Українські інтернет-скорочення.
02/08/2005 | Роман ShaRP
Мається на увазі щось подібне до "imho", "lol", "afaik" та ін., але українською.
Я часто використовую НМД - На Мою Думку замість "imho"
НМВ - Наскільки мені відомо - звучить, НМД, ближче, ніж "afaik" - "as far as I know".
Не зауважуйте мені, що "так ніхто не робить". Наприклад, в РУнеті "afaik" почали вже заміняти на "емнип" - "если мне не изменяет память".
Я часто використовую НМД - На Мою Думку замість "imho"
НМВ - Наскільки мені відомо - звучить, НМД, ближче, ніж "afaik" - "as far as I know".
Не зауважуйте мені, що "так ніхто не робить". Наприклад, в РУнеті "afaik" почали вже заміняти на "емнип" - "если мне не изменяет память".
Відповіді
2005.02.08 | otar
Хороша тема
Я бачив НМД і НМСД, але якось більше подобається ІМХО. На Сміті з цього слова навіть утворили прикметник "імхотичний", типу - "це твоя імхотична думка".А от LOL гріх не українізувати. Наприклад, РДВ (регочу до всрачки)
2005.02.08 | Роман ShaRP
Я знаю, що хороша.
otar пише:> А от LOL гріх не українізувати. Наприклад, РДВ (регочу до всрачки)
Надто грубо.
> Втім, є гарний український вигук "бугага", який чомусь рідко використовується в Інтернеті і, як на мене, чудово замінив би ЛОЛ.
І чим він гарний?
2005.02.08 | Сергій Вакуленко
Re: Українські інтернет-скорочення.
Роман ShaRP пише:> НМВ - Наскільки мені відомо - звучить, НМД, ближче, ніж "afaik" - "as far as I know".
Доброю українською краще казати не "наскільки мені відомо", а "скільки знаю".
2005.03.04 | Георгій
Re: Українські інтернет-скорочення.
Пане Романе, а як Ви пропонуєте українізувати "ROFLMAO"("rolling on the floor, laughing my ass off")?2005.03.05 | Пані
Re: Українські інтернет-скорочення.
Георгій пише:> Пане Романе, а як Ви пропонуєте українізувати "ROFLMAO"("rolling on the floor, laughing my ass off")?
Пропоную РДВ "Ржу До Всерачки"
2005.10.16 | hrushka
PDA
PDA здається є скоротшине Personal Digital Assistance. Чи правельий відповідник є ПДА чи може дослівно перевівши ‘особистий чисельний помічник’ - ОЧП?2005.10.17 | jz99
КПК
hrushka пише:> PDA здається є скоротшине Personal Digital Assistance. Чи правельий відповідник є ПДА чи може дослівно перевівши ‘особистий чисельний помічник’ - ОЧП?
ПДА за бажання можна розшифрувати нашими словами - "портативний дивний апарат"
А взагалі відповідник давно вже існує: КПК (кишеньковий персональний комп'ютер). Він же електронний органайзер, він же персональний цифровий помічник, він же палмтоп, але це вже без абревіацій.
2005.10.17 | hrushka
Re: КПК
Вибачте, однак прилад не є computer. Він може бути кишеньковий та особистий, але не часточисельник, він тільки `помічник`. Не вводім себе та других у блуд. По другім, ми тратим вживання наших "милозвучних" слів, котрими ми так гордемось. Чи "персональний" є більш милозвучне слово ніж "особистий"?2005.10.18 | jz99
Re: КПК
hrushka пише:> Вибачте, однак прилад не є computer.
Як то? Але ж і те залізо, з якого я зараз бацаю цього поста, також займається не одними лише обрахуваннями, тож і воно мало би образитися на ”компутер” (ЕОМ, електронна обчислювальна машина). Річ можна називати з точки зору її застосування, а можна за ключовими рисами її будови. Надолонник (палмтоп) є мініатюризованим аналогом персонального комп’ютера, саме таким його замислила фірма Apple у своїх перших Ньютонах.
> Він може бути кишеньковий та особистий, але не часточисельник, він тільки `помічник`. Не вводім себе та других у блуд.
Кишеньковий вже є особистий.
Що таке ”часточисельник”?
”Помічником” можна назвати будь-яку річ, яку людина використовує для виконання певних дій. Навіть ложка - це також помічник
> По другім, ми тратим вживання наших "милозвучних" слів, котрими ми так гордемось. Чи "персональний" є більш милозвучне слово ніж "особистий"?
І те, й інше милозвучні, як на мене. Ви конче хочете очистити мову від запозичень, але у всьому має бути міра. Будь-яка мова не може обійтися без запозичень, українська не виняток. Уявіть собі науку, медицину, техніку, виробництво, якщо почати переназивати усі явища і речі лише конче нашими словами. По-перше, ми одразу ж загрузнемо у спробах визначити, що таке ”наші слова”. Я вважаю, це дурниця. Ви розумієте, насправді наша мова потерпає зовсім не від чужоземних слів. А лише від того, що нею мало користуються. От і все.
2005.10.19 | hrushka
Re: КПК
Ваші зауваги торкаються трьом справам.(1) “Computer” як Ви звернули увагу, називався ЕОМ. Щоби приспособити цей вислів, я прилад назвав “обчислювач”. В Майдані однак я зауважив слово “частoчисельник”, котре слово краще звучить та більш докладно окреслює прилад (на мою думку). PDA = personal digital assistant. Користувачі можуть PDA вживати як часточисельник, однак він не має ту витривалість та скорість котру ми навчились вимагати від “computer”-a. Найсилніший PDA може мати 2 бо й 4 Ґіґа Кусків пам`яти, коли часточисельник має 100 ҐК або й більше. Вам наче відомо які вигоди ОЧП собою представляє ...
(2) “Помічник” є слово, котре точно окреслює прилад, яке вжили венахідники в його назві, себто “personal digital assistant”. Я і тому кажу, що не відповідно вводити корстувачів в блуд. Коза не корова та відро не є молоко... (:- “Palm” є виробнича назва прилада, що можна`б перевести на “Наддолонник” або й "долонник" ...
(3а) Я не так хочу ‘очистити’ мову від присвоєних слів, як вказати на можливіть вживання питомих слів. Я не ясновидец що можу навести майбутні слова тепер як приклад. (3б) Я свідомий того, що кожна мова має багато чужоземних слів (запозичених чи може `позичених` на вічне віддавання
2005.10.21 | jz99
Re: КПК
> (1) “Computer” як Ви звернули увагу, називався ЕОМ. Щоби приспособити цей вислів, я прилад назвав “обчислювач”. В Майдані однак я зауважив слово “частoчисельник”, котре слово краще звучить та більш докладно окреслює прилад (на мою думку). PDA = personal digital assistant. Користувачі можуть PDA вживати як часточисельник, однак він не має ту витривалість та скорість котру ми навчились вимагати від “computer”-a. Найсилніший PDA може мати 2 бо й 4 Ґіґа Кусків пам`яти, коли часточисельник має 100 ҐК або й більше. Вам наче відомо які вигоди ОЧП собою представляє ...
Дивіться, що виходить. Комп’ютер — три склади. Обчислювач — чотири. Часточисельник — п’ять. Від слова «комп’ютер» легко утворюється ще коротше сленгове слово «комп». Спробуйте-но такий фокус з вашими варіантами
Мова має розвиватися таким чином, щоб у свою чергу допомагати, а не заважати, розвиватися своїм носіям, полегшувати, а не ускладнювати мислення. Хоча тут, мабуть, справа й уподобань теж, я цього не заперечую. Але все ж таки, ось Ви чесно зізнайтеся, чому хочете замінити «комп’ютер» на «обчислювач» або «часточисельник» — Вам справді так легше думати, викладати думки, чи просто з відчуття протесту? Мені чомусь здається, що друге. Так, я згоден, протест проти засмічення мови — це нормально, але дивлячись що вважати засміченням. Я все ж таки вважаю, що слово «комп’ютер» нічим не гірше за «циркуль» або «нейтрино». Тут я, навпаки, бачу ознаку життєвої сили мови: гнучкість, здатність адаптувати запозичені слова так, що вони стають наче як свої.
Інша справа, що те, що ми запозичуємо, нам би принаймні запозичувати з першоджерела. Скажімо, у комп’ютерній термінології вікном у світ для нас поки що залишається Росія. Причина все та ж — слабке використання мови у цій сфері, тому немає потреби самим думати. Наприклад, є такий периферійний пристрій «mobile rack», така собі док-станція для переносного вінчестера. У Росії назвали це «карман», і все, нам думати не треба, у нас також «карман».
А щоб не бути змушеними лише імпортувати слова, треба, напевне, бути провідною нацією у якихось ділянках людської діяльності і генерувати нові поняття, яким ще немає назви.
> (2) “Помічник” є слово, котре точно окреслює прилад, яке вжили венахідники в його назві, себто “personal digital assistant”. Я і тому кажу, що не відповідно вводити корстувачів в блуд. Коза не корова та відро не є молоко... (:- “Palm” є виробнича назва прилада, що можна`б перевести на “Наддолонник” або й "долонник" ...
Але ж терміни для нових явищ, і в тому числі абревіатури, вигадуються з урахуванням особливостей і мелодики відповідної мови і менталітету носіїв цієї мови. Я багато вже бачив цікавих історій того, звідки виникали ті чи інші назви, зокрема скорочені (акроніми), переважно у сфері моїх інтересів — комп’ютерних програм. Завжди, у кожному випадку, належна увага приділяється тому, як термін звучить (своєрідність і яскравість). Тому не можна так беззастережно покладатися на те, що винахідники у назві нібито завжди точно окреслюють сутність винаходу. Простий тест: уявіть собі, що Ви вперше почули термін «personal digital assistant» і ще у житті не бачили ані цього дива, ані чули жодних анонсів щодо розробок у цьому напрямку. Чи змогли б Ви без додаткових пояснень на слух второпати, про що йдеться? Купа є портативних (а у назві PDA навіть немає слова «портативний», то треба було б ще самому здогадуватися) цифрових приладів, котрі у чомусь та допомагають: вимірювати кількість пройдених кроків, пульс, температуру, знаходити координати за допомогою супутників, програвати музичні файли у форматі MP3, той же мобільний телефон, калькулятор нарешті. У даному випадку назва PDA така абстрактна, що доки для нас не співставили її з предметом, вона залишатиметься для нас практично ніякою. То ж чи варто її дослівно перекладати, коли можна переназвати річ зрозуміліше, більше відобразивши її природу. А в блуд, як Ви кажете, ніякі назви нашого користувача не вводять, щойно він дізнається, що стоїть за тією назвою
> (3а) Я не так хочу ‘очистити’ мову від присвоєних слів, як вказати на можливіть вживання питомих слів.
Тут цілком приєднуюся. Тільки не погоджуся з тим, що треба міняти всю технічну термінологію. Нехай залишається такою як є, вона чудово працює. Там тільки дещо місцями справді треба підправляти, так у нас це й відбувається поступово
> (3б) Однак ми наче створили обставини й находемось на слезькі похилі, де кожний з нас чується зобов`язаним збогачувати мову новими словами. Так оден науковец в свої промові вжив слово `ремарки`. Що не наукове/достойне/академічне/шляхотне з словом `зауваги`? І так увелось в нашім суспільстві, що вимагається в наукових чи повідомляючих статтях чи промовах вживати чим більш міжнанродні слова.
"Ремарки" звичайне слово в академічній термінології, тож той науковець насправді зовсім не один його вживає. А щоб спробувати у доповіді вжити маловідомі слова, треба ще мати, гадаю, неабияку сміливість
> (3в) Ми всі чванемось, що наша мова милозвучна.
У піснях, взаєминах, у живій мові. Не у доповідях же з диференційного числення або порошкової металургії
> (3е) Чи `буджет` є краще слово від `кошторис`? То вживаймо оба слова коли ми так залюбились з чужим словом, але не заміщаймо `водія` `драйвером`!
Але ж часто так і є, коли два слова існують паралельно і взаємозамінно. «Лінгвістика» і «мовознавство». «Бібліотека» і «книгозбірня». Мені здається, це і є нормальний стан, рівновага. Слово «драйвер» вживається лише у техніці: як елемент програмного забезпечення та ще, схоже, останнім часом як синонім до «вихідний каскад» в електронній апаратурі, але аж ніяк не «водій»
> (3ж) Я побоююсь що в невдовзі без змін в нашім поведенню зможу слідуюче прочитати: "Марусю, візьми брум тай позамітай порч, викинь ґарбедж на трок і Михась по дорозі до супермаркет викине ґарбедж на дамп".
Ви фантазуєте, а біда насправді у тому, що той вираз не у майбутньому, а зараз "Маша, солнышко, вынеси, пожалуйста, мусорное ведро, и позови Мишу завтракать".
2005.10.22 | hrushka
Re: КПК
У Ваших заувагах, вибачте, ‘ремарках’, з 18-10-2005 пишите “По-перше, ми одразу ж загрузнемо у спробах визначити, що таке ”наші слова”. Я вважаю, це дурниця. Ви розумієте, насправді наша мова потерпає зовсім не від чужоземних слів. А лише від того, що нею мало користуються. От і все.”Справа в томоу, що користування чи не користування народної мови є одна справа, а розвиток мови є зовсім друга. Мене переконують, що мова другорядна, на сам перед потрібно розвинути торгівлю та дати загалу нагоду до праці та кращого заробітку, а опісля подбаємо за вишкіл молоді, видання книжок для загалу, а десь прикінці подбаємо за художність, спадщену ну тай вже й за мову... Я з таким поглядом зовсім не погоджуюсь. Держава операється на багатьох точках, котрі потрібно одночасно доглядати. Це не значить, що розбіжемось у всі сторони й нічого не осягнемо. На то дав нам Бог розум, щоб` дурниць не робити і кожний з нас має інше зацікавлення як також здібність, хист чи дар (талант?), що треба відповідно використати.
Ваші `ремарки` з 21-10-2005 потверджують Ваш попередний, непохитний погляд до справи, що можна окреслити як дуже односторонний. Я чуюсь вигідніше вживаючи питомі слова, котрі дають почуття продовження спадщини народу, що не мав власної держави сотки років. Ви більш `комфорнті` з чужоземними словами, котрі начи`б давали почуття сучасности та скорости. Але`ж куда ми так спішемо? Що ми тратемо аби осягнути ту скорість? Вас зовсім не турбує потреба зберегти художність та співучість нашої мови.
Я Вас не переконаю, а Ви не переконаєте мене. Я буду далі заохочувати друзів та знайомих УНИКАТИ чужоземні/міжнародні слова й де можливо впроваджувати питомі слова, а Ви мабуть будете старатись вживати слова, що мають три або менше складників без уваги звідки вони походять. Цікаво зауважити, що Нечуй-Левицький вживав слово `тротоуар`, що також вживалось і в західні Україні в тридцятих роках. Тепер зате ми кажемо `хідник`. Я надії не трачу, хоть дехто співає: “Ішли діди на муки, підуть і правнуки..“ Ви `фантазуйте` (Ваш вислів) своє, а я буду уявляти своє ...
2005.10.17 | jz99
ЛПСЗВС
лежу під столом зігнувшись від сміху2005.10.17 | jz99
Re: Українські інтернет-скорочення.
Роман ShaRP пише:> Мається на увазі щось подібне до "imho", "lol", "afaik" та ін., але українською.
> Я часто використовую НМД - На Мою Думку замість "imho"
Нормально. Я вже бачив НМД, і зрозумів без перекладу і вже взяв собі на замітку
> НМВ - Наскільки мені відомо - звучить, НМД, ближче, ніж "afaik" - "as far as I know".
ЯЯЗ - як я знаю. А то якось так в укр. абревіатурах замало голосних виходить.
LOL (Laughing Out Loud) - ЗУСМ (зараз умру зо сміху), ОТМЛ (ой тримайте мене людоньки)
> Не зауважуйте мені, що "так ніхто не робить".
Та все правильно. Тільки НМД
2005.10.17 | harnack
Хі-Хі - Ха-Ха - Хи-Хи, Гі-Гі - Га-Га - Ги-Ги
(Гарнак): Ненахіхікаєшся і ненагигочешся і ненагоготишся!Суцільний регіт і гогіт - СРГ (або СеРиГи; ой, даруйте, краще СуРеГо, чи Су-ГоРе)! Не смішіть пана Гоголя!
Алгебра українського сміХу: Хі-Хі-Ха-Ха-Хи-Хи=Хі-Ха-Хи=ХХХ=3Х
Або: 3Г
Отож: 3ХГ
Український Надсуцільний Архісміх - УНА!
2005.10.18 | jz99
Re: Хі-Хі - Ха-Ха - Хи-Хи, Гі-Гі - Га-Га - Ги-Ги
Простір для творчості невичерпний> Не смішіть пана Гоголя!
Облиште у спокої Гоголя. Він писав не для нас, хоча й про нас.
”Не встанемо, мамо!” Та ні, це не про нас
> Алгебра українського сміХу: Хі-Хі-Ха-Ха-Хи-Хи=Хі-Ха-Хи=ХХХ=3Х
ХХХ можуть неправильно зрозуміти
А щодо ха-ха, і справді, не треба й вигадувати ще якихось скорочень
2005.10.20 | harnack
"Гоголь" - культуро-скорочення для укрсміху
jz99 пише:> Простір для творчості невичерпний
>
> > Не смішіть пана Гоголя!
> Облиште у спокої Гоголя. Він писав не для нас, хоча й про нас.
> ”Не встанемо, мамо!” Та ні, це не про нас
>
(Гарнак): Згруба і руба, і тільки про сміх - "Гоголь" це український предвічний, карнавальний сміх, який запроторився, занапастився ґулаґством російських мертвих душ. Навіть супроти і всупереч Гоголю (як би то так було), але гадаю за його бажанням - ми його звідти звільнимо і спасемо. А там де творчий, життєдайний український сміх - там і наша жива душа, сказав би я некриптограмно.
http://www.vesna.org.ua/txt/masenkol/movpol/06.html
2005.10.21 | jz99
дякую за лінк (-)
2005.11.09 | Trwch Trwyth
ПРИКЛАДИ
от і приклади в природі трапляються:2005.11.09 | Mary
БЗВС "Баба з воза - вовки ситі" (-)