Хочу признатися шан. панству...
05/14/2007 | Георгій
Дорогі "майданники"!
Хочу зробити одне зізнання. Не знаю, чи ви мене зрозумієте і чи підтримаєте, але сподіваюся, що хоч хтось і хоч в якійсь мірі зрозуміє і підтримає.
Чим більше я живу як православний - відвідую Службу Божу, сповідаюся, причащаюся, дотримуюся мого особистого молитовного правила і прийнятих Церквою постів - тим МЕНШЕ мені хочеться сперечатися з не-християнами про питання віри, апелюючи при цьому до Божого Слова. Наприклад, фантазії пана Анатоля про Христа, чи фантазії пана Михайла про Крішну, чи конструкції пана Вільнодума про оріанство і Народний Брахманат/Гетьманат і т.д. мені просто ну геть байдужі. Вони викликають у мене тільки посмішку і більше ну зовсім, зовсім нічого. Хай люди не сприймуть це за зверхність, але мені, православному християнинові, доводити цим добродіям щось - не важливо, що саме - в питаннях віри і духовності це все рівно що університетському професорові, скажімо, фізики сперечатися про якусь задачу з квантвої механіки з двохрічною вихованкою дитячих ясель. (Я навіть готовий згодитися, що це я вихованка ясель, а ті добродії - університетські професори. Але відстань та сама!)
Це моє зізнання викликано частково одією дискусією, яка недавно розгорнулася на англомовному веб-сайті "OrthodoxChristianity.net". Там одна американка, яка недавно навернулася, як і я, до православ"я з протестантизму (пресвітеріанства), питала: а чи можна православним відвідувати біблійні класи в протестантських церквах? Їй відповіли - ну, знаєте... взагалі-то, мабуть, можна, біди від цього не буде... але чи Ви насправді ХОЧЕТЕ цього, чи Вам воно ТРЕБА? І я подумав: а дійсно, от я зараз ну абсолютно, ну ні на краплиночку не відчуваю хоч найменшої потреби "вивчати" щось там у Св. Письмі (та що там ВИВЧАТИ??? це ж не ПІДРУЧНИК, Боже ж Ти мій!!!), чи "дискутувати" з кимось про щось, що написано в тому чи іншому розділі і вірші тієї чи іншої біблійної книги. Ще не так давно я любив це, захоплювався цим, а зараз... ну геть воно мені байдуже. В принципі всі ж знають, ЩО в тому Св. Письмі написано. Хто вірить, той тим і житиме. Хто не вірить - не знаю, може в якійсь мірі теж житиме, сам того не усвідомлюючи, а може і не житиме зовсім; проте від "дискусій" про те Св. Письмо цей невіруючий ближчим до побожного життя, життя в Бозі не стане.
Знову ж таки, не знаю, не впевнений, чи ясно я висловив свої почуття, але от відчував потребу це сказати, і сподіваюся, знову ж таки, що хоч хтось мене зрозуміє і, може, хоч трішечки підтримає, а як ні, то й ні.
Усім усяких благ!
Георгій
Хочу зробити одне зізнання. Не знаю, чи ви мене зрозумієте і чи підтримаєте, але сподіваюся, що хоч хтось і хоч в якійсь мірі зрозуміє і підтримає.
Чим більше я живу як православний - відвідую Службу Божу, сповідаюся, причащаюся, дотримуюся мого особистого молитовного правила і прийнятих Церквою постів - тим МЕНШЕ мені хочеться сперечатися з не-християнами про питання віри, апелюючи при цьому до Божого Слова. Наприклад, фантазії пана Анатоля про Христа, чи фантазії пана Михайла про Крішну, чи конструкції пана Вільнодума про оріанство і Народний Брахманат/Гетьманат і т.д. мені просто ну геть байдужі. Вони викликають у мене тільки посмішку і більше ну зовсім, зовсім нічого. Хай люди не сприймуть це за зверхність, але мені, православному християнинові, доводити цим добродіям щось - не важливо, що саме - в питаннях віри і духовності це все рівно що університетському професорові, скажімо, фізики сперечатися про якусь задачу з квантвої механіки з двохрічною вихованкою дитячих ясель. (Я навіть готовий згодитися, що це я вихованка ясель, а ті добродії - університетські професори. Але відстань та сама!)
Це моє зізнання викликано частково одією дискусією, яка недавно розгорнулася на англомовному веб-сайті "OrthodoxChristianity.net". Там одна американка, яка недавно навернулася, як і я, до православ"я з протестантизму (пресвітеріанства), питала: а чи можна православним відвідувати біблійні класи в протестантських церквах? Їй відповіли - ну, знаєте... взагалі-то, мабуть, можна, біди від цього не буде... але чи Ви насправді ХОЧЕТЕ цього, чи Вам воно ТРЕБА? І я подумав: а дійсно, от я зараз ну абсолютно, ну ні на краплиночку не відчуваю хоч найменшої потреби "вивчати" щось там у Св. Письмі (та що там ВИВЧАТИ??? це ж не ПІДРУЧНИК, Боже ж Ти мій!!!), чи "дискутувати" з кимось про щось, що написано в тому чи іншому розділі і вірші тієї чи іншої біблійної книги. Ще не так давно я любив це, захоплювався цим, а зараз... ну геть воно мені байдуже. В принципі всі ж знають, ЩО в тому Св. Письмі написано. Хто вірить, той тим і житиме. Хто не вірить - не знаю, може в якійсь мірі теж житиме, сам того не усвідомлюючи, а може і не житиме зовсім; проте від "дискусій" про те Св. Письмо цей невіруючий ближчим до побожного життя, життя в Бозі не стане.
Знову ж таки, не знаю, не впевнений, чи ясно я висловив свої почуття, але от відчував потребу це сказати, і сподіваюся, знову ж таки, що хоч хтось мене зрозуміє і, може, хоч трішечки підтримає, а як ні, то й ні.
Усім усяких благ!
Георгій
Відповіді
2007.05.14 | Анатоль
- Раніше я любив і ширнутись і потусуватись,
а зараз ширнусь і тусуватись ну вже зовсім не в кайф.(Зі сповіді наркомана).
2007.05.14 | +O
Re: - Раніше я любив і ширнутись і потусуватись,
Христос Воскрес!> Анатоль - Раніше я любив і ширнутись і потусуватись, а зараз ширнусь і тусуватись ну вже зовсім не в кайф. (Зі сповіді наркомана).
+О: якщо це до теми, а не про Анатолеве особисте, то у твердженні присутня логічна помилка
З повагою
+О
2007.05.14 | Анатоль
Це короткий виклад Георгієвого посту.
2007.05.14 | +O
Re: Хочу признатися шан. панству...
Христос Воскрес!> Георгій: Хочу признатися шан. панству... Дорогі "майданники"! Хочу зробити одне зізнання. Не знаю, чи ви мене зрозумієте і чи підтримаєте, але сподіваюся, що хоч хтось і хоч в якійсь мірі зрозуміє і підтримає. Чим більше я живу як православний - відвідую Службу Божу, сповідаюся, причащаюся, дотримуюся мого особистого молитовного правила і прийнятих Церквою постів - тим МЕНШЕ мені хочеться сперечатися з не-християнами про питання віри, апелюючи при цьому до Божого Слова. Наприклад, фантазії пана Анатоля про Христа, чи фантазії пана Михайла про Крішну, чи конструкції пана Вільнодума про оріанство і Народний Брахманат/Гетьманат і т.д. мені просто ну геть байдужі. Вони викликають у мене тільки посмішку і більше ну зовсім, зовсім нічого. Хай люди не сприймуть це за зверхність, але мені, православному християнинові, доводити цим добродіям щось - не важливо, що саме - в питаннях віри і духовності це все рівно що університетському професорові, скажімо, фізики сперечатися про якусь задачу з квантвої механіки з двохрічною вихованкою дитячих ясель. (Я навіть готовий згодитися, що це я вихованка ясель, а ті добродії - університетські професори. Але відстань та сама!) Це моє зізнання викликано частково одією дискусією, яка недавно розгорнулася на англомовному веб-сайті "OrthodoxChristianity.net". Там одна американка, яка недавно навернулася, як і я, до православ"я з протестантизму (пресвітеріанства), питала: а чи можна православним відвідувати біблійні класи в протестантських церквах? Їй відповіли - ну, знаєте... взагалі-то, мабуть, можна, біди від цього не буде... але чи Ви насправді ХОЧЕТЕ цього, чи Вам воно ТРЕБА? І я подумав: а дійсно, от я зараз ну абсолютно, ну ні на краплиночку не відчуваю хоч найменшої потреби "вивчати" щось там у Св. Письмі (та що там ВИВЧАТИ??? це ж не ПІДРУЧНИК, Боже ж Ти мій!!!), чи "дискутувати" з кимось про щось, що написано в тому чи іншому розділі і вірші тієї чи іншої біблійної книги. Ще не так давно я любив це, захоплювався цим, а зараз... ну геть воно мені байдуже. В принципі всі ж знають, ЩО в тому Св. Письмі написано. Хто вірить, той тим і житиме. Хто не вірить - не знаю, може в якійсь мірі теж житиме, сам того не усвідомлюючи, а може і не житиме зовсім; проте від "дискусій" про те Св. Письмо цей невіруючий ближчим до побожного життя, життя в Бозі не стане. Знову ж таки, не знаю, не впевнений, чи ясно я висловив свої почуття, але от відчував потребу це сказати, і сподіваюся, знову ж таки, що хоч хтось мене зрозуміє і, може, хоч трішечки підтримає, а як ні, то й ні. Усім усяких благ! Георгій
+О: дякую, пане Георгію! Повністю з Вами: вірю або не вірю - суперечки не мають сенсу... Глибше, ніж у Таїнстві Церкви, Бога відчути неможливо і словами це не передаш...
Але, на мою думку, приймати участь у нав`язаних нашими друзями суперечках таки потрібно з огляду на те, що Православній Вірі приписують невластиві Їй вірування/погляди.
Просто - справедливости ради. Бо з комуністичного минулого в сьогодні мандрують казки про Бога і Його Церкву - саме їх і критикує Форум. Якщо зможемо всі разом очистити Віру Православну від міфів, тоді можна і відповісти на критику: "так - це моя Віра".
Але, з того, що я бачу, це ще ой як рано...
З повагою
священик Олег
2007.05.14 | Тестер
Re: Хочу признатися шан. панству...
+О пише..." мандрують казки про Бога і Його Церкву"Мені в дитинстві також казки подобались...В юності фантастика та міфи...Коли я виховав в собі привичку засвоювати знання і критично їх осмислювати, а також набрався життєвого досвіду, все стало на свої місця. Світ треба пізнавати поки усвідомлюєш своє існування, і чим більше пізнаєш, тим більше питань. То ж треба визначатись з основними, які важливі для життя. І для внутрішньої гармонії і комфорту. А так в загальному сказати - добро і зло завжди нас супроводжують в тих чи інших пропорціях...
Георгію, у Вас конструктивні думки з"явились... Мудрієте...
2007.05.14 | +O
Re: Хочу признатися шан. панству...
Христос Воскрес!> > +О пише..." мандрують казки про Бога і Його Церкву"
> Тестер: Мені в дитинстві також казки подобались...В юності фантастика та міфи...Коли я виховав в собі привичку засвоювати знання і критично їх осмислювати, а також набрався життєвого досвіду, все стало на свої місця. Світ треба пізнавати поки усвідомлюєш своє існування, і чим більше пізнаєш, тим більше питань. То ж треба визначатись з основними, які важливі для життя. І для внутрішньої гармонії і комфорту. А так в загальному сказати - добро і зло завжди нас супроводжують в тих чи інших пропорціях...
+О: все правильно, точніше і не скажу
> Тестер: Георгію, у Вас конструктивні думки з"явились... Мудрієте...
+О:
З повагою
Олег
2007.05.14 | Тестер
А ви замітили...
Георгію, хіба так довго треба було вивчати Біблію, щоб знайти "не сипте бісер перед свинями"...А ще є таке..., але це вже не з біблії..."Краще з розумним загубити, ніж з дурним знайти".Аще треба добре зважити чи потрібен той бісер і що шукаєш блукаючи по життю...
2007.05.14 | Георгій
Дякую, Володю, Господь Вас благослови