МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

"Був" -?

05/16/2008 | Георгій
Читаючи український пeрeклад Cв. Письма, виконаний у 1920-і - 30-і роки проф. Іваном Огієнком, я звeрнув увагу, що в ньому часто використовується форма дієслова, що починається з "був." Наприклад, "присягав був Господь Cаваот та казав: "поправді, як мислив собі Я, так станeться, й як Я був врадив - тe здійсниться"" (Ісайї 14:24), або "Чи Він уразив його, як уразив того, хто бив був його?" (Іс. 27:7).

Що цe за форма дієслова? Якому часові вона відповідає (напр., чи можна співставити її з англійськими формами часу дієслів Past Perfect, Past Continuous, Present Perfect і т.д.)? І чому в сучасній українській літeратурі цієї форми дієслова нe помітно (принаймні мeні, нe-знавцeві)?

Дужe дякую заздалeгідь за роз"яснeння!

Відповіді

  • 2008.05.17 | Пан Коцький

    Давноминулий час... (л)

    То є так званий давноминулий час (або позаминулий час), що ще деколи зветься плюсквамперфектом. Цей час є подібним до past perfect (в англійській), або до czas zaprzeszły (у польскій).
    http://uk.wikipedia.org/wiki/Давноминулий_час
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.05.17 | Георгій

      Дужe дякую!

    • 2008.05.18 | Сергій Вакуленко

      Re: Давноминулий час... (л)

      Ось іще дрібка прикладів:

      Та небезпека, що повисла була над станцією, вже поминула. (Михайло Івченко).

      Коло будки з свічками двоє міщан вчинили сварку за те, що купець продав їм ті самі свічки, які вони за годину перед цим купили і віднесли були на вівтар. (Михайло Яцків).

      Він лежав на ліжкові, так як упав був на нього. (Валеріян Підмогильний).

      Сергій похапцем натягнув картуза і вискочив за нею. Галочка вже одійшла на квартал. Слідком за нею він дійшов до міського саду, де відкрито літунський клуб «Амортизатор». ВЕЧІР БУВ ПОЧИНАВСЯ. Обрій танув у золотій зорі, над будинками висів блідий місяць. Синій дим повставав із землі. (Валеріян Підмогильний, «Місто», 396).

      До кімнати заглянуло сонце, що було сховалося за хмару. (Юрій Яновський).

      Я вже зовсім налагодився був іти до міліції й порадити дати телеграму до Одеси, але швидко схаменувся. (Майк Йогансен).

      Ще старий Петенько подарував був більший уділ землі під монастир і отець Василій мав пристановище. (Василь Ґренджа-Донський).

      [Степан] … зник десь безвісти. Кажуть, на шахтах ніби, чи що, а хто каже, спився та й помер у Ростові. Садибу продав був Дяченкові за безцінок. (Іван Багряний).

      Він розповів їй про те, що ще в п’ятдесятих роках тут були відкрили поклади вугілля і почали будувати шахту. (Галина Гордасевич).

      Двоє племен грецьких населили Крим: йоняни й доряни. Вони позасновували були такі-о міста, як Пантікапей (Керч), Гераклея (Сіноп), Херсонес і т. ін. (Остап Вишня).

      Олексі Івановичу стукнуло було вже 76 років, як я з ним познайомився. (Остап Вишня).

      Галузочка, відокремлена від куща, обмокла важкими краплями: з снігу, що був примерз, а сьогодні розтанув. (Василь Барка).


      А оце вже наче трохи не те, але подібне (та й дає привід замислитися):

      Було б же зарання сховатись куди-небудь. (Микола Хвильовий).

      Я тебе взяв би був із собою, та це ніяк не виходить. Треба хоч самому втекти. (Майк Йогансен).

      А був би пан Дюла знав, що з сина Івана стане такий розумака, що ще й батькові стане докоряти, то був би його не записував до гімназії. (Василь Ґренджа-Донський).

      — [...] Коли б не вона, то я, ранений, був би пропав ...
      — Нічого було б тобі не сталось! (Василь Ґренджа-Донський).

      Був би я під кущем ранений загинув, ніж з тобою пізнався. (Василь Ґренджа-Донський).

      Була б куля прошила моє серце, ніж мало воно зазнати такого болю, такої зради, такої поганої, підлої зради ... (Василь Ґренджа-Донський).

      Якби ти його був побачив, — що то за сокіл був! (Іван Багряний).

      Що сказала б покійниця бабуня Александра Львівна Милорадова, якби була дожила до сього часу? (Олена Пчілка).

      Я три роки, бодай тебе були вовки з’їли, мучусь у цім хліві! (Остап Вишня).

      Їж, чорти б тебе були взяли ... (Остап Вишня).

      ... навівши деякий лад у збунтованих було великих літерах ... (Юрій Андрухович).
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.05.18 | Георгій

        І Вам дужe дякую! Зрозуміло!

        Шкода, що тeпeр якось ця форма зникає... :(
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2008.05.25 | Майстер

          Ой зникає...

          Якби ви бачили пики акторів, яким доводиться читати цей плюсквамперхвект... Як вони на ньому спотикаються й перечіпаються...
          А як читають: "Як умру, то поховайте" або "Ще як були ми козаками" і схожі речення (не знаю, як по-вченому називається ця гряматишна кунструкція)... "Як? Умру? То поховайте"... "Ще як? Були ми козаками"...
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2008.05.25 | Сергій Вакуленко

            І вже давно зникає

            Потебня ще в середині ХІХ ст. писав у рецензії на одну працю, де стверджувалося: "Давноминулий час у малоросійському наріччі зникає", — мовляв, чоловіче, тю на тебе...
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2008.05.27 | заброда

              Re: І вже давно зникає

              Принаймні всі довідники одноголосно таврують плюсквамперхвекта як холопську хворму - розм., заст., хоча дуже вже зручна штука, отой давноминулий...
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2008.05.27 | Сергій Вакуленко

                То — залежно від настанови

                Якщо настанова совкова: "сліяніє чєрєз расцвєт, расцвєт чєрєз сліяніє", — тоді, звісно, давноминулий час постає буржуазно-націоналістичною вигадкою (або ж, вислювлюючися обачніше реліктом доби, яка ще не знала діялектичного матеріялізму).

                А от коли триматися мовних фактів, то справа виглядає инакше. Цікаво, що цей давноминулий час був у тексті складеного Павличком акту проголошення незалежності України, а потім його тихцем звідтіля усунули.

                А ось що каже про це недавно передрукований (нарешті) довідник із-під пера Олени Курило («Уваги до сувасної української літературної мови». — Київ: Основи, 2004. — С.82-83):
              • 2008.05.28 | jz99

                Ось підручник, не таврує

                заброда пише: > Принаймні всі довідники одноголосно таврують плюсквамперхвекта як холопську хворму - розм., заст., хоча дуже вже зручна штука, отой давноминулий... Сучасна українська мова: Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти (Допущено Міністерством освіти України) / [Авт. колектив: О.М.Григор’єв, С.Є.Доломан, Ю.В.Лисенко, Є.А.Макаренко, А.І.Мамалига, Н.Й.Марчук, О.М.Пазяк, О.Д.Пономарів, В.В.Різун, М.І.Фурдуй, Л.Ю.Шевченко]; За ред. О.Д.Пономарева. — К.: Либідь, 1997. — 399 с. — ISBN 966-06-0032-1. 2-е вид., перероб. — К.: Либідь, 2001. — 398, [1] с. — ISBN 966-06-0173-5. 3-е вид., перероб. — К.: Либідь, 2005. — 486, [1] с. — ISBN 966-06-0375-4. Не бачив, правда, що саме переробили в 2-му та 3-му вид. (в мене за 1997 р.), та навряд чи почали таврувати плюсквамперфект ;)
                МОРФОЛОГІЯ
                Дієслово
                Категорія часу
                Давноминулий час (с.184)

                Давноминулий (передминулий) час означає минулу дію, яка відбулася перед іншою минулою дією. Форми давноминулого часу аналітичні. Вони творяться додаванням до дієслова минулого часу переважно доконаного виду основної дії родової форми минулого часу допоміжного дієслова бути: сказав був, відповіла була, зустрічавсь було, написали були. Давноминулий час виступає переважно в складносурядному реченні, частини якого з’єднані протиставним сполучником: «Ніби задрімав був зразу, але щось приверзлося, то й прокинувся рано» (А. Головко); «Віл щось почав був говорити, та судді річ йому спочатку перебили» (Є. Гребінка).

                У цих двох складносурядних реченнях присудки обох складових частин кожного речення виражають психологічні ситуації, в яких одна заперечує іншу. У першому реченні сну протиставляється пробудження, у другому — актові мовлення — раптове припинення його.

                Уживається в одній із частин складнопідрядного речення: «Коли його висока постать появлялась було у дверях, Марія здригалась»; «Після того, як економ ледве був утік з поля, ніхто більше не важивсь займати коні» (М. Коцюбинський).

                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2008.05.28 | заброда

                  Re: Ось підручник, не таврує

                  Про підручники я й сам знаю, а в довідниках - хоч я їх систематично не досліджував, а гортав принагідно, аби впевнитись у "вєрності курса" - переважно так його таки й означають - заст., розм.. Дива та й годі з отими настановами :(
          • 2008.05.27 | Сергій Вакуленко

            Свіженький приклад того, що зникає (+л)

            Сподіватись від нього якоїсь культури державницького мислення смішно – свого часу на посту глави СБУ він запам'ятався був виключно тим, що, замість безпеки країни, займався особистою безпекою ЮВТ, тобто збором "компромату" на її опонентів, –

            http://maidanua.org/static/news/2007/1211911779.html
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2008.05.27 | jz99

              О, а я вже готувавсь був оце сюди втулити

            • 2008.05.27 | заброда

              Зникає те. чого не було...

              Одна недоконана чинність, що передує иншій - так само недо... той


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".