в цих країнах шляхом вакцинації, розширення доступу до чистої води та належної каналізації може пояснити велику частину, якщо не весь ефект Флінна.

Коли доктори Лінн і Ванханен спочатку опублікували свої дані про національні IQ, вони використовували їх, щоб підтвердити гіпотезу, що національні відмінності в IQ були основною причиною різних рівнів економічного розвитку. Це дослідження перевертає ці аргументи з ніг на голову. Саме відсутність розвитку і багато проблем зі здоров’ям, до яких це призводить, пояснюють різницю в рівні інтелекту. Без сумніву, у порочному колі ці відмінності сприяють тому, що бідні країни залишаються бідними. Але нова теорія пропонує спосіб розірвати це порочне коло. Якщо подальша робота дослідників підтвердить ідеї Еппіґа та його колег, вони зроблять світові добру послугу, давши політикам ще одну причину, чому ліквідація хвороб має бути однією з головних цілей розвитку, а не його побічним ефектом.