Заява Громадського об’єднання «Українська альтернатива» щодо обрання Печерським районний судом стосовно Юлії Тимошенко запобіжного заходу у вигляді взяття під варту
Від початку президентства Віктора Януковича в Україні відкрито низку кримінальних справ проти колишніх урядовців, політичних опонентів влади та проти незалежних громадських активістів. Додаючи до обвинувачень щодо своїх опонентів справи проти дрібних корупційних діянь новітніх чиновників, влада намагається створити міф про свою налаштованість на реформи.
Там, де є економічна складова, де є злочинна безгосподарність, перевищення повноважень, злодійство чи прояви корупції, незалежно від політичної приналежності мають бути покарані усі винні! Водночас, у низці випадків очевидна політична заангажованість у створенні силового тиску та зловживання інструментами юстиції на навіть не політичних опонентів, а просто на професіоналів з іншим світоглядом, як це було у справі історика Руслана Забілого. Це загрожує подальшим розгортанням широкомасштабного наступу на права людини й основоположні свободи в Україні.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 5 серпня цього року щодо застосування відносно Юлії Тимошенко запобіжного заходу у вигляді взяття під варту схвилювало громадськість в Україні, зокрема і юридичну громадськість. Таке судове рішення є суперечливим з точки зору верховенства права, демократії і прав людини.
Відповідно до вимог верховенства права, судові рішення мають бути обґрунтованими і бути заснованими на повному, об’єктивному і всебічному дослідженні матеріалів справи. При цьому суд має гарантувати рівність сторін перед законом і судом, забезпечити змагальність сторін та диспозитивність у процесі. Повинна бути забезпечена свобода сторін в процесі визначати коло доказів, заявляти клопотання, викликати свідків, користуватися процесуальними правами на свій розсуд, не зловживаючи при цьому ними. Головним критерієм при прийнятті рішень судами є вимоги Конституції України. Відповідно до них основним обов’язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини (частина третя статті 3) та забезпечення права на судовий захист, яке не може бути обмежене ні за яких умов (стаття 55 у взаємозв’язку із статтею 64).
Як видно із самої постанови про взяття під варту Юлії Тимошенко, фундаментальне право на захист підсудної Ю.Тимошенко порушується хоча б тому, що її захищає лише адвокат Юрій Сухов, натомість у процесі беруть участь четверо прокурорів. Суд, не обґрунтовуючи свої рішення, надавав недостатньо часу захисникам Юлії Тимошенко для ознайомлення з матеріалами справи, обсяг якої складає 15 томів і все далі збільшується в зв’язку із перебігом судового розгляду. Це не дає можливості у повному обсязі забезпечити підсудній право на захист, оскільки її захисники просто не володіють достатнім часом для ознайомлення із матеріалами справи та вироблення тактики і стратегії захисту. Це свідчить про те, що суд свавільно застосовує закон і порушує гарантії справедливого і чесного судового процесу.
Водночас, поведінка Ю. Тимошенко в ході судового розгляду справи є негідною як для підсудної, а тим більше – як для колишнього прем’єр-міністра – голови виконавчої гілки влади.
Кримінальна справа №1-657/2011, за якою Тимошенко Ю.В. обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 Кримінального Кодексу України (перевищення влади або службових повноважень), є незвичайною з точки зору положень конституційного і міжнародного права. Адже відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та конституційного статусу, прем’єр-міністр володіє дискреційними – тобто такими, що дають йому/їй мождивість приймати рішення на власний розсуд, повноваженнями щодо ведення і підписання міжнародних договорів. Згідно свого конституційного статусу прем’єр-міністр керує роботою Кабінету міністрів, спрямовує її на виконання Програми діяльності уряду (частина четверта статті 114 Конституції). Згідно з частиною другою статті 6 Закону про міжнародні договори України прем’єр-міністр має право вести переговори і підписувати міжнародні договори без спеціальних повноважень. Таким чином, ведення переговорів і підписання міжнародних договорів є питанням свободи розсуду у реалізації політичного курсу уряду і є питанням перебігу політичного процесу.
Фактично, ми спостерігаємо спробу засудити державного діяча та політика за його діяльність на посаді.
У всьому цивілізованому світі суди сформували доктрину відмови від розгляду політичних питань. А тому розгляд питання укладення міжнародних угод через призму кримінальної відповідальності за перевищення службових повноважень не відповідає Конституції України та міжнародно-правовим актам. Суд ігнорує засади верховенства та прямої дії положень Конституції та переваги ратифікованих міжнародних договорів перед законодавством України, що є безпрецедентним.
Міжнародно визнаних стандартів дотримуються і у Російській Федерації, де дії уряду вважають легітимними, оскільки він діяв у повній відповідності до положень Конституції РФ і міжнародних договорів. Проте залишається загадкою, чому протягом тривалого часу відносини між двома господарюючими суб’єктами – Нафтогазом України і РАО Газпром, є предметом міжнародних договорів між урядами обох держав – України та Росією. Ще більшою проблемою є монополізація ринку газу в Україні, єдиним поясненням якої на протязі багатьох років може слугувати хіба що бажання владоможців «заробляти» на корупції навколо газу та «відкатах».
Перебіг судового процесу у справі Юлії Тимошенко засвідчує низький рівень правової культури головуючого у справі. Головуючий демонструє, що він не здатен відмежовувати обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, від не істотних. Також головуючому складно розмежовувати процесуальні санкції, які застосовує суд до порушників судового засідання, від запобіжних заходів, які можуть застосовуватися до підсудних. Нарешті, в обґрунтуванні судового рішення суду існують істотні вади юридичної техніки.
Зокрема, при застосуванні запобіжних заходів, суд мав би насамперед зважити на положення частин 1, 2 статті 148 КПК, які визначають, що запобіжні заходи застосовуються судом лише у разі наявності достатніх підстав для цього. Такі підстави мають випливати з матеріалів справи і підтверджувати те, що підсудний може намагатися ухилитися від суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати установленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
При цьому ми висловлюємо стурбованість масовою практикою українських судів у застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту у кримінальним справах, коли можливості застосувати інші, альтернативні запобіжні заходи (заставу, підписку про невиїзд тощо). Адже взяття під варту згідно міжнародних випадках взагалі застосовується лише у виключних випадках. Особливе занепокоєння викликає те, що взяття під варту стало розмінною монетою у політичних іграх – спробах чинити тиск на опонентів.
Постанова суду про обрання запобіжного заходу щодо Ю. Тимошенко у вигляді взяття під варту є голослівною і необґрунтованою. Адже порушення порядку судового засідання є підставою для застосування процесуальних санкцій, а не запобіжних заходів. Ведення допиту свідків суд чомусь розцінює як форму перешкоджання підсудної у встановленні істини у справі, що є брутальним порушенням судом фундаментального права підсудної на захист. Слід враховувати і ті обставини, що внаслідок недолугого застосування головуючим процесуальних санкцій, підсудна була позбавлена послуг захисника і вчинені протягом цього часу процесуальні дії суду слід розцінювати як отримання доказів незаконним шляхом.
Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Суд неправомірно розцінює дії підсудної щодо допиту свідків як перешкоджання встановленню істини в справі, що нами розцінюється як брутальне порушення вимог верховенства права, справедливості, непорушності і невідчужуваності прав і свобод людини.
Висновок суду про те, що підсудна, знаходячись на волі, може ухилятися від суду, заснований на припущені, а це суперечить вимогам статті 62 Конституції. Це свідчить, що суд неспроможний сформулювати належним чином постанову про застосування запобіжних заходів до підсудної. То чи можна у підсумку очікувати справедливого вироку суду та справедливого судочинства, якщо створюються такі прецеденти?
Процес кримінального переслідування Ю. Тимошенко засвідчує процвітання сваволі в судах, порушення елементарних вимог справедливості, низький професійний рівень суддівського корпусу, відсутність гарантій незалежності і безсторонності судів.
Не йдеться про захист особисто Ю. Тимошенко. Зрештою, вона як глава уряду не виступала з відповідними ініціативами та не здійснила належних заходів щодо судово-правової реформи за європейськими стандартами.
Ми застерігаємо від небезпек, перед якими стоїть суспільство у світлі суддівського свавілля та політичного тиску на систему судочинства. Лише активізація доброчесних громадян, консолідація організацій громадянського суспільства, формування нової правосвідомості та політичної культури зможуть гарантувати якісні зміни у державі.
Вимагаємо від усіх гілок влади дотримання законодавства. Закликаємо громадян відстоювати свої права та протидіяти проявам беззаконня на усіх рівнях.
* * *
Громадське об’єднання «Українська альтернатива» створене 4 травня 2010 року. Першими її учасниками були люди з соціальної мережі в інтернеті. В ГО «Українська альтернатива» дві з половиною сотні громадян, яким не байдуже, куди прямує Україна. Зміна курсу країни після виборів 2010 року спонукала до об’єднання людей, які до того не були активними у публічному житті. За нами не стоять жодні політичні сили чи політики, бізнес-групи чи окремі підприємці, жодні організації. Наша добровільна ініціатива – об’єднання представників середнього класу, які хочуть гідного життя для усіх.
Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.
Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidanua.org і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу.
(Copyleft) maidan.org.ua, 2001-2012
!!! Копілефт передбачає вільне розповсюдження із збереженням автури !!!
сайт розповсюджується згідно з ліцензією GNU для документації - переклад ліцензії українською
