Не заважаймо талантам стати професіоналами! (\)
02/14/2012 | stryjko_bojko
Не заважаймо талантам стати професіоналами!
док.фіз-мат наук, професор Богдан Винницький
05.02.2012
http://droginfo.com.ua/content/view/3030/
Старе й нове не можуть співіснувати довго. З необхідністю вони взаємознищуються. Совіцька система навчання при всіх її недоліках готувала пристойних професіоналів для себе: думати шкідливо, важливо навчитись добре виконувати те, що тобі наказали. Але технарів вона також готувала пристойних, беручи кількістю: серед десятків тисяч талановитих амбітних людей, які здобувають фах фізика, інженера чи математика, знайдуться сотні, які піднімуться на вершину піраміди, незважаючи на всі перешкоди, а цього нам достатньо.
Для цієї сотні створювались належні умови. Ситуація кардинально змінилась в наш час: серед тих, хто зараз здобуває згадані фахи вже хіба-що десятки талановитих й амбітних, а система освіти працює на те, щоб на виході всі були однаково сірими. Суспільний прогрес визначають не любителі гарно говорити про ніщо, а технарі. Подібна ситуація з математиками виникла в 1965–1990 роках ще за Совєтів: в Львівському університеті протягом 30 років не було захищено жодної докторської дисертації з математики, в московських вузах не вистарчало кваліфікованих математиків. І це було тоді, коли в технарі йшли найталановитіші. Причин такого стану багато, але основною причиною було відставання в новітніх інформаційних технологіях.
Тоді воєнно-промисловий комплекс пролобіював постанову Партії та Уряду про дальше розвиток математики та інформатики, яка вирішила проблему на певний час по-совіцкому – кількісно: збільшення зарплат, зменшення навантаження викладачам математики та інші пільги.
Автор цих слів вславлювався як раз в цей час й відчув всю складність зі середини кухні й трохи виріс як раз не завдяки системі, а завдяки ігноруванню її. Хочеться навести деякі містки. В радянські часи в навчальних в планах спеціальностей нашого університету було багато предметів (науковий комунізм, критика антикомунізму, науковий атеїзм, критика антинаукового антиатеїзму, методика атеїстичного виховання при викладанні математики, марксистко-ленінська естетика, марксисисько-ленінська етика, …), для здачі яких на "відмінно" достатньо було затрати 4-6 годин за семестр.
Отож, бажаючий студент міг знайти достатньо часу для того, щоб думати і робити себе самому. Чим я і скористався: на пари не ходи, щоб не стати гомосовєтікусом, йти в бібліотеку і шукай істину самостійно. Результат такого навчання: кожного року, починаючи з першого курсу, республіканська премія за кращу студентську наукову роботу з математики (керівник М.Шеремета) і перша премія ЦК комсомолу за кращу наукову роботу з історії(керівники М.Савчин і В.Надім’янов). На п’ятому курсі я вже сам керував науковою роботою студента В.Сороківького, робота якого також була премійована. Закінчив університет з п’ятьма публікаціями у Ваківських журналах. При цьому, я мав посередні здібності.
Коли заговорили про болоньський процес, я зрозумів, що навчався 40 років тому за правдивою болоньською системою, суть якої: наставник, який дає першопоштовх, і належні умови для того, щоб робити себе самому. Я вивчив всі папери, які стосуються болоньського процесу, зрозумів, що ця система навчання –це прекрасна річ, яка дає шанс таким університетам, як наш. Я захотів років 15 тому пробити цю систему навчання в правдиві суті в нас: самостійно склав навчальні плани й настирливо пробував їх просунути.
Проте знайшлися генії, які ходили у високі кабінети й переконали, що професор Б.Винницький є мудрим й тому його слухати не можна. Болоньський процес в українському виконанні – це все навпаки, це повна протилежність суті: студент не має часу думати, бо весь час здає, а викладач не має часу бути правдивим наставником, бо весь час пише всяку муру.
На виході маємо нуль, що загрожує національній безпеці. Україна – не Америка й не має змоги запросити кваліфікованих спеціалістів з Китаю та Індії. Причини стану тягнуться до високих міністерських кабінетів, з яких керують освітою гомосовєтікуси, які думають, що мамонти пасуться, а на нижчих щаблях сидять люди, які звітують про перевиконання планів по випасанню мамонтів й не наважуються нагадати високим чинам, що мамонти давно вимерли. Зламаймо систему, бо нащадки. згадають про нас тільки лихим словом!
док.фіз-мат наук, професор Богдан Винницький
05.02.2012
http://droginfo.com.ua/content/view/3030/
Старе й нове не можуть співіснувати довго. З необхідністю вони взаємознищуються. Совіцька система навчання при всіх її недоліках готувала пристойних професіоналів для себе: думати шкідливо, важливо навчитись добре виконувати те, що тобі наказали. Але технарів вона також готувала пристойних, беручи кількістю: серед десятків тисяч талановитих амбітних людей, які здобувають фах фізика, інженера чи математика, знайдуться сотні, які піднімуться на вершину піраміди, незважаючи на всі перешкоди, а цього нам достатньо.
Для цієї сотні створювались належні умови. Ситуація кардинально змінилась в наш час: серед тих, хто зараз здобуває згадані фахи вже хіба-що десятки талановитих й амбітних, а система освіти працює на те, щоб на виході всі були однаково сірими. Суспільний прогрес визначають не любителі гарно говорити про ніщо, а технарі. Подібна ситуація з математиками виникла в 1965–1990 роках ще за Совєтів: в Львівському університеті протягом 30 років не було захищено жодної докторської дисертації з математики, в московських вузах не вистарчало кваліфікованих математиків. І це було тоді, коли в технарі йшли найталановитіші. Причин такого стану багато, але основною причиною було відставання в новітніх інформаційних технологіях.
Тоді воєнно-промисловий комплекс пролобіював постанову Партії та Уряду про дальше розвиток математики та інформатики, яка вирішила проблему на певний час по-совіцкому – кількісно: збільшення зарплат, зменшення навантаження викладачам математики та інші пільги.
Автор цих слів вславлювався як раз в цей час й відчув всю складність зі середини кухні й трохи виріс як раз не завдяки системі, а завдяки ігноруванню її. Хочеться навести деякі містки. В радянські часи в навчальних в планах спеціальностей нашого університету було багато предметів (науковий комунізм, критика антикомунізму, науковий атеїзм, критика антинаукового антиатеїзму, методика атеїстичного виховання при викладанні математики, марксистко-ленінська естетика, марксисисько-ленінська етика, …), для здачі яких на "відмінно" достатньо було затрати 4-6 годин за семестр.
Отож, бажаючий студент міг знайти достатньо часу для того, щоб думати і робити себе самому. Чим я і скористався: на пари не ходи, щоб не стати гомосовєтікусом, йти в бібліотеку і шукай істину самостійно. Результат такого навчання: кожного року, починаючи з першого курсу, республіканська премія за кращу студентську наукову роботу з математики (керівник М.Шеремета) і перша премія ЦК комсомолу за кращу наукову роботу з історії(керівники М.Савчин і В.Надім’янов). На п’ятому курсі я вже сам керував науковою роботою студента В.Сороківького, робота якого також була премійована. Закінчив університет з п’ятьма публікаціями у Ваківських журналах. При цьому, я мав посередні здібності.
Коли заговорили про болоньський процес, я зрозумів, що навчався 40 років тому за правдивою болоньською системою, суть якої: наставник, який дає першопоштовх, і належні умови для того, щоб робити себе самому. Я вивчив всі папери, які стосуються болоньського процесу, зрозумів, що ця система навчання –це прекрасна річ, яка дає шанс таким університетам, як наш. Я захотів років 15 тому пробити цю систему навчання в правдиві суті в нас: самостійно склав навчальні плани й настирливо пробував їх просунути.
Проте знайшлися генії, які ходили у високі кабінети й переконали, що професор Б.Винницький є мудрим й тому його слухати не можна. Болоньський процес в українському виконанні – це все навпаки, це повна протилежність суті: студент не має часу думати, бо весь час здає, а викладач не має часу бути правдивим наставником, бо весь час пише всяку муру.
На виході маємо нуль, що загрожує національній безпеці. Україна – не Америка й не має змоги запросити кваліфікованих спеціалістів з Китаю та Індії. Причини стану тягнуться до високих міністерських кабінетів, з яких керують освітою гомосовєтікуси, які думають, що мамонти пасуться, а на нижчих щаблях сидять люди, які звітують про перевиконання планів по випасанню мамонтів й не наважуються нагадати високим чинам, що мамонти давно вимерли. Зламаймо систему, бо нащадки. згадають про нас тільки лихим словом!
Відповіді
2012.02.14 | простий науковець
Що це за універ такий? :
"В радянські часи в навчальних в планах спеціальностей нашого університету було багато предметів (науковий комунізм, критика антикомунізму, науковий атеїзм, критика антинаукового антиатеїзму, методика атеїстичного виховання при викладанні математики, марксистко-ленінська естетика, марксисисько-ленінська етика, …), для здачі яких на "відмінно" достатньо було затрати 4-6 годин за семестр."Бо в "нормальних" універах це завжди були профілюючі предмети які, власне, й вирішували долю випускника. Будь хоч Нютоном з математики й фізики - а подальша кар'єра залежала від оцінок з марксизму-ленінізму. І ці тварюки (його викладачі) знали це і знущалися з талановитих студентів ял хотіли: Нагружали так, щоб на всяку дурню типу теорії імовірностей часу не вистачало. Як? Принцип простий: ось у Вас п'ятірка з такого складного предмету як матаналіз. А історію партії Ви знаєте максимум на четвірку. Це що - зневага до славної історії нашої партії? І т.д. Коротше, чим здібнішим був студент - тим більше мав витрачати на марксизм-ленінізм, аж доки не стане таким, як усі: пятірки з ленінізму і трійки з профілюючих предметів...
2012.02.15 | killer-thinker
Та немає і не було такого універу - цей колега жене чистої води пургу...
2012.02.15 | E-st
Re: Та немає і не було такого універу - цей колега жене чистої води пургу...
а яка це спеціальність: "...критика антикомуізму... критика антинаукового антикомунізму". Це теми семінарів? Курси?2012.02.16 | killer-thinker
Та це все - повні галюники - видумки та бздури явні...
2012.02.15 | sama
Re: Не заважаймо талантам стати професіоналами! (\)
>> Богдан Винницький ...Подібна ситуація з математиками виникла в 1965–1990 роках ще за Совєтів: в Львівському університеті протягом 30 років не було захищено жодної докторської дисертації з математики,....>>Богдан Винницький .. Чим я і скористався: на пари не ходи, щоб не стати гомосовєтікусом, йти в бібліотеку і шукай істину самостійно. Результат такого навчання: кожного року, починаючи з першого курсу, республіканська премія за кращу студентську наукову роботу з математики (керівник М.Шеремета) ...
Щось слабо віриться:((
То не було Ради з захисту докторських в університеті, чи не було здатних захиститися?
А сам Шеремета - керівник його успішної студентської роботи, де захищався?
http://www.franko.lviv.ua/faculty/mechmat/Departments/TFTJ/Web/Sheremukr.htm
P.S. Варто почитати коменти до стартової статті пана Винницького.
2012.02.16 | killer-thinker
Та видно, що фантазує собі чоловічок без памяті... понос у нього явний...
Шеремета Мирослав МиколайовичДата народження - 01.03.1943
Науковий ступінь - доктор фіз.-мат. наук
Вчене звання - професор (з 1989 р.)
Завідувач кафедрою ТФТЙ (з 1992 р.)
Працює викладачем з 1967 р.
Електронна адреса - m_m_sheremeta@list.ru
2012.02.16 | sama
Re: Та видно, що фантазує собі чоловічок без памяті... понос у нього явний...
З посту не ясно , хто фантазує:((Винницький Богдан Васильович-доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри математичного аналізу Дрогобицького державного педагогічного університету.
Шеремета Мирослав - один з відомих професорів -математиків Львівського національного університету. Докторську захищав якраз в описаний паном Винницьким період.І не він один.
2012.02.16 | killer-thinker
Ну - саме так! Я навіть був на його "хрещенні" на дохтура в Києві в ті совєцькі ще часи!
2012.02.16 | killer-thinker
Непричесані думки на тему...
> Не заважаймо талантам стати професіоналами!> док.фіз-мат наук, професор Богдан Винницький
> 05.02.2012
> http://droginfo.com.ua/content/view/3030/Результат такого навчання: кожного року, починаючи з першого курсу, республіканська премія за кращу студентську наукову роботу з математики (керівник М.Шеремета) і перша премія ЦК комсомолу за кращу наукову роботу з історії(керівники М.Савчин і В.Надім’янов). На п’ятому курсі я вже сам керував науковою роботою студента В.Сороківького, робота якого також була премійована. Закінчив університет з п’ятьма публікаціями у Ваківських журналах. При цьому, я мав посередні здібності.
> ==================================================
Цікава ото думка виникла у мого колеги-сусіда, доктора наук: "Що це за такою "навукою" займався пан Б.Винницький у Львівськім університеті, якщо він - маючи "посередні здібності" - як це він сам пише про себе вище, успішно отримував нагороди за студентські праці, не маючи навіть вищої освіти, будучи студентом майже щороку друкував наукові статті в часописах і "керував науковою роботою" іншого студента... Ну просто фантастика! - Ніц не треба знати, не треба вчитись 5 років, а тільки сідати і встигати писати і публікувати наукові праці - і це буде "навука"... Чудасія та й годі!
Колега ж говорить, що він - навпаки, був ще зі шкільної лави дуже здібним учнем і потім студентом університету, навіть талановитим, - займав престижні місця і нагороди на різних олімпіадах високого рангу аж до всесоюзного, і як учнівських так і студентських, - по закінченні університету теж поступив в аспірантуру до відомого в наукових колах доктора наук і професора університету...
Він багато і плідно працював над цікавою і вельми складною науковою проблемою -- але -- УВАГА - першу свою наукову працю в журналі ДАН СССР (в Москві) він опублікував ЛИШЕ на третім році аспірантури... і самостійно, без співавторства з науковим керівником... А 5-ту наукову статтю він опублікував (і теж в Москві) в серйозному журналі аж два роки після захисту кандидатської...
І до речі, мій колега, тепер є добре знаним в Україні та за рубежем спеціалістом - і сьогодні активно працює і друкує час від часу солідні праці - тепер за кордоном, в США, в Англії (Труди Единбургського королівського товариства), в Німеччині тощо...
2012.02.17 | владимир
Re: Непричесані думки на тему...
Я посмотрел в MathSciNetB. V. Vinnitsʹkiĭ is cited 32 times by 9 authors (соавторами и учениками).
По Mathematics Genealogy Project:
According to our current on-line database, Bogdan Vynnyts'kyi has 8 students and 8 descendants.
Myroslav M. Sheremeta is cited 59 times by 23 authors
Богдан прав, что в советское время общественные предметы можно было не учить, я своего лектора по политэкономии первый раз увидел на экзамене, ни разу не был на его лекциях и семинарах. Чтобы получить зачет по научному атеизму, достаточно было знать ленинское определение религии (выучить одно предложение нетрудно). Сейчас студентам намного труднее сдать философию, нет хороших учебников, надо читать первоисточники, чтобы набрать баллы по болонской системе. Мне только непонятно, Богдан хвалит или ругает советскую систему образования.
2012.02.17 | killer-thinker
Re: Непричесані думки на тему...
>Ви пишете:"я своего лектора по политэкономии первый раз увидел на экзамене, ни разу не был на его лекциях и семинарах. Чтобы получить зачет по научному атеизму, достаточно было знать ленинское определение религии (выучить одно предложение нетрудно)."
Як кажуть мудрі люди : "Свєжо прєданіє - да вєрітся с трудом" ---
Може й був з Вами такий рідкісний випадок, - але навчання в університеті НЕ зводилось до вивчення і здачі тільки "наукового атеїзму" -- І вже повірте - Такої аж "лафи" в совєцькі часи у Львівськім університеті - у тому осередку так званого "українського буржуазного націоналізму" , де тільки в 1972-1973 роках було виключено з університету та заарештовано десятки студентів та викладачів за "участь в таємних націоналістичних обєднаннях"- НЕ БУЛО! По факту! І за якісне навчання саме суспільних дисциплін прискіпливо дбали і партком, і профком, і комсбюро і самі викладачі-предметники університету, не тільки суспільники!
Тільки одне ще запитання - А яке відношення мають ці суспільні дисципліни до неабияких успіхів в написанні та публікації студентом 2-3-4 курсу наукових праць в часописах?
Чи легковажне ставлення (?) до навчання цих дисциплін різко сприяє росту здібностей і проявленню таланту студента в іншій галузі? - Адже не забуваймо, що пан Б. Винницький-студент був "посередніх здібностей"...
Але все одно - стає це все досить дивним - як пише сам Б. Винницький у своїм опусі, розміщенім в інтернеті, по закінченні університету він був активним комсомольцем, потім членом КПСС, тощо - тобто робив цілком нерядову карєру опричника дебільно-порочної радянської системи, котру він утверджував своїми "посередніми здібностями", підсиливши ці здібності партквитком та іншими комуністичними "благами"...
При цьому зауважимо, що у Львіськім університеті в ті часи викладачі-суспільники зовсім не легковажили своїми предметами, - і здати на позитивну оцінку Історію КПСС, політекономію чи науковий комунізм було ой як не легко!
А якщо пан Б. Винницький мав тільки "посередні здібності", то взагалі стає незрозумілим все те, що він пише - Хіба може його навчання "хтось" там "на горі" дахував-кришував і він міг собі те все дозволити... Інакше все це вкрай є підозрілим, або - просто неправдою.
Але одне від другого є не легше...
Але як каже мені мій колега, він, навіть маючи досить непересічні чи навіть виняткові здібності до навчання, з певним трудом здавав усі ці суспільні предмети, оскільки більше уваги приділяв навчанню за своєю спеціальностю та участі в науковім студентськім семінарі... Але "праць наукових" для публікації в серйозних часописах ні в нього, ні в когось із його колег не було... При цьому враховуючи те, що він був активістом цього семінару, робив на ньому цікаві реферати тощо...
Треба ж було багато ще цікавого навчитись!
2012.02.17 | простий науковець
"в советское время общественные предметы можно было не учить,"-
Де ви всі вчились? Як можна було не вчити, якщо окрім _обов'язкового конспекту усіх лекцій_ треба було написати _обов'язковий_ конспект зі 100500 праць класиків марксизму-сталінізму? І конспект написати шариковою ручкою - комп'ютерів тоді не було. І оскільки почерк у кожного індивідуальний - чужий конспект принести не можна. А без цих конспектів - неуд і прощавай стипендія. А лише _списати_ ці конспекти - це місяць тяжкої праці - як можна було це обійти?Ви, панове, вчились у якомусь іншому СРСР-і.