Нобелівське визнання графену. Чим відповість Україна?
10/09/2010 | Максим СТРІХА (доктор фізико-математичних наук)
Дзеркало тижня № 37 (817) 9 — 15 жовтня 2010
Нобелівське визнання графену. Чим відповість Україна?
Автор: Максим СТРІХА (доктор фізико-математичних наук)
http://www.dt.ua/3000/3100/70539/
Нобелівське визнання графену. Чим відповість Україна?
Автор: Максим СТРІХА (доктор фізико-математичних наук)
http://www.dt.ua/3000/3100/70539/
Відповіді
2010.10.09 | loup-garou
Re: Нобелівське визнання графену. Чим відповість Україна?
Взагалі-то головні вітчизняні теор. результати по графену належать Гусиніну і Шарапову, а не зацитованим автором людям. Дуже некрасиво.2010.10.09 | igorg
Я чомусь думав що кремній то напівпровідник, а в
чистому вигляді навіть ізолятор. А графіт природно є провідником.2010.10.09 | Torr
спробуйте менше думати і не читайте стріхових опусів
2010.10.09 | thinker
Можна конкретніше -
де пан Стріха "стріхнін-увся" щодо фізики графену?2010.10.09 | Torr
Re: Можна конкретніше -
thinker пише:> де пан Стріха "стріхнін-увся" щодо фізики графену?
а де ви там фізику графену угледіли?
2010.10.10 | thinker
Re: Можна конкретніше -
нема, отже нема фізики, - себто і питання відпало!2010.10.10 | thinker
Re: Можна конкретніше -
Стріха пише:>>...особливості фізики графену при будь-яких прикладених до затвору напругах складно домогтися суттєвої зміни опору, необхідної для створення двох станів: провідного і непровідного, ...<<2010.10.10 | igorg
Ось тут ну вельми цікаво, особливо про нейтрино
>А найголовніше — електрони в ньому (за низкою важливих фізичних властивостей схожі не на електрони в інших твердих тілах, а на релятивістські частинки без маси — фотони й нейтрино) забезпечують графену дуже високу провідність (на порядки вищу, ніж у кремнію — основного матеріалу сучасної електроніки). Отже, прилади на основі графену можуть виявитися значно «швидшими».2010.10.10 | простий науковець
:-) Дійсно цікаво:
"...забезпечують графену дуже високу провідність (на порядки вищу, ніж у кремнію — основного матеріалу сучасної електроніки). Отже, прилади на основі графену можуть виявитися значно «швидшими»Якщо проблема лише у провідності, чому б не робити мікропроцесори з "люмінію"? - Дешевий, легкий і прoвідність майже як у міді...
2010.10.10 | igorg
Я так розумію що академік хотів сказати щось інше
або якось доступно для загалу, але ж виходить з того повний пшик. Піде дурня гуляти далі , в реферати й наукові роботи з посиланням на академіка Стріху.2010.10.10 | Shooter
По-перше, Стріха не академік
А по-друге, стаття як "науково-популярна" - цілком нормальна.Не нравицця - напишіть іншу.
2010.10.10 | Skapirus
Написати то він напише, так хто ж надрукує?
Якщо Стрісі всі ворота відкриті, то комусь іншому - і близько не підходь. Перевірено (і не раз) на досвіді кількох знайомих.Shooter пише:
> А по-друге, стаття як "науково-популярна" - цілком нормальна.
Можливо, принаймні краща того лайна, що зазвичай друкує ДТ. Але боюся, що Стріха писав не без сторонньої допомоги, включивши в знак подяки невідомих нікому "графенщиків" і "забувши" справжніх.
2010.10.10 | Shooter
"Лупайте сю скалу..."
Skapirus пише:> Якщо Стрісі всі ворота відкриті, то комусь іншому - і близько не підходь. Перевірено (і не раз) на досвіді кількох знайомих.
Навряд чи Стрісі всі двері були відкриті від народження.
Та, з власного досвіду певного процесу, до якого опосередковано був залучений і Стріха (хоча, нажаль, нефективно) - "стукайте - і вам відчинять" (кажуть, вже наступного року )
> Shooter пише:
> > А по-друге, стаття як "науково-популярна" - цілком нормальна.
> Можливо, принаймні краща того лайна, що зазвичай друкує ДТ. Але боюся, що Стріха писав не без сторонньої допомоги
не думаю
> включивши в знак подяки невідомих нікому "графенщиків" і "забувши" справжніх.
це вже інше питання. яке, власне, мало стосується предмету статті.
2010.10.10 | igorg
Так, не академік, молодий ще :). А от із тим що це науково-
популярна стаття абсолютно не згодний. Не можна робити такі проколи. Популяризація це не спотворення фактів, не фентазі й не міфологізація речей, а тільки їх доступне пояснення. Наприклад, без багатьох формул, доказів, без деталей, але із збереженням суті ідеї, результату. Коли ізолятор називають провідником, а провідність графіту подають як відкриття то це викликає тільки запитання із шкільного курсу . А от щодо того як електрон в графіті стає подібним фотону й нейтрино то це вже поза шкільним курсом . Може хтось візьметься це пояснити?2010.10.10 | thinker
Можу пояснити, що вся
ця "псевдо-популярна" писанина Стріхи не має ніякого стосунку до фізики явища, тим більше ніяких там "майже нейтрин" немає, тим більше "фотонів" з нулевою масою, не кажучи про те, що електрони є ферміонами, а фотони - бозонами...Враховуючи геометричну (дво-вимірну) структуру кристалу графену, в першому наближенні результати стають зрозумілими із аналізу узагальненої моделі типу Кроніга, відомої добре із студентського курсу квантової механіки....2010.10.10 | Shooter
:) Це не "прокол", а саме науково-популярна стаття
Бо кожен "науково-популярист" знає, що кремній - напівпровідник. І ніхто, крім "дуже вузьких спеціалістів", не заморочується над тим, що згідно conventional level of conductivity "супер-чистий", а не допований, кремній не є напівпровідником.А ще вужчі спеціалісти можуть вдатися до дискусії щодо температурної залежности провідности чистого кремнію (на хвилинку "відірвавшись" від усталеної думки про ambient temperature) - етс.
Проте Стріха писав не в Physcial review letters, а в ДТ. І "дріб*язково чіпатися" - не кошер, просто.
P.S. Як приклад - цитата "один до одного". Зверніть увагу - звідки
http://nobelprize.org/educational/physics/semiconductors/5.html
Semiconductors, like silicon, are materials with conductivity somewhere between good conductors and insulators.
2010.10.11 | Torr
Це не "прокол", а непрофесіоналізм!
Бо кожен студент фізфаку знає термін "власний напівпровідник", а для пана Стріхи це бачте діелектрик. Шоб писати науково-популярні статті потрібна ерудованість, яка дозволяє простою мовою пояснити основні терміни і на них грунтувати пояснення. Неможливо пояснити прикладне значення графену не ввівши термін рухливість носія заряду. Я це до того шо радянська освіта давала якісь знання але без їх глибокого розуміння. Оце і вилізає як шило в мішку коли отакі "професіонали" популярно пояснюють шось для нєвєжд.2010.10.12 | thinker
Re: Це не "прокол", а непрофесіоналізм!
Цілком згоден з вашим твердженням, - видно, що Стріха не проумував того, що йому НАПИСАЛМ колеги на швидку руку...(є очевидці!), то ж - не варрто писати про речі тим, хто в цій ділянці фізики НЕ ПРАЦЮЄ,Є а Стріха є саме таким...(бо ніде вже не працює...)2010.10.13 | Torr
to thinker
часом не на цій ділянці копаєте?2010.10.13 | thinker
Re: to thinker
— Ну, что значит — предсказания... Теоретически графен рассматривался как составная часть графита, было известно (с конца 40-х годов), что электронный спектр у него специфический и очень интересный. Нанотрубки — это просто рулоны графена, опять же, теоретически изучалось многое в этой связи. Но вот возможность существования свободного стабильного графена, который ни в какие рулоны не сворачивается, а остается более-менее плоским, никому в голову не приходила. Было утверждение из учебников, что двумерные кристаллы существовать в свободном виде не могут. Утверждение, даже в общем правильное, только понималось неправильно. Конечно, от Андрея и Кости большое мужество тогда требовалось — переть против рожна и пытаться сделать то, что (якобы) запрещено учебниками. Потом разобрались, в чем там фокус с двумерными кристаллами, при некотором моем участии (это история про так называемые рипплы).2010.10.13 | Помечтаем
вместе со Стрихой и Садовничим
Троицкий вариант Нумеро 64 за 2010 год
==============
АВТОРСКАЯ КОЛОНКА
Десять лет спустя
Уважаемая редакция!
Нельзя замыкаться на
мелких проблемах и про-
блемишках, не видя за де-
ревьями леса. Чтобы жить с
полной самоотдачей, необ-
ходимо ставить перед собой
глобальные, крупномасштаб-
ные цели. Наше руковод-
ство понимает это и все делает, чтобы мы шли в
данном направлении. Очередным свидетельством
этому стало случившееся в конце сентября радост-
ное событие, которое не просто потрясло меня, но
натурально вывернуло все мои внутренности на-
ружу. Правительство утвердило программу разви-
тия моего родного Московского государственного
университета имени М.В.Ломоносова на период до
2020 г.! Теперь я знаю, что через десять лет мы бу-
дем номером один в мире, мы порвем все эти ло-
щеные Оксфорды и Кембриджи, как Тузик грелку!
Судите сами, через десять лет доля лауреатов
международных научных премий, включая Нобе-
левскую премию, премию Филдса, премию Гуг-
генхаймов и Абелевскую премию, среди научно-
педагогических работников университета достигнет
1,5%! А студенты… Что это будут за студенты –
звери! К 2020 г. среднее количество упоминаний за
год одного студента, аспиранта Московского гос-
дарственного университета в российских научных
изданиях достигнет 30 единиц, а средний годовой
индекс цитируемости одного студента, аспиранта
в зарубежных научных изданиях в соответствии
с индексом SCI – 10 единиц. Да я сочту за честь
мыть пробирки за таким студентом, которого бу-
дут ежегодно цитировать чаще, чем нынче цити-
руют среднего академика!
Поэтому я хожу все время как пьяный: перед
моим внутренним взором проходят светлые кар-
тины радостного будущего, которое наступит в на-
шем отдельно взятом университете через десять лет.
Вот идет по улице студент мехмата. Он напря-
женно думает. Нет, вовсе не о том, куда он пой-
дет пить пиво с друзьями после занятий. Он дума-
ет о том, за какую из проблем Гильберта взяться
сегодня вечером…
В столовой сидят два аспиранта-биолога. Один
жалуется другому, что Nature заваливает его спа-
мом – предлагают присылать статьи. Нет, конеч-
но, против Nature он в принципе ничего не име-
ет. Нормальный в общем журнал, хотя и немного
попсовый, но его мечта – опубликоваться в нашем
«Вестнике». А туда не пробиться. И как ему выпол-
нить план по российским цитированиям, не ясно.
В «Вестник» урюпинской лесотехнической академии
несколько статей он в прошлом месяце послал, но у
того импакт все-таки не очень – на уровне Nature.
У входа в здание физфака курят и матерятся два
Нобеля: они недоумевают, что такого нашел в сво-
ей английской дыре Гейм, опять отказавшийся от
предложения перейти на физфак…
Сияет Солнце. Студентки-первокурсницы с про-
светленными лицами возвращаются из недавно
освященного патриархом Кириллом храма. У них
сегодня торжественный день: их принимают в «Мо-
лодую гвардию» «Единой России». На церемонии
ожидается специальный гость: бывшая студентка
журфака поделится воспоминаниями о том, как
десять лет назад она снималась для эротическо-
го календаря, посвященного выражению любви к
Владимиру Владимировичу Путину…
Наконец, мимо меня проходит наш любимый ректор
Виктор Антонович Садовничий. Только что он закон-
чил выступление перед делегацией ректоров амери-
канских университетов, приехавших в Москву перени-
мать опыт организации учебного процесса, и спешит
на церемонию торжественного открытия специаль-
ной линии скоростной железной дороги, соединившей
Московский государственный университет и инноград
Сколково. Три года назад Президент Путин распоря-
дился пустить сапсаны между МГУ и Сколково, чтобы
студенты после лекций могли без пробок добирать-
ся в инноград, где они воплощают в жизнь свои за-
патентованные идеи. Ожидается, что Президент при-
будет на торжественную церемонию...
Все эти картины проплывают перед моим мыс-
ленным взором, как будто я вижу их наяву. Ино-
гда это приводит к забавным казусам. Так, вчера,
представляя церемонию открытия железнодорожно-
го сообщения между МГУ и Сколково по пути до-
мой, я врезался в сотрудника милиции. Он начал
орать на меня, но, когда я рассказал ему, что вижу,
как Путин с Садовничим открывают расположен-
ную под главным зданием МГУ железнодорожную
станцию, он замолчал, отпустил меня и потом дол-
го смотрел мне вслед.
Ваш Иван Экономов
2010.10.13 | thinker
Re: вместе со Стрихой и Садовничим
Талановито!2010.10.17 | thinker
Укараїна вже відповіла
власне цими "блєяніями" стріхнінутого М. Стріхи на цім сайті...