Видані на наукові дослідження гроші МНС віддало церкві
10/06/2010 | Оk
У Рахунковій палаті України заявляють про неефективне використання Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи коштів, виділених на наукові дослідження.
Як повідомили УНІАН у прес-службі Рахункової палати, про це свідчать результати аудиту, проведеного відомством.
Загалом за результатами аудиту МНС використало з порушеннями чинного законодавства та неефективно 38,2 млн. грн., або понад 45%. усіх коштів, призначених на виконання наукових досліджень і впровадження їх результатів.
Оцінюючи ситуацію, голова Рахункової палати Валентин СИМОНЕНКО зазначив: «Триває повна деградація наукової діяльності, спрямованої на попередження надзвичайних ситуацій і мінімізацію їх наслідків. Коштів виділяють немало – понад 100 млн. грн. за чотирма програмами. Але куди вони спрямовані? Соціально-економічний ефект – нульовий! Все йде на утримання відомчих наукових установ».
Аудит засвідчив, що кошти переважно спрямовувалися на поточне утримання підвідомчих МНС установ, а в окремих випадках – на об’єкти, далекі від науково-дослідних робіт. Зокрема, на церкву Преображення Господнього у м. Овручі Житомирської області, яку відреставровано за 420 тис. грн., призначених на наукове забезпечення робіт із ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
У Рахунковій палаті зазначають, що через відсутність з боку Міністерства економіки внутрішнього і зовнішнього контролю за науковою діяльністю МНС методологічні та науково-технічні послуги, що не мали на меті отримання наукового результату, затверджувалися як наукові дослідження. Всього таким чином оформлено 60 розробок, на які витрачено 15,7 млн. грн., або 15% коштів на наукові дослідження.
За даними аудиту, витративши 1,5 млн. грн. на 28 наукових досліджень з проблем цивільного захисту та пожежної безпеки, МНС припинило їх проводити. Отримані результати 18 робіт на суму 4,8 млн. грн. не впроваджено.
Міністерство та його наукові установи не забезпечили також виконання Державної програми стандартизації на 2006-2010 роки. Замість передбачених 214 національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими, підготовлено та станом на серпень 2010 року Держстандартом затверджено лише 16.
Аудит також засвідчив, що управлінські рішення МНС з фінансування Держгідромету на рівні близько 50% від потреби призвели до занепаду матеріальної бази цієї галузі. Відтак не забезпечено якісних і повних даних гідрометеорологічних спостережень, необхідних для проведення наукових досліджень і прогнозування природних стихійних явищ та попередження їх негативних наслідків. У Рахунковій палаті зазначають, що збитки від гідрометеорологічних надзвичайних ситуацій в Україні за 2008 рік – І півріччя 2010 року становили 4,9 млн. грн., або 94% загальних збитків від надзвичайних ситуацій.
“Через відсутність сучасної техніки понад 90% пунктів мережі гідрометеоспостережень не використовують розроблене науковцями програмне забезпечення автоматизованих метеорологічних систем”, - наголошують у Рахунковій палаті.
Крім того, не доведені до промислового виробництва розроблені НДІ Держгідромету три прилади гідрометеоспостереження, що відповідають іноземним аналогам. На виконання цих розробок неефективно витрачено 1,9 млн. грн. Не впроваджено в агрокомплексі результати наукових досліджень із прогнозування врожаїв, на які витрачено 0,6 млн. грн. Реальною є загроза припинення у жовтні 2010 року шести перспективних досліджень моделей прогнозування природних явищ, на які з бюджету вже витрачено 1,3 млн. грн.
http://www.unian.net/ukr/news/news-399534.html
Як повідомили УНІАН у прес-службі Рахункової палати, про це свідчать результати аудиту, проведеного відомством.
Загалом за результатами аудиту МНС використало з порушеннями чинного законодавства та неефективно 38,2 млн. грн., або понад 45%. усіх коштів, призначених на виконання наукових досліджень і впровадження їх результатів.
Оцінюючи ситуацію, голова Рахункової палати Валентин СИМОНЕНКО зазначив: «Триває повна деградація наукової діяльності, спрямованої на попередження надзвичайних ситуацій і мінімізацію їх наслідків. Коштів виділяють немало – понад 100 млн. грн. за чотирма програмами. Але куди вони спрямовані? Соціально-економічний ефект – нульовий! Все йде на утримання відомчих наукових установ».
Аудит засвідчив, що кошти переважно спрямовувалися на поточне утримання підвідомчих МНС установ, а в окремих випадках – на об’єкти, далекі від науково-дослідних робіт. Зокрема, на церкву Преображення Господнього у м. Овручі Житомирської області, яку відреставровано за 420 тис. грн., призначених на наукове забезпечення робіт із ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
У Рахунковій палаті зазначають, що через відсутність з боку Міністерства економіки внутрішнього і зовнішнього контролю за науковою діяльністю МНС методологічні та науково-технічні послуги, що не мали на меті отримання наукового результату, затверджувалися як наукові дослідження. Всього таким чином оформлено 60 розробок, на які витрачено 15,7 млн. грн., або 15% коштів на наукові дослідження.
За даними аудиту, витративши 1,5 млн. грн. на 28 наукових досліджень з проблем цивільного захисту та пожежної безпеки, МНС припинило їх проводити. Отримані результати 18 робіт на суму 4,8 млн. грн. не впроваджено.
Міністерство та його наукові установи не забезпечили також виконання Державної програми стандартизації на 2006-2010 роки. Замість передбачених 214 національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими, підготовлено та станом на серпень 2010 року Держстандартом затверджено лише 16.
Аудит також засвідчив, що управлінські рішення МНС з фінансування Держгідромету на рівні близько 50% від потреби призвели до занепаду матеріальної бази цієї галузі. Відтак не забезпечено якісних і повних даних гідрометеорологічних спостережень, необхідних для проведення наукових досліджень і прогнозування природних стихійних явищ та попередження їх негативних наслідків. У Рахунковій палаті зазначають, що збитки від гідрометеорологічних надзвичайних ситуацій в Україні за 2008 рік – І півріччя 2010 року становили 4,9 млн. грн., або 94% загальних збитків від надзвичайних ситуацій.
“Через відсутність сучасної техніки понад 90% пунктів мережі гідрометеоспостережень не використовують розроблене науковцями програмне забезпечення автоматизованих метеорологічних систем”, - наголошують у Рахунковій палаті.
Крім того, не доведені до промислового виробництва розроблені НДІ Держгідромету три прилади гідрометеоспостереження, що відповідають іноземним аналогам. На виконання цих розробок неефективно витрачено 1,9 млн. грн. Не впроваджено в агрокомплексі результати наукових досліджень із прогнозування врожаїв, на які витрачено 0,6 млн. грн. Реальною є загроза припинення у жовтні 2010 року шести перспективних досліджень моделей прогнозування природних явищ, на які з бюджету вже витрачено 1,3 млн. грн.
http://www.unian.net/ukr/news/news-399534.html
Відповіді
2010.10.07 | Георгій
Re: Видані на наукові дослідження гроші МНС віддало церкві
Якщо в Кoнституції України зафіксовано, що дeржава в Україні відокрeмлeна від Цeркви, як тоді дeржавна установа можe асигнувати гроші на цeрковну будівлю і т.п.?У CША абсолютна більшість людeй - віруючі, і з них більшість - християни, які відвідують цeрковні відправи щонeділі або частішe. Алe якби якийсь амeриканський урядовeць дозволив взяти дeржавні гроші і використати їх на побудову рeлігійної споруди, або на її рeмонт чи прикрашeння, - він би був нeгайно, зі скандалом і тріском, вигнаний.
Я, звичайно ж, розумію, що в Україні приватні громадяни нe можуть зібрати таких коштів, які рeгулярно збираються громадянами CША і в приватному порядку жeртвуються рeлігійним установам. Алe всe-таки наявність у Конституції параграфу про відокрeмлeність дeржави від Цeркви і разом з тим відвeртe, нeприхованe, систeматичнe використання дeржбюджeтних грошeй на потрeби рeлігійних організацій - цe, на мій погляд, просто шизофрeнія. Цe приблизно тe самe, що зафіксувати в карному кодeксі, що за крадіжку положeно сидіти в тюрмі 5 років, і в той самий час відвeрто, нe лякаючися наслідків, відмикати тюрeмні двeрі і під блимання тeлeкамeр відпускати крадіїв на волю на трeтій дeнь їх відсидки.
2010.10.07 | Torr
це неосередновіччя
2010.10.07 | Skapirus
І неофеодалізм
2010.10.07 | Сергій Вакуленко
Порівняння зі США некоректне
У США держава ніколи не забирала храмів у Церкви й не руйнувала храмів.У нас це може сприйматися як акт поновлення справедливості, бо теперішній жалюгідний стан багатьох церковних споруд — це прямий наслідок державної політики, здійснюваної з 1918 по кінець 1980-х рр.
Инша річ — чому саме з коштів МНС, призначених на науку, чому саме цій, а не иншій Церкві, чому тільки Церкви отримують назад своє майно та инколи ще й допомогу від держави, а инші власники забраного майна (чи їхні нащадки) не отримують нічого?..
Зрештою, державна допомога збереженню культурної спадщини — то не є щось безпрецедентне. У Франції тепер діє програма оновлення храмів із бюджетом у десятки мільйонів євро.
http://www.notredamedeparis.fr/Le-Plan-de-relance-a-Notre-Dame-de#nb1
І суспільство від того, що цікаво, має тільки зиски.
2010.10.07 | Раппопович
Ну так со славных прадедов берется пример: (л)
http://za.zubr.in.ua/2009/01/07/2389/Поиски описаний в исторической литературе созидательной деятельности Мазепы и Орлика, направленной на подготовку Украины к независимости были безуспешны. Единственное, что удалось найти — утверждение историков о том, что Мазепа уделял большое внимание церкви и Киево-Могилянской академии. В частности, М. С. Грушевский пишет: «Как бы для того, чтобы рассеять предубеждение против своей особи как человека чужого, Мазепа с первых же лет своего правления с небывалой энергией и щедростью созидает целый ряд роскошных и величественных для своего времени построек — конечно церковных главным образом, в духе своей эпохи. Он осыпает наиболее чтимые церкви и монастыри богатыми дарами и пожертвованиями». Церковь и Академия в то время были главными рекламоносителями имени «ясновельможего». Однако, «Все эти щедрые жертвы и вызываемые ими пышные похвалы и панегирики, фимиам церковных и всяких иных витий — пишет далее М. С. Грушевский — не в силах, однако, были примирить низшие слои украинского населения с политикой гетманского правительства, так осязательно дававшей себя чувствовать именно всякой «черни», казацкой и неказацкой». («Очерк истории украинского народа»).
Некоторые историки пытаются представить Мазепу человеком набожным. Набожность определяется по тому, как он выполняет заповеди Божии, прежде всего такие как: «Не убивай». «Не прелюбодействуй». «Не кради». «Не произноси ложного свидетельства на ближнего твоего», «Не желай жены ближнего твоего». Мазепа повинен в убийствах и грабежах десятков тысяч соотечественников. Он нанял казака и тот убил предводителя восстания П. Иваненка; по его ложному доносу были отстранены от должностей и сосланы в Сибирь его спаситель Самойлович, народный герой С. Палий и многие другие. Прелюбодеяниями Мазепа занимался до глубокой старости. В истории описан такой факт. Уличенного в любовных связях с женой видного польского шляхтича, его слуги раздели Мазепу догола, посадили верхом на коня, руки связали за спиной, а ноги — под животом коня. Перепуганный конь унес Мазепу за леса. По-видимому в связи с этой ездой любвеобильный Мазепа не имел детей. В старческом возрасте он соблазнил юную дочку Кочубея, свою крестницу, и ночью увез к себе — был проклят ее родителями.
2010.10.08 | простий науковець
UVMOD: Яке відношення до науки має імперська пропаганда?(za.zubr
2010.10.08 | Модератор
Пропаганда, чи ні, вона не є оффтопіком в темі
Інша справа, якщо після того почнеться тривале обговорення на тему історії з наступними глобальними висновками, то відповідні дописи мають шанс піти в небуття.2010.10.08 | простий науковець
Тобто шовіністичний висер на видатного українського діяча у темі
яка жодним чином з історією не пов'язана - це по темі? А як хтось намагатиметься сказати щось на захист цього діяча - то це буде витерте?Я правильно Вас зрозумів?
2010.10.08 | Модератор
Не перебільшуйте
І якщо вже Ви хочете щось довести, наведіть блск пункт правил, згідно з яким я мав би витерти те повідомлення. (Цитую: "Заклики до модерації без посилань на конкретні пункти правил приречені на ігнор з боку модераторів"). При всій повазі до Вас я не бачу відповідних передумов не тільки з Вашого боку, але і після ретельного перегляду правил. Якщо Ви вважаєте їх недосконалими - пропонуйте відповідне доповнення, внесене на розгляд присутніх на Вільному форумі.2010.10.09 | thinker
просьба
не займатися порахунками, а ставити варті уваги теми на топі сайту