Теорія Карла Сагана, "дракони Едему"
09/19/2007 | Tatarchuk
Це дуже давно написана (1986)однойменна книжка, вона цікава (тим хто не читав) спробою поєднати біблейські елементи та теорію еволюції.
Під рукою не маючи примірника, я перекажу по пам\яті що там є "знакове" та оригінальне.
Найнеструктурнішою ж властивістю книжки є одночасна спроба автора як пояснювати "темні плями еволюції" бібілійними "розгадками", так і навпаки пояснювати "темні місця Біблії" еволюційними матеріалами. Тобто чувак несистемний, мабуть творча людина
1. Пан стверджує що змій біблії має пряму відповідність до давніх рептилій, які мовляв були головнішим ворогом першолюдини та першопримата. Звідти біблійне особливо погане місце Змія, втілення Зла.
2. Пан реально вважає що примати були першолюдьми з рівнем свідомості таким високим, що вони перенесли купу страхів, комплексів ба навіть сакральних понять "звідти" в час, коли вже стала існувати сучасна "історична" людина.
3. Пан каже що первісні примати (саме ті які були НАШИМИ пращурами) спали вночі та виходили тількі вдень, бо вдень Змії-ящіри спали, а вночі виходили та починали терор. Ну типу це було через кліматичні особливості, то він явно має на увазі не Голоцен, а якісь приколи початку/середини Кайнозойської ери.
Через це, стверджує пан Карл Саган, ноч в приматів/людей/Біблії - сивмол зла, бо вночі примату був реальний гаплик.
Більш того каже той пан, примати-пращури засинали АВТОМАТИЧНО та ІНСТИНКТИВНО, це був механізм самозахисту. Щоб цепеніти на своїх гілках та сховищах, бо зсії реагують не стількі на тепле скільки на те що ворушиться.
Це центральна частина книжки так би мовити, центральна ідея.
Примат-першолюдина майже ніколи не бачив Зміїв, але добре знав з колективної мифлогії про ті жахи яких зазнають нещасні, що порушили табу та не спали ноччю.
4. Весь цей жах пан Саган вважає первісним станом людини: весь час коли вона не спить, навкруги Рай та ніхто її не вбиває не їсть та навіть не відбирає їжу та не заважає її жерти. Але поруч - страхітлива Ніч, якої примат не бачить, але боїться. Звісно що влаштував це (в свідомості як примата пращура, так і, боюся, в свідомості самого Карла Сагана) ніхто іншій як Бог. Типу ніч - зворотній бік того раю.
5. А потім, панове, пралюдина порушила табу. Типу в тому первісному раю, який є мабуть за Саганом якоюсь климатично-екологічною зоною з доминуванням пралюдини, було "анти"сакральне дерево з плодами, якого не тре кушати. Типу зміна їжи = зміна хімічного стану мозку = нові психологічні явища.
Людина порушила отой заповіт та почала жерти заборонені плоди. В наслідок змінення хімічного складу мозоку (може й в поколіннях), вона перестала спати ноччю автоматично. Тим самим вона позбавилася щастя, уповаючи на Бога, спокійно спати та спокійно прокинатися - вона отримала вибір між Добром та Злом, а ще буквальніше - між Світлом дня та Темрявою ночі.
Темрява мабуть давала і певні преференції тим хто її вкусив - адже інші "нормальні" то сплять, а ти ні. Але і відкрила віч-на-віч живих зміїв, нові небезпеки тощо.
6. Ну що, не знудили ся ще? Тоді останній акорд.
Через зміну организму (ті кляті яблука були першоквіточками, бо далі людина почала стрісмко змінюватися - то те поїсть, то те нове, і давай активно еволюціонувати в наш нинішній стан) - карочє через нову їжу людина почала відрощувати собі величезного мозока та "забагато думати", в тому числі втратила первоздатну "напів" інстинктивну Віру та в вигляді чи то штрафу, чи то механізму компенсації - величезне Раціо, аж до ненормального.
Мозок став таким большим, а його розростання так обганяло за строками інші еволюційні процеси, що голова новородженого перестала пролазити через бьодра матері безболісно. ТОму за свій розум людина розплатилася стражданням в муках при родах.
Ну там ще багато такого цікавого, але думаю і цього вповні вистачаить, аби назбирати з панства цікавих коментарів
Заздалегідь вдячний за відгуки - знаю цю книгу багато років. але ніколи не мав можливості обговорити її в зацікавленому тематично колективі
Під рукою не маючи примірника, я перекажу по пам\яті що там є "знакове" та оригінальне.
Найнеструктурнішою ж властивістю книжки є одночасна спроба автора як пояснювати "темні плями еволюції" бібілійними "розгадками", так і навпаки пояснювати "темні місця Біблії" еволюційними матеріалами. Тобто чувак несистемний, мабуть творча людина
1. Пан стверджує що змій біблії має пряму відповідність до давніх рептилій, які мовляв були головнішим ворогом першолюдини та першопримата. Звідти біблійне особливо погане місце Змія, втілення Зла.
2. Пан реально вважає що примати були першолюдьми з рівнем свідомості таким високим, що вони перенесли купу страхів, комплексів ба навіть сакральних понять "звідти" в час, коли вже стала існувати сучасна "історична" людина.
3. Пан каже що первісні примати (саме ті які були НАШИМИ пращурами) спали вночі та виходили тількі вдень, бо вдень Змії-ящіри спали, а вночі виходили та починали терор. Ну типу це було через кліматичні особливості, то він явно має на увазі не Голоцен, а якісь приколи початку/середини Кайнозойської ери.
Через це, стверджує пан Карл Саган, ноч в приматів/людей/Біблії - сивмол зла, бо вночі примату був реальний гаплик.
Більш того каже той пан, примати-пращури засинали АВТОМАТИЧНО та ІНСТИНКТИВНО, це був механізм самозахисту. Щоб цепеніти на своїх гілках та сховищах, бо зсії реагують не стількі на тепле скільки на те що ворушиться.
Це центральна частина книжки так би мовити, центральна ідея.
Примат-першолюдина майже ніколи не бачив Зміїв, але добре знав з колективної мифлогії про ті жахи яких зазнають нещасні, що порушили табу та не спали ноччю.
4. Весь цей жах пан Саган вважає первісним станом людини: весь час коли вона не спить, навкруги Рай та ніхто її не вбиває не їсть та навіть не відбирає їжу та не заважає її жерти. Але поруч - страхітлива Ніч, якої примат не бачить, але боїться. Звісно що влаштував це (в свідомості як примата пращура, так і, боюся, в свідомості самого Карла Сагана) ніхто іншій як Бог. Типу ніч - зворотній бік того раю.
5. А потім, панове, пралюдина порушила табу. Типу в тому первісному раю, який є мабуть за Саганом якоюсь климатично-екологічною зоною з доминуванням пралюдини, було "анти"сакральне дерево з плодами, якого не тре кушати. Типу зміна їжи = зміна хімічного стану мозку = нові психологічні явища.
Людина порушила отой заповіт та почала жерти заборонені плоди. В наслідок змінення хімічного складу мозоку (може й в поколіннях), вона перестала спати ноччю автоматично. Тим самим вона позбавилася щастя, уповаючи на Бога, спокійно спати та спокійно прокинатися - вона отримала вибір між Добром та Злом, а ще буквальніше - між Світлом дня та Темрявою ночі.
Темрява мабуть давала і певні преференції тим хто її вкусив - адже інші "нормальні" то сплять, а ти ні. Але і відкрила віч-на-віч живих зміїв, нові небезпеки тощо.
6. Ну що, не знудили ся ще?
Тоді останній акорд. Через зміну организму (ті кляті яблука були першоквіточками, бо далі людина почала стрісмко змінюватися - то те поїсть, то те нове, і давай активно еволюціонувати в наш нинішній стан) - карочє через нову їжу людина почала відрощувати собі величезного мозока та "забагато думати", в тому числі втратила первоздатну "напів" інстинктивну Віру та в вигляді чи то штрафу, чи то механізму компенсації - величезне Раціо, аж до ненормального.
Мозок став таким большим, а його розростання так обганяло за строками інші еволюційні процеси, що голова новородженого перестала пролазити через бьодра матері безболісно. ТОму за свій розум людина розплатилася стражданням в муках при родах.
Ну там ще багато такого цікавого, але думаю і цього вповні вистачаить, аби назбирати з панства цікавих коментарів
Заздалегідь вдячний за відгуки - знаю цю книгу багато років. але ніколи не мав можливості обговорити її в зацікавленому тематично колективі
Відповіді
2007.09.19 | Хвізик
отута вона є по-москальськи (л)
http://www.publ.lib.ru/ARCHIVES/S/SAGAN_Karl/_Sagan_K..html2007.09.19 | Георгій
Цікаво, алe я всe-таки сприймаю істoрію Адама і Єви по-іншому
Чи цe про приматів і зміїв-гориничів, чи ні, для мeнe ясно однe: цe історія людини взагалі, абсолютно кожної людини, людського "архeтипу." Ми виникли (створeні) як спільнота істот, що здатні до прeкрасного, бeзмeжного, нeймовірно щасливого життя в гармонії з усім сущим, і, більшe того, ми є головними інструмeнтами цієї гармонії, ми покликані її здійснювати. Алe ми нe дотягуємо до такого свого високого призначeння. Дeсь в якийсь момeнт на протязі нашого життя ми чуємо шeпіт: "А чого цe ти повинeн з кимось там рахуватися, когось там любити... люби сам сeбe! Ти сам собі всe! Живи для сeбe і давай пeрцю всяким іншим, сусідам, родичам, старшим, хворим, бідним... Будь сильним, будь БОГОМ! Ти заслуговуєш на цe! Тобі карти в руки! Наплюй на всіх!" і т.д. - і ми віримо цьому. І маємо... тe, що маємо. Дисгармонія, "класова боротьба," "фeмінізм," бeзкінeчні війни, і брeхня, брeхня, брeхня - брeхня ідeологій, брeхня псeвдо-"культури," брeхня різноманітних "тeорій" типу "как нам обустроіть (...)". Алe так нe будe завжди. Будe або щe гіршe - бeзмeжно гіршe... або навпаки, нeзрівнянно кращe. Життя кожного з нас вічнe, бeзкінeчнe, воно ніколи нe припиниться; алe від того, наскільки ми зрозуміли, який насправді гидотний шeпіт ми чуємо, і як ми цьому шeпоту протидіємо, воно, цe нашe життя, підe або туди, або туди, і навіки вічні...2007.09.20 | Анатоль
Так хто ж нам шепоче?
Георгій:>на протязі нашого життя ми чуємо шeпіт: "А чого цe ти повинeн з кимось там рахуватися, когось там любити... люби сам сeбe!
Ти сам собі всe! Живи для сeбe і давай пeрцю всяким іншим,
Хто ж це нам таке шепоче?
В звірів є природжені почуття - стани психіки для реагування на ситуації, є інстинкти для регулювання поведінки.
Як і фізіологічні органи вони відточені тривалою еволюцією і є засобами для виживання.
І страх і лють, хитрість, підступність, захист території і потомства, боротьба за краще місце і статевого партнера, а в
групових тварин ще й ієрархічний поділ і боротьба за владу і привілеї - все це винаходи еволюції, закріплені генетично.
Звірі егоїстичні, за винятком ситуацій звязаних з вихованням потомства. І в цьому є природна доцільність.
Інші не вижили. Хоча є комахи з колективістськими, не егоїстичними інстинктами.
Але люди не з таких. Люди з приматів.
З усіма їх інстинктами.
Так хто ж нам шепоче дбати про свої інтереси, конкурувати з іншими за різні блага?
Інстинкти. Наші природні, природжені інстинкти.
Добрі вони, чи погані?
Для дрібногрупового життя приматів в дикій природі вони, напевне, є задовільними, можливо навіть оптимальними.
Але для життя в зовсім іншому середовищі, в суспільстві з його розподілом функцій і інтеграцією, тісною взаємодією і
співробітництвом вони не є оптимальними регуляторами поведінки.
На щастя (для утворення суспільства) люди здатні навчатись, засвоювати і керуватись в своїй поведінці набутими правилами,
принципами, нормами. Люди здатні керуватись звичками, моральними принципами, ідеологіями.
Вожді і шамани, сила і психічний вплив, влада і ідеологія, що часто переплітались, - ось основні фактори утверження принципів
суспільної поведінки людей.
Релігії були історично одними з перших ідеологій. Принципи бажаної суспільної поведінки оголошувались даними від богів, чи
приємними для богів і підтримувались страхом перед могутніми богами.
Чим же керуватись людині? Природженим, чи набутим, інстинктами, чи ідеологіями? Чий слухати шепіт, чи крик?
Слухай все. Зважуй, оцінюй і вибирай оптимальне.
Будеш керуватись виключно егоїстичними інстинктами - будуть конфлікти з іншими людьми і інституціями.
Але і колективістські ідеології, що ігнорували егоїстичні інстинкти людини, виявились неефективними.
Християнство, комунізм - приклади збанкрутілих ідеологій, що ігнорували природу людини.
Сучасні ідеології (демократія, гуманізм) не заперечують устремлінням людини до успіху, лідерства, влади, багатства, не
стримують її енергію, ініціативу, а лише повязують дії на досягнення успіху з суспільно-корисною діяльністю.
Будь кращим, сильнішим, розумнішим за інших, люби себе, добивайся успіхів, але не діями, що обкрадають чи принижують інших, а
діяльністю, що приносить користь і тобі і іншим людям.
Так все просто.
2007.09.20 | Георгій
Та якби то воно було так просто!
Анатоль пише:> Так хто ж нам шепоче дбати про свої інтереси, конкурувати з іншими за різні блага? Інстинкти. Наші природні, природжені інстинкти.
(ГП) Так. Вони. Плюс (за моєю вірою) дeмонічні понадприродні сили. Алe ті сили нe творчі, вони створити нічого нe можуть, і навіть примусити людину робити тe чи тe тeж нe можуть. Людина сама, своєю "тваринною" стороною, своїми інстинктами "шeпочe" собі, що якась там вшива хирлява любов до якогось там ближнього - єрунда, вигадка, нe-рeальність.
> На щастя (для утворення суспільства) люди здатні навчатись, засвоювати і керуватись в своїй поведінці набутими правилами, принципами, нормами. Люди здатні керуватись звичками, моральними принципами, ідеологіями.
(ГП) На жаль, ні. Тобто трішeчки, до пeвної міри здатні, алe головним чином ця здатність є здатністю пристосовуватися до якогось "міліціонeра." І обдурювати цього "міліціонeра" тим чи іншим чином, коли вигідно. Давати хабаря, або створювати партію фанатиків, яка привeдe до влади і скинe того "міліціонeра" (як цe зробили, наприклад, Лeнін чи Гітлeр)...
> Чим же керуватись людині? Природженим, чи набутим, інстинктами, чи ідеологіями? Чий слухати шепіт, чи крик? Слухай все. Зважуй, оцінюй і вибирай оптимальне. Будеш керуватись виключно егоїстичними інстинктами - будуть конфлікти з іншими людьми і інституціями. Але і колективістські ідеології, що ігнорували егоїстичні інстинкти людини, виявились неефективними. Християнство, комунізм - приклади збанкрутілих ідеологій, що ігнорували природу людини. Сучасні ідеології (демократія, гуманізм) не заперечують устремлінням людини до успіху, лідерства, влади, багатства, не стримують її енергію, ініціативу, а лише повязують дії на досягнення успіху з суспільно-корисною діяльністю. Будь кращим, сильнішим, розумнішим за інших, люби себе, добивайся успіхів, але не діями, що обкрадають чи принижують інших, а діяльністю, що приносить користь і тобі і іншим людям. Так все просто.
(ГП) Алe ж насправді виходить, що нe так всe просто. Дeмократія і так званий "гуманізм" нe працюють так само, як і інші суспільні модeлі. Гітлeр був обраний німeцьким народом цілком дeмократичним шляхом. Цілком гуманістські і дeмократичні Cполучeні Штати вeдуть криваву війну на Близькому Cході і піддають схоплeних на вулиці людeй нeлюдським сeрeдньовічним тортурам у застінках. Ніяка ідeологія, ніяка суспільна модeль нe виглядає кращою за іншу.
2007.10.03 | Василь Васьківський
Людська особистість на фоні інстинктів та ідеологій
Анатоль пише:> Георгій:
> >на протязі нашого життя ми чуємо шeпіт: "А чого цe ти повинeн з кимось там рахуватися, когось там любити... люби сам сeбe!
> Ти сам собі всe! Живи для сeбe і давай пeрцю всяким іншим,
А без чийогось шепотіння людина сама не може таке придумати?
> Хто ж це нам таке шепоче?
Шепотіння в голові людини є однім з видів галюцинації. Просто рецептори можуть не тільки сприймати певні звукові сигнали і передавати їх до мозку. Є ще й так звані зовнішні рецептори, функцією яких є підсилення сигналів. Тобто, який сигнал підключиться до цього рецептора, такий же сигнал і підсилюється. Якщо це не зовнішній сигнал, що сприймається рецепторами першого виду, то відбувається генерація голосів та звуків у голові, які сприймаються як нашіптування. Подібною є ситуація і з іншого типу рецепторами. Всі ці процеси генерації сигналів мозком характерні для медитації, коли людина відключається, зосереджується в собі.
> В звірів є природжені почуття - стани психіки для реагування на ситуації, є інстинкти для регулювання поведінки.
Структура рецепторів у звірів є такою ж, як і в людей, тому і у звірів є якесь внутрішнє психічне життя, медитація, яка не є реагуванням на ситуацію чи регулюванням поведінки, а є зосередженням в собі...
> Як і фізіологічні органи вони відточені тривалою еволюцією і є засобами для виживання.
Але є також і психічні переживання, які не детерміновані боротьбою за виживання, і тоді органи використовуються для інших цілей.
> І страх і лють, хитрість, підступність, захист території і потомства, боротьба за краще місце і статевого партнера, а в
> групових тварин ще й ієрархічний поділ і боротьба за владу і привілеї - все це винаходи еволюції, закріплені генетично.
Не думаю, що абсолютно все закріплюється генетично, бо є багато фенотипічних а також індивідуальних властивостей організмів, які є наслідком особливостей онтогенезу і не детерміновані генетично.
> Звірі егоїстичні, за винятком ситуацій звязаних з вихованням потомства. І в цьому є природна доцільність.
Егоїстичність є характеристикою людей, у яких крім его формується також і особистість, тобто здатність до сприйняття іншого як рівного самому собі. Оскільки у звірів особистости немає, то й виділяти їх егоїстичність мені виглядає трохи проектуванням на звірі людських уяв.
> Інші не вижили. Хоча є комахи з колективістськими, не егоїстичними інстинктами.
> Але люди не з таких. Люди з приматів.
> З усіма їх інстинктами.
Люди теж бувають егоїстичними, але для людей характерним є формування особистости та визнання іншого рівною собі особистістю. Рівність не означає тотожність, а лише визнання права іншого на існування та відстоювання своєї свободи.
> Так хто ж нам шепоче дбати про свої інтереси, конкурувати з іншими за різні блага?
Дбати за свої інтереси можна і без шепотіння, внаслідок особистого вибору людини. Саме в цьому і є сенс особистого життя.
> Інстинкти. Наші природні, природжені інстинкти.
Думаю, що особистий вибір для людини є більш вагомим фактором, ніж інстинкти.
> Добрі вони, чи погані?
Добро і зло є мотиваціями особистости. У звірів особистість відсутня, а тому говорити про добро та зло серед звірів є теж проекцією людських уяв на весь тваринний світ.
> Для дрібногрупового життя приматів в дикій природі вони, напевне, є задовільними, можливо навіть оптимальними.
> Але для життя в зовсім іншому середовищі, в суспільстві з його розподілом функцій і інтеграцією, тісною взаємодією і
> співробітництвом вони не є оптимальними регуляторами поведінки.
> На щастя (для утворення суспільства) люди здатні навчатись, засвоювати і керуватись в своїй поведінці набутими правилами,
> принципами, нормами. Люди здатні керуватись звичками, моральними принципами, ідеологіями.
Бо у людей формується особистість.
> Вожді і шамани, сила і психічний вплив, влада і ідеологія, що часто переплітались, - ось основні фактори утверження принципів
> суспільної поведінки людей.
> Релігії були історично одними з перших ідеологій. Принципи бажаної суспільної поведінки оголошувались даними від богів, чи
> приємними для богів і підтримувались страхом перед могутніми богами.
А також спекуляціями про природні сили, явища та богів, які ними керують.
> Чим же керуватись людині? Природженим, чи набутим, інстинктами, чи ідеологіями? Чий слухати шепіт, чи крик?
> Слухай все. Зважуй, оцінюй і вибирай оптимальне.
> Будеш керуватись виключно егоїстичними інстинктами - будуть конфлікти з іншими людьми і інституціями.
> Але і колективістські ідеології, що ігнорували егоїстичні інстинкти людини, виявились неефективними.
> Християнство, комунізм - приклади збанкрутілих ідеологій, що ігнорували природу людини.
Природою людини є особистість.
> Сучасні ідеології (демократія, гуманізм) не заперечують устремлінням людини до успіху, лідерства, влади, багатства, не
> стримують її енергію, ініціативу, а лише повязують дії на досягнення успіху з суспільно-корисною діяльністю.
> Будь кращим, сильнішим, розумнішим за інших, люби себе, добивайся успіхів, але не діями, що обкрадають чи принижують інших, а
> діяльністю, що приносить користь і тобі і іншим людям.
> Так все просто.
Тобто, будь особистістю!
2007.09.20 | Василь Васьківський
Не думаю, що тлумачення біблії пояснить виникнення людини.
Біблію писали люди з архаїчною міфічною свідомістю. А "Змей" в книзі "Веда словена" означає не тварини, а люди, які ще називаються Юдами і які жили на краю землі, тобто, фактично, козаки. Тобто, якщо, читаючи "Змей", розуміти "Юда", тобто український козак (орій), тоді вийде цікавий міф про козаків (оріїв), які боролися з левітами, тобто міф, який вже давно проповідує пан Анатолій. Міф цікавий, але еволюцію людини він теж не пояснює...2007.09.20 | Георгій
Залeжить від того, що розуміти під "виникнeнням людини"
Якщо під людиною, як колись іронічно сказав прот. о. Олeксандр Шмeманн, розуміти сукупність білків, то тоді Ви праві - Біблія *такої* eволюції людини нe пояснює. Тому що цe нe її задача - про цe пояснюють природознавчі досліджeння, статті, монографії, підручники. А от питання, чому в людeй всe завжди ідe нe так (нe стільки в окрeмих людeй, скільки в людських спільнот - суспільств, дeржав, імпeрій, корпорацій) - як раз на цe запитання Біблія пропонує дужe глибоку "тeорію," і я цю тeорію цілком поділяю. В людських спільнот всe ідe нe так, і будe іти нe так, тому що люди відокрeмили сeбe від Бога, вищої сили, яка живить їх Cвоєю благодаттю і робить їх бeзмeжно люблячими, всeмогутніми, бeзсмeртними.2007.09.20 | Анатоль
Чому в людeй всe завжди ідe нe так?
Георгій:>чому в людeй всe завжди ідe нe так (нe стільки в окрeмих людeй, скільки в людських спільнот - суспільств, дeржав, імпeрій, корпорацій)
Невже все в людей йде так погано?
А порівняно з чим? З тим чого б хотілось?
Ну так для цього чарівну паличку треба, чи золоту рибку, чи Хотабича з густою бородою.
Насправді ж все йде в людей просто фантастично добре.
Порівняно з іншими видами.
В той час, коли сотні видів зникають з життя щорічно, тисячі і тисячі знаходяться на грані вимирання, за кілька останніх століть людей на землі збільшилось в багато разів.
Якщо ще якихось кілька тисяч років назад люди на рівних конкурували з вовками чи тиграми, то зараз по могутності людський вид не порівняти з жодним видом звірів.
Могутність, експансія, живучість людського виду стрімко зростає.
Фантастично стрімко.
Іншим видам таке й не снилось.
Так що ж в людей не так?
А в кого так?
В морських корів, в орланів, в вовків?
Ось синички на вікні. Кожен рік пара дає з десяток потомства. А популяція не збільшується.
За зиму 80% вмирає з голоду і холоду.
Так в них все прекрасно, тільки в людей все не так?
2007.09.21 | Георгій
Cинички нe свідомі сeбe, а люди свідомі
Нe тe щось у Вашому порівнянні. Якщо ідeал - цe виживання роду, тоді бажайтe стати бактeрією...2007.09.21 | Анатоль
А що Вам не подобається в людині?
Не любить всіх підряд? Егоїст? Під себе гребе? Хоче влади, слави, почестей?Така вже її природа. Іншої нема.
І що ж робити?
Вірити в богів?
Не поможе. Більшість людей не фанатики.
В більшості людей віра, ідеологія не може бути настільки сильною, щоб контролювати інстинкти.
В більшості людей віра, ідеологія лише служитимуть інстинктам.
Буде віруючий просити в бога, щоб той поміг йому перемогти, вбити, ограбити.
Не треба боротись з інстинктами. В них велика рушійна сила. Треба направити її на користь собі і іншим.
Колись, можливо через кілька десятків років, появиться технологічна можливість вирощувати людей без деяких інстинктів, чи з деякими посиленими інстинктами.
Можна буде вирощувати всіх комуністами, колективістами, альтруїстами, без жадоби багатства, влади, з бажанням безкорисливо трудитись на благо суспільства.
Чи християнами, люблячими всіх, крім себе, ненавидячими своє тіло і свої бажання, ненавидячими світ і життя і бажаючими пошвидше вернутись "додому, до бога".
Це все можливо. І я впевнений, що така корекція людини буде робитись. Спочатку для виправлення найбільш антисоціальних проявів і для посилення найбільш бажаних.
Людина стане більш соціальною. Суспільство більш благополучним. Мрія Георгія збудеться.
Але будуть і мінуси.
В разі якогось катастрофічного руйнування цивілізації, такі люди поза суспільством можуть виявитись нежиттєздатними і вимерти, як вид.
Хоча це аргумент не критичний. Клітини багатоклітинного організму теж нежиттєздатні при руйнуванні організму, але ж не будемо із-за цього вертатись до бактерій.
Золотий вік попереду
2007.10.03 | Василь Васьківський
Re: А що Вам не подобається в людині?
Анатоль пише:> Не любить всіх підряд? Егоїст? Під себе гребе? Хоче влади, слави, почестей?
> Така вже її природа. Іншої нема.
Іншою природою людини є особистість.
> І що ж робити?
> Вірити в богів?
Достатньо залишатись особистістю.
> Не поможе. Більшість людей не фанатики.
> В більшості людей віра, ідеологія не може бути настільки сильною, щоб контролювати інстинкти.
> В більшості людей віра, ідеологія лише служитимуть інстинктам.
> Буде віруючий просити в бога, щоб той поміг йому перемогти, вбити, ограбити.
> Не треба боротись з інстинктами. В них велика рушійна сила. Треба направити її на користь собі і іншим.
Треба піклуватись про особисту самореалізацію.
> Колись, можливо через кілька десятків років, появиться технологічна можливість вирощувати людей без деяких інстинктів, чи з деякими посиленими інстинктами.
> Можна буде вирощувати всіх комуністами, колективістами, альтруїстами, без жадоби багатства, влади, з бажанням безкорисливо трудитись на благо суспільства.
> Чи християнами, люблячими всіх, крім себе, ненавидячими своє тіло і свої бажання, ненавидячими світ і життя і бажаючими пошвидше вернутись "додому, до бога".
> Це все можливо. І я впевнений, що така корекція людини буде робитись. Спочатку для виправлення найбільш антисоціальних проявів і для посилення найбільш бажаних.
> Людина стане більш соціальною. Суспільство більш благополучним. Мрія Георгія збудеться.
> Але будуть і мінуси.
> В разі якогось катастрофічного руйнування цивілізації, такі люди поза суспільством можуть виявитись нежиттєздатними і вимерти, як вид.
> Хоча це аргумент не критичний. Клітини багатоклітинного організму теж нежиттєздатні при руйнуванні організму, але ж не будемо із-за цього вертатись до бактерій.
> Золотий вік попереду
Не думаю, що генетичні маніпуляції приведуть до покращення здатности людей до особистої самореалізації. А тому, не в генах щастя!
2007.10.03 | Василь Васьківський
Re: Чому в людeй всe завжди ідe нe так?
Анатоль пише:> Георгій:
> >чому в людeй всe завжди ідe нe так (нe стільки в окрeмих людeй, скільки в людських спільнот - суспільств, дeржав, імпeрій, корпорацій)
> Невже все в людей йде так погано?
> А порівняно з чим? З тим чого б хотілось?
> Ну так для цього чарівну паличку треба, чи золоту рибку, чи Хотабича з густою бородою.
Крім хотіння у людей ще є здатність вибирати, тобто визначати себе та своє майбутнє, здатність бути особистістю та визнавати іншу людину рівною собі особистістю. Тобто, у людей все може бути погано чи добре в залежности від особистих стосунків. Наприклад, в залежности від того, чи є ці стосунки відкритими чи авторитарними, чи є ці стосунки стосунками добровільности чи насилля. Йдеться про форму стосунків та спосіб життя людей...
2007.10.03 | Василь Васьківський
Re: Залeжить від того, що розуміти під "виникнeнням людини"
Георгій пише:> Якщо під людиною, як колись іронічно сказав прот. о. Олeксандр Шмeманн, розуміти сукупність білків, то тоді Ви праві - Біблія *такої* eволюції людини нe пояснює.
І якщо розуміти людину як особистість, то й в цьому випадку шукати пояснення виникнення особистости є марною справою. Отже, біблія ніяк не стосується процесу виникнення людини. Функція біблії є зовсім іншою.
2007.09.20 | Тестер
Re: Теорія Карла Сагана, "дракони Едему"
Слабовата теорія. Мені імпонує цеГЕННАЯ ИНЖЕНЕРИЯ
Теперь рассмотрим иной вариант возникновения человека — альтернативный эволюционному пути, оказавшемуся невозможным. Могли ли боги создать человека "по своему образу и подобию" генетическим путем?
Приведенные в главе 1 тексты показывают, что была осуществлена хирургическая операция, в результате которой ДНК. Адама была использована для создания Евы. Далее в этих текстах сообщается, что человеческие существа были размножены путем процедуры, которую мы ныне именуем клонированием. Что касается первого Адама, то, судя по тексту, можно предположить, что он представлял собой некий гибрид бога с Homo erectus. Возможно, это покажется вам совершенно невероятным, но давайте остановимся на этом вопросе и порассуждаем о генетической науке. Эта тематика будет постоянно вновь и вновь возникать в последующих главах.
Ген, в сущности, представляет собой пакет химической информации, составленный из дезоксирибонуклеиновой кислоты (ДНК). В настоящее время известно, что характеристики вида определяются четырехбуквенным алфавитом ДНК, или "базовыми элементами": A,G,C и. Т, расположенными в трехбуквенных словах, что дает 64 возможные комбинации слов. В этих словах закодированы аминокислоты, которые, соединяясь, образуют белки — строительный материал организма. Недавно ученые научились "читать" эти "буквы" и "слова" генетического кода, выделять многие гены и определять их специфические функции.
Человеческий геном включает все гены из 23 наших пар хромосом. Подсчитано, что в человеческом геноме содержится в общей сложности 3 миллиарда химических "букв", что соответствует количеству информации, вмещающейся в телефонной книге в 1 миллиард страниц. Ученые называют геном "нашим наследственным генетическим посланием", или же ""биологическим рецептом человека". Обычно приводят следующую статистику: ДНК каждой клетки в развернутом виде растянется на 6 футов (2 метра), а протяженность ДНК всего человеческого организма равна 8000 расстояний от Земли до Луны.
С тех пор, как в 1953 году Уотсон и Крик открыли ДНК, открытия в области генетики посыпались как из ведра. Два крупнейших открытия ученые сделали в 1980 году и были удостоены Нобелевской премии по химии. Уолтер Джильберт из Гарвардского университета и Фредерик Зингер из Кембриджа совместно предложили быстрые методы прочтения больших отрезков ДНК, а Пол Берг из Стэнфорда впервые открыл процесс сращивания генов.
Каким образом боги из плоти и крови пользовались генетикой, физически вмешиваясь в создание человека? Давайте вкратце рассмотрим возникшие за последние двадцать лет три главные направления прикладной генетической науки: клонирование, сращивание генов и слияние клеток. Клонирование человека стало в научном отношении возможно уже много лет назад, хотя из этических соображений применялось оно только к животным. Процесс заключался в том, что вначале из женского яйцеклетки извлекался один комплект из 23 хромосом. Затем в эту яйцеклетку пересаживали из любой клетки человека полный набор из 46 хромосом. В результате оплодотворения рождался экземпляр с заданными характеристиками — точная копия исходного образца с нерасщепленным набором хромосом. Другой способ — без извлечения женских хромосом, состоит в дезактивации ядра яйцеклетки либо химическим способом, либо методом облучения. Методика сращивания генов, известная также под названием технологии перестройки ДНК, может заключаться во внедрении нового гена или же удаления нежелательного гена из пучка ДНК. В процессе перестройки применяются ферменты (энзимы) Для того, чтобы разорвать нити ДНК в нужном месте, а затем — либо удалить составляющее ген "предложение", либо вживить "чужой" ген. Затем ДНК перестраивается. Одним из примеров процедуры сращивания генов была "огромная мышь", выведенная исследователями Вашингтонского и Пенсильванского университетов в 1982 году. Они пересадили мыши ген роста от крысы — мышь выросла вдвое крупнее своего нормального размера. Таким способом было создано много "улучшенных" видов растений, в том числе печально известный образец негниющего помидора. Позже шведские ученые создали "суперсемгу". На будущее запланировано даже выведение овцы, которая сама сбрасывает собственную шерсть!
Если сращивание генов представляет собой попытку усилить избранное свойство данной особи, не меняя вида, то слияние клеток — еще более противоречивая операция — означает создание нового вида — гибрида. Эта операция осуществляется путем слияния клеток особей двух различных видов в одну "сверхклетку" с двумя ядрами и двойным комплектом парных хромосом. Когда такая клетка расщепляется, получается гибридное соединение. Так, например, в 1983 году ученые скрестили овцу с козой (что невозможно путем естественного скрещивания) и создали "джип" — гибрид с густой шерстью и козьими рогами. Пока еще не найдена возможность заранее предугадать результаты такой операции, а потому подобные эксперименты остаются непредсказуемыми.
В 1989 году в США было официально объявлено о начале проекта человеческого генома, который должен был координировать международные исследования в этой области. Стоимость проекта была оценена в 3 миллиарда долларов. Цель этого международного проекта состояла в том, чтобы найти, исследовать и записать 3 миллиарда химических "букв", из которых составлен геном человека, и составить карту, наших 100 тысяч ген, чтобы локализовать их на хромосомах. В декабре 1993 года в Центре исследований полиморфизма человека (Ceph) в Париже была опубликована "физическая карта генома человека". То была важнейшая веха в проведении этих исследований. Эта карта была введена в Интернет и таким образом стала доступна во всем мире. Центр полагает, что благодаря этому искатели генов в дальнейшем смогут работать в 10 раз быстрее, и это дает реальную надежду, что в начале XXI века удастся расшифровать все 3 миллиарда химических букв генетического кода человека. Доктор Дэниел Коэн, директор центра, писал: "До сих пор физическая карта охватывала всего лишь 2% человеческого генома; на нашей карте представлено 90%".
Когда же это исследование будет завершено, человечество сможет создавать организмы по своему образу и подобию. К тому времени, если нам удастся найти на какой-нибудь другой' планете существо с подобной нашей ДНК, человек сможет скреститься с ним и выбрать, какие свойства желательно включить, или, напротив, исключить из его характеристик. Полученные таким образом существа вполне смогут именовать нас "богами".
Сто лет назад предположение о том, что человек мог быть сконструирован генетически, как гибрид, а затем клонирован, звучало бы как чистейшей воды фантастика. Скандальным могло бы показаться и утверждение, будто библейский бог Элохим действительно прибегал к таким операциям. В наше же время такие предположения являются вполне допустимыми. Вопрос теперь в другом — не открываем ли мы сейчас заново те технологические методы, которые применялись еще 200 тысяч лет назад?
ВЫВОДЫ ИЗ ВТОРОЙ ГЛАВЫ
• Homo sapiens внезапно появился примерно 200 тысяч лет назад. Его головной мозг сразу увеличился на 50%, а кроме того, он обладал способностью говорить, и у него было строение тела современного человека. Если придерживаться теории естественного отбора, статистическая вероятность такого события практически почти равна нулю.
• ДНК человека, судя по ряду признаков, должна была пройти чрезвычайно длительный путь эволюции в сравнительно спокойных условиях. Это никак не совмещается с тем фактом, что эволюционное ответвление обезьян произошло всего лишь 6 миллионов лет назад.
• Эволюционные аномалии у человека полностью соответствуют гипотезе о целенаправленном генетическом вмешательстве богов из плоти и крови.
• Согласно древним сказаниям, первый Адам был выращенным в пробирке младенцем; боги создали его из уже существовавшей живой материи. ДНК Адама (а вовсе не его ребро) была использована для создания первой женщины. Затем человеческие существа путем клонирования были размножены для того, чтобы они облегчили "труд" богов.
2007.09.21 | Koala
Здається, в таких випадках зазвичай пишуть приблизно таке...
Ржунімагу! Аффтар, піші счє!