Важливо не тільки розвивати університетську науку (кафедри), провідні вітчизняні наукові школи
10/01/2011 | Андрій Клюєв «Дзеркало тижня. Україна» №35 30 вересня 2011
Майбутнє України: глобальні виклики та можливості
Андрій Клюєв «Дзеркало тижня. Україна» №35 30 вересня 2011
На жаль, в останні роки на науку і науково-технічні роботи державою витрачалося лише 1,2% ВВП, з них із держбюджету — всього 0,4%, що на порядок менше, ніж у розвинених країнах. Для промисловості ці показники мають ще нижчі значення — 0,56 і 0,08% відповідно. Інноваційну діяльність сьогодні здійснює лише кожне десяте підприємство, тоді як у розвинених країнах частка інноваційно-активних підприємств сягає 70%. Останній показник — орієнтир і для української економіки. У бюджеті на 2012 рік значно збільшено видатки на освіту та науку, але я впевнений, що в наступні роки динаміка зростання цих витрат повинна бути ще більш значущою.
Вважаю, що важливо не тільки розвивати університетську науку (кафедри), провідні вітчизняні наукові школи, а й адаптувати їх до умов і вимог ринкової економки. Уряд працює над розвитком інноваційної інфраструктури, яка включатиме формування мережі наукових парків, технопарків, бізнес-інкубаторів. Вже наступного року ми плануємо створити фонд підтримки малого інноваційного бізнесу, фонд патентування винаходів за кордоном, венчурну компанію для фінансування ризикових проектів, лізингову компанію із впровадження вітчизняної світлодіодної техніки та інші механізми фінансової підтримки інновацій. Тільки розвиток власного виробництва високотехнологічного та енергоефективного обладнання дасть змогу Україні досягти бажаних темпів і якості модернізації економіки.
http://dt.ua/articles/88794
Андрій Клюєв «Дзеркало тижня. Україна» №35 30 вересня 2011
На жаль, в останні роки на науку і науково-технічні роботи державою витрачалося лише 1,2% ВВП, з них із держбюджету — всього 0,4%, що на порядок менше, ніж у розвинених країнах. Для промисловості ці показники мають ще нижчі значення — 0,56 і 0,08% відповідно. Інноваційну діяльність сьогодні здійснює лише кожне десяте підприємство, тоді як у розвинених країнах частка інноваційно-активних підприємств сягає 70%. Останній показник — орієнтир і для української економіки. У бюджеті на 2012 рік значно збільшено видатки на освіту та науку, але я впевнений, що в наступні роки динаміка зростання цих витрат повинна бути ще більш значущою.
Вважаю, що важливо не тільки розвивати університетську науку (кафедри), провідні вітчизняні наукові школи, а й адаптувати їх до умов і вимог ринкової економки. Уряд працює над розвитком інноваційної інфраструктури, яка включатиме формування мережі наукових парків, технопарків, бізнес-інкубаторів. Вже наступного року ми плануємо створити фонд підтримки малого інноваційного бізнесу, фонд патентування винаходів за кордоном, венчурну компанію для фінансування ризикових проектів, лізингову компанію із впровадження вітчизняної світлодіодної техніки та інші механізми фінансової підтримки інновацій. Тільки розвиток власного виробництва високотехнологічного та енергоефективного обладнання дасть змогу Україні досягти бажаних темпів і якості модернізації економіки.
http://dt.ua/articles/88794
Відповіді
2011.10.01 | E-st
Клюєв - ета голова!
2011.10.02 | Трясця
Це Бріан - голова!
А Клюєв не розуміє, про що йдеться. Лише дерибан у голівоньці.2011.10.02 | 2
А кто-нибудь задумался, что это за деньги, кем и на что они выделяются
Андрій Клюєв «Дзеркало тижня. Україна» №35 30 вересня 2011 пише:> На жаль, в останні роки на науку і науково-технічні роботи державою витрачалося лише 1,2% ВВП, з них із держбюджету — всього 0,4%...
Клюев, как было сказано предыдущим оратором - это голова, и чтобы в цитированных словах Клюева обнаружился смысл, слова "державою витрачалося лише" следует читать "в Україні витрачалося лише" - потому что держава может оплачивать НИР только из бюджета. Специально насаждаемая, в том числе и в школьных учебниках, путаница между понятиями "страна" и "государство" - это интересная тема, но я сейчас о другом. 1,2-0,4=0,8 (процентов ВВП). Выходит, что это затраты частных структур на то, что Клюевы считают наукой. Ввиду того, что ничего или почти ничего наукоемкого мы не производим и не планируем производить, затраты эти выглядят огромными.
Кто же это выкладывает такие денежки из своего кармана и за что?
Докладываю: процентов на 70-80 это затраты на разработку (отчасти и проведение) разных рекламных (в широком смысле, включая избирательно-наебательные и мордодельческие) кампаний. Элита верит нашему украинскому ученому-гуманитарию! (а неукраинскому - еще больше).
В НАНУ это знают. Соотношение внебюджетное/бюджетное финансирование у гуманитарных институтов в разы выше, чем у естественных, и этот факт там очень даже замечен.
2011.10.02 | Гуманитрий to 2
Re: А кто-нибудь задумался, что это за деньги, кем и на что они выделяются
<<Соотношение внебюджетное/бюджетное финансирование у гуманитарных институтов в разы выше, чем у естественных, и этот факт там очень даже замечен>>.Уважаемая/ый 2!
Конкретно, если можно, у каких гуманитарных институтов упомянутое Вами соотношение в разы больше, чем у естественных институтов?
Расскажите, пожалуйста, об этих баловнях судьбы!
Ну хотя б намекните, плз.
2011.10.02 | Підсумки діяльності НАН України в 2010 році
Re: Доповідь академіка НАН України Б.Є. Патона на сесії Загальних зборів 21 квітня 2011 року
Гуманитрий to 2 пише:> <<Соотношение внебюджетное/бюджетное финансирование у гуманитарных институтов в разы выше, чем у естественных, и этот факт там очень даже замечен>>.
>
> Уважаемая/ый 2!
> Конкретно, если можно, у каких гуманитарных институтов упомянутое Вами соотношение в разы больше, чем у естественных институтов?
> Расскажите, пожалуйста, об этих баловнях судьбы!
> Ну хотя б намекните, плз.
http://www.nas.gov.ua/AssemblySessions/2011/110421/Documents/110420dop.pdf
Підсумки діяльності НАН України в 2010 році та основні напрями її подальшої роботи в сучасних умовах
(Доповідь академіка НАН України Б.Є. Патона на сесії Загальних зборів 21 квітня 2011 року)
Особливе занепокоєння викликає стан справ із залученням коштів від виконання госпдоговорів. В цілому по наукових установах Академії питома вага таких надходжень в загальному обсязі фінансування досліджень скоротилася з майже 16% в 2006 році до 10% у минулому році. Дуже низькою, менше 7%, частка госпдоговірної тематики залишається у відділеннях механіки, фізики і астрономії, хімії, біохімії, фізіології і молекулярної біології. Ці показники навіть менші за ті, що мають відділення економіки, історії, філософії та права.
2011.10.02 | 2 Гуманитрий
Re: Убедительно ?
Підсумки діяльності НАН України в 2010 році пише:> Гуманитрий to 2 пише:
> > <<Соотношение внебюджетное/бюджетное финансирование у гуманитарных институтов в разы выше, чем у естественных, и этот факт там очень даже замечен>>.
> >
> > Уважаемая/ый 2!
> > Конкретно, если можно, у каких гуманитарных институтов упомянутое Вами соотношение в разы больше, чем у естественных институтов?
> > Расскажите, пожалуйста, об этих баловнях судьбы!
> > Ну хотя б намекните, плз.
>
> http://www.nas.gov.ua/AssemblySessions/2011/110421/Documents/110420dop.pdf
>
> Підсумки діяльності НАН України в 2010 році та основні напрями її подальшої роботи в сучасних умовах
> (Доповідь академіка НАН України Б.Є. Патона на сесії Загальних зборів 21 квітня 2011 року)
>
> Особливе занепокоєння викликає стан справ із залученням коштів від виконання госпдоговорів. В цілому по наукових установах Академії питома вага таких надходжень в загальному обсязі фінансування досліджень скоротилася з майже 16% в 2006 році до 10% у минулому році. Дуже низькою, менше 7%, частка госпдоговірної тематики залишається у відділеннях механіки, фізики і астрономії, хімії, біохімії, фізіології і молекулярної біології. Ці показники навіть менші за ті, що мають відділення економіки, історії, філософії та права.
Убедительно ?
2011.10.02 | igorg
Та ти шо!!!! З науки залишилося тільки те що практично не вимагає ніяких коштів окрім зарплати
ну може ще комп'ютера. На завершення всього у ВНЗ направлено листа від начальника фінансового управління МОН про те що наукова діяльність є нецільовим витрачанням коштів і тому відрядження на конференції оплачувати не слід. Фактично це зменшило кількість учасників більше ніж удвічі. Й це ставиться у вину науковцям?!Ні уряд ні бізнес не ставлять перед науковцями жодних скільки-небудь амбітних чи актуальних задач. Ні в енергетичній безпеці, ні в біологічній ні у військовій справі. Натомість знову балачки про якусь міфічну інфраструктуру, технопарки, техноб...дки. Урядовці навіть не можуть зрозуміти про що йде мова, які такі задачі можуть вирішувати науковці й наука. Бо ці люди самі є імітаторами й у них особисто нема проблем. Усі їх проблеми вирішує прокуратура, СБУ й Кірєєви.
Табачник об'єднує ВНЗ й хвалиться, як досягненням, скороченням штатів (яких до речі нема й бути не може в принципі, бо більша організація вимагає складнішої системи управління).
Економія звісно буде. І в першу чергу на скороченні фінансування наукової роботи (мізерна поміч одиницям). Бо фінансується вона по юридичних одиницях. Кожній одиниці від 2 до 4 держбюджетних тем. От і скорочення . Ще буде від безальтернативності роботи для викладачів. Тіпа "а куди ви п...ли дінетесь?!" якщо буде тільки один ВНЗ?!