09/22/2007 | Святослав Караванський

До мови з розумом Святослав Караванський

ПОДАРУНОК УКРАЇНОФОБАМ^*

Якось натрапив я на ”Російсько-український словник для військовиків”, виданий видавництвом ”Варта” 1995 року у Києві-Львові тиражем 10.000 примірників. Укладачі А. Бурячок, М. Демський, Б. Якимович. Згаданий словник (надалі - Словник) цікавий не лише для військовиків. Словник наводить низку правильних українських відповідників до російських термінів, вилучених з української мови за часів ”двомовности”: “батальон - курінь”, “болт - прогонич”, “вид поощрений - форма заохочення”, “винтовка - кріс”, “мотострелковый - мотопіхотний”, ”подготовка (кадрів) - вишкіл”. На жаль, ця група становить найменшу частку всієї лексики: трохи більше від сотні. Зате я нарахував у Словнику понад тисячу неологізмів, досі в жоднім словнику нашої мови не зафіксованих і мовною практикою не засвідчених. Укладачі Словника дали волю фантазії та своїм уподобанням, озброївши наших військовиків такими перлами: “колющее оружие - колольна зброя“; ”минононосец - міноносій“; “музыкантская команда - музицька команда”; “оборона - дефензива”; “отползать - відплазовувати”; “подводная лодка - субмарина”; ”приберегать – приощаджувати”; “территориальный – територійний”. Вигадавши форму міноносій, укладачі недогледіли, що в такому разі й слово есмінець має обернутися на есміній (скорочення від ескадровий міноносій). Недогледіли і осоромили себе, переклавши російський эсминец як есмінець. Укладачі, як дехто каже, ”зациклені” на суфіксі ”-ов”, бо вживають його там, де пересічні мовці не бачать потреби. Словник рясніє формами (цифра в дужках – сторінка словника): “азотовий /28/”, “антеновий /29/”, “блокадовий /36/”, “десантовий /33/”, “запасовий /31/” і пішло й поїхало. А які звороти! Умреш!: “великомірилова карта /106/”, “вітриловий човен /111/”, “кордоновий стовп /287/”. Ці звороти не тільки озброюють військовиків блискучою термінологією, а й дають навчальний матеріял тим, хто цікавиться шифруванням. Словник приготував їм задачки. Спробуйте розшифруйте: “безбульбашкова стрільба /35/”, “військово-застосовний спорт /279/”, “приховна мета /261/”, “радіогідроакустична сучка /217/”, “удавана батарея /33/”, “цідилопровітрювальна устава /335/”. Деякі переклади укладачів межують з невіглаством: ”позорящий /181/ - гідний ганьби”. Правильний переклад слова “позорящий”: той, що ганьбить, ганебний для кого, сповнений ганьби до кого, (хто) ганьбитель. Наведу ще лише один переклад російської лексики, рекомендований Словником: “многочисленный /120/ - багаточисельний”. Тут уже, хай це і звучить банально, коментарі зайві. Видання такого важливого для України Словника військової термінології - це справа не лише кількох мовознавців. Це справа державна. Тому заки пускати у світ плід своєї творчости, укладачам належало б обговорити рукопис бодай з кількома практиками - викладачами військових закладів, з офіцерським складом, з учасниками повстанської боротьби та зрештою і з колегами мовознавцями. Не всі ж мовознавці хворі на відсутність мовного смаку, прищеплену декому з них за часів ”дружби народів”. А видавцям належало б прорецензувати рукопис, і то не у академіків, а у фахівців-військовиків, яким треба з термінологією Словника працювати. Відхід авторів Словника від традиційних наростків (суфіксів), нічим не випрадано. Суфікс -Н традиційно український: “залізо - залізНий”, “потуга – потужНий”, “туман - туманНий“, ”хліб – хлібНий”. Нема потреби творити карикатурні довжелезні форми, які пропонує Словник: “газотурбіновий /239/” (газотурбінний), “мембрановий /117/” (мембранний), “пунктировий /214/” (пунктирний) та сотні нших. Що це дає? Творяться неоковирні, ”слонуваті” форми, важкі для спілкування. Це не покращує мову, а шкодить їй. І не тільки мові, а й українському відродженню. Бо військовики не вживатимуть лексики, ”розробленої” авторами, а вдаватимуться до ”общепонятних” термінів. І так воно і є. Словником ніхто не користується, бо він перекладає не на українську мову, а на мертве язичіє мовознавців-невдах. Коли укладачі Словника творили свої ”аванґардові” терміни, вони, очевидно, не усвідомлювали того факту, що українська військова термінологія мусить конкурувати з виробленою продовж століть російською. А це вимагає подвійного старання. Термінологія, пропонувана Словником, служитиме не утвердженню української мови у війську, а її дискредитації. ”Зашифровані” авторською фантазією терміни не так легко розшифрувати навіть дипломованим філологам. А що говорити про офіцерів і солдатів? Це буде зайвий аргумент до невживання української мови в армії. Мистецтво перекладу з мови на мову в окремих сферах функціонування мови ставить перекладачам особливі додаткові умови. До такої лексики належать армійські команди. Переклад армійських команд з мови на мову вимагає врахування цілої низки побічних - не лише лінгвістичних - аспектів. Армійські команди ставлять перед їхнім упорядником або перекладачем ряд вимог. Неповний перелік цих вимог, наведено нижче. До кожної вимоги наведено один-два приклади не додержання її Словником. За кожним наведеним прикладом стоять десятки ненаведених. (Слово російський - рос.; цифра - сторінка словника). 1. Кожна команда мусить мати бездоганну звукову будову. Команда Словника _____________ Легкомовніше ...взуття зняти та скласти! 369 _____ ...взуття скинь і склади! 2. Стислість команди підвищує її ефективність. Команда Словника _______________ Коротше й краще Зробити перерву! 378 _____________ Перерва! 3. Команди мають бути стандартні Не можна командувати Збільшити хід!, а потім Зменшити ходу!. А Словник це робить. Команда Словника _____________ Уніфікація вимагає Встань! Команді встати! _______________ Команда, ВСТАНЬ! Кличний відмінок у наказах – зайве ускладнення: “Рій, стій!”, а не “Рою, стій!”. 5. Лексика команд має відповідати лексиці фахових публікацій та й самого Словника. Переклад Словника _______________ Термін Словника у частині ”Терміни” чотовий ряд /взводная колонна/ 97 _________ чотова колона 370, 377 6. Команди не мусять порушувати мовних та лексичних норм. Рос. команда _____________ Команда Словника ________ Норма В ружьё! _________________ За зброю! _______________ До зброї! По команде! ______________ За командою! ____________ На команду! 7. Команди не мусять порушувати орфоепічних норм. Команда Словника _______________ Норма ...на середИну... 366, 367, 377 _____ ...на серЕдину... Талі натиснУти! 360 _______________ Талі натИсни! 8. Команди мають спиратися на мовні риси української мови, а не копіювати інші мови. Команди, запозичені з часів Визвольних Змагань (ВЗ), виконують цю вимогу: Рос. команда _______ Команда ВЗ _______ Чого саме не копіює Встать! ____________ Встань! ___________ Способу дієслова Команди же Словника здебільшого око-в-око копіюють російські команди, повторюють невдалі та ненормативні конструкції деяких російських команд. Команда Словника ____________________________ Якщо не калькувати ...зі шпілю зняти! /...со шпиля снять!/ 368 _______________ ...відшпили! Право стерна! /Право руля!/ Не в нормі 375 __________ Право стерно! Норма Здійснити огляд...! /Произвести осмотр...!/ 376 _______________ Оглянь...! Стати до борту! /Стать к борту!/ 379 _______________ Стань під борт! Чітко Слухати в переділках! /Слушать в отсеках!/ 378 __________ Переділки, слухай! ..., підготуватися! /..., приготовиться!/ 382 _______________ ..., готуйсь! Екіпажеві.. вишикуватися! / Экипажу.. построиться!/ 382 ___ Екіпаж...шикуйсь! 9. У бездоганну якість команди як наказового інструменту має твердо вірити той, хто подає команди. Наведені приклади свідчать, що командирам буде важко орієнтуватися у нескоординованому комплексі команд (“чотовий ряд /97/” чи “чотова колона /370/”?). Їм важко буде узгоджувати команди з теоретичним навчанням, важко вимовляти деякі (“Екіпажеві вишикуватися”), важко бути певним у ефективності команд. Словник дає привід до цього. На с. 370 російську команду Налицо! перекладено Усі ’навіч ’! із словом ’навіч’ у лапках. Нащо ці лапки? Підживити сумніви в якості команди? ВИСНОВКИ Не можна забувати, що українській командій лексиці належить конкурувати з усталеною віками лексикою інших мов. Команди мають бути бездоганні з усіх боків; не повинні викликати у виконавців усмішки, чи сміху, чи стати предметом глузувань, що розхитує військову дисципліну. Саме про це не подбали укладачі Словника. Перед виданням таких словників їх треба обговорювати з мовознавцями, з практиками україномовних команд часів повстанської боротьби, з армійськими фахівцями, на кафедрах військових закладів. Практика ставить перед військовими командами низку вимог, що їх треба дотримувати для успіху військового навчання. Розглянутий Словник потребує істотного допрацювання із залученням до авторства практиків укрїномовних команд. Крім того, такий словник має творитися на конкурсних засадах. Словник Грінченка, до речі, дістав схвалення саме на конкурсі.

---

^*) Зберігаємо правопис автора