Так чи був гріх?
03/07/2007 | Анатоль
(ГП):
>За християнством, Бог створив все прекрасним. Все суще після Створення цього "сущого" проходить етап, смугу "падіння."
Але ж це тверження не має жодних наукових підтвержень.
Навпаки, ми спостерігаємо еволюцію, розвиток, появу все більш складних і досконалих "сущностей".
5 мільярдів років тому наша сонячна планетна система являла собою пилеву туманність після вибуху якоїсь наднової. Це досконалість?
4.5 мільярди років тому наша планета була розжареною пустинею. Це досконалість?
Потім появилось життя. Спочатку примітивні форми. З часом складніші. Це падіння?
Життя урізноманітнювалось, ускладнювалось, освоювало все нові стихії. Це падіння?
Людина зі звіра перетворюється на суспільну істоту. Це падіння?
Якщо я правильно розумію Георгія, то саме цей момент і є "падінням", "первородним гріхом".
Бо звірі, по Георгію, не грішні. Вони живуть згідно своїх інстинктів.
Отже, поки люди жили малими групами приматів, вони були прекрасними, досконалими, безгріщними, бо керувались інстинктами.
Хоч і калічили і вбивали одні одних за мясо, за шкуру, за жінку.
Хоч сильніші відбирали в слабших, хитріші дурили безпечніших, шустріші крали в тих, хто заворонився.
Все було прекрасно. І ніякого гріха. Природа.
І от люди почали жити великими племенами.
І тут виявилось, що людина - погана істота.
Вона егоїстична, ледача, дбає лише про себе, а не про інших, хоче присвоїти собі чиюсь здобич, шкуру, зручне місце, жінку.
Хоче мати пріоритетне право на різні блага, хоче покори від інших і прислужування собі.
Чи навпаки, не хоче дотримуватись встановлених (сильнішими) правил, хитрує, обманює, чи піднімає бунт.
Той самий звір, та сама людина, ті самі інстинкти.
І лише різний спосіб життя. Був індивідуальний, мілкогруповий. Став суспільний.
І ті інстинкти, що були хорошими, бо сприяли індивідуальному виживанню, виявились шкідливими при суспільному житті.
І залишилася б людина звіром, і не стала б людиною суспільною, якби не здатність керуватись не лише природженими програмами-інстинктами, але й штучними, виробленими, набутими програмами.
З розвитком суспільств появляються все нові набори правил поведінки чи то в формі різних табу, чи "заповідей божих", чи ідеологічних принципів, чи державних законів.
Всі вони проходять випробуванням практикою, деякі відкидаються, інші доказують свою ефективність і адоптуються новими системами.
Йде розвиток правил поведінки людини в суспільстві. І самого суспільства.
Так де ж "падіння"?
>За християнством, Бог створив все прекрасним. Все суще після Створення цього "сущого" проходить етап, смугу "падіння."
Але ж це тверження не має жодних наукових підтвержень.
Навпаки, ми спостерігаємо еволюцію, розвиток, появу все більш складних і досконалих "сущностей".
5 мільярдів років тому наша сонячна планетна система являла собою пилеву туманність після вибуху якоїсь наднової. Це досконалість?
4.5 мільярди років тому наша планета була розжареною пустинею. Це досконалість?
Потім появилось життя. Спочатку примітивні форми. З часом складніші. Це падіння?
Життя урізноманітнювалось, ускладнювалось, освоювало все нові стихії. Це падіння?
Людина зі звіра перетворюється на суспільну істоту. Це падіння?
Якщо я правильно розумію Георгія, то саме цей момент і є "падінням", "первородним гріхом".
Бо звірі, по Георгію, не грішні. Вони живуть згідно своїх інстинктів.
Отже, поки люди жили малими групами приматів, вони були прекрасними, досконалими, безгріщними, бо керувались інстинктами.
Хоч і калічили і вбивали одні одних за мясо, за шкуру, за жінку.
Хоч сильніші відбирали в слабших, хитріші дурили безпечніших, шустріші крали в тих, хто заворонився.
Все було прекрасно. І ніякого гріха. Природа.
І от люди почали жити великими племенами.
І тут виявилось, що людина - погана істота.
Вона егоїстична, ледача, дбає лише про себе, а не про інших, хоче присвоїти собі чиюсь здобич, шкуру, зручне місце, жінку.
Хоче мати пріоритетне право на різні блага, хоче покори від інших і прислужування собі.
Чи навпаки, не хоче дотримуватись встановлених (сильнішими) правил, хитрує, обманює, чи піднімає бунт.
Той самий звір, та сама людина, ті самі інстинкти.
І лише різний спосіб життя. Був індивідуальний, мілкогруповий. Став суспільний.
І ті інстинкти, що були хорошими, бо сприяли індивідуальному виживанню, виявились шкідливими при суспільному житті.
І залишилася б людина звіром, і не стала б людиною суспільною, якби не здатність керуватись не лише природженими програмами-інстинктами, але й штучними, виробленими, набутими програмами.
З розвитком суспільств появляються все нові набори правил поведінки чи то в формі різних табу, чи "заповідей божих", чи ідеологічних принципів, чи державних законів.
Всі вони проходять випробуванням практикою, деякі відкидаються, інші доказують свою ефективність і адоптуються новими системами.
Йде розвиток правил поведінки людини в суспільстві. І самого суспільства.
Так де ж "падіння"?
Відповіді
2007.03.07 | Георгій
Так, але не з "наукової" точки зору, а зі світоглядної
Анатоль пише:> Людина зі звіра перетворюється на суспільну істоту. Це падіння? Якщо я правильно розумію Георгія, то саме цей момент і є "падінням", "первородним гріхом" Бо звірі, по Георгію, не грішні. Вони живуть згідно своїх інстинктів. Отже, поки люди жили малими групами приматів, вони були прекрасними, досконалими, безгріщними, бо керувались інстинктами. Хоч і калічили і вбивали одні одних за мясо, за шкуру, за жінку. (...) люди почали жити великими племенами. І тут виявилось, що людина - погана істота. Вона егоїстична, ледача, дбає лише про себе, а не про інших, хоче присвоїти собі чиюсь здобич, шкуру, зручне місце, жінку. (...) Йде розвиток правил поведінки людини в суспільстві. І самого суспільства. Так де ж "падіння"?
(ГП) Я думаю, якщо розглядати людину у виключно "природному" вимірі, дійсно ніякого "падіння" нема - є тільки розвиток, формування інстинктів і т.д. Але віруючі, і я в тому числі, дивляться на людину не так. Ми віримо, що людина замислена Богом як ОСОБЛИВА істота, яка хоч і споріднена з тваринним світом, водночас НЕ Є частиною цього тваринного світу. Так, і в нас є клітини, тканини і мозок, як і в мишей чи щурів чи мавп, і так, ми біологічно виникли внаслідок еволюції, як і вони. Але Бог через Своє Слово (Св. Письмо і традицію Церкви) каже нам, віруючим, що НА ВІДМІНУ від мишей, щурів і мавп, ми створені як "образ і подоба Божі." Коли дивитися на людину під цим кутом зору, а не тільки під природознавчим, "падіння" стає самоочевидним.
2007.03.08 | Анатоль
Акцент робіть на "ЗАМИСЛЕНА".
(ГП) > Ми віримо, що людина замислена Богом як ОСОБЛИВА істотаХороша думка для віруючого.
Тільки акцент робіть на "ЗАМИСЛЕНА".
Хто ж тоді буде спорити? В замисли божі можна тільки вірити.
Розвивайте цю думку.
Чому б богу не реалізовувати свій замисел еволюційним шляхом?
Адже саме цей шлях ми бачимо в усьому.
Тож послідовною є думка, що людина поки що лише на шляху, в процесі здійснення цього замислу.
От вона вже пройшла стадію звіра і вступила в складну і важку стадію становлення ЛЮДИНИ.
Важку і складну, бо природа її лишилась повністю звіринною, всі звіринні інстинкти залишились, і нікуди вони не ділись і не можуть нікуди дітись, бо генетично обумовлені.
А єдиний спосіб формувати нову поведінку, нове відношення до людей і до природи - це керуватись ідеологіями.
Ну, для віруючих вони можуть бути в формі "божих заповідей".
А важка ця робота, бо приходиться подавляти в собі деякі інстинкти, (ще й багато яких), інші обмежувати певними рамками, ще інші поширювати на невластиві їм області.
Проблема "спасіння" при такому підході лишається. Але тепер вона має форму необхідності рости до "образу і подоби".
А от надумана і шкідлива, принижуюча людину ідея "падіння", "гріха" відкидається.
Нема ніякого гріха. Просто треба рости від звіра до людини, до "замислу", до "образу і подоби".
Ідея "падіння" кричуще суперечить реальності.
Це що ж тоді виходить:
Колись люди були "хорошими", тобто без звіринних інстинктів? В них були інші інстинкти?
І от, скориставшись "неправильно" свободою волі, люди стали "поганими".
Помінялися їхні "хороші" інстинкти на звіринні.
Від вибору свободи волі помінявся генотип!
Та й не як попало, а саме в напрямку звіринного.
Смішно. І несерйозно.
Нема і не може бути ніяких слідів того, що в людей колись були "хороші" інстинкти, і раптом вони стали нормальними, звіринними, як і повинно бути при еволюції.
Тож для чого ця дикунська казка, що так кричуще суперечить реальності?
Вірте собі, що "замисел" якраз в процесі реалізації.
І старайтесь РОСТИ до "образу і подоби".
З гордо піднятою головою, а не з піджатим хвостом.
Рости, а не надіятись, що вас хтось вже "спас" своєю жертвою, і вам лишається тільки молитись на нього.
2007.03.08 | Георгій
В принципі все так (майже)
Анатоль пише:>послідовною є думка, що людина поки що лише на шляху, в процесі здійснення цього замислу.
(ГП) Так.
> От вона вже пройшла стадію звіра і вступила в складну і важку стадію становлення ЛЮДИНИ. Важку і складну, бо природа її лишилась повністю звіринною, всі звіринні інстинкти залишились, і нікуди вони не ділись і не можуть нікуди дітись, бо генетично обумовлені.
(ГП) Абсолютно.
> А єдиний спосіб формувати нову поведінку, нове відношення до людей і до природи - це керуватись ідеологіями.
(ГП) Тут не згоден. Навпаки, всяка ідеологія - це втеча від реальності, підміна реальності певним спрощенням. Плідний грунт для зловживань, до затюкування різних "дисидентів."
> Проблема "спасіння" при такому підході лишається. Але тепер вона має форму необхідності рости до "образу і подоби". А от надумана і шкідлива, принижуюча людину ідея "падіння", "гріха" відкидається. Нема ніякого гріха. Просто треба рости від звіра до людини, до "замислу", до "образу і подоби".
(ГП) Є гріх. Саме оце постійне "недоростання" до "образу і подоби" - це і є гріх в дії.
> Вірте собі, що "замисел" якраз в процесі реалізації. І старайтесь РОСТИ до "образу і подоби". З гордо піднятою головою, а не з піджатим хвостом. Рости, а не надіятись, що вас хтось вже "спас" своєю жертвою, і вам лишається тільки молитись на нього.
(ГП) Без надії життя неможливе.
2007.03.08 | Анатоль
Як пізнається реальність.
>> А єдиний спосіб формувати нову поведінку, нове відношення до людей і до природи - це керуватись ідеологіями.>(ГП) Тут не згоден. Навпаки, всяка ідеологія - це втеча від реальності, підміна реальності певним спрощенням.
Всяка наукова теорія "- це втеча від реальності, підміна реальності певним спрощенням."
Але інших способів пізнавати реальність нема.
Єдиний спосіб пізнання реальності - побудова моделі реальності.
Провірка цієї моделі на практиці.
Якщо наукові теорії - це моделі фізичної реальності, то ідеології - моделі суспільства.
Ідеології, це теорії які стараються виявити закономірності в суспільстві, рушійні сили, цілі і напрямки розвитку, інтереси і протиріччя, цінності і перспективи.
Дати модель ідеального, бажаного, чи реального, можливого суспільства.
Вказати шляхи його побудови, роль і значення різних груп, способи узгодження інтересів людини і суспільства, індивідуальних, групових і суспільних інтересів.
Фізичний світ, його закономірності, в людських масштабах часу незмінні.
Тож моделі фізичного світу можуть асимптотично наближатись до адекватності описання.
Суспільство ж розвивається динамічно. Міняється сам "світ" суспільства.
Виникають нові реальності, закономірності, проблеми.
Тож суспільних теорій, прийнятних "для всіх часів і народів" просто не може бути.
Релігії - одна з форм ідеологій. Ранніх форми.
На основі ідеологій будуються суспільні відносини.
Як і всякі теорії, ідеології проходять провірку на адекватність, ефективність суспільною практикою.
>Плідний грунт для зловживань, до затюкування різних "дисидентів."
Ідеології вказують які групи, інтереси чи форми діяльності є корисними для суспільства і їх треба стимулювати, а які є шкідливими і їх треба подавляти.
Якщо ідеологія не вірно врахує значення якоїсь групи в суспільстві, значення якихось форм діяльності, чи не дасть ефективного механізму узгодження інтересів, це приведе до необхідності великого насильства для побудови і підтримання функціонування такої системи, до великих внутрішніх напружень, загострення протиріч чи апатії значних груп людей, до дизбалансу інтересів, перекосів, нестабільності, неефективності і сповільнення розвитку.
Такі суспільства програють конкуренцію з більш ефективними, побудованими на адекватніших ідеологіях.
>Є гріх. Саме оце постійне "недоростання" до "образу і подоби" - це і є гріх в дії.
По-перше, невідомий сам "ідеал", саи "образ і подоба", до яких треба прагнути.
Різні ідеології можуть вказувати різні ідеали, цінності, цілі.
По-друге, невідомі шляхи досягнення цих цілей, ідеалів.
Знову ж таки, різні ідеології можуть вказувати різні шляхи.
По-третє, проблема з тим, щоб значні і суспільно важливі групи людей сприйняли ці ідеали, цінності і цілі, щоб прагнули їх досягти.
По-четверте, сама реалізація, шлях до досягнення цих ідеалів повинен бути реальним, спиратись не лише на бажання, але й на обєктивні обставини і можливості.
А враховуючи наявність багатьох ідеологій з різними ідеалами, і їх боротьбу за вплив, багатьох груп з різними інтересами, наявність егоїстичних і антисоціальних інстинктів, проблем з сприйняттям нових ідей, зазомбованістю на інших ідеях...
шлях до "ідеалу", до "образу і подоби" ну ніяк не може бути прямим, простим і легким.
Це шлях еволюції ідей. Шлях їх народження, мутацій і боротьби за виживання.
Тож говорити про якесь "недоростання", про якийсь "гріх" - це просто закривати очі на реальний стан справ, не замічати реальних проблем, труднощів і механізмів розвитку суспільства.
>Без надії життя неможливе
От ідеології і дають надії і вказують шляхи.
В тому числі й такі реакційні, примітивні і неадекватні, як християнство.
2007.03.08 | Георгій
Ні з чим не сперечаюся, тільки християнство - НЕ "ідеологія"
2007.03.08 | Георгій
Будь-яка "ідеологія" - дурість, а от віра...
... в реальність гріха і спасіння тварі - суть християнства...2007.03.08 | Роксана
Re: Так, але не з "наукової" точки зору, а зі світоглядної
Пане Георгіє,Вже довший час не пишу, бо справді нема про що. Всі розмови виглядають не серйозні. Ви доказуєте свої " професорські біологічні знання", пан Анатоль іронізує з вас і всіх христіян, пан РМ пробує говорити лиш з точки зору прочитаного в біблії і ні на крок в життьовий проґрес, пан Когутек хоче перконати, що це цілком нормально бути ґеєм, та і решту форумчан стоїть на своїх позиціях і намагаються переконати всіх, що лиш вони праві. Дивний цей форум.
Ну ось хочби це ваше твердження.
-"Але віруючі, і я в тому числі, дивляться на людину не так. Ми віримо, що людина замислена Богом як ОСОБЛИВА істота, яка хоч і споріднена з тваринним світом, водночас НЕ Є частиною цього тваринного світу. Так, і в нас є клітини, тканини і мозок, як і в мишей чи щурів чи мавп, і так, ми біологічно виникли внаслідок еволюції, як і вони.-"
Вибачте пане Георгій, але чому ви говорете за всіх" віруючих"? Я є віруюча, але цілком не рахую себе за мавпу чи там ще якусь звірину. І я не є "споріднена з тваринним світом". Зважте, я говорю лиш за себе , а не за "всіх віруючих". Чому ви, такий ревно віруючий, але з таким ПІДТВЕРДЖЕННЯМ кажете ТАК , " ми виникли внаслідок еволюції".
То як же ви можете казати "я вірю в Бога", коли заперечуєте саме творіння людини. Зважте ще раз- не ВИНИКЛА ЛЮДИНА, а була СТВОРЕНА.
Як цей процес відбувся Богові лиш відомо. Це , безперечно, якщо вірите в Бога.
Мені хотілося б почути серйозні роздуми і докази чи заперечення тої чи іншої думки про Бога. Не потрібно плювати в душу, як це робить Анатоль, бо це не дає конструктивного наслідку. Є багато здорових роздумів на цю тему, от про це і варто було б говорити. І не потрібно кидати десятки лінків про православіє, бо ті що є православі ними не цікавляться, а ті що з інших конфесій і тим більше. Хочете сказати щось конкретне, скажіть. Всі ці лінки кожний з нас може і сам знайти в інтернеті, якщо комусь так дуже хочеться прочитати про православіє.
Ось такі роздуми прийшли до голови, переглядаючи всі дописи.
2007.03.08 | Георгій
Re: Так, але не з "наукової" точки зору, а зі світоглядної
Роксана пише:> Пане Георгіє,
> Вже довший час не пишу, бо справді нема про що. Всі розмови виглядають не серйозні. Ви доказуєте свої " професорські біологічні знання", пан Анатоль іронізує з вас і всіх христіян, пан РМ пробує говорити лиш з точки зору прочитаного в біблії і ні на крок в життьовий проґрес, пан Когутек хоче перконати, що це цілком нормально бути ґеєм, та і решту форумчан стоїть на своїх позиціях і намагаються переконати всіх, що лиш вони праві. Дивний цей форум.
(ГП) Пані Роксано, це все дійсно так, але ж це особливість інтернетних форумів. На них збирається багато дуже різних людей, і їх точки зору на речі часто радикально відрізняються. І ці люди не знають одне одного, і кожний з них хоче сказати щось своє, і захистити свою точку зору. З одного боку, в такій атмосфері дуже важко, і часто думаєш - ну що я взагалі тут роблю, ніхто не хоче почути МОЮ думку, а всі безкінечно повторюють тільки СВОЇ думки. Але, з іншого боку, саме в цьому і є задача людини, яка мислить: старатися знайти якісь спільні моменти з іншими, і ПОПРИ дуже великі розходження в думках відстояти щось своє, щось таке, у що сам глибоко віриш і в чому переконаний. І також перевірити свої переконання, а іноді може й модифікувати їх під впливом розумної і доброї аргументації інших. Так воно працює. Я на цій майданівській сторінці вже чотири роки і сам на власні очі бачив, як люди в ході гострих суперечок іноді таки знаходять спільні точки і міняються. Зараз я дуже задоволений з того, що знайшов таких цікавих, добрих, духовно шукаючих людей, як Ви, отець Олег, пан Анатоль, пан Р.М., пан Вільнодум, пан Один-Козак, пан Когоутек, пан Рибалка, пан tmp, пан Сич, і інших. Так, ми гостро сперечаємося про різні речі. Іноді дратуємося. Але прогрес є, я його, цей прогрес, бачу постійно і в собі, і в інших. А як інакше? Якщо ми всі з усім, що говорять інші люди, згоджуємося без запитань, - який тоді сенс?
>чому ви говорете за всіх" віруючих"? Я є віруюча, але цілком не рахую себе за мавпу чи там ще якусь звірину. І я не є "споріднена з тваринним світом". Зважте, я говорю лиш за себе , а не за "всіх віруючих". Чому ви, такий ревно віруючий, але з таким ПІДТВЕРДЖЕННЯМ кажете ТАК , " ми виникли внаслідок еволюції". То як же ви можете казати "я вірю в Бога", коли заперечуєте саме творіння людини. Зважте ще раз- не ВИНИКЛА ЛЮДИНА, а була СТВОРЕНА. Як цей процес відбувся Богові лиш відомо. Це , безперечно, якщо вірите в Бога.
(ГП) І знову все так, але я, як біолог, знаю, що формування людини включало еволюцію. Докази еволюції колосальні, причому еволюціонують і люди, в суто біологічному сенсі. Як науковець, я не можу цього не знати і я не можу про це не говорити. Причому для мене це абсолютно не заперечує ролі Бога у створенні людини, так само як я знаю, що мій автомобіль рухається з волі Всевишнього, хоча механічно це відбувається завдяки роботі двигуна і обертанню колес.
> Мені хотілося б почути серйозні роздуми і докази чи заперечення тої чи іншої думки про Бога.
(ГП) Так, мені теж!
>Не потрібно плювати в душу, як це робить Анатоль, бо це не дає конструктивного наслідку. Є багато здорових роздумів на цю тему, от про це і варто було б говорити. І не потрібно кидати десятки лінків про православіє, бо ті що є православі ними не цікавляться, а ті що з інших конфесій і тим більше. Хочете сказати щось конкретне, скажіть. Всі ці лінки кожний з нас може і сам знайти в інтернеті, якщо комусь так дуже хочеться прочитати про православіє.
(ГП) Приймаю зауваження. Я просто хотів ініціювати саме те, шро що Ви говорите - розумну і спокійну дискусію. Але Ви, мабуть, маєте рацію.
2007.03.08 | Роксана
Re: Так, але не з "наукової" точки зору, а зі світоглядної
Пане Георгій,Як завжди, дякую за скору відповідь. Підкреслюєте, що на форумі є різні люди з різними думками. Не заперечую. Так і має бути. Але я ж не про те. Я про те, що настоюючи на своїй позиції, тут люди ображають один одного і то лишень за те, що інший не згідний з його думкою. Можна заперечувати протилежну думку до своєї, але при чому тут ображання тої особи, яка не згідна в даною думкою. Це лиш викликає емоцію і тоді починається не дискусія, а сварка. Я не свята і не притендую на спокійність, бо і сама стаю такою, коли хтось нападає на мене. Просто хотілося б щоб дискусії були витримані і проводилися в доброму тоні. Ось пан Анатоль любується в писанні, що ображає людину, яка вірить в Бога. Чи це приносить користь? Апсолютно ні! Може це почування виникло через сина, який попав у секту. Мені дуже шкода, що так сталося в його житті, але ці насміхи над релігійними почуваннями нічого доброго не приносять. Це просто мої спостереження. Ось як мине піст і Великдень та повернеться отець Олег, може тоді можна почати запити і відповіді, які турбують людські почування. Хоч це все ми і самі собі пояснюємо, але добре почути інші думки і то без іронії.
Дякую за уавгу,
Роксана
2007.03.08 | Анатоль
Тейк іт ізі.
Що ж то за душа, для якої світло істини - плювки?Та й не кидаюсь я зернами істини в душі. Просто викладаю на сайт.
Хочете - беріть. Безплатно! Не хочете - можна мимо пройти.
Ніхто за поли не хапає. Пазуху не розстібає, щоб в душу залізти.
Чим корисні форуми? Виховують толерантність.
З часом привикаєш, що інша думка, - це не плювок в душу, а просто інша думка.
А якщо і є трохи наїздів - так це для азарту, для приправи, щоб не так прісно було.
Це ж всього лише гра.
От як боксери перед матчем обмінюються "любязностями".
Токмо азарту для. Нічого особистого.
Я Вас взагалі не чіпав, а Вам здається що в душу плюю.
От я з РМом часто гиркаємось. Спитайте його, ображається він на мене?
Впевнений, що ні, як і я на нього.
Так що, як кажуть американці: тейк іт ізі.
2007.03.09 | Роксана
Re: Тейк іт ізі. Пробую.
Пане Анатоль,До певної міри ви праві. Мене ж ви взагалі не чіпали. То здається, чого б ото я "мимо не проходжу" Пишете-
-Що ж то за душа, для якої світло істини - плювки?
Та й не кидаюсь я зернами істини в душі. Просто викладаю на сайт.
Хочете - беріть. Безплатно! Не хочете - можна мимо пройти.
Ніхто за поли не хапає. Пазуху не розстібає, щоб в душу залізти.-"
Мабуть все ще надіюся щось цікаве довідатись. Не читаю ваших казочок вповности про "біблію по своєму". Але все ж впадає в око, як ви все паплюжите і осміюєте. Оце я і рахую-плювок у душу. Але ви такі праві. Не подобається, не читай. Від тепер так і робитиму.
Ну про ваше "світло істини" не буду говорити. Це і так нічого мудрого для мене не принесе.
А гніватися на вас я зовсім не збираюся. Просто шкода мені вас, ну і знаєте, як і кожна жінка, хотілося б допомогти. Особливо заторкнули ви мене своєю родиною.
2007.03.09 | Анатоль
Якщо хочете збагатитись мудрістю.
Роксана:>Не читаю ваших казочок вповности
>Це і так нічого мудрого для мене не принесе
Ну звичайно, таке читання нічого мудрого не принесе.
Якщо хочете, щоб принесло, тоді треба читати інакше.
Читайте повільно, після кожної фрази робіть паузу, щоб попробувати зрозуміти написане.
Бо я пишу дуже схематично, рвано.
Після кожного абзацу робіть паузу для осмислення.
І так повільно, з паузами, прочитайте разів зо три підряд.
Потім погуляйте, думаючи про прочитане.
Потім ще кілька разів прочитайте повільно, з паузами для осмислення.
Потім знов погуляйте, перебираючи в памяті прочитане.
Читайте так само і всі попередні мої дописи.
Повертайтесь до вже прочитаного і читайте знову.
Кожного ранку, як проснетесь, і кожного вечора перед сном.
І тоді, можливо, дещо з написаного Ви зможете зрозуміти.
І це сильно збагатить Вас.
>Мабуть все ще надіюся щось цікаве довідатись
Ні, Ви надієтесь щось знайоме зустріти, що співпадає з Вашим.
Може з деякими незначними нюансами.
Це приємно. Гладить по шерсті.
Але росту не сприяє.
От якщо Ви зможете зрозуміти щось нове, що не схоже на звичне Вам,
зможете знайти для нього якесь місце відносно Ваших звичних уявлень,
це Вас збагатить.
Але це важкий процес. І неприємний. Потребує зусиль.
Проти шерсті. "Мучительно больно".
Але тільки так ростуть.
2007.03.09 | Роксана
Re: Та яка там мудрість
Пане Анатоль,Чому вам здається, що понаписувавши купу своїх власних фантазій це обов'язково "мудрість". Фантазія -вона і лишається фантазією. От якби ви її спрямували на написання якогось фантастичного твору, було б цікаво, бо ви маєте дар до писання. А оце ваше зауваження не завжди правильне;
-"Проти шерсті. "Мучительно больно".
Але тільки так ростуть."-
Без ласки і любові нічого не росте. Може в цьому і є ваш життьовий промах. Спробуйте полікувати ваші рани "погладивши", а не починаєте дряпати до крові. Ручаю вам, все стане "на круги своя"
2007.03.09 | Анатоль
Де в цій гілці МОЇ фантазії?