Така сумна казка.
05/14/2007 | Анатоль
Наш світ недосконалий.
В важкій, нудній, шкідливій праці більшість людей добувають собі хліб весь свій вік.
Багато зла і страждань на землі. Війни, хвороби, стихійні лиха, насильство, обман, смерть...
От в царстві божому все буде інакше!
Не буде ні страждань ні смерті. Люблячий батько-бог буде піклуватись про своїх дітей, оберігати їх. Він знає, що їм треба і все дасть, знає, що для них шкідливо, і від всього вбереже. А люди-діти будуть відповідати йому любовю і слухняністю.
Мила казочка, але якась вона сумна.
Дитинство - це добре. Якщо діти ростуть, набираються розуму, сили, знань, вмінь, енергії і бажання реалізувати себе в житті.
А коли лишаються безпомічними, безтолковими немовлятами, ні на що не здатними, ні до чого не прагнучими? Чи в радість це батькові, навіть якщо і може він забезпечити їм безбідне існування?
Чи повноцінне таке щастя, коли вони не знатимуть ні труднощів, ні небезпек, ні азарту боротьби, ні радощів пізнання і перемог, ні горя поразок і зрад, ні розчарувань, ні надій?
Коли вони не матимуть радості від відкриття нового, зробленого їх руками, досягнутого їх розумом, добутого їх стараннями.
Коли вони бачитимуть свою обмеженість, залежність і безцільність свого нікчемного вічного існування.
Дуже сумна казочка. Якась мрія ідіота.
І кому вона може подобатись?
В важкій, нудній, шкідливій праці більшість людей добувають собі хліб весь свій вік.
Багато зла і страждань на землі. Війни, хвороби, стихійні лиха, насильство, обман, смерть...
От в царстві божому все буде інакше!
Не буде ні страждань ні смерті. Люблячий батько-бог буде піклуватись про своїх дітей, оберігати їх. Він знає, що їм треба і все дасть, знає, що для них шкідливо, і від всього вбереже. А люди-діти будуть відповідати йому любовю і слухняністю.
Мила казочка, але якась вона сумна.
Дитинство - це добре. Якщо діти ростуть, набираються розуму, сили, знань, вмінь, енергії і бажання реалізувати себе в житті.
А коли лишаються безпомічними, безтолковими немовлятами, ні на що не здатними, ні до чого не прагнучими? Чи в радість це батькові, навіть якщо і може він забезпечити їм безбідне існування?
Чи повноцінне таке щастя, коли вони не знатимуть ні труднощів, ні небезпек, ні азарту боротьби, ні радощів пізнання і перемог, ні горя поразок і зрад, ні розчарувань, ні надій?
Коли вони не матимуть радості від відкриття нового, зробленого їх руками, досягнутого їх розумом, добутого їх стараннями.
Коли вони бачитимуть свою обмеженість, залежність і безцільність свого нікчемного вічного існування.
Дуже сумна казочка. Якась мрія ідіота.
І кому вона може подобатись?
Відповіді
2007.05.14 | +O
Re: Така сумна казка.
Христос Воскрес!> Анатоль: Така сумна казка. Наш світ недосконалий. В важкій, нудній, шкідливій праці більшість людей добувають собі хліб весь свій вік. Багато зла і страждань на землі. Війни, хвороби, стихійні лиха, насильство, обман, смерть...
+О: посперечайтесь з цим — цікавлюсь нехристиянським запереченням
> Анатоль: От в царстві божому все буде інакше! Не буде ні страждань ні смерті. Люблячий батько-бог буде піклуватись про своїх дітей, оберігати їх. Він знає, що їм треба і все дасть, знає, що для них шкідливо, і від всього вбереже. А люди-діти будуть відповідати йому любовю і слухняністю. Мила казочка, але якась вона сумна. Дитинство - це добре. Якщо діти ростуть, набираються розуму, сили, знань, вмінь, енергії і бажання реалізувати себе в житті. А коли лишаються безпомічними, безтолковими немовлятами, ні на що не здатними, ні до чого не прагнучими? Чи в радість це батькові, навіть якщо і може він забезпечити їм безбідне існування? Чи повноцінне таке щастя, коли вони не знатимуть ні труднощів, ні небезпек, ні азарту боротьби, ні радощів пізнання і перемог, ні горя поразок і зрад, ні розчарувань, ні надій? Коли вони не матимуть радості від відкриття нового, зробленого їх руками, досягнутого їх розумом, добутого їх стараннями.
Коли вони бачитимуть свою обмеженість, залежність і безцільність свого нікчемного вічного існування. Дуже сумна казочка. Якась мрія ідіота. І кому вона може подобатись?
+О: мій вчитель-американець, доктор Богословії, професор декількох Університетів, якось казав: «бути в Раю, постійно ходити перед лицем Господа, спілкуватися з Ним Вічно — це ж нудно!! — нічого сумнішого для людини існувати не може»
Думаю, що Ви праві, бо майже все те, про що Ви пишите — це лише псевдохристиянська сумна казка для дорослих «немовлят».
це не про мого Бога
З повагою
Олег
2007.05.15 | Анатоль
Розкажіть про царство Вашого бога.
+О: > посперечайтесь з цим (недосконалість світу) — цікавлюсь нехристиянським запереченнямМоже в іншій гілці. Ця гілка не про реальний світ, а про казку під назвою "царство боже".
>це не про мого Бога
Цікаво почути про "царство Вашого бога".
Але боюсь, що Ви скажете, що дурницями і фантазіями не займаєтесь, а лише реальними справами.
2007.05.15 | +O
Re: Розкажіть про царство Вашого бога.
Христос Воскрес!> Анатоль: Цікаво почути про "царство Вашого бога". Але боюсь, що Ви скажете, що дурницями і фантазіями не займаєтесь, а лише реальними справами.
+O: я грішний не знаю Божого Царства
вибачте
але підозрюю, що це не «місце» а «стан»
Святі Отці Церкви називають це «обожествлення» — коли людина перестає бути залежною від будь-чого, стає цілістю, подібною до Бога
Я дійсно проти фантазій, тому і займаюсь «реальними справами» — намагаюсь перестати бути твариною і частиною стихійних випадковостей, про які Ви пишите у новій гілочці
успіхи маленькі, тому не дуже маю чим поділитись
З повагою
Олег
2007.05.16 | Социст
Re: Розкажіть про царство Вашого бога.
Пан +O пише:> Христос Воскрес!
>
> > Анатоль: Цікаво почути про "царство Вашого бога". Але боюсь, що Ви скажете, що дурницями і фантазіями не займаєтесь, а лише реальними справами.
>
> +O: я грішний не знаю Божого Царства
> вибачте
>
> але підозрюю, що це не «місце» а «стан»
> Святі Отці Церкви називають це «обожествлення» — коли людина перестає бути залежною від будь-чого, стає цілістю, подібною до Бога
Це вчення проповідує ще пан Анатолій. В нього є навіть визначення бога як безсмертної людини. При чому він має на увазі фізичне, а не символічне безсмертя!
2007.05.17 | +O
Re: Розкажіть про царство Вашого бога.
Слава Ісусу Христу!> Социст: Це вчення проповідує ще пан Анатолій. В нього є навіть визначення бога як безсмертної людини. При чому він має на увазі фізичне, а не символічне безсмертя!
+О: з досвіду спілкування з паном Анатолієм, не думаю, що це "це" вчення
детальніше, якщо можна/треба
З повагою
Олег
2007.05.17 | Социст
Значно детальніше! Вчення у всіх деталях...
2007.05.14 | Мінор
Просто ти не той казкар, який уміє переповідати казки
Анатолій, світ недосконалий не через слабкість Бога, а через вічне змагання світла і тіні, Добра і Зла. Ми віримо, що перемагає добро, коли дивимося на смугасту стрічку життя. Ми переконані, що чорні смужки є лише тимчасовими неприємностями, після яких буде біла смуга.Хтось переконаний навзнак, що білі смужки є тимчасовими, після яких починається чорна смуга.
Тож Царство Боже в нас самих - треба просто бачити світло, а не тінь.
2007.05.14 | Георгій
Пане Вікторе, якщо читаєте англійською, прочитайте "Між утопією.
... і ескапізмом" о. Олександра Шмемана (я раніше дав лінк, у гілці з цією назвою). Там дуже добре про світло і тінь, і взагалі.2007.05.14 | Мінор
Дякую
2007.05.14 | Тестер
Бокал напівпустий або напівповний. Кому як...(-)
2007.05.14 | Мінор
Ця софістична задачка має свій розв"язок
Нагадаю умови:напівповний стакан=напівпустому стаканові
Якщо рівність домножити на 2, вона не змінисться
2 напівповних стакани=2 напівпустим стаканам
звідси
повний стакан=пустому стаканові
Однак в логіці є помилка! Адже два напівповних стакани буде не повний, а один напівповний стакан подвійного об"єму. Адже при домножуванні на 2 потрібно домножувати не тільки рідину в стакані, потрібно ще й подвоїти об"єм стакану. Таким чином останній крок вигладає так:
один великий напівповний стакан=одному великому напівпустому стаканові.
Однак ідея щодо віри у світлі смуги не є софістикою. Віруючий, котрий вважає, що добра більше ніж зла, знає, що світлі смуги є довшими за темні.Зрештою, царство Боже в нас самих - в залежності від нас світ довколишній можна сприймати, як у світлій смузі, або як у темній.
У бідного художника в занедбаній майстерні мурахи по тілу від щастя, коли він дописує своє полотно.
А багатий нувориш є глибоко нещасним у своєму маєтку - його мучить відсутність бажань, депресія і новини з біржі.
2007.05.14 | Социст
Якщо царство боже є в нас самих, тоді навіщо в нього вірити?
2007.05.14 | Георгій
За нашою вірою воно і "вже," і "ще не" (діалектика)
2007.05.14 | Социст
Діалектика маловірних!
2007.05.14 | Георгій
Так, ми маловірні - люди ж
2007.05.15 | Мінор
А хто сказав, що його легко помітити? Що боротьба світла і тіні
не точиться в нас самих? Часом людина про себе та інших каже: ідеї - брехня, є лише шлунок і свій раціональний мотив. А інший вірить, що їсти - не головне."Всі чоловіки - сво", "всі жінки - бляді", "все люди - дрянь", - скільки таких висловів ми чуємо звідусіль?
Сашко Ковтуненко любить повторювати, що є лише один мотив - гроші. Що гроші керують світом, повагою і любов"ю. Зрештою, він це доводить своїми вчинками. Може тому він через слово говорить "дьявол"?
Царство Боже в нас самих, - це правда. Але там само живе і нечистий. Віра потрібна, щоб перемогло добро. Господь дав свободу волі - вирішуйте з ким ви?
2007.05.14 | SpokusXalepniy
Дійсно, дуже сумно... але саме для цього випадку...
... існує ад. Welcome!2007.05.23 | Социст
Ад не існує - вигадка!
2007.05.23 | Георгій
Пекло - це там, де нема радості
... і це, на жаль, існує2007.05.23 | Социст
Ні, пеклом називається місце, куди попадуть грішники!
2007.05.24 | Георгій
Церква вчить, що це не "місце," а "стан"
Такий стан, коли в людини абсолютно нема ніякої радості (як Євангелія кажуть, "черв"як гризе").2007.05.24 | Социст
Тобто бог – це не істота, а стан?
2007.05.24 | +O
Re: Тобто бог – це не істота, а стан?
Слава Ісусу Христу!> Социст: Тобто бог – це не істота, а стан?
+О: тобто Бог - це Бог. Складний і незрозумілий Творець всього, якого творіння (людина розумна розумна) в міру своїх можливостей визначає/описує.
У датому випадку, спробувати визначити Бога, як на мене, найкраще тим, що Бог Є "Хто" - окрема особа, а не "що" - поняття чи якась ознака якости.
Про істота - так: Бог живий, повний сил і властивостей, носій якости.
Про стан - Бог може бути станом людини (людей), яка у Бозі перебуває, перебирає Його ознаки (обожествлюється)
З повагою
Олег
2007.05.24 | Социст
Тобто нема такого бога – вигадка...
2007.05.24 | +O
Re:Тобто Бог Є, а ми Йому щось з людських філософій приписуємо..
2007.05.24 | Социст
Один з прикладів філософствування про бога маловірної людини.
2007.05.25 | +O
Re: Один з прикладів філософствування про бога маловірної людини.
такЗ повагою
Олег