про існування Бога, або у чому має рацію Анатоль стверджуючи
03/24/2009 | eletricity
.. що Бог нЕіснує
Почати б з того, що Бог Є Дух. Що воно таке ДУХ уявити не так просто, але очевидним є те, що духовне це щось завідомо протилежне матеріальному. Якщо про ДУХ можна почути, що він вічний/незмінний/незрушний, то матерія навпаки є започаткованою (Всесвіт згідно наукових досліджень, має свій вік і його чекає кінець). Також існування матерії неодмінно пов'язане зі взаємодією елементарних частинок. Себто уявити собі матеріальність в стані спокою, так би мовити застившою, -- означає ніщо інше як протиставитися тій же науці. У будь-якому випадку матеріальність є тяглистою, навіть зважаючи на те, що Всесвіт розширюється (так само, як і краплина чорнила, поміщеної в резервуар з нерухомою водою буде неодмінно розпливатися).
Тож, як бачимо, існування матеріального Всесвіту у стані спокою попросто бути не може. Саме існування неодмінно означає рух і взаємодію.
Очевидно саме з цієї причини ми не можемо говорити про існування Бога, Котрий є ДУХ. ДУХ справді нЕіснує, якщо за модель існування брати сутність самої матерії. А нічого іншого ми брати й не можемо, завідомо не відступивши від самої науки, побудованої на конкретних законах з незмінним константами.
Мало того, що з наукової точки зору світло не може не рухатися, до того ж воно анінайоту не може змінити свою швидкість (у вакуумі і не в вакуумі, вказує лише на відбиття фотонів і таким чином якесь сповільнення у процесі просування).
Йдучи шляхом емпіричного пізнаня, людина сама себе намертво прив'язала до залежності від процесів, урухомлених за своєю природою. Рух (і то з конкретною швидкістю) повністю домінує над науковим пізнанням. Будь-яке відхилення від занальноприйнятого с = 299792 ± 0,4 км/сек, а також заяви типу: "зараз наука ще не може сказати, а от років так через тищу .." буде вважатися позанауковими спекуляціями.
Філософське ж пізнання, пане Анатолю, дає можливість позбутися часово/просторової прив'язі, відкриваючи безМЕЖний простір, а з ним і безМЕЖні можливості ..
Почати б з того, що Бог Є Дух. Що воно таке ДУХ уявити не так просто, але очевидним є те, що духовне це щось завідомо протилежне матеріальному. Якщо про ДУХ можна почути, що він вічний/незмінний/незрушний, то матерія навпаки є започаткованою (Всесвіт згідно наукових досліджень, має свій вік і його чекає кінець). Також існування матерії неодмінно пов'язане зі взаємодією елементарних частинок. Себто уявити собі матеріальність в стані спокою, так би мовити застившою, -- означає ніщо інше як протиставитися тій же науці. У будь-якому випадку матеріальність є тяглистою, навіть зважаючи на те, що Всесвіт розширюється (так само, як і краплина чорнила, поміщеної в резервуар з нерухомою водою буде неодмінно розпливатися).
Тож, як бачимо, існування матеріального Всесвіту у стані спокою попросто бути не може. Саме існування неодмінно означає рух і взаємодію.
Очевидно саме з цієї причини ми не можемо говорити про існування Бога, Котрий є ДУХ. ДУХ справді нЕіснує, якщо за модель існування брати сутність самої матерії. А нічого іншого ми брати й не можемо, завідомо не відступивши від самої науки, побудованої на конкретних законах з незмінним константами.
Мало того, що з наукової точки зору світло не може не рухатися, до того ж воно анінайоту не може змінити свою швидкість (у вакуумі і не в вакуумі, вказує лише на відбиття фотонів і таким чином якесь сповільнення у процесі просування).
Йдучи шляхом емпіричного пізнаня, людина сама себе намертво прив'язала до залежності від процесів, урухомлених за своєю природою. Рух (і то з конкретною швидкістю) повністю домінує над науковим пізнанням. Будь-яке відхилення від занальноприйнятого с = 299792 ± 0,4 км/сек, а також заяви типу: "зараз наука ще не може сказати, а от років так через тищу .." буде вважатися позанауковими спекуляціями.
Філософське ж пізнання, пане Анатолю, дає можливість позбутися часово/просторової прив'язі, відкриваючи безМЕЖний простір, а з ним і безМЕЖні можливості ..
Відповіді
2009.03.24 | Анатоль
Re: про існування Бога, або у чому має рацію Анатоль стверджуючи
>Філософське ж пізнання, пане Анатолю, дає можливість позбутися часово/просторової прив'язі, відкриваючи безМЕЖний простір, а з ним і безМЕЖні можливості ..Казкотворчість (міфотворчість) пане Юрію, дає можливість позбутися часово/просторової прив'язі, відкриваючи безМЕЖний простір, а з ним і безМЕЖні можливості ..
От тільки ті безМЕЖні можливості існують лише в просторі казки.
Який жаль... Але селяві.
2009.03.24 | eletricity
казки і філософія -- різні речі
2009.03.28 | eletricity
безмежність і ніщо .. (тому ж Анатолю)
Здавалося б такі вживані слова у повсякчасному спілкуванні. Утім, як виявляється знайти відповідне визначення цих термінів не так просто, а усвідомлення їхньої сутности взагалі неможливе для зовнішньо/просторової уяви.Коли говоримо по безмежність, наша уява обов'язково вимальовує щось, чого кількісно дуже багато, будь-то простір, час, маса (енергія) .. Утім сама кількість це категорія, котра виражена конкретним числом. Вона обов'язково обмежена й тим самим конечна. У безмежності ж, немає ні кількості ні обмежень й у нашу часово-просторову уяву вона попросту не вкладується.
Таке саме маємо й з нічим.
Що воно є оте ніщо., де немає ні маси (енергії), ані простору (розмірів), ні часу ..
Як би ми не насилували свою обмежену часово/просторову уяву, її неодмінно буде клинити й вона неодмінно заводитиме нас в тупик. Й тим самим даватиме нам підтвердження про неспроможність і безглуздість емпіричного пізнання.
Сам розум підсказує людині, що час і простір -- є ФІКЦІЯ, до якої ми самі себе прив'язуємо, уповаючи на наше зовнішньо/відчуттєве сприйняття.
Помацяти, встромити свого носа, пересвідчитись .. Але ж людина не бидло, окрім як понюхати й полизати у ній закладене ЩЕ ЩОСЬ, на відміну від тварин. Оте ПРАГНЕННЯ до НЕЗБАГНЕНОГО, котрого немає у тварин і котрі у себе дома.
Те прагнення, котре й вказує на наше правдиве громадянство.
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа (Филип'ян 3:20)
p.s. куди й хоче потрапити Голуб з чорного ходу
2009.03.31 | Анатоль
Re: безмежність і ніщо .. (тому ж Анатолю)
Нам зовсім не обовязково, щоб ми могли все уявити.Нам достатньо мати адекватну модель і вміти її використовувати (виводити наслідки).
Ми й атома не можемо уявити (а те, що уявимо, не відповідає дійсності), не кажучи вже про елементарні частинки і їх властивості.
Але за допомогою адекватних моделей можемо багато чого передбачити.
2009.03.31 | eletricity
Re: безмежність і ніщо .. й трохи про чорні діри
Анатоль пише:Справа навіть не в можливостях уяви, як у її напрямку.
Як можемо бути впевненими у відповідності самих моделей, якщо завідомо відкидуємо, те що саме напрошується?.
Для прикладу. Наукові математичні розрахунки у дослідлження чорних дір, вказують на необхідність подальшого стискування колапсуючої зірки, масою більшою трьох мас сонця, до об'єму меншого за "гравітаційний радіус" rg = 2GM/c2, (й так до безконечності).
Зрозуміло, що кількість речовини даного об'кту зменшуватися аж ніяк не може, адже за таких гравітаційних умов припиняється навіть будь-яке випромінювання. А радіус об'єкту, згідно тих же математичних розрахунків, зменшуватимесь до безконенчності.
Виходячи з формули rg, є очевидним, що умовою зменшення об'єму буде саме С.
Чому ж наша емпірична уява так уперто не допускає змінності отієї С?
2009.03.31 | Анатоль
Re: безмежність і ніщо .. й трохи про чорні діри
>Виходячи з формули rg, є очевидним, що умовою зменшення об'єму буде саме С.Гравітаційний радіус - величина стала (для даної маси).
Він не міняється при стисканні зірки.
2009.03.31 | eletricity
або не розумієте, або робите вид
Мова ж не про гравітаційний радіус, а про об'єм колапсуючої зірки, що беупинно зменшується, вказуючи на зменшення радіусу тіла.Маса ж, кількість речовини, як бачимо нікуди не дівається.
Анатоль пише:
> > Виходячи з формули rg, є очевидним, що умовою зменшення об'єму буде саме С.
> Гравітаційний радіус - величина стала (для даної маси).
> Він не міняється при стисканні зірки.
2009.03.31 | Анатоль
Ви ж привели формулу гравітаційного радіусу, і на
основі неї заявляєте, що раз зірка стискається, а маса постійна, то С міняється.Я ж Вам пояснив, що гравітаційний радіус при стисканні зірки не міняється, тому робити висновок з цієї формули, що міняється С не можна.
2009.03.31 | eletricity
в даному випадку наведені дані наукових досліджень
Для прикладу (їх купа) візьмемо ециклопедію: «Кругосвет» http://slovari.yandex.ru/dict/krugosvet/article/7/72/1012334.htmЧЕРНАЯ ДЫРА — область пространства, в которой гравитационное притяжение настолько сильно, что ни вещество, ни излучение не могут эту область покинуть. Для находящихся там тел вторая космическая скорость (скорость убегания) должна была бы превышать скорость света, что невозможно, поскольку ни вещество, ни излучение не могут двигаться быстрее света. Поэтому из черной дыры ничто не может вылететь. Границу области, за которую не выходит свет, называют "горизонтом событий", или просто "горизонтом" черной дыры.
Чтобы поле тяготения смогло "запереть" излучение, создающая это поле, масса (M) должна сжаться до объема с радиусом, меньшим "гравитационного радиуса" rg = 2GM/c2 (гравитационная постоянная G = 6,672 ґ 10-11 м3кг-1с-2 и скорость света c = 299 792 458 м/с).
Отже не я стверджую, що зірка стискається, на те математичні розрахунки.
Я лиш вказую на те, що кількість речовини даного об'єкту зменшуватися не може, тому що за таких гравітаційних умов припиняється навіть будь-яке випромінювання.
Тому якщо радіус колапсуючої зірки стає меншим за rg, й при тому кількісність об'єкту зберігається, отже причину слід шукати в с. Зменшення швидкості світла й відповідатиме радіусу колапсуючої зірки меншому за rg.
Адже в гравітаційній сталі G теж присутні метри, кілограми й секунди.
Кілограми (в даному випадку кількісний склад) ті самі; метри (радіус) сказано що зменшуються, тож зрозуміло що причина зменшення міститься в швидкості світла.
Можна подумати, що ви цього не помічаєте. НЕ ХОЧЕТЕ.
2009.03.31 | Анатоль
Ви не маєте формули радіусу колапсуючої зірки.
Ви не знаєте, що входить в таку формулу (якби вона й була).Ви не знаєте, чи входить туди С.
То як Ви можете щось говорити про зміну С при зміні радіусу,
формули якого Ви не знаєте !?
2009.04.01 | eletricity
натомість є наукові розрахунки що вказують на стискування об'єму
.. з радіусом меншим за rgІ якщо брати до уваги, що кількісність об'єкту залишається незмінною, то висновок напрошується сам по-собі -- зменшується швидкість світла.
Зрозуміло, що це уже буде не швидкість світла, й також зрозуміло що отой кількісний склад об'єкту не відповідатиме масі зірки до того як її об'єм стиснувся до радіусу меншого за rg, а гравітаційна стала G уже не буде сталою.
А також стає зрозумілим, що такий об'єкт називатися фізичним уже НЕ МОЖЕ.
2009.04.01 | Анатоль
РМ, говоріть краще про бога. Там можна любу чуш нести, і все
буде "правдою". І чим більша чуш, тим більше вірити будуть.Фізика, це трохи інше.
2009.04.01 | eletricity
чуш не чуш, а подумати таки доведеться
2009.04.01 | Василь Васьківський
Re: безмежність і ніщо .. й трохи про чорні діри
eletricity пише:> Анатоль пише:
> Справа навіть не в можливостях уяви, як у її напрямку.
> Як можемо бути впевненими у відповідності самих моделей, якщо завідомо відкидуємо, те що саме напрошується?.
> Для прикладу. Наукові математичні розрахунки у дослідлження чорних дір, вказують на необхідність подальшого стискування колапсуючої зірки, масою більшою трьох мас сонця, до об'єму меншого за "гравітаційний радіус" rg = 2GM/c2, (й так до безконечності).
> Зрозуміло, що кількість речовини даного об'кту зменшуватися аж ніяк не може, адже за таких гравітаційних умов припиняється навіть будь-яке випромінювання.
Навіть більше: за таких умов ніякої речовини вже не може бути, а будуть лише вільні кварки та глюони. І чим далі їх стискувати, тим вони вільніші...
2009.03.31 | Василь Васьківський
Безмежність та вічність є абстракціями.
eletricity пише:> Коли говоримо по безмежність, наша уява обов'язково вимальовує щось, чого кількісно дуже багато, будь-то простір, час, маса (енергія) .. Утім сама кількість це категорія, котра виражена конкретним числом. Вона обов'язково обмежена й тим самим конечна. У безмежності ж, немає ні кількості ні обмежень й у нашу часово-просторову уяву вона попросту не вкладується.
Безмежність є математичною абстракцією і в реальному фізичному світі їй нічого не відповідає. Тому розмови про безмежність є розмовами про абстракції як продукти людської думки. Це стосується як просторової, так і часової безмежности, тобто вічности. Вічність є абстракцією, а не фізичною реальністю. Серед фізично реальних речей немає нічого безмежного чи вічного.
2009.03.31 | Георгій
Re: Безмежність та вічність є абстракціями.
Василь Васьківський пише:> eletricity пише:
> > Коли говоримо по безмежність, наша уява обов'язково вимальовує щось, чого кількісно дуже багато, будь-то простір, час, маса (енергія) .. Утім сама кількість це категорія, котра виражена конкретним числом. Вона обов'язково обмежена й тим самим конечна. У безмежності ж, немає ні кількості ні обмежень й у нашу часово-просторову уяву вона попросту не вкладується.
> Безмежність є математичною абстракцією і в реальному фізичному світі їй нічого не відповідає. Тому розмови про безмежність є розмовами про абстракції як продукти людської думки. Це стосується як просторової, так і часової безмежности, тобто вічности. Вічність є абстракцією, а не фізичною реальністю. Серед фізично реальних речей немає нічого безмежного чи вічного.
(ГП) В оригінальному грeцькому тeксті Cв. Письма і Божeствeнної літургії, до рeчі, тeж нeма слів "бeзкінeчність" і "вічність," або похідних від них. Є слово "eон," буквально "вік" (самe дужe вeликий проміжок часу), і похідні від нього, наприклад, "зоін eонон" - життя віків (хоча часто дужe "вільно" по відношeнню до оригінального тeксту пeрeкладається як "життя вічнe"). Коли ми молимося, ми тeж повторюємо цe, "і на віки віків" (грeцькою мовою тих, хто складав тeксти літургічних молитов, "кe eн тус eонос тон eонон"), а нe "на вічно," "на бeзкінeчно," чи "на щось такe бeзчасовe-бeзпросторовe."
2009.03.31 | eletricity
Re: Безмежність та вічність є абстракціями.
Василь Васьківський пише:> Безмежність є математичною абстракцією і в реальному фізичному світі їй нічого не відповідає.
Так, саме такою є земна реальність.
> Тому розмови про безмежність є розмовами про абстракції як продукти людської думки. Це стосується як просторової, так і часової безмежности, тобто вічности. Вічність є абстракцією, а не фізичною реальністю.
Звичайно, набагато легше вести розмови, порпаючись в землі ..
> Серед фізично реальних речей немає нічого безмежного чи вічного.
Людина ж -- більша ніж фізична річ й прагнення її незмірно більші -- ДУХОВНІ.
2009.04.01 | Василь Васьківський
Re: Безмежність та вічність є абстракціями.
eletricity пише:> Василь Васьківський пише:
> > Серед фізично реальних речей немає нічого безмежного чи вічного.
> Людина ж -- більша ніж фізична річ й прагнення її незмірно більші -- ДУХОВНІ.
Дух теж є фізичним, бо є абстрактним поняттям, що означає людину. Якщо абстрагуватись від тіла і розглянути те, що залишається від людини, ми отримуємо душу, дух тощо. Правда, це вже інша абстракція, ніж безмежність.
2009.04.01 | Роксанна
Re: пояснення слова "БОГ"
-Отже- Існують три букви в слові Бог.Б-Будівник,О-Оператор, Г- Генератор
Не пригадую де це я читала.
2009.04.01 | Роксанна
Re: пояснення слова "GOD"
G -generatorO -operator
D -distributor
2009.04.06 | Анатоль
Роксано, ось вам ще до колекції розшифровок слова "БОГ"
Большой Обман Глупцов.Бес Омерзительно Гадкий.
Больные Очень Головы.
2009.04.06 | Роксанна
Re: Ну,ну, ну!
Це ви що пишете? Недавно ж про "докази" подали, а тепер що? Так неможна, добродію. Придумайте щось більш правдиве, ну щось таке "електричне". Мені подобається вислів Свистовича, то я повторю- " не гарно брехати"!2009.04.02 | eletricity
Re: Безмежність та вічність є абстракціями.
Василь Васьківський пише:> Якщо абстрагуватись від тіла і розглянути те, що залишається від людини, ми отримуємо душу, дух тощо. Правда, це вже інша абстракція, ніж безмежність.
То чому ж інша, коли вже абстрагуватись, отже подумки відділити одне від другого. Що ж тоді обмежує душу?.