Німеччині загрожує освітній хаос
07/19/2010 | Ocвіта-БП
Жителі Гамбурга на референдумі зупинили зміни в системі освіти, проголосувавши проти збільшення терміну початкової школи. Реформи заплановані й в інших федеральних землях, кожна з яких має власну шкільну систему.
Німеччина вже зараз може похвалитися рекордом на освітній ниві – це, однак, не відмінні знання школярів, а кількість освітніх систем. Їх в одній країні нараховується аж шістнадцять. Тобто, кожна федеральна земля має власну систему освіти. Батькам і дітям дедалі складніше стає змінювати школу, якщо родина вирішили переїхати з однієї федеральної землі в іншу.
«Існує реальна небезпека, що діти не зможуть перейти, скажімо, з гімназії в гімназію, - каже експерт з питань освіти Наукового центру Берліна Ріта Ніколай. - Це означає, що в школах Гамбурга або Бремена викладають за зовсім іншими програмами, ніж у Баварії або Баден-Вюртемберзі».
Так, у Гессені другу іноземну викладають із шостого класу гімназій, а не з сьомого, як у більшості інших федеральних земель. Отже, якщо хтось перевівся до однієї з гессенських гімназій з іншої частини Німеччини, то йому відразу бракуватиме одного року вивчення іноземної мови.
Таких прикладів у Німеччині можна знайти купу. Щойно жителі Гамбурга на референдумі зупинили шкільну реформу в своєму місті. Її автори пропонували збільшити навчання в початковій школі з чотирьох років до шести, і відповідно скоротити навчання в гімназії. Якби автори змін домоглися свого, тоді Гамбург зі своєю шкільною структурою посів би виняткове місце в німецькій системі освіти.
Федеральний міністр освіти Аннетте Шаван привітала зупинку запропонованих змін. «Батьки хочуть зберігати мобільність. І в глобалізованому світі ніхто не зрозумів би таких змін», - сказала міністр. Гамбург, однак, не єдина федеральна земля, яка посягає на шкільну структуру.
Річ у тім, що після реформи федералізму німецькі федеральні землі дістали ще більшу автономію в питаннях освіти. «Федеральні землі й раніше завжди відрізнялися одна від одної, коли йшлося про освіту. Тепер проблема полягає в тому, що уряд у Берліні більше не може навіть надавати порад для орієнтиру. Він, зі свого боку, не може пропонувати, наприклад, програми для раннього виховання дітей, оскільки йому бракує відповідних повноважень», - пояснює Ріта Ніколай.
Представникам уряду залишається обмежуватися закликами на кшталт заяв, зроблених федеральним міністром освіти Аннеттою Шаван після референдуму в Гамбурзі: «Федералізм означає й надання можливості для розвитку мобільності й створення структур, які б пасували одна до одної. Не можна, щоб кожен робив, що йому заманеться».
Запровадження в Німеччині спільних освітніх стандартів, визнання дипломів та інші подібні питання координуються на засіданнях спеціальної структури, в якій беруть участь 16 земельних міністрів культури. Вони постійно вимушені знаходити консенсус з усіх проблем освіти.
На думку тюрінзького міністра Крістофа Матчі, частину освітніх повноважень слід було б передати федеральному уряду. «В освітній політиці ми терміново повинні потурбуватися про те, щоб діти, незалежно від того, де вони ходять до школи – в Берліні, Гамбурзі чи Ерфурті – мали однакові освітні стандарти. Відповідними повноваженнями мав би бути наділений федеральний уряд, але цього не допустили», - критикує Крістоф Матчі.
Востаннє спроба посилити співпрацю в галузі освіти між федеральним урядом і окремими землями провалилася під час так званого освітнього саміту в червні. Причина: різні погляди на розподіл фінансів.
Німеччина вже зараз може похвалитися рекордом на освітній ниві – це, однак, не відмінні знання школярів, а кількість освітніх систем. Їх в одній країні нараховується аж шістнадцять. Тобто, кожна федеральна земля має власну систему освіти. Батькам і дітям дедалі складніше стає змінювати школу, якщо родина вирішили переїхати з однієї федеральної землі в іншу.
«Існує реальна небезпека, що діти не зможуть перейти, скажімо, з гімназії в гімназію, - каже експерт з питань освіти Наукового центру Берліна Ріта Ніколай. - Це означає, що в школах Гамбурга або Бремена викладають за зовсім іншими програмами, ніж у Баварії або Баден-Вюртемберзі».
Так, у Гессені другу іноземну викладають із шостого класу гімназій, а не з сьомого, як у більшості інших федеральних земель. Отже, якщо хтось перевівся до однієї з гессенських гімназій з іншої частини Німеччини, то йому відразу бракуватиме одного року вивчення іноземної мови.
Таких прикладів у Німеччині можна знайти купу. Щойно жителі Гамбурга на референдумі зупинили шкільну реформу в своєму місті. Її автори пропонували збільшити навчання в початковій школі з чотирьох років до шести, і відповідно скоротити навчання в гімназії. Якби автори змін домоглися свого, тоді Гамбург зі своєю шкільною структурою посів би виняткове місце в німецькій системі освіти.
Федеральний міністр освіти Аннетте Шаван привітала зупинку запропонованих змін. «Батьки хочуть зберігати мобільність. І в глобалізованому світі ніхто не зрозумів би таких змін», - сказала міністр. Гамбург, однак, не єдина федеральна земля, яка посягає на шкільну структуру.
Річ у тім, що після реформи федералізму німецькі федеральні землі дістали ще більшу автономію в питаннях освіти. «Федеральні землі й раніше завжди відрізнялися одна від одної, коли йшлося про освіту. Тепер проблема полягає в тому, що уряд у Берліні більше не може навіть надавати порад для орієнтиру. Він, зі свого боку, не може пропонувати, наприклад, програми для раннього виховання дітей, оскільки йому бракує відповідних повноважень», - пояснює Ріта Ніколай.
Представникам уряду залишається обмежуватися закликами на кшталт заяв, зроблених федеральним міністром освіти Аннеттою Шаван після референдуму в Гамбурзі: «Федералізм означає й надання можливості для розвитку мобільності й створення структур, які б пасували одна до одної. Не можна, щоб кожен робив, що йому заманеться».
Запровадження в Німеччині спільних освітніх стандартів, визнання дипломів та інші подібні питання координуються на засіданнях спеціальної структури, в якій беруть участь 16 земельних міністрів культури. Вони постійно вимушені знаходити консенсус з усіх проблем освіти.
На думку тюрінзького міністра Крістофа Матчі, частину освітніх повноважень слід було б передати федеральному уряду. «В освітній політиці ми терміново повинні потурбуватися про те, щоб діти, незалежно від того, де вони ходять до школи – в Берліні, Гамбурзі чи Ерфурті – мали однакові освітні стандарти. Відповідними повноваженнями мав би бути наділений федеральний уряд, але цього не допустили», - критикує Крістоф Матчі.
Востаннє спроба посилити співпрацю в галузі освіти між федеральним урядом і окремими землями провалилася під час так званого освітнього саміту в червні. Причина: різні погляди на розподіл фінансів.
Відповіді
2010.07.19 | igorg
Поясніть чому учні протягом навчання
мають масово мігрувати із гімназії до гімназії? Що це за такі проблеми у німців?2010.07.19 | Мацяльця
А чому студенти мають масово
мігрувати від одного університету до іншого? І навіщо тоді Болонська система?Чому люди прагнуть уникати простих відповідей на прямі питання? Болонська система, так само як і система зовнішнього незалежного оцінювання створювалися не для боротьби з корупцією, чи вільного пересування між закладами, а для утворення певних стандартів в освіті. Тобто щоб наймач працівника міг чогось від нього очікувати на основі диплому. У СРСР дотримання таких стандартів (принаймні, у теорії) забезпечувалося за замовчуванням, а в західних країнах, де складалася система (більш-менш хаотична) приватних закладів - шляхом створення методів перевірки взаємозамінності освітніх закладів та учбових курсів. От саме на це спрямована Болонська система. А ЗНО - та сама мета, тільки для середніх навчальних закладів. Використання ЗНО для боротьби з корупцією - те саме, що використання, скажімо, електрики для боротьби зі СНІДом.
Всі ці ЗНО та Болонки у радянській системі (чи її рештках) - це п'яте колесо до воза, тим паче приладнене поперек.
2010.07.20 | Ocвіта-БП
Re: Поясніть чому учні протягом навчання
igorg пише:> мають масово мігрувати із гімназії до гімназії? Що це за такі проблеми у німців?
Ви пропонуєте при зміні місця роботи батьків залишати дітей шкільного віку за попереднім місцем навчання самих ?
2010.07.20 | sqrt(-1)
Re: Поясніть чому учні протягом навчання
А так очень часто и случается - муж получил новое место и переехал, а жена и дети остались на прежнем месте.2010.07.20 | Ocвіта-БП
Re: Поясніть чому учні протягом навчання
sqrt(-1) пише:> А так очень часто и случается - муж получил новое место и переехал, а жена и дети остались на прежнем месте.
Ну звiсно, а навiщо дітям батько, коли у них є місце навчання, яке невідомо як можна поміняти ?
Жінці без чоловіка також лише краще, кришку на унітазі ніхто піднятою не залишає, так ?
2010.07.20 | sqrt(-1)
Re: Поясніть чому учні протягом навчання
Не утрируйте. Германия не настолько большая страна, чтобы отец не мог себе позволить съездить к семье раз в неделю. И жене не нужно бросать свои интересы (даже бизнес-интересы) ради переезда. И ребенку тоже хорошо - не нужно менять школу.2010.07.20 | Ocвіта-БП
Re: Поясніть чому учні протягом навчання
sqrt(-1) пише:> Не утрируйте. Германия не настолько большая страна, чтобы отец не мог себе позволить съездить к семье раз в неделю. И жене не нужно бросать свои интересы (даже бизнес-интересы) ради переезда. И ребенку тоже хорошо - не нужно менять школу.
Ну, так і Земля, планета відносно невелика ...
А чому йдеться саме про раз на тиждень, це якість підстави має ?
Чому саме разу має вистачити ?
2010.07.20 | selu
Німецька держава обслуговує людей, а не маси.
Отже, якщо у німця виникає потенційна загроза можливого обмеження свободи пересування, то ця загроза має бути ліквідована.