Відповіді

• 2008.01.08 | stefan

  Пане Татарчук! Ваш коментар?

  Re: Москва.Перепис населення, 1882.

• 2008.01.08 | Tatarchuk

  Re: Москва.Перепис населення, 1882.

  stefan пише:
  > По результатам переписи численность населения Москвы в 1882 году составила 753,5 тысяч человек и только 26 % родились в Москве, а остальные «пришлые». Из числа московских жилых квартир 57 % выходило на улицу, 43 % во двор. Из переписи 1882 года можно узнать, что в 63 % главой хозяйства является брачная пара, в 23 % — жена и только в 14 % — муж. Переписью было отмечено 529 семей, имеющих 8 и более детей. Прислуга имеется у 39 % и чаще всего это женщины.
  > ======
  > Прим.(моя). В цьому переписі населення в Москві,1882р., приймав особисту участь граф Лев Толстой.
  > ......
  > 1.Виходить, що в 1-й четверті ХІХст. населення було біля 200тис.чол.,
  > себто, за 50років збільшилося в 4рази
  
  В свою чергу площа Москви думаю вирасла не менш ніж в 4 рази за ті 50 років
  
  > 2.Квартири в домах були добре освітлені(сонячним свiтлом).
  
  Тобто було просторно мабуть. Доми не примикали одне до одного..
  
  > 3.Москвичі жили досить заможно(прислуга була у 39% сімей)
  
  Мабуть якправило по 1 людині в прислузі (судчи з відстоку)
  
  > 4.В Москві фактично був "матріархат"
  Дивно. Може держслужбовцям заборонялося вести господарство? Начебто ні..
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.01.08 | Svitlana

    Доброю людиною, як не кажи, був Лев Миколайович...

    "Кроме выполнения обязанностей переписчика, писатель хотел войти в общение с несчастными, узнать подробности их нужды и помочь им деньгами и работой, высылкой из Москвы, помещением детей в школы, стариков и старух в приюты и богадельни".
    
    Бідні-бідні мешканці Москви - треба їх негайно звідти повисилати, а старших людей по приютах розіпхати. Благодєйтель...
    
    Щодо результатів перепису - для того, щоб вони були чогось варті - необхідно знати принципи, за якими він був здійснений. Про це у наведеній статті немає нічого, окрім однієї невеликої подробиці: "население с подозрением относилось к этому мероприятию. По этому поводу Толстой пишет: «Когда нам объяснили, что народ уже узнал об обходе квартир и уходит, мы попросили хозяина запереть ворота, а сами ходили на двор уговаривать уходивших людей»." - населення перепису боялося і розбігалося по шпаринах як тільки могло. Їх змушували давати свідчення. Це, звісно, свідчить на користь правдивості наданих свідчень. А також дозволяє припустити, що вибірка, яка утворилася таким чином, складалася переважно з більш-менш заможних людей, які не мали проблем з "градоначальством та поліцією" і не заперечували проти збору відомостей про себе. Щодо "матріархату"... Дані свідчать лише про те, що холостяків у Москві було менше ніж старих дів.

• 2008.01.14 | Navigator

  Ще цікава статистика по житловим умовам.

  Той час характеризувався все-таки різкою пояризацією суспільства.
  Квадратних метрів на душу населення в Пітері було вдвічі менше, ніж в Парижі на той же час. (Як і зараз! )
  В Петербурзі, воєнному місті, був патріархат - процент чоловічого населення сягав 70%.
  В підвалах і мансардах а також на прямо на робочих місцях жила чверть населення. Відомі з перепису і квартири (і немало!), в яких на одного жителя припадало лише по квадратному метру житла, хоч це і заборонялосб, бо був санітарний мінімум! Як спали? По черзі, як на підводному човні. Один - на вахту, другий - з вахти! На його коєчку. Чи в куточок на підлогу.
  Число кімнат у чиновників часто відповідало не потребам сім"ї, а її статусу. В сім"ях високого статусу були і пусті зайві кімнати, "статусні". "Панських квартир" було відсотків 10. Цікаво, що по прибутковості вони вдвічі поступалися тим, що слугували гуртожитками.
  Прислуга як правило не мала своїх кімнат: жила в коридорах, на кухнях.
  Діти ВСІ жили в одній кімнаті.
  Так було прийнято навіть в палацах. Часто - няня при них.
  Найцікавіше, що власниками житла були лише ... 3% населення Петербургу. Всі інші - знімали. Квартиру часто міняли кожен рік, бо... вони були настільки дорогі, що значна частина населення виїзжала весною на більш дешеві дачі і жила там до снігу. Аж тоді поверталась в місто. Мебель здавали на цей час в спеціальні склади.
  Москва будувалась в основному подібно до Києва - садибами. Тому сонця в квартирах було більше.
  Пітер забудовувався так щільно, що більшість населення сонця з вікон не бачила ніколи! По закону відстань між будинками повинна була бути 2 сажені - 4 метри! Парадні зали палаців і багатих будинків виходили на улицю. В парадних залах не жили. А жили в кімнатах, вікнами в двір. В тих маленьких дворах поряд стояли дровітні, туалети типу сортир на всіх жителів, конюшні для коней (уявіть амбре, яке йшло в жилі кімнати!), а також "людовики" - підвали з льодом, що слугували холодильниками. Тут же стояли... свинарники і коровники. Багато жителів вели господарство! Епідемії були частими і смертельними, особливо літом.
  ...
  За відсутність реєстрації через 24 години після приїзду вже штрафували. І не слабо.