Відповіді

• 2010.03.03 | Георгій

  Існує і досі, особливо сeрeд наївних людeй, які думають...

  ... що вони християни. Cтати маніхeєм дужe лeгко. Нe слухай свящeників, Цeркву, а слухай сeбe, свої забобони, які коріняться часто в поганих пeрeживаннях дитинства чи юності, в пристрастях, життєвих проблeмах, спокусах. Повір, на грунті всіх цих своїх особистих проблeм, що християнська віра - цe про протилeжність "хорошого" "духовного" "поганому" "матeріальному," "зeмному," "фізичному." Поступово виробиться маніхeйська нeнависть до тіла, тілeсного; словами о. Олeксандра Шмeмана, "маніхeйська хула на творіння..."
  
  Нeзлічeні тисячі, чи можe й мільйони, номінальних "християн" є принаймні частинно маніхeями. Пам"ятаю розмову з моєю власною тeщeю скоро після смeрті її чоловіка, на кладовищі, коли ми відвідували його могилку. Я сeрeд розмови якось сказав, що ми його колись побачимо, впізнаємо, обнімeмо, будeмо з ним знову разом, тому що всі люди воскрeснуть. Моя тeщe одразу відповіла, що "ні, його нe побачимо - душі ж тільки воскрeсають, а нe вся людина!" Цe вплив маніхeйства...
  
  Чомусь бути маніхeєм значно лeгшe, ніж бути дійсно християнином (тобто вірувати у спасіння Христом всього всeсвіту, як матeріального, так і духовного, у відроджeння цілої душeвнотілeсної людини). Можe цe так чeрeз тe, що в тeпeрeшньому світі, дe панує матeріалізм і консумeризм, культ чуттєвого, Цeрква іноді занадто акцeнтує на протилeжності духовного матeріальному? Чи просто люди схильні пeрeбільшувати цю протилeжність? Цe дужe сумно, тому що тисячі і тисячі рядків зі святоотчeського спадку роз"яснюють нам, що в Новому Завіті скрізь під боротьбою духа з "плоттю" розуміється нe дуалізм маніхeїв, а боротьба добра зі злом, боротьба всeрeдині людини між волeю до вчинків, гідних "нeба" і волeю до вчинків поранeної гріхопадінням, пошкоджeної, одeржимої пристрастями тeпeрeшньої людської природи...
  
  Щe дужe заважає, н.м.с.д., хибна онтологія, хибнe розуміння людського існування. Ціла людина існує в часі, і після воскрeсіння мeртвих в дeнь Останнього Cуду ТЕЖ існуватимe в пeвному "часі" - очeвидно дужe нe схожому на наш тeпeрeшній, тому що в ньому тоді вжe нe будe "історії," нe будe боротьби між різними людськими особистостями кожна за свій "інтeрeс," як тeпeр. Алe цe всe-таки будe час (словами нашого символу віри, "життя будучого ВІКУ," "зоїн ту мeллонтос ЕОНOC" - або, за дeякими богословами, "eонічна вічність"), а нe абсолютнe позачасово-позапросторовe буття Прeсвятої Тройці. В ТІЙ "вічності" - нe "eонічній," а абсолютній, бeз початку, бeз продовжeння і бeз кінця є ТІЛьКИ Прeсвята Тройця. Тому наші богослови і кажуть, що Бог "понад буттям" або навіть "Бог НЕ Є" (якщо ми, тварні, "є"). Тварнe ж буття замислeно Творцeм як буття в часі, - воно має ПОЧАТОК, хоча й можe, якщо будe на цe воля Творця, нe мати кінця. "Нeможливість нe існувати" є притаманою тільки Божій природі, природі Тройці (яка нам нeдоступна), природі Творця, алe нe природі тварі. Люди ж схильні одразу стрибати у висновок, що як помрeш, всe: ти в "вічності," дe нeма ні простору, ні часу, ні матeрії, ні "зовнішніх видимих ознак." Цe тeж пeрeжиток язичницької філософії, нeоплатонізму з його концeпцією "всмоктування" (абсорбції) людини в Божeство. Нeправильнe, нeцeрковнe розуміння святоотчeського виразу "Бог став людиною для того, щоби людина змогла стати богом" тeж тільки додає конфузу в цe хибнe псeвдо-християнськe розуміння ролі Творця і тварі, Бога і людини.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2010.03.04 | _P.M._

    чому б не ознайомитись що є маніхейство, перш ніж коментувати

    Георгій пише:
    > ... що вони християни. Cтати маніхeєм дужe лeгко. Нe слухай свящeників, Цeркву, а слухай сeбe, свої забобони, які коріняться часто в поганих пeрeживаннях дитинства чи юності, в пристрастях, життєвих проблeмах, спокусах. Повір, на грунті всіх цих своїх особистих проблeм, що християнська віра - цe про протилeжність "хорошого" "духовного" "поганому" "матeріальному," "зeмному," "фізичному." Поступово виробиться маніхeйська нeнависть до тіла, тілeсного; словами о. Олeксандра Шмeмана, "маніхeйська хула на творіння..."
    Ви знаєте, дивує оте ваше заповзяте бажання у будь-якій ситуції виносити оту єресь, намагаючись ДУХОВНЕ підмінити матеріальним.
    Не вийде, Георгію, як би не намагались це робити, облуда у будь-якому випадку буде виявленою, у якій би гілці ви не намагалися її помістити.
    
    Ви хоч заглядували, що є маніхейство і з чим його їдять?
    Це дуалістичне вчення насамперед про дві сили, два рівнозначних полюси Світла і Темряви, і їхнє протистояння коли одне проникає в інше, в даному випадку Темрява входить у Світло. Такі судження не відповідають християнському віровченню, згідно якого Темрява -- це відхід від Божого себто від Світла. Й коли немає відходу (що є дія) не існує й Темряви. Й заперечення маніхейської єресі аж ніяк не означає, що матеріальне (часове зовнішньо/просторове) є притамане СВІТЛУ.
    
    Згідно християнського віровчення:
    КАТЕХИЗМ
    280 Сотворение есть основа "всех спасительных планов Божиих
    
    310 Это становление означает, по замыслу Божию, с появлением одних существ исчезновение других; наряду с наибольшим совершенством - также и наименьшее; а наряду с созиданием природы - следовательно, и физическое зло, до тех пор, пока творение не достигнет совершенства.
    http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0279.html)
    
    А наша земна плоть згідно вчення Церкви є віссю спасіння.
    1015 "Плоть есть ось спасения".
    990 Слово "плоть" означает человека в его слабости и смертности.
    http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0988.html
    Навіщо ж тоді плоть спасенній людині?
    Тож НЕМАЄ В ДУХОВНОМУ СВІТІ ФІЗИЧНОЇ МАТЕРІЇ Й БУТИ НЕ МОЖЕ.
    На цьому грунтується усе християнське вчення, про це сказано в Євангелії, про це кажуть святителі й богослови. І вам про це дуже багато разів говорилось. Не полінуюсь іще раз:
    
    Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
    Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
    Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
    Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
    Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
    І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
    І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
    
    Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
    Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. (Филип'ян 3: 20,21)
    
    Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
    
    [174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
    
    Златоустий в коментарі на 1-е Кор. 15:47
    Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
    УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
    KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
    
    Ясно дає зрозуміти про неприємлимість земного на Небесах: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
    мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
    
    Чому ж би вам не ознайомитися з вченням Церкви, перш ніж щось говорити на такі теми.
    
    Й про те, що означає "слухатись Церкву".
    Вчення Церкви, це насамперед Святе Письмо, офіційні документи Церкви, догмати, КАТЕХИЗМ й також праці святителів, якими можемо послуговуватись.
    Усе, що не відповідає наведеним джерелам -- єресь.
    Навіть якщо це виходить від тих осіб, що утотожнюють себе з Церквою, а насправді єретики, сектанти/віровідступники.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2010.03.04 | Георгій

      У широкому сeнсі, маніхeйство є запeрeчeння тілeсності в Царстві

      Мані, як і багато інших гностиків, вчив про дуалізм (боротьбу, протистояння) між "поганою" матeрією і "хорошим" духом.
      
      Отці Цeркви дужe пристрасно і послідовно спростовували хибну думку, що в Царстві нe будe нічого тілeсного (матeріального, фізичного), тому що нашe тілeснe "єство," мовляв, поганe, а хорошим є тільки нашe духовнe "єство."
      
      Ось, наприклад, кілька лінків до тeкстів свт. Йоана Золотоустого (мабуть нe для Вас, панe _Р.М._, оскільки Ви всe рівно впритул нe бачитe, нe хочeтe бачити Цeркву, а бачитe тільки свою єрeсь - алe для інших, нeупeрeджeних читачів "Майдану"):
      
      http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1261496968
      
      http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1261499824
      
      http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1261510524
      
      http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1263592738
      
      http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1262811913
      
      http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1262820655
      
      http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1262836817
      
      http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1262972312
      
      http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1263593974
      
      http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1264519593
      
      http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1267223358
      
      http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1267224897
      
      http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1266265597
      
      Ось короткe рeзюмe боротьби з маніхeйством з православного катeхизису:
      
      Говоря о теле и материи вообще, Отцы Церкви подчеркивали их Божественное происхождение, выражаясь на этот счет очень возвышенно: "Я исповедую, что материя есть творение Божие и она прекрасна... - говорит преподобный Иоанн Дамаскин. - Я не поклоняюсь материи, но поклоняюсь Создателю материи, ставшему ради меня материальным... и соделавшему через материю мое спасение".5 Глубоко неверным представляется утверждение, что христианство якобы проповедует гнушение плотью, презрительно относится к телу. Гнушение плотью было характерно для некоторых еретиков (гностиков, монтанистов, манихеев, взгляды которых в святоотеческом богословии подвергались резкой критике: "Многие из еретиков говорят даже, что тело и не сотворено Богом. Оно-де не стоит того, чтобы сотворил его Бог, говорят они, указав на нечистоту, пот, слезы, труд, изнурения и все прочие несовершенства тела... Но не говори мне об этом падшем, осужденном, униженном человеке. Если хочешь знать, каким Бог сотворил наше тело вначале, то пойдем в рай и посмотрим на первозданного человека" (Иоанн Златоуст).6
      
      Во всех случаях, когда в христианской аскетической литературе говорится о вражде между плотью и духом (начиная с апостола Павла: "плоть желает противного духу, а дух - противного плоти"; Гал. 5:17), речь идет о греховной плоти как совокупности страстей и пороков, а не о теле вообще. И когда говорится об "умерщвлении плоти", имеется в виду умерщвление греховных склонностей и "плотских похотей", а не презрение к телу как таковому. Христианский идеал не в том, чтобы унизить плоть, а в том, чтобы очистить ее и освободить от последствий грехопадения, вернуть к первоначальной чистоте и сделать достойной уподобления Богу. http://www.wco.ru/biblio/books/alfeev2/Main.htm
      
      Ось коротeнька витримка з праці сучасного православного ієрарха, архиєпископа Луки (Войно-Ясeнeцького):
      
      http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1264456835
      
      Щe з катeхизаторських матeріалів Православної цeркви:
      
      http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1267054005
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2010.03.04 | _P.M._

        тілесність аж ніяк не означає фізичну матеріальність

        Згідно вчення Церкви, тіло є знаряддям (інструментом) душі, а душа є формою тіла.
        
        Поэтому тело — это (как бы) орудие человека, орудие души; http://www.orthlib.ru/Basil/sixday10.html
        КАТЕХИЗМ
        365
        Единство души и тела столь глубоко, что следует рассматривать душу как "форму" тела http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0355.html
        
        Тіла ж, згідно Святої Євангелії, є звичайні й духовні. Звичайні -- земні, духовні -- небесні.
        
        Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
        Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
        Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
        Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
        Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
        І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
        І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
        
        
        Георгій пише:
        > (ГП) Мані, як і багато інших гностиків, вчив про дуалізм (боротьбу, протистояння) між "поганою" матeрією і "хорошим" духом.
        Може б спершу ознайомились, що таке маніхейство .., "хороше" "погане" ..
        
        
        > (ГП) Отці Цeркви дужe пристрасно і послідовно спростовували хибну думку, що в Царстві нe будe нічого тілeсного (матeріального, фізичного), тому що нашe тілeснe "єство," мовляв, поганe, а хорошим є тільки нашe духовнe "єство."
        ОБМАНЮЄТЕ. Очевидно розраховуєте, що нові відвідувачі не звикли, коли отак внаглу брешуть, називаючи біле чорним.
        НЇХТО НІДЕ зі святителів не говорить, що преображені ДУХОВНІ тіла будуть земним матеріальним зовнішньо/просторовими.
        Тому й не можете навести дослівно, вдаючись до лінків й довгих посилань з червоними виділеннями, де й в помині немає того, про що кажете.
        Ось маєте чорним по-білому, де Златоустий в коментарі на 1-е Кор. 15:47
        Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
        УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
        KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
        ясно дає зрозуміти про неприємлимість земного на Небесах: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
        мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
        
        Ось Григорій Ниський й коментар Лоського:
        
        Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
        [174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
        
        
        > (ГП) Ось, наприклад, кілька лінків до тeкстів свт. Йоана Золотоустого (мабуть нe для Вас, панe _Р.М._, оскільки Ви всe рівно впритул нe бачитe, нe хочeтe бачити Цeркву, а бачитe тільки свою єрeсь - алe для інших, нeупeрeджeних читачів "Майдану"):
        Зате люди усе чудово бачать, Георгію, незважаючи на кількість лінків, котрих скоріше всього й не читали
        Й бачать де єресь, а де вчення Церкви.
        
        КАТЕХИЗМ
        280 Сотворение есть основа "всех спасительных планов Божиих
        
        310 Это становление означает, по замыслу Божию, с появлением одних существ исчезновение других; наряду с наибольшим совершенством - также и наименьшее; а наряду с созиданием природы - следовательно, и физическое зло, до тех пор, пока творение не достигнет совершенства.
        http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0279.html
        
        Наша ж земна плоть згідно вчення Церкви є віссю спасіння.
        1015 "Плоть есть ось спасения".
        990 Слово "плоть" означает человека в его слабости и смертности.
        http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0988.html
        Навіщо ж тоді плоть спасенній людині?
        
        
        > (ГП) Ось короткe рeзюмe боротьби з маніхeйством з православного катeхизису:
        > Говоря о теле и материи вообще, Отцы Церкви подчеркивали их Божественное происхождение, выражаясь на этот счет очень возвышенно: "Я исповедую, что материя есть творение Божие и она прекрасна... - говорит преподобный Иоанн Дамаскин. - Я не поклоняюсь материи, но поклоняюсь Создателю материи, ставшему ради меня материальным... и соделавшему через материю мое спасение".
        Авжеж, матерія є чудовим Божим творінням -- ЗАРАДИ СПАСІННЯ.
        У Воскресінні, де будемо спасені -- матерія без надобності
        Тому стверджувати про зовінішньо/просторову матеріальність преображених ДУХОВНИХ тіл можуть лише остаточні невігласи, або ж закоренілі єретики.

• 2010.03.04 | _P.M._

  логічна нестиковка маніхейства

  Будь-яка доктрина мусить зводитись до первопричини.
  
  Гіпотеза Сотворення Всесвіту передбачає Великий Вибух і передуючий Сингулярний стан, сказати про який ніхто нічого толком не може. Що воно було перед тим і взагалі чи могло бути ото перед, якщо сама категорія ЧАС, неможлива без ПРОСТОРУ.
  Будь-які балачки навколо чого, неодмінно зводитимуться до спекуляцій, суть котрих, що мовляв зараз це нам не відомо, але отак років через тищу .. Себто свого роду віра в людський розум (звичайно ж безпідставна, з огляду на саму просторво/часову обмеженість земної людини).
  
  У християнському віровченні первопричиною є незбагнений трансцедентний Бог. Котрого взагалі не сягають думки .. Від Нього й увесь відлік. Себто від того моменту, як Він вирішив Себе виявити у ЧАСІ. Часі, що теж може бути фізичним (нашим земним) і трансцедентним (в духовному вимірі).
  
  Маніхейство ж, проростає від двох -- Світла і Темряви. Й далі у взаємостосунках між двома. Що й містить у собі відступ від ПЕРВОпричини, витягуючи на поверхню зразу дві.